Постанова № 60152525, 23.08.2016, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

23 серпня 2016 р. Справа № 814/1359/16

м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Біоносенка В.В., за участю секретаря судового засідання Кононенка Д.Ф., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомОСОБА_1, доУправління Держгеокадастру у Вознесенському районі Миколаївської області, третя особа за участю: представника позивача: ОСОБА_2 представника третьої особи: ОСОБА_3 відповідач: не з'явивсяОСОБА_4, проскасування реєстрації земельної ділянки від 14.04.2010р. НОМЕР_1, НОМЕР_3, В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулась з адміністративним позовом до Управління Держгеокадастру у Вознесенському районі Миколаївської області з вимогами про скасування державної реєстрації земельної ділянки площею 0,25 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_1, здійснену на підставі державного акта на право приватної власності на земельну ділянку серія НОМЕР_1 від 14.04.10, реєстраційний номер НОМЕР_2; земельної ділянки площею 0,0847 га, розташованої за адресою АДРЕСА_1 здійснену на підставі державного акта на право приватної власності на земельну ділянку серія НОМЕР_3 від 14.04.10, реєстраційний номер НОМЕР_4.

Свої позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтувала тим, що державна реєстрація зазначених земельних ділянок відбулась на підставі державних актів на право приватної власності на земельні ділянка на ім'я ОСОБА_4 з помилками в частині розмірів та адреси. Наявність записів про реєстрацію земельних ділянок за ОСОБА_4 в квітні 2010 року порушує її права, оскільки в теперішній час між позивачкою та ОСОБА_4 триває цивільний спір щодо поділу спільного майна, дата реєстрації земельних ділянок суттєво впливає на момент виникнення права власності, від чого залежить чи були ці земельні ділянки особистою приватною власністю чоловіка чи спільною сумісною власністю подружжя.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, просив справу розглянути без його участі, пояснив, що дійсно 14.04.10 відділом Держкомзему у Вознесенському районі були зареєстровані державні акти на право приватної власності на земельні ділянки 0,25 га та 0,0847 га НОМЕР_1, НОМЕР_3 на ім'я ОСОБА_4, але оскільки в них містилися помилки щодо адреси та площі вони були повернуті до ДП «Центр ДЗК» у м. Миколаїв для заміни актів. Після виготовлення нових актів 29.11.11 вони також були зареєстровані. Проти задоволення позов не заперечував.

Представник третьої особи - ОСОБА_4 проти задоволення позову заперечив, просив в задоволенні позову відмовити. Свою позицію представник третьої особи обґрунтував тим, що реєстрація 14.04.10 за ОСОБА_4 земельних ділянок на підставі актів НОМЕР_1, НОМЕР_3, в яких містилися помилки щодо адреси та площі, жодним чином не зачіпає права позивачки ОСОБА_1 Ну думку представника третьої особи, позивачка зазначеним позовом намагається перенести вирішення питання про поділ майна подружжя з цивільного судочинства в адміністративне, оскільки між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 існує спір про поділ спільного майна, вирішення якого в певній мірі залежить від визначення дати виникнення права власності на земельні ділянки, оскільки в 2010 та 2011 роках ст.61 Сімейний кодекс України по різному регулював права власності на земельну ділянку набуту внаслідок безоплатної передачі її одному з подружжя із земель державної або комунальної власності, у тому числі приватизації.

Дослідив матеріали справи, вислухав представників сторін, суд встановив наступне.

07.07.09 ОСОБА_1 та ОСОБА_4 зареєстрували шлюб в Прибужанській сільській раді Вознесенського району.

21.12.09 рішенням №13 Новогригорівської сільської ради Вознесенського району Миколаївської області затверджено технічну документацію та передану у власність ОСОБА_4 земельні ділянки загальною площею 0,5500 га в тому числі 0,2500 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, та 0,3000 га для ведення особистого селянського господарства із земель, не наданих у власність чи користування, по АДРЕСА_1.

14.04.10 ДП «Центр ДЗК» були виготовлені державні акти право приватної власності на земельні ділянки на ім'я ОСОБА_4 площею 0,25 га для обслуговування житлового будинку НОМЕР_1 та площею 0,0847 га для ведення особистого селянського господарства НОМЕР_3.

Відділом Держкомзему у Вознесенському районі зазначені акти про право власності на земельну ділянку зареєстровані в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі та Поземельній книгах за номерами НОМЕР_2, НОМЕР_4.

В подальшому, в актах були виявлені помилки та відділом Держкомзему у Вознесенському районі зазначені акти повернуті до ДП «Центр ДЗК».

25.11.11 ДП «Центр ДЗК» були виготовлені нові державні акти право приватної власності на земельні ділянки на ім'я ОСОБА_4 площею 0,25 га для обслуговування житлового будинку НОМЕР_5 та площею 0,3000 га для ведення особистого селянського господарства НОМЕР_6.

29.11.11 Відділом Держкомзему у Вознесенському районі зазначені акти про право власності на земельну ділянку зареєстровані в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі та Поземельній книгах за номерами НОМЕР_7, НОМЕР_8.

05.10.15 рішенням Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області задоволено позові вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про розірвання шлюбу.

Окрім цього, в теперішній час в Вознесенському міськрайонному суді Миколаївської області розглядається цивільна справа про поділ спільного майна між ОСОБА_1 та ОСОБА_4

Питання реєстрації державних актів права власності на земельну ділянку на той час регулювалось Тимчасовим порядком ведення державного реєстру земель, який затверджений наказом Держкомзема України №174 від 02.07.03 та Порядком ведення Поземельної книги, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України №1021 від 09.09.09.

Відповідно до п.13-4 Порядку, територіальний орган Держземагентства відмовляє у державній реєстрації земельної ділянки у разі, коли: 1) заяву подала особа, яка не може бути заявником відповідно до цього Порядку; 2) земельна ділянка розташована на території іншої адміністративно-територіальної одиниці; 3) документи подані не в повному обсязі або не відповідають вимогам, установленим цим Порядком; 4) на титульному аркуші документації із землеустрою, у матеріалах документації із землеустрою, що містять графічне зображення земельної ділянки, та/або документах, що містять відомості про координати поворотних точок меж земельної ділянки, їх частин, обмежень, угідь, відсутня позначка територіального органу Держземагентства про кадастровий номер земельної ділянки (дати його визначення та внесення відомостей про земельну ділянку до автоматизованої системи).

Для висновку про необхідність скасування державної реєстрації земельних ділянок, необхідно встановити, що відділом Держкомзему у Вознесенському районі всупереч вимогам Порядку та Тимчасового порядку зареєстровано земельні ділянки за ОСОБА_4, хоча на той час існували підстави для відмови у проведенні такої реєстрації.

В теперішній час за повідомленням відповідача державні акти на право власності на земельну ділянку від 14.04.10 не збереглися, жодних інших матеріалів, які подавались ОСОБА_4 на реєстрацію в 2010 році, також не надано сторонами.

Жодного доказу того, що акти НОМЕР_1, НОМЕР_3 містили якісь помилки, окрім пояснень позивача та відповідача, суду не надано.

За таких обставин у суду немає жодних об'єктивних даних для висновку про протиправність дій відповідача в 2010 році під час проведення реєстрації земельних ділянок ОСОБА_4

За відсутності відомостей про протиправність дій суб'єкта владних повноважень у адміністративного суду немає підстав для скасування його рішень.

У будь-якому випадку, права ОСОБА_4 реєстрація актів НОМЕР_1, НОМЕР_3 в 2010 році не порушила, оскільки не перешкодила реєстрації в 2011 році нових державних актів.

Сам ОСОБА_4 проти скасування цих записів заперечував, оскільки вважав, що це може призвести до помилкового визначення дати виникнення права власності на спірні земельні ділянки, що в свою чергу може вплинути на вирішення питання чи є це особистою приватною власністю чоловіка чи спільною сумісною власності подружжя

Існування реєстраційних записів НОМЕР_2, НОМЕР_4 від 2010 року, лише вказує, що саме в цей період ОСОБА_4 скористався своїм правом на реєстрацію актів права приватної власності на земельну ділянку.

Наявність цих записів жодним чином не порушує права позивачки, а тому вона не має право вимоги за цим позовом.

Суд вважає, що захист прав ОСОБА_1, яка вважає спірні земельні ділянки спільною сумісною власності подружжя, повинен відбуватися у порядку цивільного судочинства. Саме в порядку цивільного судочинства суд має повноваження визначити, коли саме виникло право власності на спірні земельні ділянки чи під час першої реєстрації у 2010 році, чи під час другої реєстрації у 2011 році, чи відноситься ці земельні ділянки до особистої приватної власності чоловіка чи спільною сумісною власністю подружжя.

В задоволені позову відмовити.

Судові витрати покласти на позивачку.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 158-163 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. В задоволенні позову відмовити.

2. Апеляційна скарга на цю постанову може бути подана до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її отримання у повному обсязі.

Суддя В. В. Біоносенко

Відповідно до ч.3 ст.160 КАС України постанова складена у повному обсязі 29.08.16

Суддя В.В. Біоносенко