Рішення № 60169927, 29.08.2016, Апеляційний суд Чернігівської області

Справа № 750/4314/15-ц Провадження № 22-ц/795/9/2016 Категорія цивільнаГоловуючий у I інстанції - Коверзнев В.О. Доповідач - Вінгаль В. М.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 серпня 2016 року м. Чернігів

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

головуючого - суддіВІНГАЛЬ В.М.суддів:ОСОБА_1, ОСОБА_2при секретарі:ОСОБА_3за участю:представника ОСОБА_4-ОСОБА_5,ОСОБА_6 та її представника ОСОБА_7,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_4 та ОСОБА_6 на рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 28 липня 2015 року у справі за позовною заявою ОСОБА_4 до ОСОБА_6, ПАТ «АСК «ІНГО Україна» про відшкодування матеріальної (майнової) та моральної (немайнової) шкоди завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,

в с т а н о в и в:

В квітні 2015 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_6 про стягнення різниці між страховим відшкодуванням і заподіяною матеріальною шкодою в розмірі 64237 грн. 21 коп., франшізи в розмірі 510 грн., 500 грн. за проведення експертного дослідження та 3000 грн. у відшкодування моральної шкоди, а з ПАТ «АСК «ІНГО Україна» 10660 грн. 08 коп. у відшкодування недоплаченої суми страхового відшкодування. В обґрунтування позову позивач зазначав, що співвідповідач невірно визначив страхове відшкодування.

При цьому позивач зазначав, що 23.06.2014 р. в м. Чернігові на перехресті вулиць О.МолодшогоГ.Полуботка сталася дорожньо - транспортна пригода за участю автомобілів Skoda Fabia, д.р.н. СВ3296АО під керуванням водія ОСОБА_8 та Daewoo Nexia, д.р.н. СВ6577АЕ під керуванням водія ОСОБА_6 ДТП відбулася у звязку з тим, що водій Daewoo Nexia ОСОБА_6 під час руху по вул. Г. Полуботка в м. Чернігові в порушення п. п. 1.3, 1.5, 2.3 б, 8.7.3 е Правил дорожнього руху, проїхала перехрестя з вул. О.Молодшого на червоний заборонений сигнал світлофору, внаслідок чого зіткнулася з автомобілем Skoda Fabia д.р.н. СВ3296АО. Внаслідок ДТП обидва автомобіля було пошкоджено, а позивачу як власнику автомобіля Skoda Fabia завдано шкоди.

На час заподіяння шкоди автомобіль Daewoo Nexia, яким керувала ОСОБА_6 був застрахований (поліс АС/8786297) у ПрАТ «АСК «ІНГО Україна». Дана подія була визнана страховим випадком і 15.01.2015 р. ПрАТ «АСК «ІНГО Україна» було виплачено страхове відшкодування в сумі 41 731 грн. 78 коп.

Відповідно до звіту № 10442 складеного ТОВ «Експертум АВЕ» вартість відновлювального ремонту автомобіля Skoda Fabia склала 139 987, 95 грн. В свою чергу ринкова вартість автомобіля склала 122 108, 93 грн., тобто відновлювальний ремонт перевищив його ринкову вартість. Вартість працездатних залишків автомобіля Skoda Fabia відповідно до звіту № 10442 склала 82 259 грн. 00 коп. В звязку з тим, що страховик ПрАТ «АСК «ІНГО Україна» на протязі тривалого часу затягувала виплату страхового відшкодування і виплатила належні грошові кошти лише через пів року з моменту написання заяви про виплату страхового відшкодування та чисельних скарг до МТСБУ і Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, виникли сумніви щодо обєктивності оцінки вартості ремонту зі сторони страховика.

Рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 28 липня 2015 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_9 - ОСОБА_10 на користь ОСОБА_4 510 грн. у відшкодування майнової шкоди, 3000 грн. у відшкодування моральної шкоди та 248 грн. 17 коп. у відшкодування судових витрат, а всього 3758 грн. 17 коп. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду ОСОБА_4 та ОСОБА_6 звернулись з апеляційними скаргами.

В апеляційній скарзі ОСОБА_4 просить рішення суду скасувати в частині відмови стягнення з відповідачів на його користь заподіяної матеріальної шкоди завданої шляхом пошкодження автомобіля «Skoda Fabia» д.р.н. СВ 3296 АО в результаті ДТП та ухвалити нове рішення, яким задовольнити свої позовні вимоги у повному обсязі, а також призначити автотоварознавчу експертизу для визначення розміру матеріального збитку на час проведення експертизи та визначення вартості пошкодженого у ДТП автомобіля «Skoda Fabia».

В апеляційній скарзі апелянт зазначає, що після численних скарг та звернень до МТСБУ та Нацкомфінпослуг йому було виплачено страхове відшкодування в розмірі 41 731 грн. 78 коп. і з порушенням терміну в 90 днів для добровільної виплати страхового відшкодування.

Апелянт зазначає, що він звертався до незалежного експерта субєкта оціночної діяльності із заявою про проведення автотоварознавчого дослідження пошкодженого автомобіля з метою визначення вартості матеріального збитку, завданого ТЗ внаслідок його пошкодження в ДТП, а також визначення його вартості. Сума страхового відшкодування, що була розрахована Відповідачем 2 є заниженою, з розрахунків вбачається, що сума страхового відшкодування, яку повинен був виплатити Відповідач 2 ліміту страхової виплати в 50000,00 грн. за мінусом 510,00 грн. франшизи незалежно від того чи проведений розрахунок на дату ДТП, чи на момент огляду, чи то на момент дослідження.

Апелянт вважає, що оскільки ТЗ вважається фізично знищеним, то Відповідачі, а саме кожен в своїй частині повинні відшкодовувати різницю між вартістю ТЗ до та після ДТП, згідно ст. 30 Закону.

Судом на думку позивача безпідставно не застосована ст. 1192 ЦК України.

В апеляційній скарзі ОСОБА_6 просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким відмовити позивачу в задоволенні його позовних вимог, зазначає, що суд дав неправильну оцінку поясненням свідків щодо обставин скоєння ДТП.

Апелянт зазначає, що суд безпідставно не прийняв до уваги показання свідків ОСОБА_11 та ОСОБА_12 - пішоходів. На думку апелянта така субєктивна думка суду, яка ґрунтується на припущенні, а не на конкретних показаннях свідків є необєктивним підходом до розгляду справи. До показань свідка ОСОБА_13 необхідно поставитись критично, оскільки на світлофорі після зеленого світла спочатку на 3 секунди включається миготливе зелене, потім на 3 секунди миготливе жовте, а потім червоне.

Апелянт зазначає, що в рішенні суду зазначено, що аналогічні показання надав і свідок ОСОБА_14, який рухався позаду автомобіля, яким керував свідок ОСОБА_13 в момент ДТП. Проте таке твердження не відповідає дійсності, оскільки свідок ОСОБА_14, зазначив, що знаходився на відстані 50-60 метрів від перехрестя, а автомобіль позивача і відповідача побачив вже тоді коли сталося зіткнення.

До пояснень свідків ОСОБА_15 (пасажир автомобіля позивача), ОСОБА_8 (водій автомобіля позивача), необхідно також ставитися критично, оскільки в даному випадку ці свідки є зацікавленими особами.

Вислухавши суддю-доповідача, доводи та заперечення представника позивача ОСОБА_4 - ОСОБА_5, представника відповідача ОСОБА_6 ОСОБА_7, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційних скарг, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційні скарги підлягають частковому задоволенню, з наступних підстав.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що визначення матеріального збитку, ринкової вартості автомобіля і вартості його ліквідних залишків використані співвідповідачем - страховою організацією на одну дату 06.08.2014 року, що не призвело до спотворення кінцевого результату. Співвідповідачем в повному обсязі виконано свої обовязки по відшкодуванню матеріальної шкоди. Відсутні підстави і для стягнення майнової шкоди з відповідача, оскільки вона відшкодована співвідповідачем, крім суми франшизи. Винною особою в ДТП є відповідач ОСОБА_9 ОСОБА_10, діями якої було заподіяно позивачу моральної шкоди в розмірі 3 тисяч грн.

Проте, з таким висновком суду повністю не може погодитись апеляційний суд з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 23 червня 2014 року о 19 год. 05 хв. на перехресті вулиць О.Молодшого ОСОБА_16 в м. Чернігові відбулося зіткнення автомобіля Skoda Fabia, реєстраційний номер НОМЕР_1, яким керувала ОСОБА_8 з автомобілем Daewoo Nexia, реєстраційний номер НОМЕР_2, яким керувала відповідач ОСОБА_9 - ОСОБА_10 Внаслідок ДТП обидва автомобіля були пошкоджені.

Цивільно-правова відповідальність відповідача застрахована співвідповідачем, що підтверджується Полісом обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 17.12.2013 року № АС/8786297. Полісом визначено ліміт відповідальності страховика за шкоду, завдану життю і здоровю в розмірі 100000 грн., а за шкоду, завдану майну, в розмірі 50000 грн.; розмір франшизи складає 510 грн.

06.08.2014 року оцінювач ОСОБА_17 визначив матеріальний збиток завданий власнику ДТП (том 1 а.с. 25-30) та ринкову вартість пошкодженого КТЗ на дату оцінки - 06.08.2014 року (а.с. 43-48). Цим же оцінювачем визнано, що ремонт автомобіля є економічно необґрунтованим і страховиком виплачено страхове відшкодування в розмірі 41 731 грн. 78 коп. Залишки транспортного засобу передано позивачу і за повідомленням представника позивача продано іншій особі.

Розглядаючи спір по суті та відхиляючи клопотання представника позивача про призначення незалежної експертизи, суд не звернув належної уваги на те, що сторонами було надано декілька висновків автотоварознавчого дослідження щодо визначення матеріального збитку, завданого позивачу, які суперечать один одному і не узгоджуються з іншими матеріалами справи, тобто в порушення вимог ЦПК України відхилив клопотання про призначення експертизи. При цьому суд не врахував, що висновок оцінювача, який було використано співвідповідачем для виплати страхового відшкодування, здійснений товариством «АСК «ІНГО Україна» на дату 06.08.2014 року, в той час як ДТП відбулося 23.06.2014 року, а тому за клопотанням представника позивача апеляційним судом була призначена судова автотоварознавча експертиза, за висновками якої від 04 серпня 2016 року за № 2008/2009/16-24 вартість транспортного засобу автомобіля, який належить позивачу до дорожньо транспортної пригоди, яка сталася 23.06.2014 року складала 125769 грн. 18 коп., а вартість транспортного засобу після ДТП складала 53450 грн. 52 коп.

Відповідно до ст.22.1 ЗУ «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 01.07.2004 року № 1961-ІV в разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Відповідно до ст.30 зазначеного Закону, якщо транспортний засіб вважається знищеним, його власнику відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди, а також витрати на евакуацію транспортного засобу.

Транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо

його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим.

Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо передбачені

згідно з аварійним сертифікатом (рапортом), звітом (актом) чи

висновком про оцінку, виконаним аварійним комісаром, оцінювачем

або експертом відповідно до законодавства, витрати на

відновлювальний ремонт транспортного засобу перевищують вартість

транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди.

Як вбачається з матеріалів справи, Постановою слідчого СВ ЧМВ УМВС України в Чернігівській області від 18.07.2014 року було відмовлено у визнанні ОСОБА_9 ОСОБА_10 потерпілим у кримінальному провадженні, а постановою від 16.06.2015 року закрито кримінальне провадження по факту ДТП, що мало місце 23.06.2014 року. Постановою Деснянського районного суду м. Чернігова від 16.10.2014 року закрито провадження у справі про притягнення ОСОБА_9 ОСОБА_10. до адміністративної відповідальності у звязку з закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності. Автомобіль відповідачки також було пошкоджено, однак щодо ОСОБА_8, яка керувала іншим транспортним засобом, протокол про адміністративне правопорушення не складався і позов про відшкодування майнової чи моральної шкоди до неї також не заявлявся.

Оскільки позов заявлено з підстав, передбачених ст. 1188 ЦК України, вина учасників події в адміністративному чи кримінальному провадженні не була встановлена, суд першої інстанції допитавши в судовому засіданні свідків подій, дослідивши матеріали справи адміністративної справи та кримінального провадження, правильно встановив винну особу в дорожньо - транспортній пригоді, яка сталася 23.06.2014 року в м. Чернігові і це відповідач ОСОБА_9 ОСОБА_10.

Задовольнивши клопотання відповідача ОСОБА_9 ОСОБА_10, апеляційним судом було призначено автотехнічну експертизу для зясування питання на яке світло виїхав на перехрестя транспортний засіб відповідача ОСОБА_6 «Daewoo Nexia» виходячи з даних циклограми світлофору та обставин справи. За висновком судового експерта Державного науководослідницького експертно - криміналістичного центру при УМВС України у Чернігівській області від 19.04.2016 року( а.с. 45-47 т. 2), автомобіль під керуванням відповідачки виїхав на перехрестя на зелене миготливе світло світлофора. До такого висновку апеляційний суд відноситься критично, оскільки його висновок ґрунтується на поясненнях відповідачки та ОСОБА_8, яка керувала автомобілем Skoda Fabia, а показанням свідків пішоходів - ОСОБА_11 та ОСОБА_12, які не були безпосередніми учасниками дорожнього руху судом дана правильна юридична оцінка.

Враховуючи наведені обставини, апеляційний суд приходить до висновку про те, що доводи апеляційної скарги відповідачки є необґрунтованими і не підлягають задоволенню.

Таким чином, правильно встановивши винну особу в дорожньо транспортній пригоді, суд дійшов до помилкового висновку про відмову у задоволенні позову про відшкодування майнової шкоди з відповідача та співвідповідача, а тому виходячи з того, що вартість транспортного засобу автомобіля, який належав позивачу до дорожньо транспортної пригоди, яка сталася 23.06.2014 року встановлена експертним шляхом і складала 125769 грн. 18 коп., а вартість транспортного засобу після ДТП складала 53450 грн. 52 коп., співвідповідачем сплачено позивачу 39339,92 грн. страхового відшкодування, тобто, не доплачено 10660 грн. 92 коп. до страхової суми 50000 грн., тому ця сума підлягає стягненню з Приватного акціонерного товариства «АСК «ІНГО Україна» за винятком франшизи.

Не відшкодована страховою організацією майнова шкода (в межах страхової суми) підлягає стягненню з винної особи, тобто, з відповідачки ОСОБА_9 ОСОБА_10 і становить 22317 грн. 82 коп. виходячи з наступного розрахунку : 125769, 18 грн. 53450, 52грн - 39 339, 92 грн. 10660, 92 грн.

За таких обставин, рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 підлягає скасуванню, а позовні вимоги в цій частині частковому задоволенню, оскільки розмір матеріального збитку належним чином підтверджений висновком судової автотоварознавчої експертизи від 04 серпня 2016 року за № 2008/2009/16-24, а не висновком оцінювача, зробленого за замовленням позивача.

В той же час, оцінюючи зібрані по справі докази, апеляційний суд вважає, що стягнута судом першої інстанції з ОСОБА_9 ОСОБА_10 на користь ОСОБА_4 моральна шкода є завищеною, а тому з врахуванням принципу розумності та справедливості підлягає зменшенню з 3000 грн. до однієї тисячі гривні.

В іншій частині рішення суду, яким було стягнуто з ОСОБА_9 ОСОБА_10 на користь ОСОБА_4 510 грн. у відшкодування майнової шкоди ( суми франшизи) підлягає залишенню без зміни, з підстав, наведених судом першої інстанції.

При вирішенні питання стосовно розподілу судових витрат, суд виходить з положень ст.ст. 56, 79, 84, 88 ЦПК України, Закону України «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах» та враховує, що витрати понесені позивачем до подання позовної заяви не є витратами на правову допомогу. Позивачем ОСОБА_4 було сплачено при зверненні до суду першої інстанції 1002 грн. 68 коп. та 501 грн.80 коп. за подачу апеляційної скарги. За проведення судової експертизи № 2008/2009/16-24 від 04 серпня 2016 року, яка врахована апеляційним судом при ухваленні даного рішення позивач сплатив 1762 грн. Також позивач надав докази про сплату ним 5000 грн. за надання правової допомоги, з яких саме 4000 грн. підлягає відшкодуванню з врахуванням зазначеного вище закону. Загальна сума судових витрат, які підлягають відшкодуванню позивачу становить 7266 грн. 48 коп.

Оскільки апеляційна скарга позивача підлягає частковому задоволенню, позовні вимоги також частковому задоволенню, тому з врахуванням вимог ст.88 ЦПК України з ОСОБА_9 ОСОБА_10 на користь позивача необхідно стягнути в повернення судових витрат 34% від понесених позивачем судових витрат, що становить 2470 грн. 60 коп., а з Приватного акціонерного товариства «АСК «ІНГО Україна» 4795 грн. 88 коп., що становить 100% від заявлених і задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 303, 307, ч.1 п. 4 ст. 309, 313, 316, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд,

В И Р І Ш И В:

Апеляційні скарги ОСОБА_9 - ОСОБА_10 та ОСОБА_4 задовольнити частково.

Рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 28 липня 2015 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 скасувати.

Позовні вимоги ОСОБА_4 задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «АСК «ІНГО Україна» на користь ОСОБА_4 10660 грн.(десять тисяч шістсот шістдесят) 92 коп. страхового відшкодування.

Стягнути з ОСОБА_9 - ОСОБА_10 на користь ОСОБА_4 22317 грн.(двадцять дві тисячі триста сімнадцять) 82 коп. у відшкодування матеріальної шкоди.

Рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 28 липня 2015 року в частині відшкодування моральної шкоди змінити, зменшивши суму морального відшкодування, що стягнута з ОСОБА_9 - ОСОБА_10 на користь ОСОБА_4 до однієї тисячі грн.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «АСК «ІНГО Україна» на користь ОСОБА_4 4795грн. 88 коп. в повернення судових витрат.

Стягнути з ОСОБА_9 - ОСОБА_10 на користь ОСОБА_4 в повернення судових витрат 2470 грн. 60 коп.

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Рішення набирає чинності негайно і може бути оскаржено до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня проголошення.

Головуючий:Судді: