Ухвала суду № 60163383, 30.08.2016, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/13034/16-ц

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" серпня 2016 р. суддя Дніпровського районного суду м. Києва Гаврилова О.В., розглянувши заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «НВП Інжиніринг» про розірвання договору купівлі-продажу, стягнення грошової суми за товар, -

В С Т А Н О В И В:

До суду звернувся позивач ОСОБА_1 з позовною заявою, в якій просить суд: розірвати договір поставки №5015-298 від 28.12.2015 року лінії з виробництва сухих будівельних сумішей, який позивач ОСОБА_1 уклав з відповідачем ТОВ «НВП Інжиніринг»; стягнути з відповідача на користь позивача сплачені позивачем за договором кошти в сумі 428400,00 грн., суму пені в розмірі 127859,00 грн. нараховану відповідно до договору, 1064000,00 грн. суми упущеної вигоди, 79500,00 грн. збитків, які позивач зазнав у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору, витрати зі сплати судового збору.

Крім того, позивач подав до суду заяву про забезпечення позову, в якій посилаючись на значну суму позову, а також те, що на даний час частина майна, а саме обладнання згідно Специфікації №1 до договору знаходиться на території виробничих приміщень за адресою м. Київ, вул. Віскозна, 3, які належать ОСОБА_2 та ОСОБА_3, та доступу до яких ні позивач, ні відповідач не мають, обладнання, що є предметом договору, може бути використане власниками приміщення та знецінене чи продане, просить забезпечити позов шляхом: накладення арешту на майно - обладнання згідно специфікації №1 до Договору та заборонити будь-яким особам використовувати та вчиняти дії по відношенню майна, вказаного в специфікації №1; накладення арешту на інше майно відповідача та грошові кошти останнього, в тому числі на кошти, що знаходяться на банківських рахунках, в межах суми заявлених вимог. Також позивач посилається на те, що сума позову перевищує суму договору поставки та фактичну вартість вже поставленого обладнання, що свідчить про можливість утруднення виконання рішення в зв'язку з недостатністю у відповідача власного майна та коштів, і може бути здійснене лише за рахунок обігових коштів, матеріалів і первинної сировини, які можуть бути витрачені/продані ним в будь-який час з метою уникнення стягнення, тому просить забезпечити позовну заяву шляхом накладення арешту на все майно та грошові кошти відповідача, включаючи кошти на рахунку, вказаному в Договорі поставки.

Згідно ч. 1 ст. 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа, в день її надходження без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 30.08.2016р. відкрито провадження у справі.

Відповідно до ч. 3 ст. 151 ЦПК України, забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

При цьому, згідно ч. 2 ст. 151 ЦПК України у заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено: причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов; вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Згідно роз'яснень, викладених у п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» № 9 від 22.12.2006 р., розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів. Наприклад, обмеження можливості господарюючого суб'єкта користуватися та розпоряджатися власним майном іноді призводить до незворотних наслідків.

Таким чином, розглянувши заяву про забезпечення позову, враховуючи, що наведене позивачем обґрунтування застосування забезпечення позову є припущенням та об'єктивно не підтверджено доказами, суд приходить до висновку, що незабезпечення позову в способи, викладені у заяві - шляхом накладення арешту на обладнання згідно Специфікації №1 до Договору та заборони будь-яким особам використовувати та вчиняти інші щодо цього майна, жодним чином не може призвести до невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про розірвання договору купівлі-продажу та стягнення грошових коштів. Разом з тим, накладення арешту на інше майно відповідача та на грошові кошти відповідача, в тому числі на кошти, що знаходяться на банківських рахунках (в межах суми заявлених вимог) може призвести до перешкоджати господарській діяльності відповідача та до незворотних наслідків. При цьому, судом також враховується, що більшу частину позовних вимог щодо стягнення коштів, становить вимога про стягнення упущеної вигоди, розмір якої може бути визначений судом лише при розгляді справи.

Враховуючи викладене, суд не вбачає підстав для задоволення заяви про забезпечення позову.

Керуючись ст. ст. 151-153, 208, 210 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «НВП Інжиніринг» про розірвання договору купівлі-продажу, стягнення грошової суми за товар - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду м. Києва через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 5-денний строк з дня отримання її копії.

Суддя: