Ухвала суду № 60155482, 01.09.2016, Броварський міськрайонний суд Київської області

БРОВАРСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 361/4466/16-ц провадження № 2/361/2627/16

01.09.2016

У Х В А Л А

«01» вересня 2016 року м.Бровари Київської області

Суддя Броварського міськрайонного суду Київської області Василишин В.О., перевіривши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, Великодимерської селищної ради Броварського району Київської області, треті особи: реєстраційна служба Броварського міськрайонного управління юстиції Київської області, виконавчий комітет Великодимерської селищної ради Броварського району Київської області, державний нотаріус Броварської районної нотаріальної контори ОСОБА_4, про визнання права власності, скасування рішень органу місцевого самоврядування й визнання договорів недійсними,

в с т а н о в и в:

У серпні 2016 року до суду надійшла наголошена вище позовна заява.

Судом на виконання вимог статті 122 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України) здійснено перевірку реєстрації місця проживання відповідачів ОСОБА_2 й ОСОБА_3

Після підтвердження зареєстрованого місця проживання відповідачів й при вирішенні питання про відкриття провадження у справі встановлено, що позовна заява не відповідає вимогам цивільного процесуального законодавства України.

У позовній заяві ОСОБА_1 просить суд: 1) визнати за ним право власності на житловий будинок 23 по вулиці Першотравневій в селищі міського типу ОСОБА_5 Димерка Броварського району Київської області; 2) визнати за ним право власності на земельні ділянки за адресою: Київська область, Броварський район, селище міського типу ОСОБА_5, вулиця Першотравнева, 23 (площею 0,10 га та 0,15 га); 3) скасувати свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 22 жовтня 2014 року, видане реєстраційною службою Броварського міськрайонного управління юстиції; 4) визнати недійсним договір дарування житлового будинку за адресою: Київська область, Броварський район, селище міського типу ОСОБА_5, вулиця Першотравнева, 23, посвідчений 24 грудня 2014 року державним нотаріусом Броварської районної державної нотаріальної контори ОСОБА_4; 5) визнати недійсними договори дарування земельних ділянок(площею 0,10 га та 0,15 га) за адресою: Київська область, Броварський район, селище міського типу ОСОБА_5, вулиця Першотравнева, 23, посвідчені 24 грудня 2014 року державним нотаріусом Броварської районної державної нотаріальної контори ОСОБА_4; 6) визнати недійсними та скасувати рішення Великодимерської селищної ради Броварського району Київської області щодо передачі у власність ОСОБА_3 земельних ділянок (площею 0,10 га та 0,15 га) за адресою: Київська область, Броварський район, селище міського типу ОСОБА_5, вулиця Першотравнева, 23.

Відповідно до статті 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно із статтею 119 ЦПК України позовна заява подається у письмовій формі. Позовна заява повинна містити: 1) найменування суду, до якого подається заява; 2) імя (найменування) позивача і відповідача, а також імя представника позивача, якщо позовна заява подається представником, їх місце проживання (перебування) або місцезнаходження, поштовий індекс, номери засобів звязку, якщо такі відомі; 3) зміст позовних вимог; 4) ціну позову щодо вимог майнового характеру; 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; 6) зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування; 7) перелік документів, що додаються до заяви. Позовна заява підписується позивачем або його представником із зазначенням дати її подання. Позовна заява повинна відповідати іншим вимогам, встановленим законом. До позовної заяви додається документ, що підтверджує сплату судового збору.

Разом із тим, позовна заява не відповідає наголошеним вище вимогам цивільного процесуального законодавства. Позовна заява не містить викладу обставин в обґрунтування заявлених позовних вимог. Взагалі не зазначено якими доказами підтверджуються кожна із вимог позивача.

За змістом статей 3, 4 Закону України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року № 3674-VI судовий збір справляється, зокрема, за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством. Судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до суду: 1) позовної заяви майнового характеру 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,2 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 3 розмірів мінімальної заробітної плати; 2) позовної заяви немайнового характеру 0,2 розміру мінімальної заробітної плати.

Пунктами 12, 13 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» від 17 жовтня 2014 року № 10 передбачено, що у випадках обєднання в одній заяві вимог як майнового, так і не майнового характеру судовий збір згідно з частиною третьою статті 6 Закону № 3674-VI підлягає сплаті як за ставками, встановленими для позовів майнового характеру, так і за ставками, встановленими для позовних заяв зі спорів немайнового характеру. При цьому судовий збір може бути сплачений окремо за кожною вимогою або загальною сумою за всіма позовними вимогами. Якщо в позовній заяві обєднано дві або більше самостійних вимог немайнового характеру, повязані між собою, судовий збір сплачується окремо з кожної із таких вимог (або загальною сумою).

У позовній заяві заявлено дві вимоги майнового характеру (визнання права власності на житловий будинок та земельні ділянки), а також чотири вимоги не майнового характеру (- скасування свідоцтва про право власності, визнання недійсними договору дарування житлового будинку, земельних ділянок, визнання недійсними та скасування рішень органу місцевого самоврядування).

Між тим, позивачем ОСОБА_1 сплачено судовий збір: 1) в сумі 551 грн. 20 коп.; 2) в сумі 551 грн. 20 коп.; 3) в сумі 1800 грн. 00 коп.

Ставка судового збору за подання позовів немайнового характеру: 551 грн. 20 коп.

Таким чином, не сплачено судовий збір за дві вимоги немайного характеру. Позивачу слід доплатити 1102 грн. 40 коп.

Що стосується вимог майнового характеру, то за них позивачем сплачено 1800 грн. 00 коп. Між тим у позові не вказується якими доказами підтверджується сплата судового збору саме у такому розмірі й що цей розмір відповідає вимогам Закону України «Про судовий збір» (Судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до суду: 1) позовної заяви майнового характеру 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,2 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 3 розмірів мінімальної заробітної плати).

Позивачу слід визначити вартість кожної одиниці майна, чи сукупну вартість й сплатити судовий збір у порядку та розмірі, який визначений Законом України «Про судовий збір» із доданням підтверджуючих документів щодо вартості майна.

Також позовні вимоги не конкретизовані. Ставиться питання про визнання недійсними й скасування рішень органу місцевого самоврядування. Однак не вказано які саме рішення й коли вони були прийняті.

Крім того, у позові третьою особою визначено реєстраційну службу Броварського міськрайонного управління юстиції Київської області, однак не враховано, що ця служба на час подання позову вже ліквідована. Не зазначено правонаступника.

Згідно із статтею 121 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120 цього Кодексу, або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків.

Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 119 і 120 цього Кодексу, сплатить суму судового збору позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Інакше заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

З огляду на викладене, позовна заява підлягає залишенню без руху із наданням позивачу строку на усунення недоліків, зазначених у цій ухвалі суду.

На підставі викладеного та керуючись статтею 121 ЦПК України,

у х в а л и в:

Позовну заяву - залишити без руху.

Запропонувати позивачу до 07 вересня 2016 року усунути вказані в ній недоліки, інакше заява буде вважатися неподаною та повернута.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя В.О.Василишин