Рішення № 6016282, 22.04.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 34/14622.04.09 За позовомпрокурора Андрушівського району Житомирської області в інтересах держави в особі Андрушівської районної державної адміністрації Фінансове управління Андрушівської районної державної адміністрації

доАкціонерного комерційного банку «Київ»

про стягнення 5242233,00 грн.

Суддя Сташків Р.Б.

Представники сторін:

від прокуратури Кіцул О.Ю., прокурор, посв. №233 від 27.10.2008;

від позивача не зявився.

від відповідача не зявився. ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Прокурор Андрушівського району Житомирської області в інтересах держави в особі Андрушівської районної державної адміністрації Фінансове управління Андрушівської районної державної адміністрації (далі Позивач) звернувся до Господарського суду м. Києва із позовом про стягнення з Акціонерного комерційного банку «Київ»(далі Відповідач) 5242 233 грн. заборгованості за договором №3149-1 банківського вкладу (депозиту (з правом поповнення або зменшення та щомісячною виплатою процентів) від 27.04.2007 (далі Договір) та додатковими угодами до нього.

Ухвалою суду від 16.02.2009 було порушено провадження у справі № 34/146, розгляд справи було призначено на 01.04.2009.

Ухвалою суду від 01.04.2009 відкладено розгляд справи на 22.04.2009.

Позовні вимоги мотивовані наступним:

- згідно Договору на депозитному рахунку Позивача №25466007801008 відкритому банком фінансовим управлінням було розміщено бюджетні кошти під відсоткову ставку 14,1%;

- 27.12.2007, 24.04.2007, 05.06.2008, 17.07.2008, 26.08.2008 сторонами укладались додаткові угоди, якими сторони продовжували дію Договору та збільшували процентну ставку до 16,5%.

Однак, Відповідач, в порушення зобовязань взятих на себе за Договором та додатковими угодами до нього суму вкладу та відсотків на вклад на першу вимогу Позивача в порушення п. 3.2.5, п.3.3.5 не повернув.

Відповідач на призначене судове засідання 22.04.2009 не зявився, про дату та час якого повідомлений належним чином, про що зокрема свідчить наявне в матеріалах справи повідомлення про вручення поштового відправлення №07389497 від 24.03.2009.

Позивач 21.04.2009 до початку проведення судового засідання подав клопотання, відповідно до якого просив справу №34/146 розглянути за відсутності його представників, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

За таких обставин, відповідно до статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

27.04.2007 Фінансовим управління Андрушівської районної державної адміністрації (Вкладник) та Житомирською філією АКБ «Київ»(Банк) укладено Договір, відповідно до п.1.1 якого Банк відкриває вкладний (депозитний) рахунок №25466007801008 (далі вкладний (депозитний) рахунок), а Вкладник перераховує на цей рахунок грошові кошти у безготівковій формі у сумі 500000 грн., які обліковуються на будь-якому з рахунків Вкладника і вказані у пункті 1.2 цього Договору, на умовах визначених цим Договором.

Пунктом 1.2 Договору передбачено, що у відповідності до умов цього Договору Вкладником можуть здійснюватися перерахування коштів на вклад (депозит) з будь-яких рахунків, відкритих у Головному управлінні Державного казначейства в Житомирській області код 811039, а саме: 3142700080000; 31526990800008; 31525333800008.

Відповідно до п.1.3 Договору вклад (депозит) розміщується на вкладному (депозитному) рахунку на строк з дня надходження суми, вказаної у пункті 1.1 цього Договору, до 28.12.2007 включно. Дата повернення вкладу (депозиту) 28.12.2007.

При розрахунку процентів не враховуються день надходження та день повернення вкладу (депозиту) (п.2.1 Договору).

Нарахування процентів на вклад (депозит) здійснюється Банком щомісячно на фактичний середньомісячний залишок грошових коштів на вкладному (депозитному) рахунку протягом розрахункового періоду, виходячи з фактичної кількості днів у місяці та році (з урахування вихідних та святкових днів).

Згідно з п.3.2.5 Договору Банк зобовязаний повернути всю суму вкладу (депозиту) або його частину на першу вимогу Вкладника, про що Вкладник письмово повідомляє Банк за 1 (один) робочий день до запланованого повернення. При цьому, сума вкладу (депозиту) або його частина повертаються Банком на ті рахунки Вкладника, з яких кошти були перераховані на вкладний (депозитний) рахунок і які зазначені в пункті 1.2 цього Договору.

Вкладник має право повністю вилучати грошові кошти з вкладного (депозитного) рахунку до настання дати повернення вкладу (депозиту) в разі нестачі власних коштів на виплату заробітної плати та оплату енергоносіїв в бюджетній сфері, про що Банку надається письмове повідомлення за 1 (один) робочий день до такого вилучення.

27.12.2007, 24.04.2008, 05.06.2008, 17.07.2008 між сторонами укладались додаткові угоди №7, №11, №12, №14, відповідно до яких було пролонговано дію договору та збільшувалась відсоткова ставка.

27.08.2008 між сторонами укладено додаткову угоду №16 до Договору, якою сторони погодили продовжити строк дії останнього до 26.08.2009 та встановлено процентну ставку в розмірі 16,5% річних.

27.05.2008, 17.06.2008, 14.10.2008, 28.11.2008 Позивач звертався до Відповідача з листами та просив перерахувати грошові кошти для виплати заробітної плати працівникам бюджетних установ і оплати спожитих енергоносіїв.

У відповідь на листи Позивача, Відповідач зазначив, що внаслідок прийняття постанови Правління національного банку України №319 від 11.10.2008 Житомирська філія АКБ «Київ»виконуватиме свої зобовязання по депозитним договором, незалежно від настання строку завершення зобовязань, в обсягах необхідних для забезпечення соціально захищених статей бюджету (виплата заробітної плати, пенсій, стипендій тощо).

У звязку з встановленням окремих обмежень НБУ, нестабільною ситуацією на фінансовому ринку України, та з метою своєчасного повернення коштів з депозитних рахунків, Банк просив повідомити останнього про заплановане повернення коштів за 4 банківські дні.

24.12.2008 Позивач направив на адресу Відповідача претензію за вих. №1-18/416 та просив терміново виплатити кошти в розмірі 4646200,00 грн. фінансовому управлінню Андрушівської районної державної адміністрації на рахунок №31427000800008 в ГУ ДКУ в Житомирській області.

Станом на день звернення Позивача до суду Відповідач, в порушення умов Договору, свої зобовязання не виконав, вклад в сумі 4646 200 (чотири мільйони шістсот сорок шість тисяч двісті) грн. та нараховані проценти в сумі 119392,06 грн. не повернув.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України (далі ГК України) суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться (частина 1). Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу (частина 2). Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань (частина 7).

Аналогічні положення містяться і у статтях 525, 526 ЦК України.

Відповідно до ч. 1. ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 4 статті 343 ГК України юридичні особи та громадяни-підприємці відкривають рахунки для зберігання грошових коштів і здійснення всіх видів банківських операцій у будь-яких банках України за своїм вибором і за згодою цих банків у порядку, встановленому Національним банком України.

Частиною першою статті 1058 ЦК України визначено, що за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

Відповідно до частини 3 статті 1058 ЦК України до відносин банку та вкладника за рахунком, на який внесений вклад, застосовуються положення про договір банківського рахунка (глава 72 цього Кодексу), якщо інше не встановлено цією главою або не випливає із суті договору банківського вкладу.

Частиною 2 статті 1060 ЦК України передбачено, що за договором банківського вкладу незалежно від його виду банк зобов'язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника, крім вкладів, зроблених юридичними особами на інших умовах повернення, які встановлені договором.

Як вбачається, сторонами договору банківського вкладу виступають банк та вкладник, де предметом договору можуть бути грошові кошти (валюта України або іноземна валюта), за користування якими згідно зі статтею 1061 ЦК України банк зобов'язаний виплатити вкладнику проценти на суму вкладу в розмірі, встановленому договором банківського вкладу.

До того ж, згідно з пунктом 1.6 глави 1 Положення про порядок здійснення банками України вкладних (депозитних) операцій з юридичними і фізичними особами (далі - Положення) банк сплачує вкладнику суму вкладу (депозиту) і нараховані за ним проценти у валюті вкладу (депозиту), якщо грошові кошти надійшли на вкладний (депозитний) рахунок в іноземній валюті, або на умовах та в порядку, передбачених договором, відповідно до заяви вкладника - в іншій іноземній чи в національній валюті.

Згідно частини 1 статті 1074 ЦК України обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду у випадках, встановлених законом.

Згідно з ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події (п.1).

В матеріалах справи наявний Акт звірки взаємних розрахунків складений, підписаний та скріплений печатками Начальника фінансового управління Позивача, його Головним бухгалтером, а також Директором Житомирської філії АКБ «Київ»та Головного бухгалтера Відповідача, відповідно до якого залишок коштів Позивача на депозитному рахунку №2546.7.00.7.8.00.008 становить 4620000,00 грн., на рахунку №2546.0.00.7.8.07.008 становить 26200,00 грн.

Разом з тим, суд відзначає, що матеріали справи містять розрахунок Позивача по сплаті суми процентів та пені по неповернутих коштах районного бюджету Андрушівського району станом на 10.03.2009, відповідно до якого непогашені відсотки Відповідача становлять 209737,37 грн., а пеня 675065 грн. за несвоєчасне неповернення суми за вкладом (депозитом) та 6598,37 грн. пені за несвоєчасне повернення відсотків за вкладом.

Матеріали справи не містять заяви Позивача про збільшення розміру позовних вимог, поданої у порядку ст. 22 ГПК України, а свідчить про те, що Позивач виявив бажання задовольнити свої вимоги у більшому розмірі.

Згідно зі статтею 33 ГПК України обов'язок доказування тих обставин, на які посилається сторона як на підставу своїх вимог і заперечень, покладається на цю сторону.

Факт наявності боргу у Відповідача в сумі 4646 200 грн. вкладу та 119392,06 грн. нарахованих відсотків Позивачем належним чином доведений, документально підтверджений і Відповідачем на спростований, тому позовні вимоги про стягнення основного боргу підлягають задоволенню в повному обсязі.

Що ж стосується вимоги Позивача про стягнення пені за неповернення суми за вкладом (депозитом) в сумі 475278,00 грн. та пені за несвоєчасне повернення процентів в сумі 1363,58 грн. суд зазначає наступне.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до частини 2 статті 193 ГК України порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Аналогічне положення міститься й у статті 611 ЦК України, згідно з якою у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Пунктом 1 ст. 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 1 статті 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Пунктом 4.3 Договору передбачено, що у випадку неповернення суми за вкладом (депозитом) та суми процентів з вини Банку пізніше ніж наступний за датою повернення вкладу (депозиту) чи процентів день, Банк сплачує Вкладнику пеню у розмірі 0,1% від неповерненої суми за кожен день затримки виплати.

Відтак, розрахунок пені за несвоєчасне повернення суми за вкладом здійснюється судом з урахуванням Нормативів частити обміну, перевезення, доставки пошти виїмки кореспонденції з поштових скриньок і основні контрольні строки обробки і доставки поштових відправлень, періодичних видань (затверджені наказом Міністерства зв'язку України від 5 серпня 1994 року № 115; зареєстровані в Міністерстві юстиції України 29 серпня 1994 року за № 205/415) чинні на час надіслання листа № 340 від 14.10.2008 на юридичну адресу Житомирської філії АКБ «Київ»та з урахуванням дати з якої Позивач починає нараховувати пеню та якою закінчує, та складає:

1) 4600000 грн. (сума депозиту) * 69 (кількість прострочених днів з 18.10.2008 до 25.12.2008) *0,1%=317400 грн.;

4646200 грн. (сума депозиту) * 30 ( кількість прострочених днів з 28.12.2008 до 26.01.2009)*0,1%=139386 грн.

Відтак, загальна сума пені за несвоєчасне неповернення суми вкладу становить 456786 грн.

Вимога Позивача про стягнення з Відповідача пені за несвоєчасне повернення процентів за вкладом в сумі 1 363,58 грн. визнається судом обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню за розрахунком Позивача. Розрахунок Позивача відповідає матеріалам справи та нормам чинного законодавства.

При розгляді спору по суті судом враховано, що згідно з постановою Правління Національного банку України від 06.02.2009 №53 «Про призначення тимчасової адміністрації в Акціонерному комерційному банку «Київ»у Відповідача призначено тимчасову адміністрацію строком на один рік з 09.02.2009 до 09.02.2010 та з метою створення сприятливих умов для відновлення фінансового стану банку введено мораторій на задоволення вимог кредиторів строком на шість місяців з 09.02.2009 до 09.08.2009.

Відповідно до частини 2 статті 85 Закону мораторій на задоволення вимог кредиторів поширюється на зобов'язання, строки виконання яких настали до призначення тимчасової адміністрації.

Стаття 2 Закону містить визначення поняття мораторій, в якому відображена його суть, і під яким розуміється зупинення виконання банком майнових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), строк виконання яких настав до дня введення мораторію, та зупинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.

Частиною 2 статті 58 Закону передбачено, що банк не відповідає за невиконання або несвоєчасне виконання зобов'язань у разі оголошення мораторію на задоволення вимог кредиторів, зупинення операцій по рахунках, арешту власних коштів банку на його рахунках уповноваженими органами державної влади.

Разом з тим, при розгляді справи судом було встановлено порушення прав Позивача внаслідок невиконання Банком своїх зобовязань за Договором.

Конституцією України закріплений обовязок держави забезпечувати захист прав усіх субєктів права власності і господарювання (стаття 13), та передбачено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом (стаття 55).

Зазначені положення Конституції України реалізовані у статті 15 ЦК України, відповідно до якої кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також у статті 20 ГК України, згідно з якою держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів. Кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.

Реалізація цивільно-правового захисту відбувається шляхом усунення порушень цивільного права чи інтересу, покладення виконання обовязку по відновленню порушеного права на порушника.

Таким чином, у разі порушення законних прав та інтересів осіб, суд зобовязаний їх захистити у спосіб передбачений, зокрема, статтею 16 ЦК України, частиною 2 статті 20 ГК України.

Так, пунктом 5 частини 2 статті 16 ЦК України передбачено, що одним з способів захисту цивільних прав та інтересів є примусове виконання обовязку в натурі.

Аналогічне положення міститься і у частині 2 статті 20 ГК України, якою встановлено, що права та законні інтереси субєктів господарювання та споживачів захищається, зокрема, шляхом присудження до виконання обовязку в натурі.

Судом також враховано, що частиною 3, пунктом 1 частини 4 статті 80 Закону України «Про банки і банківську діяльність»передбачено, що з дня свого призначення тимчасовий адміністратор має повне та виняткове право управляти банком та контролювати його, вживати будь-яких заходів щодо відновлення належного фінансового стану банку, зокрема, тимчасовий адміністратор має право продовжувати або припиняти будь-які операції банку.

Відповідно до пункту 1 частини 3 статті 85 Закону потягом дії мораторію забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства України.

Відтак, виходячи з аналізу зазначених положень норм чинного законодавства, суд дійшов висновку про задоволення позову шляхом стягнення з Відповідача за Договором суми депозиту та нарахованих на нього відсотків, а також стягнення з Відповідача нарахованої пені.

При цьому, суд зазначає, що положення законодавства щодо звільнення від відповідальності банків за невиконання або несвоєчасне виконання своїх зобов'язань у разі оголошення мораторію, не звільняють ці банки від обовязку виконувати зазначені зобовязання.

Положення про мораторій лише надають можливість банкам відстрочити виконання своїх прострочених зобовязань, зокрема, перед клієнтами цих банків на час дії мораторію, і забороняють на цей час лише застосування державного примусу щодо реалізації захисту прав та інтересів господарюючих субєктів клієнтів банку.

Отже, примусове виконання рішення суду на підставі виконавчих документів можливе лише після закінчення строку дії або зняття введеного у відповідача мораторію на задоволення вимог кредиторів.

Відтак, вимога Позивача про стягнення з Відповідача пені визнається судом обґрунтованою в розмірі 458149,58 грн. При цьому, суд зауважує, що пеня нараховувалась до моменту введення мораторію на задоволення вимог кредиторів Банку, до 26.01.2009.

Відповідачем не спростовано належними засобами доказування обставин на які посилається Позивач в обґрунтування своїх позовних вимог.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України судові витрати Позивача підлягають відшкодуванню за рахунок Відповідача.

Виходячи з викладеного та керуючись статтями 32, 33, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Зобовязати Акціонерний комерційний банк «Київ»(01030, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 16-22, ідентифікаційний код 14371869, Житомирська філія Акціонерного комерційного банку «Київ», 10014, м. Житомир, вул. В. Бердичів, 16, ідентифікаційний код 26278997, код банку 311807, з вкладного (депозитного) рахунку №254660078010008) видати 4646200 (чотири мільйони шістсот сорок шість тисячі двісті) грн. осиного боргу, 119392 (сто девятнадцять тисяч триста девяносто дві) грн. 06 коп. відсотків та перерахувати їх на рахунок Фінансового управління Андрушівської районної державної адміністрації (13401, Житомирська область, м. Андрушівка, пл. Леніна, 1, код 811039, ідентифікаційний код 02313217, рахунок №31427000800008).

Стягнути з Акціонерного комерційного банку «Київ»(01030, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 16-22, ідентифікаційний код 14371869, Житомирська філія Акціонерного комерційного банку «Київ», 10014, м. Житомир, вул. В. Бердичів, 16, ідентифікаційний код 26278997, код банку 311807) на користь Фінансового управління Андрушівської районної державної адміністрації (13401, Житомирська область, м. Андрушівка, пл. Леніна, 1, код 811039, ідентифікаційний код 02313217) 458149 (чотириста пятдесят вісім тисяч сто сорок девять) грн. 58 коп. пені, а також 25500 (двадцять пять тисяч пятсот) грн. витрат по сплаті державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати накази.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття та може бути оскаржено протягом десяти днів до Київського апеляційного господарського суду або протягом місяця до Вищого господарського суду України.

Суддя Сташків Р.Б.