ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 серпня 2016 року Справа № 803/992/16
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Дмитрука В.В.,
при секретарі судового засідання Гринчук Я.О.,
за участю позивача ОСОБА_1, представника позивача ОСОБА_2,
представника відповідача ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Львівського прикордонного загону Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України про визнання незаконими та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 (далі ОСОБА_1, позивач) звернувся з позовом до Львівського прикордонного загону Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України (далі Львівський прикордонний загін, відповідач), в якому просить визнати незаконними та скасувати наказ начальника Львівського прикордонного загону від 13 червня 2016 року №603-аг «Про підсумки службового розслідування» в частині притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ст.172-18 КУпАП, звільнення з військової служби за невиконання службових обовязків відповідно до п. «е» ч.8 ст.26 Закону України «Про військовий обовязок і військову службу» (через службову невідповідність) та позбавлення премії за червень 2016 року в розмірі 100%; наказ начальника Львівського прикордонного загону від 13 червня 2016 року №130-ос 1 в частині виключення ОСОБА_1 зі списків особового складу загону та зняття з усіх видів забезпечення, звільнення в запас відповідно до п. «е» ч.8 ст.26 Закону України «Про військовий обовязок і військову службу» (через службову невідповідність) з 13 червня 2016 року, поновити позивача на посаді молодшого інспектора прикордонної служби 1 категорії дозиметриста 1 відділення інспекторів прикордонної служби відділу прикордонної служби «Пархоменкове» Львівського прикордонного загону та стягнути грошове забезпечення за час вимушеного прогулу за період з 13.06.2016 року по дату прийняття рішення у справі.
Позовні вимоги обґрунтовані наступним:
- Інструкцією про службу прикордонних нарядів ДПС України заборонено використовувати будь-які особисті засоби звязку та мати при собі грошові кошти понад розмір, установлений центральним органом державної влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, однак мобільний телефон та кошти в розмірі 520 гривень знаходились у рюкзаку з особистими речами та не використовувались, в той час як при собі, в кишені обмундирування на час несення служби були кошти в сумі 155 гривень, тобто в розмірі, що не є порушенням встановленої чинним законодавством заборони;
- будь-якого підтвердження, що під час організації та несення служби прикордонного наряду «Вартовий шлагбауму»-кордон у складі старшого сержанта ОСОБА_1 отримувались кошти чи будь-які речі або цінності, немає;
- службове розслідування проведене з порушеннями вимог Інструкції про порядок проведення службового розслідування у Державній прикордонній службі України, оскільки бесіда безпосереднього командира з позивачем не проводилась, аркуш бесіди не складався і не підписувався, з результатами розслідування не ознайомлено, не надано можливості подати свої доводи, докази чи заперечення відносно цих результатів, не враховано попередню поведінку і відсутність будь-яких дисциплінарних стягнень за час служби, службову характеристику, безпосередню участь в антитерористичній операції тощо;
- у наказі №603-аг від 13.06.2016 року не вказана суть і характер правопорушення, за яке позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення та притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.172-18 КУпАП;
- висновок службового розслідування та оскаржувані накази в частині, що стосується позивача, не містять посилань на порушення останнім вимог Дисциплінарного статуту Збройних Сил України та Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, а відтак притягнення до дисциплінарної відповідальності здійснено без дотримання вимог статей 84-88 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України;
- відсутні правові підстави для звільнення позивача з військової служби через службову невідповідність, оскільки проведеним службовим розслідуванням не встановлено жодного факту невиконання чи неналежного виконання ОСОБА_1 під час несення служби у прикордонному наряді з 21:00 10.06.2016 року по 09:00 11.06.2016 року покладених на нього службових обовязків.
В судовому засіданні позивач та його представник усно уточнили позовні вимоги щодо , а саме: відкликали вимогу щодо визнання незаконним та скасування наказу начальника Львівського прикордонного загону від 13 червня 2016 року №603-аг «Про підсумки службового розслідування» в частині притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ст.172-18 КУпАП, оскільки це питання було вирішено Володимир-Волинським міським судом.
Уточнені позовні вимоги позивач та його представник підтримали повністю, просили адміністративний позов задовольнити з підстав, викладених у ньому.
Представник відповідача в поданих запереченнях на адміністративний позов та в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, просив в задоволенні адміністративного позову відмовити повністю, мотивуючи наступним:
- матеріалами службового розслідування повністю доведено порушення позивачем вимог наказу МВС «Про встановлення суми грошових коштів, які мають право мати військовослужбовці та працівники Державної прикордонної служби України під час здійснення прикордонного контролю» та Інструкції про службу прикордонних нарядів ДПС України, а саме на місці несення служби (кабінки) прикордонного наряду «Вартовий шлагбауму»-кордон у складі молодшого інспектора прикордонної служби І категорії відділу прикордонної служби «Пархоменкове» старшого сержанта ОСОБА_1 було виявлено рюкзак, в якому знаходились кошти у розмірі 520 гривень та особистий мобільний телефон військовослужбовця;
- відповідачем не було допущено порушень порядку проведення службового розслідування, бесіда з позивачем проведена, аркуш бесіди підписаний власноруч ОСОБА_1 з відміткою «провину визнаю, заперечень немає»;
- заборона мати (а не лише використовувати) особисті засоби звязку встановлена не лише Інструкцією про службу прикордонних нарядів ДПС України, але й Законом України «Про Державну прикордонну службу» (п.4 ст.23);
- ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності не притягувався і дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення на нього не накладалось, позивача звільнено не в порядку реалізації дисциплінарного стягнення, а із прямим застосуванням підпункту «е» пункту 1 частини 8 статті 26 Закону України «Про військовий обовязок і військову службу».
Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає до часткового задоволення з огляду на наступне.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 17.08.2015 року призваний Володимир-Волинським обєднаним районним військовим комісаріатом в Збройні Сили України на виконання Указу Президента України від 14.01.2015 року №15/2015 «Про часткову мобілізацію», з 14.09.2015 року проходив службу у відділі прикордонної служби «Пархоменкове» на посаді молодшого інспектора прикордонної служби 1 категорії дозиметриста 1 відділення інспекторів прикордонної служби.
11.06.2016 року о 9:10 оперативними співробітниками відділення внутрішньої безпеки по Львівському прикордонному загону майором ОСОБА_4 та капітаном ОСОБА_5, спільно із заступником начальника загону начальником інженерно-технічного відділу підполковником ОСОБА_6, т.в.о. начальника відділу прикордонної служби «Пархоменкове» капітаном ОСОБА_7 здійснено раптову перевірку організації та здійснення прикордонного контролю зміни прикордонних нарядів в міжнародному пункті пропуску для автомобільного сполучення «Устилуг Зосин» відділу прикордонної служби «Пархоменкове», яка виконувала наказ на охорону державного кордону в період з 21:00 10.06.2016 року по 09:00 11.06.2016 року.
За результатами перевірки місця несення служби (кабінки) прикордонного наряду «Вартовий шлагбауму»-кордон у складі молодшого інспектора прикордонної служби І категорії відділу прикордонної служби «Пархоменкове» старшого сержанта ОСОБА_1 було виявлено рюкзак, в якому знаходились кошти у розмірі 520 гривень та особистий мобільний телефон військовослужбовця. Під час проведення стройового огляду, в кишені обмундирування старшого сержанта ОСОБА_1 виявлено ще 155 гривень.
В звязку з виявленими фактами наказом начальника Львівського прикордонного загону від 11.06.2016 року №602-аг призначено службове розслідування в період з 11.06.2016 року по 12.06.2016 року, висновком якого від 12.06.2016 року констатовано порушення позивачем вимог: 1) наказу Міністерства внутрішніх справ України «Про встановлення суми грошових коштів, які мають право мати військовослужбовці та працівники Державної прикордонної служби України під час здійснення прикордонного контролю» від 06.07.2015 року №814 (далі наказ №814), а саме: сума грошових коштів, які він мав при собі під час несення служби перебільшувала десять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; 2) пункту 12 розділу 2 глави 2 Інструкції про службу прикордонних нарядів Державної прикордонної служби України, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 19.10.2015 року №1261 (далі Інструкція №1261), а саме: мав при собі під час несення служби особистий мобільний телефон, що не належить Державній прикордонній службі України та не входить до предметів екіпірування прикордонного наряду. В звязку з наведеним висновок вказує про наявність в діях позивача ознак адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена статтею 172-18 КУпАП «Порушення правил несення прикордонної служби».
Згідно з п.п. 1, 2, 7 наказу начальника Львівського прикордонного загону від 13.06.2016 року №603-аг «Про підсумки службового розслідування» постановлено:
- матеріали адміністративної справи за статтею 172-18 КУпАП, складені відносно молодшого інспектора прикордонної служби І категорії відділу прикордонної служби «Пархоменкове» старшого сержанта ОСОБА_1 з копіями матеріалів службового розслідування направити до суду за місцем скоєння адміністративного правопорушення;
- відповідно до пункту «е» частини 8 статті 26 Закону України «Про військовий обовязок і військову службу» за невиконання службових обовязків старшого сержанта ОСОБА_1 звільнити з військової служби через службову невідповідність;
- відповідно до пункту 3.5.6 Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, затвердженої наказом Адміністрації Державної прикордонної служби України від 20.05.2008 року №425 молодшого інспектора прикордонної служби І категорії відділу прикордонної служби «Пархоменкове» старшого сержанта ОСОБА_1 позбавити премії за червень 2016 року в розмірі 100%.
Наказом начальника Львівського прикордонного загону від 13.06.2016 року №130-ос1 виключено зі списків особового складу загону, усіх видів забезпечення старшого сержанта ОСОБА_1, молодшого інспектора прикордонної служби І категорії дозиметриста 1 відділення інспекторів прикордонної служби відділу прикордонної служби «Пархоменкове» ІІІ категорії (тип Б), в запас згідно підпункту «е» пункту 1 частини 8 статті 26 (через службову невідповідність) Закону України «Про військовий обовязок і військову службу» з 13 червня 2016 року.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд врахував наступне.
Згідно з частиною першою статті 2 Закону України «Про військовий обовязок і військову службу» від 25.03.1992 року №2232-ХІІ (далі Закон) військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України, іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.
Частинами другою-четвертою статті 2 Закону передбачено, що проходження військової служби здійснюється: громадянами України - у добровільному порядку (за контрактом) або за призовом; іноземцями та особами без громадянства - у добровільному порядку (за контрактом) на посадах, що підлягають заміщенню військовослужбовцями рядового, сержантського і старшинського складу Збройних Сил України.
Громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які проходять військову службу, є військовослужбовцями.
Порядок проходження військової служби, права та обов'язки військовослужбовців визначаються цим та іншими законами, відповідними положеннями про проходження військової служби, що затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до п. «ґ» ч.2 ст.26 Закону звільнення зі служби військовослужбовців, призваних на військову службу в особливий період проводиться на підставах, передбачених частиною восьмою цієї статті.
Згідно з пп. «е» п.1 ч.8 статті 26 Закону під час дії особливого періоду з військової служби звільняються військовослужбовці через службову невідповідність осіб рядового, сержантського і старшинського (крім прапорщиків, старших прапорщиків, мічманів, старших мічманів) складу у разі невиконання службових обов'язків.
Поняття виконання службових обовязків військовослужбовцями встановлено статтею 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 року №548-XIV, відповідно до якої кожний військовослужбовець зобов'язаний виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою; ці обов'язки визначаються статутами Збройних Сил України, а також відповідними посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями.
Як встановлено в ході службового розслідування, в період з 21:00 10.06.2016 року по 09:00 11.06.2016 року, позивач ніс службу в прикордонному наряді «Вартовий шлагбауму»-кордон в міжнародному пункті пропуску для автомобільного сполучення «Устилуг-Зосин» відділу прикордонної служби «Пархоменкове».
Відповідно до п.25 розділу 5 Глави ІІ Інструкції №1261, вартовий шлагбаума - прикордонний наряд у складі одного та більше прикордонників, який призначений для контролю за перетинанням державного кордону особами, транспортними засобами, їх в'їздом (виїздом) у/з пункт(у) пропуску (пункт контролю, контрольний пункт в'їзду-виїзду).
Під час виконання завдань вартовий шлагбаума зобов'язаний:
вести спостереження за місцевістю і транспортними засобами, які прибувають для в'їзду в Україну і виїзду з України;
перевіряти наявність документів у осіб, які в'їжджають у пункт пропуску (пункт контролю, контрольний пункт в'їзду-виїзду), про осіб, які не мають документів, доповідати старшому прикордонних нарядів у пункті пропуску через державний кордон;
надавати дозвіл на в'їзд у пункт пропуску (контрольний пункт в'їзду-виїзду) посадовим особам контрольних органів (служб), працівникам сфери обслуговування, співробітникам правоохоронних органів та іншим особам, які не прямують через державний кордон, за наявності відповідних документів;
надавати дозвіл на виїзд за межі території пункту пропуску (пункту контролю, контрольного пункту в'їзду-виїзду) транспортних засобів після проходження прикордонного, митного та інших визначених законодавством України видів контролю;
під час пропуску в пункт пропуску (пункт контролю, контрольний пункт в'їзду-виїзду) транспортних засобів стежити, щоб ними не проїхали правопорушники;
вживати заходів щодо недопущення незаконного в'їзду, виїзду транспортних засобів у/з пункт(у) пропуску (пункт контролю, контрольний пункт в'їзду-виїзду).
Висновок службового розслідування, затверджений начальником Львівського прикордонного загону 12.06.2016 року (а.с. 64-84) не містить посилань на невиконання позивачем своїх безпосередніх службових обовязків, визначених п.25 розділу 5 Глави ІІ Інструкції №1261, натомість вказано про порушення вимог п.12 розділу 2 глави ІІ Інструкції №1261 та наказу №814, які встановлюють заборону на вчинення наступних дій - прикордонним нарядам під час здійснення прикордонного контролю забороняється використовувати будь-які особисті засоби зв'язку, що не належать Держприкордонслужбі та не входять до предметів екіпірування прикордонного наряду, мати при собі грошові кошти понад розмір, установлений центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону.
Сутність військової дисципліни, обов'язки військовослужбовців щодо її додержання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, права командирів щодо їх застосування, а також порядок подання і розгляду заяв, пропозицій та скарг визначає Дисциплінарний статут Збройних Сил України, який затверджений Законом України «Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України» від 24.03.1999 року №551-XIV (далі Дисциплінарний статут ЗСУ).
Так, за приписами ст.ст.1, 2 Дисциплінарного статуту ЗСУ військова дисципліна - це бездоганне і неухильне додержання всіма військовослужбовцями порядку і правил, встановлених військовими статутами та іншим законодавством України. Військова дисципліна ґрунтується на усвідомленні військовослужбовцями свого військового обов'язку, відповідальності за захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, на їх вірності Військовій присязі.
Статтею 4 Дисциплінарного статуту ЗСУ передбачено, що військова дисципліна зобов'язує кожного військовослужбовця: додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги військових статутів, накази командирів; бути пильним, зберігати державну та військову таємницю; додержуватися визначених військовими статутами правил взаємовідносин між військовослужбовцями, зміцнювати військове товариство; виявляти повагу до командирів і один до одного, бути ввічливими і додержуватися військового етикету; поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків.
Стосовно кожного випадку правопорушення командир зобов'язаний прийняти рішення щодо необхідності притягнення винного до відповідальності залежно від обставин скоєння правопорушення, ступеня вини, попередньої поведінки порушника та розміру завданих державі та іншим особам збитків (частина третя статті 5 Дисциплінарного статуту ЗСУ).
Згідно з частиною першою статті 45 Дисциплінарного статуту ЗСУ у разі невиконання (неналежного виконання) військовослужбовцем своїх службових обов'язків, порушення військовослужбовцем військової дисципліни або громадського порядку командир повинен нагадати йому про обов'язки служби, а за необхідності - накласти дисциплінарне стягнення. За вчинення адміністративних правопорушень військовослужбовці несуть дисциплінарну відповідальність за цим Статутом, за винятком випадків, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення.
Наведені норми Дисциплінарного статуту ЗСУ дають підстави дійти висновку, що суть дисциплінарного правопорушення полягає у невиконанні чи неналежному виконанні військовослужбовцем своїх службових обовязків, порушенні військової дисципліни чи громадського порядку.
Відповідно до вимог статтей 83-86 Дисциплінарного статуту ЗСУ на військовослужбовця, який порушує військову дисципліну або громадський порядок, можуть бути накладені лише ті дисциплінарні стягнення, які визначені цим Статутом і відповідають військовому званню військовослужбовця та дисциплінарній владі командира, що вирішив накласти на винну особу дисциплінарне стягнення.
Прийняттю рішення командиром про накладення на підлеглого дисциплінарного стягнення може передувати службове розслідування. Воно проводиться з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, та ступеня вини.
Службове розслідування призначається письмовим наказом командира, який вирішив притягти військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності. Воно може бути проведено особисто командиром, доручено офіцерові чи прапорщикові (мічманові), а у разі вчинення правопорушення рядовим (матросом) чи сержантом (старшиною) - також сержантові (старшині).
Після розгляду письмової доповіді про проведення службового розслідування командир проводить бесіду з військовослужбовцем, який вчинив правопорушення. Якщо вину військовослужбовця повністю доведено, командир приймає рішення про накладення дисциплінарного стягнення. Під час накладення дисциплінарного стягнення та обрання його виду враховується: характер та обставини вчинення правопорушення, його наслідки, попередня поведінка військовослужбовця, а також тривалість військової служби та рівень знань про порядок служби.
Згідно з вимогами ст.91 Дисциплінарного статуту ЗСУ заборонено за одне правопорушення накладати кілька дисциплінарних стягнень або поєднувати одне стягнення з іншим, накладати стягнення на весь особовий склад підрозділу замість покарання безпосередньо винних осіб.
Як зазначалось судом вище, оскаржуваний наказ від 13.06.2016 року №603-АГ «Про підсумки службового розслідування» містить 3 правових наслідки для позивача в звязку з виявленням в його діях ознак адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачено ст.172-18 КУпАП: направлення матеріалів адміністративної справи за статтею 172-18 КУпАП до суду для розгляду, звільнення з військової служби та позбавлення премії за червень 2016 року в розмірі 100%.
Постановою Володимир-Волинського міського суду Волинської області від 15.07.2016 року ОСОБА_1 звільнено від адміністративної відповідальності за ст.178-12 КУпАП за малозначністю вчиненого, суд постановив обмежитись усним зауваженням, провадження у справі закрити.
При цьому, постанова суду від 15.07.2016 року містить дані про те, що ОСОБА_1 свою вину визнав, вина останнього підтверджена матеріалами справи, зокрема протоколом про адміністративне правопорушення, висновком службового розслідування та письмовими поясненнями.
Згідно з ч.4 ст.72 Кодексу адміністративного судочинства України вирок суду у кримінальному провадженні або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.
Отже, доведеним та не підлягає доказуванню факт порушення позивачем вимог: 1) наказу Міністерства внутрішніх справ України «Про встановлення суми грошових коштів, які мають право мати військовослужбовці та працівники Державної прикордонної служби України під час здійснення прикордонного контролю» від 06.07.2015 року №814 (далі наказ №814), а саме: сума грошових коштів, які він мав при собі під час несення служби перебільшувала десять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; 2) пункту 12 розділу 2 глави 2 Інструкції про службу прикордонних нарядів Державної прикордонної служби України, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 19.10.2015 року №1261 (далі Інструкція №1261), а саме: мав при собі під час несення служби особистий мобільний телефон, що не належить Державній прикордонній службі України та не входить до предметів екіпірування прикордонного наряду.
Разом з тим, суд зазначає, що службовим розслідуванням не встановлено невиконання позивачем своїх службових обовязків, не виявлено будь-якого підтвердження того, що під час організації та несення служби прикордонного наряду «Вартовий шлагбауму»-кордон у складі старшого сержанта ОСОБА_1 отримувались грошові кошти або інші предмети (а.с. 76), натомість, ОСОБА_1 фактично повторно притягнуто до відповідальності за одне й те ж адміністративне правопорушення після складення протоколу про адміністративне правопорушення його звільнено з посади, що суперечить принципу пропорційності, визначеному п.2 ч.3 ст.2 КАС України.
При цьому, суд не бере до уваги посилання позивача на порушення відповідачем порядку проведення службового розслідування, оскільки це не знайшло свого відображення в ході судового засідання, зокрема судом було досліджено аркуш бесіди від 12.06.2016 року, проведеної начальником Львівського прикордонного загону з позивачем, за результатами якої останній провину у порушенні наказу №814 та Інструкції №1261 визнав, заперечень не мав.
Таким чином, суд констатує, що позивача незаконно було звільнено з військової служби, а тому, виходячи із наданих статтею 162 КАС України повноважень, адміністративний позов слід задовольнити в частині визнання протиправним та скасування п.2 наказу начальника Львівського прикордонного загону від 13 червня 2016 року №603-аг «Про підсумки службового розслідування» щодо звільнення позивача з військової служби за невиконання службових обовязків відповідно до п. «е» ч.8 ст.26 Закону України «Про військовий обовязок і військову службу» (через службову невідповідність); визнання протиправним та скасування наказу начальника Львівського прикордонного загону від 13 червня 2016 року №130-ос 1 щодо виключення ОСОБА_1 зі списків особового складу загону та зняття з усіх видів забезпечення, звільнення в запас відповідно до п. «е» ч.8 ст.26 Закону України «Про військовий обовязок і військову службу» (через службову невідповідність) з 13 червня 2016 року, поновлення позивача на посаді молодшого інспектора прикордонної служби 1 категорії - дозиметриста 1 відділення інспекторів прикордонної служби відділу прикордонної служби «Пархоменкове» Львівського прикордонного загону та стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу за період з 13.06.2016 року по дату прийняття рішення у справі.
Розмір грошового забезпечення, що підлягає до стягнення становить 10 504грн.43коп. (140,059 грн.(середньоденний заробіток) Х 75 календарних днів).
Відповідно до частини першої статті 256 КАС України негайно виконуються постанови суду про присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби у межах суми стягнення за один місяць та про поновлення на посаді у відносинах публічної служби. Отже, постанову суду в частині поновлення позивача на посаді та стягнення з Львівського прикордонного загону на користь позивача заробітної плати за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць в розмірі 4 271грн.80коп. слід звернути до негайного виконання.
Що стосується позовної вимоги про скасування наказу начальника Львівського прикордонного загону від 13 червня 2016 року №603-аг «Про підсумки службового розслідування» в частині позбавлення ОСОБА_1 премії за червень 2016 року в розмірі 100% (п.7 наказу), то дана вимога до задоволення не підлягає, з огляду на наступне.
Пунктом 3.5.6 Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, затвердженої наказом Адміністрації Державної прикордонної служби України від 20.05.2008 року №425, начальник (командир) органу Держприкордонслужби має право позбавляти військовослужбовців премії повністю або частково за порушення статутних правил несення служби в прикордонному наряді, у варті, добовому наряді, під час бойового чергування (бойової служби).
Враховуючи притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за порушення, передбачене ст.172-18 КУпАП «Порушення правил несення прикордонної служби», суд вважає, що право на позбавлення позивача премії було правомірно використано начальником Львівського прикордонного загону.
Керуючись ст.ст. 11, 17, 158, 160, 162, 163, 186, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Закону України «Про військовий обовязок і військову службу», суд
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати пункт 2 наказу Львівського прикордонного загону Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України від 13 червня 2016 року №603-аг «Про результати службового розслідування».
Визнати протиправним та скасувати наказ Львівського прикордонного загону Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України від 13 червня 2016 року №130-ос 1 «По особовому складу» в частині виключення зі списків особового складу загону та зняття з усіх видів забезпечення старшого сержанта ОСОБА_1, молодшого інспектора прикордонної служби 1 категорії дозиметриста 1 відділення інспекторів прикордонної служби відділу прикордонної служби «Пархоменкове» ІІІ категорії (тип Б), в запас згідно підпункту «Е» пункту 1 частини 8 статті 26 (через службову невідповідність) Закону України «Про військовий обовязок і військову службу», з 13 червня 2016 року.
Поновити ОСОБА_1 на посаді молодшого інспектора прикордонної служби 1 категорії дозиметриста 1 відділення інспекторів прикордонної служби відділу прикордонної служби «Пархоменкове» ІІІ категорії (тип Б) з 13 червня 2016 року.
Стягнути з Львівського прикордонного загону Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України на користь ОСОБА_1 грошове забезпечення за час вимушеного прогулу в розмірі 10 504грн.43коп.
В задоволенні решти вимог відмовити.
Постанова в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді та стягнення грошового забезпечення в межах суми стягнення за один місяць в розмірі 4 271грн.80коп. виконується негайно.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, повний текст якої буде виготовлено 31 серпня 2016 року. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.
Суддя В.В.Дмитрук
Судове рішення № 60169972, Волинський окружний адміністративний суд було прийнято 26.08.2016. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 803/992/16. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: