Вирок № 60159078, 30.08.2016, Смілянський міськрайонний суд Черкаської області

Справа № 703/2245/16-к

1-кп/703/192/16

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 серпня 2016 року Смілянський міськрайонний суд Черкаської області в складі:

головуючого-судді О.І. Гибало

при секретарі Водяній А.М.

з участю прокурорів Хоненко І.В., Борщ А.В.

потерпілого ОСОБА_1

представника потерпілого ОСОБА_2

захисника ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Сміла кримінальне провадження № 12016250230000293 по обвинуваченню ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки с. Красногвардійське, Кіровського району, Автономної Республіки Крим, а жительки АДРЕСА_1, освіта середня, не працюючої, не одруженої, раніше не судимої, -

- за ст. 128 КК України,-

в с т а н о в и в:

ОСОБА_4 24 січня 2016 року близько 20 години перебуваючи на сходинковій площадці четвертого поверху будинку ІНФОРМАЦІЯ_4, в ході сварки з потерпілим ОСОБА_1, яка виникла на грунті особистих неприязних стосунків, не маючи прямого умислу на спричинення тілесних ушкоджень, обома руками штовхнула останнього в область грудей. При цьому ОСОБА_4 знала, що потерпілий перебуває в стані алкогольного сп'яніння, та в цей час стоїть на краю сходинкової площадки, проте не передбачала можливості настання суспільно-небезпечних наслідків свого діяння, хоча повинна була і могла їх передбачити. В результаті поштовху потерпілий втратив рівновагу, впав на сходи між четвертим і третім поверхами вказаного будинку та отримав тілесні ушкодження: закриту черепно-мозкову травму у вигляді забиття головного мозку середнього ступеня та епідуральної гематоми, які згідно висновку судово-медичної експертизи № 053 від 12.03.2016 року, за ознакою небезпеки для життя, відносяться до категорії тяжких.

В судовому засіданні ОСОБА_4 своєї вини не визнала та пояснила, що дійсно ввечері 24 січня 2016 року до неї в кімнату, де також знаходились її син ОСОБА_5 та мати, зайшли в нетверезому стані ОСОБА_6 та ОСОБА_1. ОСОБА_6, підійшов до ОСОБА_7, та взяв його за одяг, а потім з стільця схопив ножа. ОСОБА_5 вибив у нього ножа, після чого вона почала виштовхувати ОСОБА_6 з кімнати, в ході чого між ними виникла сварка. Коли вона виштовхала ОСОБА_6 та ОСОБА_1 спочатку в коридор, а потім на сходову площадку, яка знаходиться метрах в шести від її кімнати, то після цього закрила двері, які ведуть з коридору на сходову площадку і що було далі з ОСОБА_6 та ОСОБА_1 вона не бачила. Нікого з них зі сходової площадки на східці, що ведуть вниз, вона не зіштовхувала.

Проте, незважаючи на невизнання ОСОБА_4 своє провини її винність в скоєнні вказаного злочину стверджується зібраними та дослідженими судом доказами:

- показаннями потерпілого ОСОБА_1 про те, що ввечері 24 січня 2016 року близько 20 години він разом з ОСОБА_6 підійшов до кімнати ОСОБА_4 щоб попросити притишити музику, яка голосно грала в її кімнаті. ОСОБА_6 зайшов в кімнату, а він залишився в коридорі. На зауваження ОСОБА_6 притишити музику ОСОБА_4 стала сваритись та виштовхувати його в коридор, а її син ОСОБА_5 схопив ножа. Тоді він став відводити ОСОБА_6 по коридору до виходу, а ОСОБА_4 продовжувала їх виштовхувати в напрямку виходу на сходову площадку як руками так і ногами. Коли вона виштовхала їх з коридору на сходову площадку, то він опинився на її краю спиною до східців, що ведуть вниз, а обличчям до ОСОБА_4, яка в цей момент сильно штовхнула його в груди руками, від чого він впав на спину і при падінні сильно вдарився головою та втратив свідомість. Отямився вже в лікарні;

- даними протоколу слідчого експерименту з його участю від 14.04.2016 року з фототаблицями, в ході якого потерпілий на місці події пояснив і показав як саме ОСОБА_4 зіштовхувала його зі сходової площадки вниз; а.с. 34, т.1

- даними висновку судово-медичної експертизи № 05-6-01/123 від 23.04.2016 року про те, що тілесні ушкодження, які були спричинені ОСОБА_1, могли виникнути за тим механізмом, який він вказав під час його допиту 16.02.2016 року та під час слідчого експерименту з його участю від 14.04.2016 року; а.с. 47, т.1

- показаннями свідка ОСОБА_6 про те, що ввечері 24 січня 2016 року він з ОСОБА_1 підійшли до кімнати ОСОБА_4 попросити щоб вона приглушила музику, яка грала у неї дуже голосно і заважала відпочивати. Раніше такі випадки теж бували, коли її син ОСОБА_5 голосно вмикав музику заважаючи іншим мешканцям. Проте, коли він зайшов в кімнату ОСОБА_4 і в коректній формі зробив їй зауваження з приводу музики, то остання відразу ж почала виштовхувати його в коридор, а потім далі по коридору виштовхувати його і ОСОБА_1 аж на сходову площадку. В момент коли ОСОБА_1 опинився на сходовій площадці спиною до східців, що ведуть вниз, ОСОБА_4 штовхнула ОСОБА_1, який, падаючи, збив з ніг і його і вони обидва впали вниз на східці. При цьому він зачепився ногою за поручні і це затримало його падіння, а ОСОБА_1 з усього розмаху впав вниз, та сильно вдарившись головою втративши свідомість. Коли він піднявся то побачив, що у ОСОБА_1 з носа та з рота йшла кров. З допомогою сусідів, які повиходили зі своїх помешкань, він переніс ОСОБА_1 в його кімнату та викликав швидку медичну допомогу. Цього ж вечора ОСОБА_4 зателефонувала його дружині ОСОБА_8, яка в цей час була в м. Києві, та повідомила, що вона зіштовхнула його, ОСОБА_6, зі сходів. За ОСОБА_1 не сказала нічого;

- показаннями свідка ОСОБА_10 про те, що вона проживає в ІНФОРМАЦІЯ_4 в кімнаті НОМЕР_1 на п'ятому поверсі. На третьому поверсі проживають ОСОБА_1 з дружиною ОСОБА_11. На четвертому поверсі в кімнаті НОМЕР_2 проживає ОСОБА_4 з сином. 24 січня 2016 року близько 20 години коли вона йшла по східцях нагору до своєї кімнати, то піднявшись на 4 поверх побачила в коридорі ОСОБА_1, ОСОБА_6, ОСОБА_4 та її сина які сварились, але з якого приводу вона не зрозуміла. Вже майже піднявшись на 5 поверх вона побачила, що ОСОБА_1 якраз стояв на сходовій площадці спиною до східців, що ведуть вниз. ОСОБА_6 був справа боком до сходів і в цей момент ОСОБА_4 почала хватати ОСОБА_1 за одяг, хоча він її не чіпав, а потім обома руками штовхнула його вниз на сходи. І той полетів головою вниз впавши на бетонну площадку між третім і четвертим поверхами сильно вдарившись головою. За ОСОБА_1 впав і ОСОБА_6. Після цього ОСОБА_4 зачинила двері, які ведуть зі сходової площадки в коридор, а вона, ОСОБА_10, пішла до себе в кімнату;

- даними протоколу слідчого експерименту з участю свідка ОСОБА_10 від 14.04.2016 року з фототаблицями, в ході якого вона на місці події пояснила і показала як саме ОСОБА_4 зіштовхувала ОСОБА_1 вниз зі сходової площадки; а.с. 38, т.1

- даними висновку судово-медичної експертизи № 05-6-01/124 від 23.04.2016 року про те, що тілесні ушкодження, які були спричинені ОСОБА_1, могли виникнути за тим механізмом, який свідок ОСОБА_10 вказала під час її допиту 11.03.2016 року та під час слідчого експерименту з її участю від 14.04.2016 року; а.с. 45, т.1

- показаннями свідка ОСОБА_12 про те, що в січні 2016 року в вечірній час він знаходився в своїй кімнаті, коли почув шум в коридорі. Вийшовши в коридор - побачив своїх сусідів ОСОБА_10 та ОСОБА_6, які сварились з ОСОБА_4. В цей час з кімнати ОСОБА_4 вийшов її син ОСОБА_5 з ножем в руці. Побачивши ніж - сказав щоб він його полишив, на що ОСОБА_7 заніс його в свою кімнату та знову вийшов в коридор вже без ножа. В цей час ОСОБА_4, ОСОБА_10 і ОСОБА_6 вже були біля дверей, які ведуть з коридору на сходову площадку. Василь вийшов на сходову площадку, ОСОБА_10 був в дверях. В цей момент ОСОБА_4 почала виштовхувати ОСОБА_10 спочатку на сходинкову площадку, а коли той опинився на сходинковій площадці, спиною до сходів, то вона руками сильно штовхнула його в груди і він впав вниз. При падінні збив з ніг і ОСОБА_6 і вони обидва впали на східці. Після цього ОСОБА_4 повернулась в коридор і стала сваритись зі своєю матір'ю. Він, ОСОБА_12, спустився до ОСОБА_10, який лежав на сходовій площадці між 4 та 3 поверхами і був без свідомості;

- показаннями свідка ОСОБА_8 про те, що 24 січня 2016 року вона перебувала в м. Києві. Увечері їй зателефонувала ОСОБА_4, але вона відразу не змогла відповісти на її дзвінок і перетелефонувала їй через деякий час. ОСОБА_4 повідомила, що цього вечора до неї в кімнату заходили ОСОБА_1 та її чоловік ОСОБА_6. Вона запитала чи не через те, що в неї знову, мабуть, голосно грала музика, але ОСОБА_4 це заперечила. Після цього ОСОБА_4 сказала, що вона виштовхала їх з кімнати спочатку в коридор, а потім зіштовхнула зі сходової площадки вниз на сходи від чого вони обидва впали так, що аж загриміло. Тому якщо у ОСОБА_6 будуть синці, - то щоб вона не ображалась на неї за це;

- показаннями свідка ОСОБА_11 про те, що 24 січня 2016 року вона була у батьків в с. Сагунівка, Черкаського району. Близько 20 години їй зі Сміли зателефонувала її сусідка ОСОБА_13 та повідомила, що її чоловік ОСОБА_1 лежить в кімнаті і у нього рвота з кров'ю. Після цього ОСОБА_1 забрали спочатку в Смілянську міську лікарню, а потім перевезли до лікарні в м. Черкаси. Внаслідок отриманої ввечері 24 січня 2016 року травми голови чоловік вже переніс кілька складних операцій. Частину черепа в нього видалили і вставили металеву пластину. Зі слів сусідів їй стало відомо, що ОСОБА_1 зі сходової площадки 4 поверху зіштовхнула на східці вниз ОСОБА_4 внаслідок чого при падінні він отримав важку травму голови;

- показаннями свідка ОСОБА_14 (працівника Смілянського міськрайонного суду) про те, що 22 липня 2016 року біля входу в приміщення суду через відкрите вікно вона випадково побачила свідка ОСОБА_15 разом з невідомою жінкою та почула як остання просила ОСОБА_15 дати свідчення про те, що ОСОБА_4 не штовхала на сходи потерпілого ОСОБА_1. При цьому ОСОБА_15 сказала, що вона не може цього зробити, оскільки не бачила цих подій і вже дала про це показання в поліції;

- показаннями свідка ОСОБА_16 (слідчої Смілянського ВП), яка суду пояснила, що під час допиту свідка ОСОБА_15 останній було належним чином роз'яснено її права та обов'язки свідка і вона була попереджена про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивих показів та за відмову від дачі показів. В ході допиту ОСОБА_15 остання в спокійній обстановці пояснила, що коли вона проходила по коридору четвертого поверху і бачила сварку між ОСОБА_4 та ОСОБА_6 і ОСОБА_1. При цьому ОСОБА_4 вимагала, щоб вони вийшли з коридору. Більше вона нічого не чула і не бачила бо поспішала в аптеку за ліками для дитини. Таким чином свідок ОСОБА_15 на досудовому слідстві пояснила, що подій, які мали місце безпосередньо на сходовій площадці між ОСОБА_4 та ОСОБА_6 і ОСОБА_1 вона не бачила;

Достовірність показань свідка ОСОБА_16 підтвердила в судовому засіданні і свідок ОСОБА_15 Проте, причину зміни своїх показань суду пояснити не змогла.

- даними висновку судово-медичної експертизи № 053 від 12.03.2016 року про те, що ОСОБА_1 спричинено закриту черепно-мозкову травму у вигляді забиття головного мозку середнього ступеня та епідуральної гематоми. Дані ушкодження виникли від дії тупого предмету, або при ударі об такий предмет та могли бути спричинені за тим механізмом, який потерпілий повідомив у обставинах випадку, за давністю спричинення можуть відповідати часу події і за ознакою небезпеки для життя відносяться до категорії тяжких; а.с. 16, т. 1

Виходячи з сукупності зібраних доказів суд вважає, що вина обвинуваченої в скоєнні інкримінованого їй злочину доведена.

Суд критично оцінює показання свідка ОСОБА_7 щодо обставин даного злочину, який пояснив, що його мати ОСОБА_4 не застосовувала насилля щодо ОСОБА_1 і не штовхала його зі сходової площадки на східці, виходячи з того, що він є рідним сином обвинуваченої і проявив відверту зацікавленість на її користь заявивши суду, що буде свідчити лише на користь своєї матері та проти потерпілого. Крім того, його показання і показання самої обвинуваченої щодо розвитку подій пов'язаних з даним конфліктом, зокрема стосовно поведінки потерпілого ОСОБА_1, є непослідовними і не узгоджуються між собою. Таку непослідовність своїх показань ОСОБА_7 пояснив перенесеними травмами голови та захворюванням на менінгіт та, як наслідком цього захворювання, - вибірковістю пам'яті. Тому показання даного свідка суд оцінює критично.

Недостовірними суд вважає і показання свідка ОСОБА_15 та обвинуваченої ОСОБА_4 щодо непричетності останньої до вчинення насилля над потерпілим ОСОБА_1, оскільки, як вбачається з показань самого потерпілого та свідків ОСОБА_6, ОСОБА_10, ОСОБА_12, саме ОСОБА_4, без будь-якої вагомої причини, зіштовхнула його зі сходової площадки вниз на сходи, внаслідок чого потерпілий впав і, вдарившись головою, отримав тяжкі тілесні ушкодження. Зазначені показання потерпілого та вказаних свідків об'єктивно підтверджуються даними слідчих експериментів з їх участю та висновками проведених за їх результатами судово-медичних експертиз.

Крім цього, показання свідка ОСОБА_15 щодо обставин даного конфлікту є вкрай суперечливими і непослідовними. При цьому вони є суперечливими не лише самі по собі, але вони також суперечать і показанням як самої обвинуваченої, так і показанням її сина ОСОБА_7, які в судовому засіданні стверджували, що в момент конфлікту свідок ОСОБА_12 знаходився біля них в коридорі. Проте ОСОБА_15, всупереч цих показань обвинуваченої та її сина, суду пояснила, що коли вона підходила по коридору до виходу на сходову площадку, то ОСОБА_12 в коридорі біля ОСОБА_4 та її сина взагалі не було, і коли вона вийшла на сходову площадку то ОСОБА_12 ніби-то знаходився біля лежачого на проміжній сходовій площадці ОСОБА_1. Ці показання свідка ОСОБА_15 категорично заперечив сам ОСОБА_12, який в ході його допитів послідовно стверджував про те, що в момент коли ОСОБА_4 виштовхувала ОСОБА_1 та ОСОБА_6 з коридору на сходову площадку, а потім зі сходової площадки на східці - то він весь цей час був в коридорі біля виходу на сходову площадку і до потерпілого підбіг лише після того, як він та ОСОБА_6 попадали вниз. При цьому свідка ОСОБА_15 ніде поблизу місці події не було і коли він потім підійшов до лежачого ОСОБА_1 - то вона мимо вниз не проходила.

До допиту ОСОБА_15 як обвинувачена ОСОБА_4, так і її син ОСОБА_7, будучи детально допитані судом, жодним чином не вказували на те, що в момент коли ОСОБА_4 виштовхувала на сходову площадку ОСОБА_6 і ОСОБА_1 до них також підходила ОСОБА_15. І лише після того як остання дала показання на її користь, обвинувачена стала стверджувати, що ОСОБА_15 була на місці події. При цьому ОСОБА_4 жодним чином не змогла пояснити суду протирічивості своїх показань щодо цього свідка. Даючи оцінку показанням свідка ОСОБА_15 суд враховує і показання свідка ОСОБА_14 про те, що в ході розмови ОСОБА_15 з невідомою жінкою, що мала місце 22 липня 2016 року біля приміщення Смілянського міськрайонного суду, остання просила її дати показання на користь обвинуваченої, але ОСОБА_15 говорила, що зробити цього не може бо не бачила цих подій. При цьому свідок ОСОБА_16 пояснила, що дані показання свідок ОСОБА_15 давала в спокійній обстановці і жодного тиску на неї ніхто не чинив. Проте, будучи допитана в судовому засіданні заявила протилежне і вказала, що обвинувачена потерпілого зі сходової площадки не штовхала. Причину зміни своїх показань пояснити не змогла. Тому виходячи з цих обставин показання свідка ОСОБА_15 суд вважає недостовірними і неправдивими.

Суд також вважає безпідставними посилання обвинуваченої на недостовірність показань свідків ОСОБА_6, ОСОБА_10, ОСОБА_12 в силу того, що вони підтримують добросусідські стосунки з потерпілим та його дружиною, оскільки підтримання добросусідських відносин - це обов'язок кожного мешканця багатоквартирного будинку. Разом з тим, даючи правову оцінку показанням цих свідків суд приймає до уваги те, що вони є логічними, послідовними, узгоджуються не лише між собою, а і об'єктивно підтверджуються висновками проведених за їх результатами судово-медичних експертиз, а тому вважає їх достовірними. Наявність певних прогалин в первинних показаннях потерпілого ОСОБА_1 останній пояснив перенесеною тяжкою травмою голови і, як наслідком цього, частковим розладом пам'яті в посттравматичний період.

Тому виходячи з сукупності зібраних доказів показання обвинуваченої про те, що вона не зіштовхувала потерпілого зі сходової площадки і не бачила ні його падіння, ні того, що він при цьому отримав тілесні ушкодження, суд вважає способом захисту від пред'явленої їй підозри та спробою уникнути відповідальності за скоєне.

Дії обвинуваченої суд кваліфікує за ст. 128 КК України, як необережне тяжке тілесне ушкодження.

Призначаючи покарання обвинуваченій суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину та особу ОСОБА_4, яка раніше до кримінальної відповідальності не притягувалась, скоїла злочин, який відноситься до категорії невеликої тяжкості, за місцем проживання характеризується посередньо, а тому вважає за можливе призначити їй покарання у вигляді обмеження волі зі звільненням від його відбування на підставі ст. 75 КК України..

Заявлений потерпілим ОСОБА_1 цивільний позов на відшкодування моральної шкоди на суму 70000 грн. підлягає до повного задоволення. При цьому суд, враховує те, що потерпілому, внаслідок заподіяного щодо нього насилля, спричинено тяжкі тілесні ушкодження, він переніс фізичний біль, страх за своє життя та здоров'я, приниження, стрес, проходив і проходить складне і тривале лікування, а тому, виходячи з засад розумності та справедливості, вважає за можливе стягнути на його користь вказану суму. При цьому суд враховує і ту обставину, що обвинувачена жодної допомоги йому не надала та всіляко намагалась ввести суд в оману та уникнути покарання за скоєне.

Вирішуючи питання про відшкодування ОСОБА_1 матеріальної шкоди в сумі 20435 грн. 33 коп. суд враховує те, що він не надав суду медичного документу, згідно якого придбані ним ліки йому дійсно були рекомендовані відповідною медичною установою саме в зв'язку з отриманою травмою та у відповідній кількості. Ряд же наданих ним світлокопій платіжних документів є вкрай незадовільної якості, що унеможливлює встановлення точної суми понесених ним витрат на лікування. Крім цього, вони не завірені належним чином, а тому не можуть бути допустимими доказами понесених ним матеріальних витрат.

Враховуючи наведене суд вважає за можливе в цій частині позовні вимоги ОСОБА_1 залишити без розгляду, залишивши за ним право на звернення до суду з позовом щодо відшкодування вказаних витрат в порядку цивільного судочинства.

Процесуальні витрати в сумі 2700 грн. понесені потерпілим ОСОБА_1 в зв'язку з отримання юридичної допомоги, суд вважає за необхідне стягнути з обвинуваченої на його користь, оскільки такі витрати ним були реально понесені і юридична допомога надана.

Підлягає до повного задоволення і цивільний позов прокурора в інтересах Черкаської міської ради в сумі 9134 грн. 88 коп., які були затрачені на лікування потерпілого в стаціонарі в КЗ «Третя Черкаська міська лікарня швидкої медичної допомоги» з 27.01.2016 року по 16.02.2016 року та в період з 13.04.2016 року по 30.04.2016 року. зазначені кошти підлягають стягненню з обвинуваченої.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 370, 374 КПК України, суд, -

з а с у д и в:

ОСОБА_4 визнати винною у скоєнні злочину передбаченого ст. 128 КК України та призначити їй покарання - 2 роки обмеження волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити її від відбуття призначеного покарання, якщо вона протягом 2-х річного іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на неї обов'язки.

У відповідності до ст.76 КК України зобов'язати засуджену ОСОБА_4 повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання та періодично з'являтися в ці органи для реєстрації.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_1 в частині відшкодування моральної шкоди задовольнити повністю. Стягнути з засудженої ОСОБА_4 на його користь 70000 грн. на відшкодування моральної шкоди та 2700 грн. процесуальних витрат за надання юридичної допомоги, а всього 72700 грн.

Позовні вимоги ОСОБА_1 на суму 20435 грн. 33 коп. в частині відшкодування матеріальної шкоди залишити без розгляду, залишивши за ним право на звернення до суду в порядку цивільного судочинства.

Цивільний позов прокурора в інтересах Черкаської міської ради задовольнити повністю. Стягнути з засудженої ОСОБА_4 на користь Черкаської міської ради 9134 грн. 88 коп. на р/р 31555301239960, код 05503705, МФО 854018, банк одержувача ГУДКСУ у Черкаській області.

Апеляція на вирок може бути подана до Апеляційного суду Черкаської області через міськрайсуд протягом 30 днів з моменту його проголошення.

Головуючий: О.І. Гибало