Постанова № 60170058, 31.08.2016, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 серпня 2016 р. Справа № 805/2466/16-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Смагар С.В. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Артемівської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області

до Автотранспортного комунального підприємства «Комунальник» Торецької міської ради

про стягнення коштів з рахунків у банках платника податку з податку на додану вартість та екологічного податку на загальну суму податкового боргу у сумі 495132 грн. 27 коп.

ВСТАНОВИВ:

Артемівською обєднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Донецькій області заявлено позов до Автотранспортного комунального підприємства «Комунальник» Торецької міської ради про стягнення коштів з рахунків у банках платника податку з податку на додану вартість та екологічного податку на загальну суму податкового боргу у сумі 495132 грн. 27 коп. (з урахуванням зменшення позовних вимог).

Позивач в обґрунтування адміністративного позову посилається на те, що відповідач є платником податку, проте обовязок щодо сплати суми податкового зобовязання не виконується. Зазначає, що загальна сума податкового боргу з податку на додану вартість та екологічного податку складає 495132 грн. 27 коп. 30 серпня 2016 року представник позивача до суду надав уточнення до позовної заяви, якими просив суд зменшити суму до стягнення з 590511 грн. 27 коп. на 495132 грн. 27 коп., у звязку з надходженням платежів від відповідача на погашення податкового боргу. Крім того, представник позивача до суду надав клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Відповідач у судове засідання 31 серпня 2016 року не зявився, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення судового засідання. Проте, 25 серпня 2016 року на електрону пошту суду від відповідача надіслав лист, в якому він вказує на те, що проти позовних вимог позивача не заперечує та просить суд розглянути справу без його участі.

Відповідно до частини 6 статті 128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта. Таким чином, суд дійшов висновку щодо можливості розгляду даної справи у письмовому провадженні на підставі наявних у матеріалах справи доказів.

Дослідивши та оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд встановив наступне.

Автотранспортне комунальне підприємство «Комунальник» Торецької міської ради є юридичною особою, зареєстроване за номером 31217531, перебуває на податковому обліку в Артемівській обєднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області та є платником податків, зборів та інших платежів, що підтверджено витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Відповідно до підпунктів 16.1.3, 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи. Згідно з пунктом 36.1 статті 36 Податкового кодексу України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Пунктом 36.5 статті 36 Податкового кодексу України передбачено, що відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Пунктом 46.1 статті 46 Податкового кодексу України передбачено, що податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку. Згідно пункту 49.1 статті 49 Податкового кодексу України податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків. Пунктом 49.2 статті 49 Податкового кодексу України встановлено, що платник податків зобовязаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають обєкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є. Відповідно до пункту 54.1 статті 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно з підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Заборгованість з податку на додану вартість, яка заявлена позивачем до стягнення у розмірі 98667 грн. 31 коп., виникла на підставі податкових декларацій з податку на додану вартість від 17 травня 2016 року № НОМЕР_1 на суму 39260 грн., по якій було сплачено 12209 грн. 94 коп., від 17 червня 2016 року № НОМЕР_2 на суму 71325 грн., а також пені у розмірі 1026 грн. 88 коп., з якої сплачено 734 грн. 63 коп.

Заборгованість з екологічного податку, яка заявлена позивачем до стягнення у розмірі 396464 грн. 96 коп., виникла на підставі податкових декларацій з екологічного податку від 4 лютого 2015 року № НОМЕР_3 на суму 68494 грн. 82 коп., по якій було сплачено 23224 грн., від 17 квітня 2015 року № НОМЕР_4 на суму 57995 грн. 78 коп., від 21 липня 2015 року № НОМЕР_5 на суму 61758 грн. 19 коп., від 1 грудня 2015 року № НОМЕР_6 на суму 60309 грн. 57 коп., від 3 лютого 2016 року № НОМЕР_7 на суму 64529 грн. 15 коп., від 26 квітня 2016 року № НОМЕР_8 на суму 80221 грн. 91 коп., а також пені, яка нарахована за період з 17 березня 2015 року по 12 лютого 2015 року на суму 26379 грн. 54 коп.

Згідно з пунктом 59.1 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податковим органом з метою стягнення до бюджету суми податкового боргу були направлені відповідачу податкові вимоги від 25 грудня 2007 року № 1/64 у сумі 30492 грн. 64 коп. та від 29 січня 2008 року № 2/6 на суму 53261 грн. 70 коп. та які були отримані відповідачем, що підтверджується підписом представника відповідача у корінцях податкових вимог та у судовому чи адміністративному порядку не оскаржені.

Судом також встановлено, що відповідно до довідки, наявної в матеріалах справи, відповідач має розрахункові рахунки в установах банку.

Відповідно до пункту 95.1 статті 95 Податкового кодексу України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Згідно з підпунктом 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку, платника податків, який має податковий борг, у разі якщо у такого платника податків відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Суд зазначає, що з урахуванням того, що відповідач має податкову заборгованість з податку на додану вартість у сумі 98667 грн. 31 коп. та з екологічного податку у сумі 396464 грн. 96 коп., а також має відкриті рахунки в установах банку, у позивача виникли підстави для звернення до суду з позовом щодо стягнення коштів з рахунків у банках платника податку на суму податкового боргу.

Відповідно до пункту 87.1 статті 87 Податкового кодексу України, джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Та відповідно до пункту 87.2 статті 87 Податкового кодексу України, джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Доказів сплати податкового боргу відповідач не надав суду. Наявність податкового боргу на час розгляду справи підтверджена податковим органом шляхом надання суду розрахунку суми заборгованості, зворотного боку облікової картки платника податків.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги податкового органу підлягають задоволенню у повному обсязі. Відповідно до частини 4 статті 94 КАС України у справах, в яких позивачем є субєкт владних повноважень, а відповідачем фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов Артемівської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області до Автотранспортного комунального підприємства «Комунальник» Торецької міської ради про стягнення коштів з рахунків у банках платника податку з податку на додану вартість та екологічного податку на загальну суму податкового боргу у сумі 495132 грн. 27 коп., задовольнити повністю.

Стягнути з розрахункових рахунків Автотранспортного комунального підприємства «Комунальник» Торецької міської ради (85207, Донецька область, м. Торецьк, проспект Шахтарів, буд 44, код ЄДРПОУ 31217531) на користь державного бюджету кошти на погашення податкового боргу у сумі 495132 грн. (чотириста девяноста пять тисяч сто тридцять дві гривні) 27 коп.

Постанова прийнята у нарадчій кімнаті 31 серпня 2016 року.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Смагар С.В.