Ухвала суду № 60165699, 04.03.2016, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/2996/16-к

Провадження по справі № 1-кс/522/3948/16

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 березня 2016 року ОСОБА_1

Слідчий суддя місцевого Приморського районного суду м. Одеси ОСОБА_2, при секретарі Брус Н.П., за участю прокурорів Копач Д.І., Радзілевича Д.А., Брильова М.О., захисників ОСОБА_3, ОСОБА_4, розглянувши у судовому засіданні клопотання прокурора військової прокуратури Одеського гарнізону Південного регіону України ОСОБА_5, про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, оперуповноваженого Іллічівського відділення поліції Овідіопольського відділу поліції ГУ НП в Одеській області зареєстрованого за адресою:Харківська область, Великобурлуцький район, с.Жуків Яр, вул. Молодіжна, 1, проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4 (Чорноморськ), АДРЕСА_1, підозрюваного у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.127, ч.2 ст.146, ч.2 ст.365, ч.3 ст.371 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.127, ч.2 ст.146, ч.2 ст.365, ч.3 ст.371 КК України, за наступних обставин.

ОСОБА_6 з вересня 2014 року по листопад 2015 року проходив службу на посаді оперуповноваженого Іллічівського МВ ГУМВС України в Одеській області.

07 листопада 2015 року наказом ГУ НП в Одеській області №63 о/с ОСОБА_6 призначено на посаду оперуповноваженого Іллічівського відділення поліції Овідіопольського відділу поліції ГУ НП в Одеській області та присвоєно спеціальне звання «лейтенант поліції», у звязку з чим, на підставі ст.2 Закону України «Про державний захист працівників суду та правоохоронних органів» останній є працівником правоохоронного органу.

Згідно зі ст.3 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод ОСОБА_7 Європи від 04 листопада 1950 року, ратифікованої Законом України № 475/97-ВР від 17.07.1997, нікого не може бути піддано катуванню або нелюдському чи такому, що принижує гідність, поводженню або покаранню.

Відповідно до статті 28 Конституцій України, кожен має право на повагу до його гідності. Ніхто не може бути підданий катуванню, жорстокому, нелюдському або такому, що принижує його гідність, поводженню чи покаранню.

Відповідно до статті 19 Конституції України, ст.ст.8, 18 Закону України «Про національну поліцію», ОСОБА_6 зобовязаний діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст.ст.1, 2, 6, 7 Закону України «Про національну поліцію» завданням поліції, зокрема є забезпечення охорони прав і свобод людини, а також інтересів суспільства і держави. Поліція у своїй діяльності керується принципом верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Під час виконання своїх завдань поліція забезпечує дотримання прав і свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, а також міжнародними договорами України, згода на обовязковість яких надана Верховною ОСОБА_7 України, і сприяє їх реалізації.

Обмеження прав і свобод людини допускається виключно на підставах та в порядку, визначених Конституцією і законами України, за нагальної необхідності і в обсязі, необхідному для виконання завдань поліції. Здійснення заходів, що обмежують права та свободи людини, має бути негайно припинене, якщо мета застосування таких заходів досягнута або немає необхідності подальшого їх застосування.

Поліцейським за будь-яких обставин заборонено сприяти, здійснювати, підбурювати або терпимо ставитися до будь-яких форм катування, жорстокого, нелюдського або такого, що принижує гідність, поводження чи покарання. У разі виявлення таких дій кожен поліцейський зобовязаний негайно вжити всіх можливих заходів щодо їх припинення та обовязково доповісти безпосередньому керівництву про факти катування та наміри їх застосування. У разі приховування фактів катування або інших видів неналежного поводження поліцейськими керівник органу протягом доби з моменту отримання відомостей про такі факти зобовязаний ініціювати проведення службового розслідування та притягнення винних до відповідальності. У разі виявлення таких дій поліцейський зобовязаний повідомити про це орган досудового розслідування, уповноважений на розслідування відповідних злочинів, вчинених поліцейськими.

ОСОБА_6, вступивши на службу в органи поліції, відповідно до вимог статті 64 Закону України «Про національну поліцію», склав присягу на вірність Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обовязки.

В силу наявного досвіду роботи в органах міліції та поліції, а також отриманої освіти, ОСОБА_6 знав та розумів вищевикладені вимоги Конституції України та виданих в її розвиток та реалізацію інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність Національної поліції та ОСОБА_8 поліцейського.

Проте, незважаючи на це, останній вчинив тяжкі злочини за наступних обставин.

У місті ОСОБА_1 зареєстровані та постійно мешкають громадяни України ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_5, його цивільна дружина ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_6 та громадянин ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_7.

У користуванні ОСОБА_9 перебуває автомобіль марки «Honda CR-V», реєстраційний номер НОМЕР_1, який останній з початку лютого 2016 року виставив на продаж на одному з веб-сайтів у всесвітній мережі Інтернет.

10 лютого 2016 року в смт. Олександрівка м. Іллічівська (Чорноморська) Одеської області невстановленими особами із застосуванням насилля було здійснено розбійний напад на громадянина ОСОБА_12, внаслідок чого у останнього викрадено грошові кошти в сумі 17000 доларів США. За даним фактом слідчим відділом Іллічівського ВП Овідіопольського ВП ГУНП в Одеській області розпочато та здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадження, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12016160600000164 від 11.02.2016 за ч.4 ст.187 КК України. Здійснення досудового розслідування у даному кримінальному провадженні доручено слідчому СВ Іллічівського ВП Овідіопольського ВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_13

З метою встановлення осіб, причетних до вчинення вказано злочину, ОСОБА_6, викривлено розуміючи інтереси служби, спрямовані на штучне нарощування рівня розкриття злочинів, виходячи за межі наданих йому слідчим прав та повноважень, за попередньою змовою з ОСОБА_14, ОСОБА_7, ОСОБА_15, ОСОБА_8 та іншими невстановленими оперативними працівниками поліції, реалізуючи завчасно розроблений злочинний план з розподілом ролей між співучасниками, 13 лютого 2016 року під приводом купівлі автомобіля марки «Honda CR-V», реєстраційний номер НОМЕР_1, ініціював зустріч з громадянином ОСОБА_9 з метою незаконного позбавлення його волі, залякування та спонукання останнього до дій, що суперечать його волі, а саме, визнання своєї причетності до вчинення злочину та отримання від нього відомості про інших осіб, підозрюваних у вчиненні злочину.

Реалізуючи злочинний намір, лейтенант поліції ОСОБА_6 за попередньою змовою з ОСОБА_14, ОСОБА_7, ОСОБА_15, ОСОБА_8 та іншими невстановленими працівниками вказаного підрозділу поліції близько 19.00 години 13 лютого 2016 року на належному ОСОБА_14 автомобілі «Mazda 626», реєстраційний номер НОМЕР_2, прибув до завчасно обумовленого з ОСОБА_16 місця автомобільної парковки біля супермаркету «Віртус» у м. Одесі по вул. Середньофонтанській.

Дочекавшись прибуття ОСОБА_16 на автомобілі марки «Honda CR-V», реєстраційний номер НОМЕР_1, ОСОБА_6, діючи спільно за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_14, ОСОБА_7, ОСОБА_15, ОСОБА_8 та іншими невстановленими працівниками вказаного підрозділу поліції, не маючи законних підстав для затримання особи, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, в інших особистих інтересах, які полягали в штучному нарощувані рівня розкриття злочинів, завідомо незаконно затримав без ухвали слідчого судді та наявності підстав, передбачених ч.2 ст.207 та ч.1 ст.208 КПК України, громадянина ОСОБА_16 та його цивільну дружину ОСОБА_17, а саме, - застосувавши до останніх фізичну силу та спеціальний засіб наручники, проти їх волі змусив останніх прослідувати з ним та залишатися поряд у одному з службових приміщень Іллічівського ВП Овідіопольського ВП ГУНП в Одеській області у м.Іллічівськ (Чорноморськ) по вул. Хантадзе, 15.

При цьому, в порушення вимог ст.29 Конституції України ст.ст.207-213 КПК України, ОСОБА_6 та інші особи, з якими він діяв у групі, не повідомили громадянина ОСОБА_16 та його цивільну дружину ОСОБА_17 про підстави затримання та те у вчиненні якого злочину вони підозрюються, не розяснили право мати захисника, отримувати медичну допомогу, давати пояснення, показання або не говорити нічого з приводу підозри проти них. Не надали їм змогу повідомити про їх затримання та місце перебування інших осіб. Не склали протоколи про їх затримання та не доставили їх до органу досудового розслідування. А також, не повідомили про затримання орган (установу), уповноважену законом на надання безоплатної правової допомоги.

Діючи з метою змусити громадянку ОСОБА_17, яка перебуває на пятому місяці вагітності, до дій, що суперечать її волі, а саме визнання нею своєї причетності до вчиненого 10 лютого 2016 року в смт.Олександрівка м.Іллічівська (Чорноморська) Одеської області злочину, передбаченого ч.4 ст.187 КК України та отримання від неї відомостей про інших осіб, підозрюваних у вчиненні злочину, лейтенант поліції ОСОБА_6, діючи за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_14, ОСОБА_7, ОСОБА_15, ОСОБА_8 та іншими невстановленими працівниками поліції у період часу з 20.00 години 13 лютого 2016 року до 11.00 години 14 лютого 2016 року незаконно позбавивши її волі, утримували останню у службових приміщеннях Іллічівського ВП Овідіопольського ВП ГУ НП в Одеській області, розташованих в м. Іллічівську (Чорноморську) Одеської області по вул. Хантадзе, 15, при цьому брали її руками за горло, чим заподіяли їй фізичних страждань, застосували до останньої спеціальні засоби наручники, погрожували застосуванням зброї, а також вчиненням інших насильницьких дій у вигляді мордувань, тобто дій, повязаних з багаторазовим та тривалим спричиненням болю, які б, з їх слів, призвели до переривання її вагітності.

Після невдалих намагань протягом періоду часу приблизно з 20.00 години 13 лютого 2016 року до приблизно 11.00 години 14 лютого 2016 року змусити громадянку ОСОБА_17 до дій, що суперечать її волі, а саме визнання своєї причетності до вчиненого 10 лютого 2016 року в смт. Олександрівка м. Іллічівська (Чорноморська) Одеської області злочину, передбаченого ч.4 ст.187 КК України, та отримання від неї відомостей про інших осіб, підозрюваних у вчиненні злочину, лейтенант поліції ОСОБА_6 звільнив останню, шляхом доставлення за місцем її проживання.

Поряд з тим, діючи з метою змусити громадянина ОСОБА_9 та ОСОБА_11 до дій, що суперечать їх волі, а саме визнання ними своєї причетності до вчиненого 10 лютого 2016 року в смт. Олександрівка м. Іллічівська (Чорноморська) Одеської області злочину, передбаченого ч.4 ст.187 КК України та отримання від них відомостей про інших осіб, підозрюваних у вчиненні злочину, лейтенант поліції ОСОБА_6, діючи за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_14, ОСОБА_7, ОСОБА_15, ОСОБА_8 та іншими невстановленими працівниками поліції у період часу з 19.00 години 13 лютого 2016 року до 16.00 години 17 лютого 2016 року, незаконно позбавивши волі громадянина ОСОБА_9 та з 23.40 години 13 лютого 2016 року до 23.50 години 15 лютого 2016 року громадянина ОСОБА_11, а саме, усвідомлюючи, що потерпілі позбавлені права вільного пересування та вільного вибору місця свого знаходження, утримував останніх у службових приміщеннях Іллічівського ВП Овідіопольського ВП ГУ НП в Одеській області, розташованих в м. Іллічівську(Чорноморську) Одеської області по вул. Хантадзе, 15 та вул. Транспортній, 5, застосував до останніх спеціальні засоби наручники, погрожуючи застосуванням зброї, що супроводжувалося заподіянням їм фізичних страждань.

Так, ОСОБА_6, діючи за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_14, ОСОБА_7, ОСОБА_15, ОСОБА_8 та іншими невстановленими працівниками поліції під час незаконного позбавлення волі заподіяв ОСОБА_9 та ОСОБА_11 сильний фізичний біль, шляхом нанесення останнім побоїв, мучення та інших насильницьких дій, які ображали їх особисту гідність та полягали у одяганні на потерпілих спеціальних засобів наручників та неодноразовому підвішуванні їх за наручники на деревяній поперечині між двома столами, аж до повної втрати останніми свідомості, а також багаторазовим та тривалим спричиненням болю через нанесення численних але незначних ударів руками та ногами по голові та тулубу. Окрім того, ОСОБА_6 з ОСОБА_14, ОСОБА_7, ОСОБА_15, ОСОБА_8 та іншими невстановленими працівниками поліції заподіяли потерпілим сильних фізичних страждань шляхом їх мучення, а саме тривалого позбавлення ОСОБА_9 та ОСОБА_11 їжі, пиття (або надання спеціально підігрітої води, для неможливості втамування спраги), можливості сходити до туалету.

15 лютого 2016 року близько 23.50 години, не досягнувши запланованої мети своїх дій, ОСОБА_6, ОСОБА_14, ОСОБА_7, ОСОБА_15, ОСОБА_8 та інші невстановлені працівники поліції припинили заподіяння фізичного болю, побоїв та інших насильницьких дій стосовно ОСОБА_11, вивезли останнього на автомобілі до міста ОСОБА_15, де звільнили останнього, залишивши його в районі Селекційного інституту в місті ОСОБА_15.

17 лютого 2016 року близько 13.00 години, тобто приблизно через 90 годин після завідомо незаконного затримання, що свідчить про тривалий час позбавлення ОСОБА_9 волі, не досягнувши запланованої мети своїх дій, ОСОБА_6, ОСОБА_14, ОСОБА_7, ОСОБА_15, ОСОБА_8 та інші невстановлені працівники поліції припинили заподіяння фізичного болю, побоїв та інших насильницьких дій стосовно ОСОБА_9 та передали його слідчому СВ Іллічівського ВП Овідіопольського ВП ГУ НП в Одеській області ОСОБА_13

У подальшому, 02 березня 2016 року ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.127, ч.2 ст.146, ч.2 ст.365, ч.3 ст.371 КК України КК України.

Прокурор звернувся до суду з клопотанням про застосування відносно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, мотивуючи клопотання наступним.

Вина підозрюваного ОСОБА_6 в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні підтверджується зібраними у ході досудового розслідування належними та допустимими доказами у їх сукупності, зокрема, заявою ОСОБА_17, протоколами допиту потерпілих ОСОБА_17, ОСОБА_9, ОСОБА_11, протоколами обшуків приміщень Іллічівського ВП Овідіопольського ВП ГУНП в Одеській області, протоколами огляду відеозаписів з камер зовнішнього спостереження супермаркету ТОВ «Віртус» та приміщень Іллічівського ВП Овідіопольського ВП ГУНП в Одеській області та іншими документами, здобутими у ході досудового розслідування кримінального провадження. За результатами досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_6 після вчинення вказаного кримінального правопорушення продовжує обіймати посаду оперуповноваженого Іллічівського відділення поліції Овідіопольського відділу поліції ГУ НП в Одеській області, а тому може незаконно впливати на свідків та потерпілих у цьому кримінальному провадженні, у тому числі працівників Іллічівського відділення поліції Овідіопольського відділу поліції ГУ НП в Одеській області.

Крім цього, будучи оперуповноваженим Іллічівського відділення поліції Овідіопольського відділу поліції ГУ НП в Одеській області ОСОБА_6, має право доступу до службових документів відділення поліції, а тому може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.

Крім того, характер протиправного діяння ОСОБА_6, при перебуванні на посаді старшого оперуповноваженого Іллічівського відділення поліції Овідіопольського відділу поліції ГУ НП в Одеській області, заперечення своєї причетності до вказаного злочину, свідчить про можливість продовження вчинення ним кримінального правопорушення або скоєння інших злочинів.

Відтак у слідства є достатні дані вважати про обєктивну наявність ризиків, передбачених п.п.1, 2, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, що свідчить про неможливість їх запобігання шляхом застосування до підозрюваного ОСОБА_6 інших більш мяких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, так як жоден із більш мяких запобіжних заходів не зможе запобігти наведеним ризикам.

В судовому засіданні прокурор просив застосувати стосовно підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, з метою забезпечення виконання підозрюваним, покладених на нього процесуальних обовязків, а також запобігти спробам:п ереховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілих, свідків та вчинити інше кримінальне правопорушення.

Захисники просили відмовити у задоволенні клопотання, посилаючись на необґрунтованість підозри та відсутність ризиків, передбачених ст..177 КПК України. На думку сторони захисту, відсутні належні та допустимі докази вчинення вказаних злочинів, формулювання обвинувачення є неконкретним, досудове розслідування здійснює орган, у якого відсутні відповідні процесуальні повноваження.

Дослідивши матеріали, які обґрунтовують доводи клопотання, та матеріали, надані стороною захисту, заслухавши учасників судового розгляду, приходжу до висновку, що у задоволенні клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою необхідно відмовити та застосувати стосовно підозрюваного ОСОБА_6 більш мякий запобіжний захід, виходячи з наступного.

Як встановлено в судовому засіданні, ОСОБА_6, будучи працівником правоохоронного органу, обґрунтовано підозрюється у вчиненні середньої тяжкості та тяжких навмисних злочинів, які караються позбавленням волі на строк до десяти років.

Надані стороною обвинувачення матеріали кримінального провадження, а саме: витяг з ЄРДР, протоколи допиту свідків та потерпілих доводять обставини, передбачені п.п.1.2.3 ч.1 ст.194 КПК України.

На цей виконуються першочергові слідчі та процесуальні дії, збираються докази.

Зазначені обставини та можливість призначення підозрюваному у разі визнання його винним покарання у вигляді позбавлення волі, свідчать про наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може перешкоджати досудовому розслідуванню, здійснюючи вплив на свідків, потерпілих, знищити чи спотворити речі чи документи, які мають значення для встановлення обставин у кримінальному провадженні.

Таким чином встановлено наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України.

Проте, в судовому засіданні прокурор не довів обставини, передбачені пунктом 3 частини першої ст.194 КПК України, тобто недостатність застосування більш мяких запобіжних заходів для запобігання ризиків, зазначених у клопотанні.

На підставі наданих матеріалів, оцінюючи всі встановлені під час розгляду клопотання обставини, приходжу до висновку, що запобіжний захід у вигляді домашнього арешту забезпечить належну поведінку підозрюваного.

Метою застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту стосовно підозрюваного є забезпечення виконання покладених на нього процесуальних обовязків.

1.Щодо окремих доводів та клопотань сторони захисту.

Надані стороною захисту документи, які на її думку, спростовують доводи прокурора про вчинення ОСОБА_6 злочину, є недопустимими доказами, оскільки під час розгляду клопотання не доведено законність джерел їх походження.

Докази сторони обвинувачення, на підставі яких ухвалено дане процесуальне рішення, зібрані прокурором та слідчим військової прокуратури відповідно до їх процесуальних повноважень, а тому є допустимими.

Клопотання захисника про визначення питання щодо підслідності даного кримінального провадження, не входить до компетенції слідчого судді.

Керуючись ст.ст.132, 176, 177, 178, 183, 186, 193, 194, 196, 197, 205 КПК України,-

У Х В А Л И В:

Відмовити у задоволенні клопотання прокурора про застосування стосовно ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою .

Застосувати стосовно ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.

Покласти на підозрюваного обовязки строком на 2 (два) місяці, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України:

1)прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду у розумні строки;

2)не відлучатися за межі населеного пункту, в якому проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3)утриматися від спілкування зі свідками, потерпілими та іншими підозрюваними у даному кримінальному провадженні;

4) здати на зберігання документи, які посвідчують право виїзду за кордон;

5)носити цілодобово електронний засіб контролю.

6) не відлучатися без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді з місця проживання за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4 (Чорноморськ), АДРЕСА_1.

Повідомити підозрюваному письмово під розпис про покладені на нього обовязки та розяснити, що в разі їх невиконання до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру мінімальної заробітної плати до 2 розмірів мінімальної заробітної плати.

Ухвала слідчого судді про застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Апеляційна скарга, на ухвалу слідчого судді, може бути подана протягом пяти днів з дня її оголошення.

Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.

Слідчий суддя:

04.03.2016