КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД У Х В А Л А
про залишення позовної заяви без руху
31 серпня 2016 року № 810/2719/16
Суддя Київського окружного адміністративного суду Волков А.С., розглянувши позовну заяву Карлівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "ХАС" та Публічного акціонерного товариства "УКРГАЗВИДОБУВАННЯ" про стягнення податкового боргу,
в с т а н о в и в:
Карлівська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Полтавській області звернулась до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ХАС" та Публічного акціонерного товариства "УКРГАЗВИДОБУВАННЯ" про стягнення податкового боргу з рентної плати за користування надрами для видобування природного газу у загальній сумі 25902509,92 грн.
Вирішуючи питання про відкриття провадження в адміністративній справі за поданим адміністративним позовом, суд зазначає наступне.
Частиною третьою статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.
Розміри ставок судового збору визначені статтею 4 Закону України від 08.07.2011 № 3674-VI "Про судовий збір".
Так, за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, розмір судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати, що встановлена законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява подана до суду (станом на 1 січня 2016 року розмір мінімальної заробітної плати становить 1378,00 грн. згідно із Законом України "Про Державний бюджет України на 2016 рік").
Як убачається з позовної заяви, вона містить вимогу майнового характеру (стягнення заборгованості).
Суд встановив, що позивач не додав до позовної заяви доказів сплати судового збору у розмірі, встановленому статтею 4 Закону України від 08.07.2011 № 3674-VI "Про судовий збір".
В позивній заяві позивач заявив клопотання про звільнення від сплати судового збору, посилаючись на те, що бюджетні асигнування на сплату судового збору не передбачені у бюджеті.
Дане клопотання суд відхиляє з таких підстав.
З 1 вересня 2015 року набув чинності ОСОБА_1 України від 22.05.2015 № 484-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору", згідно з яким внесено зміни до Закону України "Про судовий збір". Вказаними змінами запроваджено порядок, відповідно до якого усі суб'єкти владних повноважень при зверненні до адміністративного суду зобов'язані сплачувати судовий збір.
Перелік осіб, які звільняються від сплати судового збору та випадки звільнення від сплати цього платежу, передбачені у статті 5 Закону України "Про судовий збір". Однак, позивач до кола осіб, на яких поширюються пільги щодо сплати судового збору, не відноситься.
У зв'язку з цим суд зазначає, що Верховна Рада України є єдиним органом законодавчої влади в Україні, до повноважень якого належить прийняття законів, затвердження Державного бюджету України та внесення змін до нього, контроль за виконанням Державного бюджету України.
ОСОБА_1 України від 22.05.2015 № 484-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору", парламент у формі закону висловив політичну волю щодо обов'язковості слати усіма суб'єктами владних повноважень судового збору, не передбачив для цієї мети жодних пільг, а також не винайшов потрібним внести зміни до Державного бюджету України щодо виділення асигнувань на сплату судового збору. У той же час, Верховна Рада України зобов'язала Кабінет Міністрів України забезпечити відповідне фінансування державних органів.
Суд також не наділений повноваженнями змінювати запроваджений Верховною Радою України правопорядок, діяти всупереч встановленому порядку, доповнювати недоліки законодавчої процедури або перекривати судовими рішеннями бездіяльність Кабінету Міністрів України.
Отже підстави для звільнення позивача від сплати судового збору відсутні.
Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Верховного Суду України від 27.10.2015 в адміністративній справі 2а-3361/10.
Суд також зазначає, що у позовній заяві податковий орган визначив в якості відповідачів дві юридичні особи - Товариство з обмеженою відповідальністю "ХАС" та Публічне акціонерне товариство "УКРГАЗВИДОБУВАННЯ", але позовні вимоги не персоніфіковані щодо кожного з платників податків.
Суд зазначає, що кожен платник податків виконує податкові обов'язки і несе відповідальність за сплату податків і зборів (обов'язкових платежів) самостійно.
В разі, якщо декілька платників податків уклали договір спільну діяльність без утворення нової юридичної особи, в результаті укладення такого договору новий суб'єкт права (платник податків) не виникає, а оподаткування кожного учасника спільної діяльності відбувається окремо.
Кодекс адміністративного судочинства України та Податковий кодекс України не наділяють органи доходів і зборів права пред'являти колективні позови про стягнення податкового боргу одночасно з декількох платників податку.
Таким чином, позовна заява не відповідає вимогам статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України, адже не персоніфікує особу відповідача, щодо якого суд має постановити судове рішення.
Відповідно до статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначає недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлює строк, достатній для усунення недоліків.
Суд зазначає, що недоліки позовної заяви можуть бути усунуті шляхом подання до суду документу про сплату судового збору виходячи із заявлених позовних вимог у розмірі, що визначений статтею 4 Закону України від 08.07.2011 № 3674-VI "Про судовий збір", а також заяви про уточнення позовних вимог з визначенням особи відповідача та конкретизації позовних вимог.
Інформацію щодо сплати судового збору можна дізнатися на офіційному веб-порталі "Судова влада України" за Інтернет адресою http://court.gov.ua/sud1070/tax/, а також з інформаційних стендів Київського окружного адміністративного суду.
Керуючись статтями 106, 108, 160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
у х в а л и в:
1. Позовну заяву Карлівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ХАС" та Публічного акціонерного товариства "УКРГАЗВИДОБУВАННЯ" про стягнення податкового боргу, - залишити без руху.
2. Встановити строк для усунення недоліків позовної заяви до 16 вересня 2016 року.
3. Копію ухвали надіслати позивачу.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом пяти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя Волков А.С.
Судове рішення № 60170231, Київський окружний адміністративний суд було прийнято 31.08.2016. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 810/2719/16. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: