Вирок № 60158273, 31.08.2016, Слобідський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Комінтернівський районний суд м. Харкова)

Комінтернівський районний суд м.Харкова

Номер провадження 1-кп/641/25/2016 Справа № 641/10626/15-к

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 серпня 2016 року Комінтернівський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді - Маньковської О.О.,

за участю прокурора - Ковальової І.І., Заярного С.Л.,

захисника обвинуваченої - ОСОБА_1,

обвинуваченої - ОСОБА_2,

секретаря - Чкан Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за N 12015220540002200 від 19.09.2015 р., за обвинуваченням

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м. Харкова, громадянки України, з не повною загально-середньою освітою, інваліда 3 групи з захворюванням ДЦП, не працюючої, не заміжньої, маючої малолітню доньку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_2,

раніше судима: - 19.09.2014 року Київським районним судом м. Харкова за ч. 1 ст. 185 КК України до 180 годин громадських робіт;

- 12.11.2014 року Комінтернівським районним судом м. Харкова за ч. 1 ст. 310, ч. 4 ст. 70, ч. 3 ст. 72 КК України до 180 годин громадських робіт та штрафу в дохід держави в розмірі 1700 грн. (покарання у вигляді громадських робіт - відбуте),-

- у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2, будучи раніше судимою, маючи не погашену у встановленому законом порядку судимість, на шлях виправлення не стала і знову вчинила умисний злочин проти власності при наступних обставинах.

Так, 15 вересня 2015 року близько 16 години 00 хвилин, ОСОБА_2, знаходячись за місцем свого мешкання в квартирі за адресою: АДРЕСА_1, реалізуючи свій раптово виниклий злочинний намір, спрямований на таємне викрадення чужого майна, діючи повторно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи, що її дії залишаються непоміченими, шляхом вільного доступу, з тумбочки, яка знаходиться в кімнаті, викрала мобільний телефон «Lenovo - A 390», що належить ОСОБА_4, який останній залишив підключеним до зарядного пристрою. Вартість мобільного телефону «Lenovo - A 390», згідно висновку товарознавчої експертизи № 4160 від 24.09.2015 року - 630 грн., та в подальшому розпорядилась викраденим майном на власний розсуд, тим самим завдала матеріального збитку ОСОБА_4 на вказану суму.

В судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_2 свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, визнала та підтвердила обставини вчиненого нею кримінального правопорушення, пояснила, що скоїла злочини у зв'язку з важким матеріальним становищем, на цей час шкода потерпілому відшкодована в повному обсязі. Зазначила, що з березня 2016р., будучи обізнаною щодо розгляду справи в суді, уїхала в м.Полтаву заробляти гроші, звідки повернулась лише в серпні 2016р. Вказала, що дитина проживає з її батьками.

Враховуючи те, що обвинувачена ОСОБА_2 в повному обсязі визнала свою вину у вчиненні інкримінованого їй органом досудового розслідування кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті, і судом встановлено, що обвинувачена правильно розуміє зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності та істинності її позиції - роз'яснивши обвинуваченій положення ч. 3 ст. 349 КПК України про те, що в такому випадку вона буде позбавлена права оспорювати фактичні обставини справи в апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового розгляду, які не заперечували проти розгляду кримінальної справи в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які нікім не оспорюються та розглядає справу у відповідності до ч. 3 ст. 349 КПК України.

Потерпілий ОСОБА_4 в судове засідання не з'явився, надав суду заяву з проханням розглядати справу за його відсутності. Не заперчує проти розгляду кримінального провадження в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України

Обвинувачена ОСОБА_2 вірно розуміє зміст обставин справи і у суду немає сумнівів в добровільності та істинності її позиції.

За таких обставин, винуватість ОСОБА_2 у вчиненні вищезазначеного кримінального правопорушення в судовому засіданні доведена повністю.

Таким чином, суд вважає, що ОСОБА_2 скоїла таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинене повторно, тобто вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 185 КК України.

Обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченої, згідно зі ст. 66 КК України, суд визнає те, що вона щиро розкаялася у вчиненому кримінальному правопорушенні.

Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченої, є рецидив злочинів.

При призначенні покарання ОСОБА_2, суд враховує, що обвинувачена за місцем проживання характеризується добре, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, є інвалідом 3 групи з дитинства за захворюванням «ДЦП», сплатила повністю суму майнової та моральної шкоди потерпілому.

Разом з тим, суд бере до уваги, що обвинувачена вчинила злочин середньої тяжкості; не працює, хоча працездатна; раніше судима за умисні злочини, проте на шлях виправлення не стала, належних висновків не зробила, продовжила злочинну діяльність. На час розгляду судом даної справи так і не сплатила 1700 грн. штрафу, призначеного вироком Комінтернівського районного суду м.Харкова від 12.11.2014 року. Крім того, ухилялась від суду, перебувала в розшуку, що також характеризує її з негативної сторони. Має малолітню доньку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, але дитина проживає з її батьками, що підтверджується показаннями самої обвинуваченої в судовому засіданні та письмовими поясненнями батька обвинуваченої - ОСОБА_5 (а.с.64).

Враховуючи вищевказане, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_2 покарання за вчинене кримінальне правопорушення у виді позбавлення волі, оскільки дане покарання буде відповідати не тільки тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, обставинам справи, але й особі обвинуваченої, буде обґрунтованим, необхідним та достатнім для її виправлення та попередження вчинення нею нових злочинів. Суд не вбачає підстав для застосування положень ст.69 КК України.

За таких обставин, в зв*язку з тим, що обвинувачена ОСОБА_2 після постановлення вироку Комінтернівського районного суду м. Харкова від 12.11.2014 року, але до повного відбуття покарання вчинила новий злочин, суд при призначенні покарання застосовує ст. 71 КК України й до призначеного покарання повністю приєднує не відбуту частину покарання за вироком Комінтернівського районного суду м. Харкова від 12.11.2014 року у вигляді штрафу в розмірі 1700 гривень, та остаточно призначає ОСОБА_2 покарання у вигляді позбавлення волі на строк один рік та штрафу в розмірі 1700 гривень, які, в силу вимог ч.3 ст.72 КК України, підлягають самостійному виконанню.

Відповідно до ст. 124 КК України, суд стягує з обвинуваченої ОСОБА_2 на користь держави, судові витрати, пов'язані з проведенням судово-товарознавчої експертизи № 4160 від 24.09.2015 року в сумі 184 грн. 14 коп., згідно довідки НДЕКЦ від 24.09.2015 року.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_4 про стягнення з обвинуваченої ОСОБА_2 майнової шкоди - залишити без розгляду, оскільки, відповідно до розписки, що знаходиться в матеріалах справи (арк. 33), обвинуваченою відшкодовано суму матеріальної та моральної шкоди в розмірі 950,00 грн.

Долю речових доказів вирішити в порядку ст. 100 КПК України.

Запобіжний захід ОСОБА_2, у вигляді тримання під вартою - залишити без змін, до набрання вироком законної сили.

Керуючись ст.ст. 368, 370, 373, 374 КПК України, суд -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_2 визнати винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України та призначити покарання у вигляді 1 (одного) року позбавлення волі.

За сукупністю вироків, відповідно до ст. 71 КК України, до призначеного покарання, повністю приєднати невідбуту частину покарання за попереднім вироком Комінтернівського районного суду м. Харкова від 12.11.2014 року у вигляді штрафу в розмірі 1700 гривень, та остаточно призначити ОСОБА_2 покарання у вигляді позбавлення волі на строк 1(один) рік та штрафу в розмірі 1700 гривень, які, в силу вимог ч.3 ст.72 КК України, підлягають самостійному виконанню.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судові витрати, пов'язані з проведенням експертизи № 4160 від 24.09.2016 року в сумі 184,14 грн.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_4 - залишити без розгляду.

Речові докази: квитанцію залогу № АД 6270918, який приєднано до матеріалів кримінального провадження - зберігати в кримінальному провадженні № 12015220540002200.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_2 у вигляді тримання під вартою, до набрання вироком законної сили - залишити без змін.

Строк відбування покарання відраховувати з 17.08.2016 року.

На підставі ч.5 ст..72 КК України, зарахувати ОСОБА_2 у строк призначеного покарання час перебування її під вартою у період з 17.08.2016 року до набрання вироком законної сили, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Харківської області через Комінтернівський районний суд м. Харкова з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченій та прокурору.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Суддя - О .О.Маньковська