Ухвала суду № 60154714, 30.08.2016, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Кривий Ріг)

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 215/260/16-ц Головуючий в суді першої

Провадження № /22-ц774/1235/К/16 інстанції - Демиденко Ю. Ю.

Категорія 26 ( І ) Доповідач - Соколан Н. О.

УХВАЛА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 серпня 2016 року м. Кривий Ріг

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області в складі :

головуючого - судді Соколан Н.О.,

суддів - Бондар Я.М., Зубакової В.П.,

за участю: секретаря Євтодій К. С.,

представника відповідача Приватного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" Юфєрєвої Олени Миколаївни,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" (нині - Приватне акціонерне товариство "Північний гірничо-збагачувальний комбінат") на рішення Тернівського районного суду м. Кривого Рогу від 18 квітня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_4 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Криворіжспецремтранс», Публічного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" (нині - Приватне акціонерне товариство "Північний гірничо-збагачувальний комбінат") про стягнення моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И Л А:

В січні 2016 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" та Товариства з обмеженою відповідальністю «Криворіжспецремтранс», і, уточнивши вимоги, просив стягнути з ПАТ "ПівнГЗК" 214 368 грн., а з ТОВ «Криворіжспецремтранс» - 29 232 грн. моральної шкоди, спричиненої втратою професійної працездатності у зв'язку із професійними захворюваннями.

Рішенням Тернівського районного суду м. Кривого Рогу від 18 квітня 2016 року позов ОСОБА_4 задоволено частково, стягнуто на його користь на відшкодування моральної шкоди з ПАТ "ПівнГЗК" 26 400 грн., з ТОВ «Криворіжспецремтранс» - 3 600 грн., без стягнення податків та обов'язкових платежів. Стягнуто з ПАТ "ПівнГЗК" 485, 06 грн., а з ТОВ «Криворіжспецремтранс» - 66,14 грн. судовий збір на користь держави.

В апеляційній скарзі відповідач, який змінив назву на Приватне акціонерне товариство "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" (далі - ПрАТ "ПівнГЗК"), ставить питання про скасування рішення суду в частині стягнення моральної шкоди з цього відповідача та ухвалення нового в цій частині рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, оскільки вважає рішення незаконним та необґрунтованим, ухваленим з порушення норм матеріального і процесуального права. Судом безпідставно застосовано положення ст.ст. 153 та 237-1 КЗпП України, не встановлена вина відповідача у виникненні професійного захворювання; факт заподіяння моральної шкоди не встановлено, а її розмір не відповідає обставинам справи. Висновок МСЕК та надані позивачем медичні документи не є доказом спричинення моральної шкоди. Суд не взяв до уваги, що шкідливі умови праці законодавчо дозволені, і позивач погодився працювати на роботу у таких умовах на протязі тривалого часу.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах заявлених вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_4 тривалий час працював на ПрАТ "ПівнГЗК" у шкідливих умовах праці.

Висновком МСЕК від 28.04.2015 року позивачу первинно встановлено 40% втрати проф. працездатності, переоглядом 22.03.2016 року цей розмір встановлено на безстроковий термін (а.с. 11).

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції правильно виходив з того, що Актом розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання від 15.01.2015 року встановлено, що причиною виникнення хронічного професійного захворювання позивача є тривалий час роботи ОСОБА_4 в умовах перевищення граничного рівня небезпечних та шкідливих факторів виробничого середовища та трудового процесу (а.с. 9) внаслідок недосконалості технології виробничого процесу. Зазначений акт є дійсним, його не скасовано у встановленому законом порядку, він є чинним. Тому доводи відповідача про незаконність та безпідставність відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров?я, внаслідок професійного захворювання на користь позивача та відсутність доказів вини відповідача є безпідставними.

Відповідно до ч. 2 ст. 153 КЗпП України забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.

Статтею 237-1 КЗпП України передбачено, що відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством.

Стаття 13 Закону України "Про охорону праці" передбачає, що роботодавець зобов'язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці. Роботодавець несе безпосередню відповідальність за порушення зазначених вимог.

Факт спричинення моральної шкоди ОСОБА_4 у зв'язку з його професійним захворюваннями встановлений в судовому засіданні та підтверджений наданими позивачем доказами.

Внаслідок отриманих професійних захворювань позивачу спричинена моральна шкода, яка полягає у душевних та психічних стражданнях, яких він зазнає у зв'язку із ушкодженням здоров'я, що призводить до порушення його звичайного способу життя та вимагає від нього додаткових зусиль для його організації.

Доводи апеляційної скарги про те, що при укладенні трудового договору позивачу були роз'яснені умови праці, попереджено про наявність шкідливих факторів та можливі наслідки їх впливу на здоров'я, безпідставні, оскільки ст. 13 Закону України "Про охорону праці" передбачає, що роботодавець зобов'язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці. Роботодавець несе безпосередню відповідальність за порушення зазначених вимог.

Колегія суддів вважає, що розмір моральної шкоди визначений судом з урахуванням роз'яснень п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 р., з подальшими змінами, "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди", відповідно до якого, розмір відшкодування моральної ( немайнової) шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, з урахуванням в кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача та інших обставин. Зокрема, враховується характер і тривалість страждань, стан здоров'я потерпілого, характер отриманого позивачем професійного захворювання, істотність вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, конкретних обставин по справі і наслідків, що наступили. Суд врахував ступінь фізичних і моральних страждань позивача, їх тривалість і тяжкість, істотність вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, а також конкретних обставин по справі, і наслідків, що наступили.

Інші докази та обставини, на які посилається представник позивача в апеляційній скарзі були предметом дослідження судом першої інстанцій та додаткового правового аналізу не потребують, оскільки при їх дослідженні та встановленні судами були дотримані норми матеріального та процесуального права.

На підставі викладеного колегія суддів вважає, що рішення суду необхідно залишити без зміни, а апеляційну скаргу без задоволення.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 313 - 315 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" (нині - Приватне акціонерне товариство "Північний гірничо-збагачувальний комбінат")- відхилити.

Рішення Тернівського районного суду м. Кривого Рогу від 18 квітня 2016 рокузалишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 20 днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий:

Судді: