Постанова № 60152480, 30.08.2016, Луганський окружний адміністративний суд

12.2

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

30 серпня 2016 рокуСєвєродонецькСправа № 812/924/16

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді - Ковальової Т.І.,

при секретарі судового засідання - Бутенко К.В.,

без участі сторін

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Старобільського районного відділу ГУ МВС України у Луганській області в особі ліквідаційної комісії, третя особа - Головне управління Національної поліції в Луганській області про стягнення винагороди за безпосередню участь в антитерористичних операціях, -

ВСТАНОВИВ:

10 серпня 2016 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Старобільського районного відділу ГУ МВС України у Луганській області в особі ліквідаційної комісії, третя особа - Головне управління Національної поліції в Луганській області про стягнення винагороди за безпосередню участь в антитерористичних операціях.

В обґрунтування уточненого позову позивач зазначив, що проходив службу в органах внутрішніх справ з 01.03.2005 по 06.11.2015 року у Старобільському районному відділі ГУМВС України у Луганській області, а з 07.11.2015 по теперішній час про ходжу службу в Старобільському відділу поліції Головного управління Національної поліції в Луганській області.

Згідно довідки від 07.06.2015 № ВДЗ/6542/А, в період з 12.06.2014 по теперішній час безпосередньо брав участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районах проведення антитерористичної операції на території Луганської області.

Відповідно до довідки №4851/111/43-2016 від 08.08.2016, за період червень - грудень 2014 року не нараховувалась та не перераховувалась винагорода за участь в АТО.

З посиланням на порушення Відповідачем норм Закону України "Про оплату праці", постанови Кабінету Міністрів України від 04.06.2014 № 158 "Про перерозподіл деяких видатків державного бюджету, передбачених Міністерству фінансів на 2014 рік, та виділення коштів з резервного фонду державного бюджету", Позивач просить суд стягнути з Відповідача за період червень - грудень 2014 року винагороду у розмірі 100 відсотків місячного грошового забезпечення у розрахунку на місяць, а саме: за червень 2014 року - 1953,20 грн, за липень 2014 року - 2 481,12 грн, за серпень 2014 року - 2 894,64 грн, за вересень 2014 року - 3 728,92 грн, за жовтень 2014 року - 3 728,92 грн, за листопад 2014 року - 3 728,92 грн, за грудень 2014 року - 4 232,83 грн., загальна сума - 22 748,55 грн.

Позивач в судове засідання не прибув, про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином, надав до суду заяву про розгляд справи без його участі.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином, просив розглянути справу за його відсутності, подав заперечення, в обґрунтування яких зазначив, що для виплати винагороди були виділені кошти з резервного фонду із зазначенням сум, які виділяються для проведення виплат. Тобто кошти були надані за окремою бюджетною програмою. Відповідно до частини першої статті 48 Бюджетного кодексу України усі бюджетні призначення втрачають чинність після закінчення бюджетного періоду. Наказом АТЦ при СБУ від 07.06.2015 № 158 Позивач був включений до складу сил і засобів, які залучаються та беруть безпосередню участь в Антитерористичній операції на території Луганської області, забезпеченні її проведення з 12.06.2014. Однак оскільки зазначений наказ виданий вже по закінченню бюджетного періоду, Відповідач був позбавлений можливості зареєструвати кредиторську заборгованість щодо виплати коштів за участь в АТО за спірний період.

Представник третьої особи в судове засідання не прибув, про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки суду не відомі.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 69-72 КАС України, суд встановив наступне.

Згідно з пунктом 15 частини першої статті 3 КАС України, публічна служба - це діяльність на державних політичних посадах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, дипломатична служба, інша державна служба, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.

Юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби (пункт 2 частини другої статті 17 КАС України).

Позивач - ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) проходив службу в органах внутрішніх справ з 01.03.2005 по 06.11.2015 року у Старобільському районному відділі ГУМВС України у Луганській області, а з 07.11.2015 по теперішній час про ходжу службу в Старобільському відділу поліції Головного управління Національної поліції в Луганській області (а. с. 17-18).

Відповідно до довідки №2321/111/19-2016 від 17.08.2012, виданої Ліквідаційною комісією ГУМВС України у Луганській області, ОСОБА_1 наказом Антитерористичного Центру при Службі безпеки України від 07.06.2015 № 158 був включений до складу сил і засобів, які залучаються та беруть безпосередню участь в антитерористичній операції на території Луганської області, забезпечення її проведення, з 12.06.2014. Наказом Антитерористичного Центру при Службі безпеки України від 17.11.2015 № 321 Позивача з 07.11.2015 виключено зі складу сил і засобів, які залучаються та беруть безпосередню участь в антитерористичній операції на території Луганської області, забезпечення її проведення (а. с. 29).

Згідно довідки від 07.06.2015 № ВДЗ/6542/А, в період з 12.06.2014 по теперішній час безпосередньо брав участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районах проведення антитерористичної операції на території Луганської області (а. с. 15).

Згідно інформації, зазначеній в довідці №4851/111/43-2016 від 08.08.2016, виданої ліквідаційною комісією Старобільського РВ ГУМВС України у Луганській області, грошове забезпечення позивача у червні 2014 року становило 3083,92 грн, у липні 2014 року - 3 204,86 грн, у серпні 2014 року - 3 204,86 грн, у вересні 2014 року - 3 728,92 грн, у жовтні 2014 року - 3 728,92 грн, у листопаді 2014 року - 3 728,92 грн, у грудні 2014 року - 4 232,83 грн (а. с. 19).

Грошове забезпечення позивачу за вказані місяці сплачено, однак не сплачена винагорода за безпосередню участь в антитерористичній операції.

Відповідно до довідки №5099/111/43-2016 від 22.08.2016, ОСОБА_1 за період з 12.04.2014 по 31.12.2014 винагорода за безпосередню участь в АТО не нараховувалась та не виплачувалась (а. с. 30).

Згідно довідки від 08.08.2016 №4844/111/43-2016, позивач у період з 01.01.2014 по 31.12.2014 перебував у відпустці з 25.07.2014 по 03.08.2014 (10 діб) (а. с. 10).

На підставі постанови Кабінету Міністрів України від 04.06.2014 № 158 "Про перерозподіл деяких видатків державного бюджету, передбачених Міністерству фінансів на 2014 рік та виділення коштів з резервного фонду державного бюджету" (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) (далі - Постанова № 158) військовослужбовцям у 2014 році виплачувалась винагорода за безпосередню участь в антитерористичних операціях.

Відповідно до пункту 2 Постанови № 158 за безпосередню участь в антитерористичних операціях, здійсненні заходів із забезпечення правопорядку на державному кордоні, відбиття збройного нападу на об'єкти, що охороняються військовослужбовцями, звільнення цих об'єктів у разі захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою військовослужбовцям, у тому числі строкової військової служби, особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, резервістам та працівникам (не військовослужбовцям) льотного, льотно-підйомного, інженерно-технічного складу авіації Національної гвардії і Державної прикордонної служби, водіям автотранспортних засобів Національної гвардії і Державної прикордонної служби починаючи з 1 травня 2014 року виплачується винагорода в розмірі 100 відсотків місячного грошового забезпечення та заробітної плати, але не менш ніж 3000 гривень, у розрахунку на місяць.

Враховуючи, що відповідно до наказу АТЦ при СБУ від 07.06.2015 № 158 Позивача залучено до безпосередньої участі в антитерористичній операції на території Луганської області з 12.06.2015, а тому винагорода позивачу за участь в Антитерористичної операції повинна була сплачуватись саме з вказаного періоду.

Позивачем виконаний розрахунок позовних вимог з урахуванням розміру грошового забезпечення та тривалості його участі в АТО (а.с. 35).

Відповідач фактично не спростовує розмір винагороди за безпосередню участь в антитерористичній операції, але посилається на відсутність можливості її сплатити. Зазначене є предметом спору у справі.

Таким чином, розмір винагороди за безпосередню участь в АТО, яка підлягає стягненню на користь Позивача за 2014 рік повинна становити за червень 2014 року - 1953,20 грн (3083,92 грн - сума грошового забезпечення : 30 = 102,8 грн (за одну добу) x 19 = 1953,20 грн), за липень 2014 року - 2 481,12 грн (3 204,86 грн - сума грошового забезпечення : 31 = 103,38 грн (за одну добу) x 24 = 2 481,18 грн), за серпень 2014 року - 2 894,64 грн (3 204,86 грн - сума грошового забезпечення : 31 = 103, 38 грн (за одну добу) x 28 = 2 894,71), за вересень 2014 року - 3 728,92 грн, за жовтень 2014 року - 3 728,92 грн, за листопад 2014 року - 3 728,92 грн, за грудень 2014 року - 4 232,83 грн., загальна сума - 22 748,55 грн.

З урахуванням викладеного суд вважає обґрунтованою суму винагороди в розмірі 22 748,55 грн.

Суд критично оцінює посилання Відповідача у запереченнях на видання наказу АТЦ при СБУ від 07.06.2015 № 158 по закінченню бюджетного періоду, чим позбавлено Відповідача у справі можливості зареєструвати кредиторську заборгованість щодо виплати коштів за участь в АТО за спірний період.

Згідно частини першої, другої статті 8 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Згідно частини першої статті 17 Закону України від 23.02.2006 №3477-IV "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

При розгляді справи "Кечко проти України" Європейський Суд з прав людини зауважив, що в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм працівникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни до законодавства. Однак, якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах, доки відповідні положення є чинними (пункт 23 рішення). Суд не прийняв аргумент Уряду України щодо відсутності бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань (аналогічна позиція викладена в рішенні у справі № 59498/00 "Бурдов проти Росії").

Таким чином, реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актів національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.

Оскільки інформацією, зазначеною в довідці ГУМВС України у Луганській області від 01.07.2015 № ВДЗ/6542/А, підтверджується право Позивача на отримання винагороди за безпосередню участь в антитерористичній операції, передбаченої Постановою № 158, проте зазначена винагорода за період червень - грудень 2014 року Старобільським районним відділом ГУМВС України у Луганській області не нараховувалась та не виплачувалася, суд дійшов висновку про необхідність задовольнити позовні вимоги та стягнути з Старобільського районного відділу ГУМВС України у Луганській області в особі ліквідаційної комісії на користь Позивача винагороду за безпосередню участь в антитерористичній операції за червень 2014 року - 1953,20 грн, за липень 2014 року - 2 481,12 грн, за серпень 2014 року - 2 894,64 грн, за вересень 2014 року - 3 728,92 грн, за жовтень 2014 року - 3 728,92 грн, за листопад 2014 року - 3 728,92 грн, за грудень 2014 року - 4 232,83 грн., загальна сума - 22 748,55 грн.

У відповідності до п.1 ч.1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" позивач звільнений від сплати судового збору, тому питання про судові витрати не вирішується у зв'язку з їх відсутністю.

Керуючись ст.ст. 2, 7-14, 18, 19, 69-72, 86, 87, 94, 143, 158, 160-163, 167, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Старобільського районного відділу ГУ МВС України у Луганській області в особі ліквідаційної комісії, третя особа - Головне управління Національної поліції в Луганській області про стягнення винагороди за безпосередню участь в антитерористичних операціях задовольнити повністю.

Стягнути з Старобільського районного відділу ГУМВС України у Луганській області в особі ліквідаційної комісії (код ЄДРПОУ 08670935, місцезнаходження: 92700, Луганська область, Старобільський район, м. Старобільськ, вул. Фрунзе, буд. 20) на користь ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, місце проживання: 92700, АДРЕСА_1) винагороду за безпосередню участь в антитерористичній операції за період червень - грудень 2014 року у загальному розмірі 22 748,55 грн (двадцять дві тисячі сімсот сорок вісім гривень 55 коп.), в тому числі за червень 2014 року - 1953,20 грн (одна тисяча дев'ятсот п'ятдесят три гривні 20 коп), за липень 2014 року - 2 481,12 грн (дві тисячі чотириста вісімдесят одна гривня 12 коп), за серпень 2014 року - 2 894,64 грн (дві тисячі вісімсот дев'яносто чотири гривні 64 коп), за вересень 2014 року - 3 728,92 грн (три тисячі сімсот двадцять вісім гривень 92 коп), за жовтень 2014 року - 3 728,92 грн (три тисячі сімсот двадцять вісім гривень 92 коп), за листопад 2014 року - 3 728,92 грн (три тисячі сімсот двадцять вісім гривень 92 коп), за грудень 2014 року - 4 232,83 грн (чотири двісті тридцять дві гривні 83 коп) з відповідними відрахуваннями установлених законом податків та інших обов'язкових платежів.

Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до суду апеляційної інстанції.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Суддя Т.І. Ковальова