Ухвала суду № 60170676, 01.09.2016, Хмельницький окружний адміністративний суд

Копія

Справа № 822/1673/16

У Х В А Л А

про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі

01 вересня 2016 рокум. Хмельницький

Суддя Хмельницького окружного адміністративного суду Ковальчук А.М., розглянувши матеріали справи за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Лендком Симонів", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Відділ Держгеокадастру в Ізяславському районі Хмельницької області до сектору з питань державної реєстрації Ізяславської РДА Хмельницької області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору товариство з обмеженою відповідальністю "Зелений Гай - ФН" про визнання протиправними та скасування рішень, -

В С Т А Н О В И В :

товариство з обмеженою відповідальністю "Лендком Симонів", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Відділ Держгеокадастру в Ізяславському районі Хмельницької області звернулося в суд з позовом до сектору з питань державної реєстрації Ізяславської РДА Хмельницької області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору товариство з обмеженою відповідальністю "Зелений Гай - ФН" про визнання протиправними та скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, прийнятими на підставі договорів оренди земельних ділянок фізичних осіб (орендодавців) із "Зелений Гай - ФН" (орендар).

В обґрунтування позовних вимог зазначає про те, що 2011 р. між фізичними особами, які проживають на території Лютарської сільської ради Ізяславського району Хмельницької області (як орендодавцями) та ТОВ "Лендком Симонів" (як орендарем) укладено договори оренди землі строком на 10 років.

Однак відповідач при проведенні у 2014-2015 р.р. державної реєстрації речового права за договорами оренди землі належним чином не перевірив, чи вже зареєстроване право оренди на дані земельні ділянки, внаслідок чого неправомірно здійснив повторну реєстрацію договорів оренди одних і тих самих земельних ділянок.

Позивач вважає, що реєстрацію права оренди земельних ділянок за договорами, укладеними між ТОВ "Зелений Гай - ФН" та фізичними особами, відповідачем проведено із істотним порушенням вимог законодавства, чим порушуються законні права та інтереси ТОВ "Лендком Симонів" як орендаря спірних земель.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 107 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи належить позовну заяву розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Предметом позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю "Лендком Симонів" є визнання протиправними та скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, прийнятими на підставі договорів оренди земельних ділянок фізичних осіб (орендодавців) із ТОВ "Зелений Гай - ФН" (орендар).

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 12 жовтня 1978 року у справі "Zand v. Austria" вказав, що словосполучення "встановлений законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття "суд, встановлений законом" у частині першій статті 6 Конвенції передбачає "усю організаційну структуру судів, включно з <…> питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів <…>". З огляду на це не вважається "судом, встановленим законом" орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.

Згідно зі статтями 1, 3, 15 ЦПК України завданням цивільного судочинства є захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави, що виникають, зокрема, з цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин.

Стаття 2 КАС України завданням адміністративного судочинства визначає захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій.

З огляду на положення статей 3, 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цього суб'єкта, відповідно прийнятих або вчинених ним при здійсненні владних управлінських функцій.

Таким чином, до адміністративної відноситься справа, яка виникає зі спору в публічно-правових відносинах, що стосується цих відносин, коли один із його учасників - суб'єкт владних повноважень, здійснює владні управлінські функції, в цьому процесі або за його результатами владно впливає на фізичну чи юридичну особу та порушує їх права, свободи чи інтереси в межах публічно-правових відносин.

Натомість визначальні ознаки приватноправових відносин - юридична рівність та майнова самостійність їх учасників, наявність майнового чи немайнового, особистого інтересу суб'єкта. Спір буде мати приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням приватного права (як правило майнового) певного суб'єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть і в тому випадку, якщо до порушення приватного права призвели владні управлінські дії суб'єкта владних повноважень.

Аналогічна позиція зазначена у рішенні Верховного суду України від 16 грудня 2015 року по справі №6-2510ц15.

Вимога про визнання рішення незаконним може розглядатися як спосіб захисту порушеного цивільного права за статтею 16 ЦК України та пред'являтися до суду для розгляду в порядку цивільного або господарського судочинства, якщо фактично підґрунтям і метою пред'явлення позовної вимоги про визнання рішення незаконним є оспорювання цивільного речового права особи, що виникло в результаті та після реалізації рішення суб'єкта владних повноважень.

Як зазначалось вище, оскаржувані рішення про державну реєстрацію були вчинені на підставі договорів оренди землі. Тобто набуття обмеженого речового права на нерухоме майно відбулось на виконання зазначених договорів.

Позовні вимоги фактично виникли із цивільних правовідносин та спрямовані на захист цивільних прав позивача, а повноваження відповідача щодо здійснення реєстрації прав в даному випадку спрямовані на виникнення чи припинення цивільних прав іншої юридичної особи - ТОВ "Зелений Гай - ФН".

Таким чином, між цими особами (товариством з обмеженою відповідальністю "Лендком Симонів" та товариством з обмеженою відповідальністю "Зелений Гай - ФН") існує спір про право, що стосується права користування (оренди) землі, тобто цивільного права, тому суд дійшов висновку щодо неможливості вирішення його в порядку адміністративного судочинства.

Аналогічна позиція зазначена у рішеннях Верховного суду України від 16 червня 2015 року по справі №200/3875/13-а, від 09.02.2016 по справі №0870/562/12, від 08 червня 2016 по справі №809/1841/15.

При цьому, згідно ч. 1 ст. 244-2 КАС України висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 237 цього Кодексу (у вказаних справах - з підстави п.1), є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

Суд також звертає увагу на те, що пунктом 17 Постанови пленуму Вищого господарського суду України № 10 від 24 жовтня 2011 року "Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам" передбачено, що до компетенції господарських судів не відноситься розгляд справ у спорах, зокрема, про оскарження суб'єктом господарювання дій (бездіяльності) органу державної влади, органу місцевого самоврядування, іншого суб'єкта владних повноважень, їхньої посадової чи службової особи, що випливають з наданих їм владних управлінських функцій, якщо ці дії (бездіяльність) не пов'язані з відносинами, у сфері господарювання.

Відповідно до ст.12 ГПК України господарським судам підвідомчі справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у тому числі щодо приватизації майна, та з інших підстав, крім, зокрема, спорів, що виникають із публічно-правових відносин та віднесені до компетенції Конституційного суду України та адміністративних судів.

Таким чином, спір у цій справі є спором про право, який виникає з відносин, врегульованих Цивільним кодексом України, у зв'язку з чим та з урахуванням приписів ст.ст.1, 12 ГПК України (а також враховуючи відсутність фізичних осіб серед сторін, зокрема й серед відповідачів по справі), суд приходить до висновку про те, що зазначений спір підлягає розгляду в порядку господарського судочинства, зважаючи на те, що публічно-правовий спір відсутній, а наявний спір про право цивільне.

Відповідно до ст. 109 КАС України, суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Враховуючи викладене, даний позов не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства та має розглядатись за правилами господарського судочинства, тому у відкритті провадження слід відмовити.

Суд також зазначає, що відповідно до п.3 ч.1 ст.7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі, зокрема, відмови у відкритті провадження у справі в суді першої інстанції.

За таких обставин, сплачений позивачем судовий збір може бути йому повернутий лише у разі подання ним відповідного клопотання.

Керуючись ст. 109 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Лендком Симонів", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Відділ Держгеокадастру в Ізяславському районі Хмельницької області до сектору з питань державної реєстрації Ізяславської РДА Хмельницької області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору товариство з обмеженою відповідальністю "Зелений Гай - ФН" про визнання протиправними та скасування рішень.

Копію ухвали про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі разом із позовною заявою та усіма доданими до неї матеріалами повернути позивачу.

Роз'яснити позивачу, що він має право звернутись із цим позовом в порядку господарського судочинства, згідно правил підсудності, визначених Господарським процесуальним кодексом України.

Ухвала суду може бути оскаржена до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Хмельницький окружний адміністративний суд протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Ухвала набирає законної сили в порядку статті 254 КАС України.

Суддя/підпис/ "Згідно з оригіналом" Суддя А.М. Ковальчук