Постанова № 60152472, 30.08.2016, Кіровоградський окружний адміністративний суд

Україна КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 серпня 2016 року Справа № П/811/4445/14.

провадження № 2-кас/811/43/16

Кіровоградський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Дегтярьової С.В., розглянувши адміністративну справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Катіон"

до відповідача: Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

Товариство з обмеженою відповідальністю "Катіон" звернулося з позовом до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області про:

- визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000282204 від 08 грудня 2014 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 450943,00 грн. за основним платежем та 225472,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями;

- визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000292204 від 08 грудня 2014 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 221840,00 грн. за основним платежем та 110920,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що ним придбавався товар у ПП "Дніпрокомплект" та ПП "Олівде", що підтверджується належними первинними документами, який в подальшому використаний в господарській діяльності, а тому висновки перевіряючого органу про проведення ТОВ "Катіон" безтоварних операцій та дефектність наданих до перевірки документів, що призвело до завищення витрат та податкового кредиту з ПДВ, відповідно внаслідок чого встановлено заниження податку на прибуток та заниження податку на додану вартість за перевіряємий період, є безпідставними.

Відповідачем до суду подано заперечення на позовну заяву відповідно до змісту якого, позов ним не визнається у повному обсязі, оскільки перевіркою, на його думку, встановлено відсутність факту поставки товару, що свідчить про укладення угод без мети настання реальних наслідків.

Представниками позивача через канцелярію суду подано клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження (а.с.219 т.4). Представник відповідача проти даного клопотання не заперечував та погодив його письмово (а.с.219 т.4).

Розгляд справи проведено без участі сторін.

Дослідивши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, адміністративний суд,

ВСТАНОВИВ:

За період з 14 листопада 2014 року по 20 листопада 2014 року посадовою особою Кіровоградської ОДПІ проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "Катіон" з питань правильності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість, доходів і витрат, що враховуються при визначені об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємства по взаємовідносинах з ПП "Олівде" за серпень 2012 року, ПП "Дніпрокомплект" за серпень, листопад, грудень 2013 р., січень-квітень 2014 р., за результатами якої складено акт перевірки №8/11-23-22-04/32324824 від 27.11.2014 р., висновками якого, зокрема, є порушення, на думку відповідача:

- п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, внаслідок чого встановлено заниження податку на додану вартість за перевірений період всього у сумі 450943,00 грн., в тому числі за:

- серпень 2012 р. завищено суму ПДВ - 223,00 грн.,

- серпень 2013 р. завищено суму ПДВ - 7538,00 грн.,

- вересень 2013 р. завищено суму ПДВ - 1518,00 грн.,

- листопад 2013 р. завищено суму ПДВ - 144025,00 грн.,

- грудень 2013 р. завищено суму ПДВ - 95757,00 грн.,

- січень 2014 р. завищено суму ПДВ - 19789,00 грн.,

- лютий 2014 р. завищено суму ПДВ - 80906,00грн.,

- березень 2014 р. завищено суму ПДВ - 130097,00 грн.,

- квітень 2014 р. завищено суму ПДВ - 28884,00 грн.,

- травень 2014 р. завищено суму ПДВ - 4023,00 грн.,

- червень 2014 р. завищено суму ПДВ - 6368,00 грн.,

- липень 2014 р. завищено суму ПДВ - 14059,00 грн.,

- серпень 2014 р. завищено суму ПДВ - 8265,00 грн.,

- вересень 2014 р. завищено суму ПДВ - 9557,00 грн.

- п. 138.2, п.138.4, п.138.8 ст.138 та п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток за перевірений період, всього у сумі 221840,00 грн., в т.ч. за:

- ІІІ квартал 2012 року - завищено податку на прибуток на суму 234,00 грн.,

- за 2013 рік в сумі занижено податку на прибуток на суму 222074,00 грн. (а.с.12-60 т.1).

Кіровоградською ОДПІ на підставі акту перевірки винесено податкові повідомлення-рішення №0000282204 та №0000292204 від 08.12.2014 р. (а.с.61, 63 т.1).

Дана справа розглядається вдруге.

Так, постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 15.01.2015 р. адміністративний позов задоволено в повному обсязі (а.с.249-252 т.2).

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду України від 16.07.2015 р. апеляційну скаргу податкового органу залишено без задоволення, а постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 15.01.2016 р. у справі №П/811/4445/14 - без змін (а.с.16-19 т.3).

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 02.06.2016 р. касаційну скаргу податкового органу задоволено частково, постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 15.01.2015 р. та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду України від 16.07.2016 р. - скасовано, а справу направлено на новий розгляд (а.с.39-44 т.3).

У вищевказаній ухвалі Вищий адміністративний суд України зазначає, що оскільки законодавством встановлено особливий порядок транспортування, зберігання та передачі нафтопродуктів, вбачається очевидною необхідність оформлення відповідних документів. Однак доказів перевірки якості та кількості придбаного товару згідно вимог п.п.5.1.1 п. 5.1, 5.1.2 п.5.1, п.п.5.4.1-5.4.3 п.5.4 Інструкції №281/171/578/155 позивачем не надано та такі відсутні у матеріалах справи.

Окрім того, у вищевказаній ухвалі Вищий адміністративний суд України зазначає, що судами попередніх інстанцій не надано належної правової оцінки доводам відповідача про те, що за відсутності необхідних вищевказаних документів, у позивача відсутні належні та допустимі докази переміщення придбаного у відповідного контрагента палива, доказів перевірки його кількості, а тому господарські операції між позивачем та його контрагентом не були спрямовані на настання реальних наслідків господарсько-фінансової діяльності та у позивача були відсутні підстави відображення наслідків цих господарських операцій в податковому обліку, тому оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято правомірно.

Також в ухвалі Вищий адміністративний суд України зазначає, що для правильного вирішення спору суду необхідно було перевірити фізичні, технічні та технологічні можливості позивача та його постачальників щодо можливості виконання зазначених договорів як самостійно позивачем так і його контрагентами, а саме: наявність кваліфікованого персоналу, основних фондів, платежів, супутніх звичайній господарській діяльності будь-якого господарюючого суб'єкта (комунальні платежі, оренда приміщень, послуги зв'язку, управлінські витрати тощо), або ж залучення контрагентами з цією метою третіх осіб та, відповідно, понесення витрат, пов'язаних із таким залученням (а.с.39-44 т.3).

Відповідно до ч. 5 ст.227 КАС України, висновки і мотиви, з яких скасовані рішення, є обов'язковими для суду першої чи апеляційної інстанції при розгляді справи.

До матеріалів справи позивачем надано копію договору поставки №130801 від 13.08.2013 року, зі змісту якого вбачається, що він укладений між ТОВ "Катіон" (Покупець) та ПП "Дніпрокомлект" (Постачальник), відповідно до умов якого Постачальник зобов'язується поставити та передати покупцеві нафтопродукти, в подальшому - товар, а Покупець зобов'язується прийняти цей товар та своєчасно оплатити його вартість на умовах даного договору (а.с.65-67 т.1).

Пунктом 1.2 та 3.3 вищевказаного договору передбачено, що ціна та кількість товару визначається сторонами на кожну окрему партію рахунками-фактурами або видатковими накладними; сторони погоджують можливість використання інших форм розрахунку не заборонених законом.

Як вбачається із пункту 4.1 Договору поставки № 130801 від 13.08.2013 р., поставка товару здійснювалась транспортом Покупця або Постачальника, а місце відвантаження товару у транспорт Покупця визначається Постачальником.

Пунктом 4.3 вищевказаного договору передбачено, що приймання товару по кількості, якості та перехід права власності на товар відбувається в момент передачі товару Покупцю.

В обґрунтування виконання сторонами зазначеного договору позивачем до суду надано копії податкових накладних:

- № 12 від 13.08.2013 року на суму ПДВ в розмірі 28801,40 грн.

- № 38 від 23.08.2013 року на суму ПДВ в розмірі 28466,50 грн.

- № 52 від 30.08.2013 року на суму ПДВ в розмірі 28466,50 грн.

- № 2 від 04.11.2013 року на суму ПДВ в розмірі 27796,70 грн.

- № 4 від 06.11.2013 року на суму ПДВ в розмірі 27298,98 грн.

- № 6 від 07.11.2013 року на суму ПДВ в розмірі 31905,33 грн.

- № 10 від 12.11.2013 року на суму ПДВ в розмірі 30481,75 грн.

- № 11 від 12.11.2013 року на суму ПДВ в розмірі 26457,10 грн.

- № 23 від 18.11.2013 року на суму ПДВ в розмірі 30481,75 грн.

- № 5 від 05.12.2013 року на суму ПДВ в розмірі 31649,40 грн.

- № 7 від 19.12.2013 року на суму ПДВ в розмірі 27130,95 грн.

- № 9 від 24.12.2013 року на суму ПДВ в розмірі 335340,00 грн.

- № 3 від 23.01.2014 року на суму ПДВ в розмірі 31258,67 грн.

- № 2 від 07.02.2014 року на суму ПДВ в розмірі 31258,67 грн.

- № 3 від 12.02.2014 року на суму ПДВ в розмірі 32040,13 грн.

- № 14 від 20.02.2014 року на суму ПДВ в розмірі 27796,70 грн.

- № 1 від 12.03.2014 року на суму ПДВ в розмірі 364647,00 грн.

- № 2 від 15.03.2014 року на суму ПДВ в розмірі 42355,00 грн.

- № 6 від 28.03.2014 року на суму ПДВ в розмірі 60606,50 грн.

- № 3 від 09.04.2014 року на суму ПДВ в розмірі 49880,00 грн. (а.с.70, 74, 78, 92, 97, 100, 104, 108, 112, 134, 138, 142, 157, 166, 170, 174, 191, 195, 199, 214 т.1)

копії видаткових накладних:

від 13 серпня 2013 року №130801, в якій вказано про придбання бензину А-92 на загальну суму 170808,4 грн., в тому числі ПДВ 28801,4 грн. в кількості 20094 літрів;

- від 23 серпня 2013 року № 230802, в якій вказано про придбання бензину А-92 на загальну суму 170799,0 грн., в тому числі ПДВ 28466,5 грн. в кількості 17791,562 літри;

- від 30 серпня 2013 року № 300804, в якій вказано про придбання бензину А-92 на загальну суму 188399,24 грн., в тому числі ПДВ 31399,87 грн. в кількості 19224,41 літри;

- від 04 листопада 2013 року № 41101, в якій вказано про придбання бензину А-92 на загальну суму 166780,2 грн., в тому числі ПДВ 27796,7 грн. в кількості 20094 літри;

- від 06 листопада 2013 року № 61101, в якій вказано про придбання бензину А-76 та А-92 на загальну суму 163793,9 грн., в тому числі ПДВ 27298,99 грн. в кількості 7528 літрів та 10960,393 літрів відповідно;

- від 07 листопада 2013 року № 71101, в якій вказано про придбання бензину А-92 на загальну суму 191432 грн., в тому числі ПДВ 31905,33 грн. в кількості 21509,213 літрів;

- від 12 листопада 2013 року № 121101, в якій вказано про придбання бензину А-92 на загальну суму 182890,5 грн., в тому числі ПДВ 30481,75 грн. в кількості 22035 літрів;

- від 12 листопада 2013 року № 121102, в якій вказано про придбання бензину А-80 на загальну суму 158742,6 грн., в тому числі ПДВ 26457,1 грн. в кількості 20094 літри;

- від 18 листопада 2013 року № 181102, в якій вказано про придбання бензину А-92 на загальну суму 182890,5 грн., в тому числі ПДВ 30481,75 грн. в кількості 22035 літрів;

- від 05 грудня 2013 року № 51201, в якій вказано про придбання бензину А-92 на загальну суму 189896,4 грн., в тому числі ПДВ 31649,4 грн. в кількості 23444 літри;

- від 16 грудня 2013 року № 161201, в якій вказано про придбання бензину А-92 на загальну суму 162785,7 грн., в тому числі ПДВ 27130,95 грн. в кількості 20097 літрів;

- від 24 грудня 2013 року № 241201, в якій вказано про придбання бензину А-92 на загальну суму 335340 грн., в тому числі ПДВ 55890 грн. в кількості 41400 літрів;

- від 23 січня 2014 року № 230101, в якій вказано про придбання бензину А-92 на загальну суму 187552,0 грн., в тому числі ПДВ 31258,67 грн. в кількості 23444 літрів;

- від 07 лютого 2014 року № 70201, в якій вказано про придбання бензину А-95 на загальну суму 187552 грн., в тому числі ПДВ 31258,67 грн. в кількості 18945 літрів;

- від 12 лютого 2014 року № 120202, в якій вказано про придбання бензину А-92 на загальну суму 192240,8 грн., в тому числі ПДВ 32040,13 грн. в кількості 23444 літрів;

- від 19 лютого 2014 року № 190201, в якій вказано про придбання бензину А-92 на загальну суму 166780,2 грн., в тому числі ПДВ 27796,7 грн. в кількості 20094 літрів;

- від 12 березня 2014 року № 120301, в якій вказано про придбання бензину А-92 на загальну суму 364647 грн., в тому числі ПДВ 60774,5 грн. в кількості 37020 літрів;

- від 15 березня 2014 року № 150302, в якій вказано про придбання бензину А-92 на загальну суму 254130 грн., в тому числі ПДВ 42355 грн. в кількості 25800 літрів;

- від 28 березня 2014 року № 280301, в якій вказано про придбання бензину А-92 на загальну суму 363657,6грн., в тому числі ПДВ 60609,6 грн. в кількості 29808 літрів;

- від 09 квітня 2014 року № 90401, в якій вказано про придбання бензину А-92 на загальну суму 299280,00 грн., в тому числі ПДВ 49880,00 грн. в кількості 25800 літрів (а.с.69, 73, 77, 91, 95, 99, 103, 107, 11, 133, 137, 141, 156, 165, 169, 173, 190, 194, 198, 213 т.1).

В обґрунтування виконання сторонами пп.1.2 та 3.3 зазначеного договору позивачем до суду надано копії рахунків на оплату та виписки банківської установи (а.с.68, 72, 76, 80, 81-89, 90, 94, 98, 102, 106, 110, 114-115, 116-131, 132, 136, 140, 144, 145-154, 155, 159, 160-163, 164, 168, 172, 176-, 177-188, 189, 193, 197, 201, 202-211, 212, 216, 217-219 т.1).

Також до матеріалів справи в обґрунтування виконання п.4 зазначеного договору поставки та реальності господарських операцій позивачем надано копії товарно-транспортних накладних:

- від 13 серпня 2013 року на бензин марки А-92 загальною вартістю 172808,40 грн.;

- від 23 серпня 2013 року № 230802 на бензин марки А-92 вартістю 170799,00 грн.;

- від 30 серпня 2013 року № 300804 на бензин марки А-92 вартістю 188399,24 грн.;

- від 04 листопада 2013 року № 041101 за бензин марки А-92 вартістю 166780,20 грн.;

- від 06 листопада 2013 року № 061101 на бензин марок А-76 та А-92 вартістю 163793,90 грн.;

- від 07 листопада 2013 року № 071101 на бензин марки А-92 вартістю 191432,00 грн.;

- від 12 листопада 2013 року № 121101 на бензин марки А-92 вартістю 182890,50 грн.;

- від 12 листопада 2013 року № 121102 на бензин марки А-80 вартістю 158742,60 грн.;

- від 18 листопада 2013 року № 181102 на бензин марки А-92 вартістю 182890,50 грн.;

- від 05 грудня 2013 року № 051201 на бензин марки А-92 вартістю 189896,40 грн.;

- від 16 грудня 2013 року № 161201 на бензин марки А-92 вартістю 162785,70 грн.;

- від 24 грудня 2013 року № 241201 на бензин марки А-92 вартістю 335340,00 грн.;

- від 23 січня 2014 року № 230101 на бензин марки А-92 вартістю 187552,00 грн.;

- від 07 лютого 2014 року № 070201 на бензин марки А-95 вартістю 187552,00 грн.;

- від 12 лютого 2014 року № 120202 на бензин марки А-92 вартістю 192240,80 грн.;

- від 19 лютого 2014 року № 190201 на бензин марки А-92 вартістю 166780,20 грн.;

- від 12 березня 2014 року № 120301 на бензин марки А-92 вартістю 364647,00 грн.;

- від 15 березня 2014 року № 150302 на бензин марки А-95 вартістю 254130,00 грн.;

- від 28 березня 2014 року № 280301 на бензин марки А-92 вартістю 363657,60 грн.;

- від 09 квітня 2014 року № 090401 на бензин марки А-92 вартістю 299280,00 грн.

(а.с.71, 75, 79, 93, 101, 105, 109, 113, 135, 139, 143, 158, 167, 171, 175, 192, 196, 200, 215 т.1).

При досліджені вищевказаних документів, а також з огляду на особливий порядок транспортування, зберігання та передачі нафтопродуктів, суд зазначає наступне.

Відповідно до наказу від 20.05.2008 р. №281/171/578/155 затверджено Інструкцію про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України (далі - Інструкція).

Згідно п.1 Інструкції, остання встановлює єдиний порядок організації та виконання робіт, пов'язаних з прийманням, транспортуванням, зберіганням, відпуском та обліком товарної нафти (далі - нафта) і нафтопродуктів.

Інструкція поширюється на всі класи, типи, групи і види нафти та типи, марки і види (залежно від масової частки сірки) нафтопродуктів.

Вимоги цієї Інструкції є обов'язковими для всіх суб'єктів господарювання (підприємств, установ, організацій та фізичних осіб - підприємців), що займаються хоча б одним з таких видів економічної діяльності, як закупівля, транспортування, зберігання і реалізація нафти і нафтопродуктів на території України (далі - підприємства).

У відповідності до п.п.5.1.1 п.5.1 Інструкції приймання нафти і нафтопродуктів за кількістю здійснюється відповідно до вимог цієї Інструкції та договорів постачання, купівлі-продажу тощо (далі - договір).

Згідно п.п.5.1.2 п.5.1 Інструкції забороняється здійснювати одночасно приймання та відпуск нафти і нафтопродукту з одного і того самого резервуара у випадках, коли за результатами вимірювань у резервуарах проводяться їх приймання та відпуск.

Підпунктом 5.4.1 пункту 5.4 визначено, що перевезення нафтопродуктів автомобільним транспортом здійснюється згідно з Правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затвердженими наказом Мінтрансу України від 14 жовтня 1997 року №363, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 20 лютого 1998 року за №128/2568 (далі - Правил), та ГОСТ 27352-87 "Автотранспортные средства для заправки и транспортирования нефтепродуктов. Типы, параметры и общие технические требования".

У відповідності до п.п.7.5.1 п.7.5 Інструкції нафта і нафтопродукти вантажоодержувачам постачаються централізовано або вивозяться самостійно вантажоодержувачем.

Відповідно до п. 11.1 Правил основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля.

Згідно абз.27 п.1 Правил товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Як вбачається зі змісту п.п.7.5.6 п.7.5 Інструкції відпуск нафти і нафтопродуктів до мір повної місткості та нафтопродуктів, розфасованих до тари, оформлюється ТТН у чотирьох примірниках, з яких:

перший - залишається у товарного оператора вантажовідправника і є первинним документом складського обліку з подальшим здаванням до бухгалтерської служби підприємства;

другий - використовується водієм як перепустка під час виїзду з підприємства, а після виїзду - залишається в охорони підприємства з подальшим здаванням до бухгалтерської служби підприємства;

третій та четвертий - засвідчені підписом представника вантажоодержувача та відміткою про час виїзду з підприємства - передаються перевізнику. При цьому третій примірник є супровідним документом вантажу і після його здавання передається вантажоодержувачу. Четвертий примірник передається експедитору (водію) і є підставою для обліку транспортної роботи.

Бланки ТТН на підприємстві є документами суворої звітності.

Зазначене узгоджується із змістом Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, відповідно до п. 11.5 яких товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Замовник (вантажовідправник) засвідчує всі екземпляри товарно-транспортної накладної підписом і при необхідності печаткою (штампом).

У відповідності до п.11.6 Правил, після прийняття вантажу згідно з товарно-транспортною накладною водій (експедитор) підписує всі її екземпляри.

Так, згідно п.11.7 Правил, перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у Замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби й печаткою або штампом), передається Перевізнику.

Відповідно до п.11.8 Правил, у тих випадках, коли в товарно-транспортній накладній немає можливості перерахувати всі найменування вантажу, підготовленого для перевезення, до такої накладної Замовник додає документ довільної форми з обов'язковим зазначенням відомостей про вантаж (графи 1-10 товарно-транспортної накладної).

У цих випадках в товарно-транспортній накладній зазначається, що до неї додається як товарний розділ документ, без якого товарно-транспортна накладна вважається недійсною і не може використовуватись для розрахунків із Замовником.

Згідно п.п.7.5.7 п. 7.5 Інструкції ТТН на вивезення нафти або нафтопродуктів автотранспортом вантажоодержувача оформлюється на підставі довіреності вантажоодержувача, а під час постачання вантажовідправником - на підставі подорожнього листа автотранспортного підприємства.

У відповідності до п.п.7.5.8 п.7.5 Інструкції відпуск нафти або нафтопродуктів здійснюється в день оформлення ТТН за наявності усіх її примірників.

У ТТН оператор зазначає номер резервуара, з якого відпущено нафту або нафтопродукт, розписується в ній і здає для оформлення. У ТТН зазначаються найменування, марка та вид нафти або нафтопродукту, об'єм, маса, густина і температура, за якої визначалась густина, а також дата і час виїзду автоцистерни з підприємства.

Відповідно до п.п.7.5.9 Інструкції заміну однієї марки та виду нафти або нафтопродукту іншою або дописування у ТТН нових найменувань і марок нафтопродуктів заборонено.

Підпунктом 7.5.10 п. 7.5 Інструкції визначено, що ТТН на відпущені зі складу нафту або нафтопродукти здаються до бухгалтерської служби не пізніше першої половини наступного дня разом з реєстром, який складається у двох примірниках. Реєстр підписують начальник цеху (старший оператор) та бухгалтер.

У відповідності до п.11.4 Правил оформлення перевезень вантажів товарно-транспортними накладними здійснюється незалежно від умов оплати за роботу автомобіля.

В ході судового розгляду встановлено, що надані позивачем до суду товарно-транспортні накладні на відпуск нафтопродуктів містять не всі реквізити, обов'язковість яких визначена Інструкцією. Так, вони містять дату здійснення операції (складення ТТН), найменування автопідприємства, замовника, вантажовідправника, вантажоодержувача, пункту навантаження, розвантаження, дані про автомобіль, яким, як зазначає позивач, здійснювалось перевезення вантажу, прізвище, ім'я, по-батькові водія та дані про причеп, всі ТТН окрім однієї, ТТН від 13.08.2013 р., містять номер ТТН (а.с.71, 75, 79, 93, 97, 101, 105, 109, 113, 135, 139, 143, 158, 167, 171, 175, 192, 196, 200, 215 т.1). Окрім того у вищевказаних накладних міститься інформація про назву продукції, товару (вантажу), одиницю виміру, кількість, ціну та суму (а.с.71, 75, 79, 93, 97, 101, 105, 109, 113, 135, 139, 143, 158, 167, 171, 175, 192, 196, 200, 215 т.1).

Натомість судом встановлено, що товарно-транспортні накладні, а саме ТТН: від 23 серпня 2013 року № 230802 (а.с.75 т.1), від 30 серпня 2013 року № 300804 (а.с.79 т.1), від 18 листопада 2013 року (а.с.113 т.1) не містять підписів водія автоперевізника, який прийняв вантаж, що є порушенням п.11 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 р. №363.

Зі змісту товарно-транспортних накладних: від 13 серпня 2013 року, від 23 серпня 2013 року № 230802, від 30 серпня 2013 року № 300804, від 04 листопада 2013 року № 041101, від 06 листопада 2013 року № 061101, від 07 листопада 2013 року № 071101, від 12 листопада 2013 року № 121101, від 12 листопада 2013 року № 121102, від 18 листопада 2013 року № 181102, від 05 грудня 2013 року № 051201, від 16 грудня 2013 року № 161201, від 24 грудня 2013 року № 241201, від 23 січня 2014 року № 230101, від 07 лютого 2014 року № 070201, від 12 лютого 2014 року № 120202, від 19 лютого 2014 року № 190201, від 12 березня 2014 року № 120301, від 15 березня 2014 року № 150302, від 28 березня 2014 року № 280301, від 09 квітня 2014 року № 090401, вбачається, що в них взагалі не зазначено номер та серія довіреності вантажоодержувача, що є порушенням п.п.7.5.7 п. 7.5 Інструкції.

Судом встановлено, що товарно-транспортні накладні від 13 серпня 2013 року, від 28 березня 2014 року № 280301, від 09 квітня 2014 року № 090401 не містять дати та часу виїзду з підприємства-вантажовідправника, а в товарно-транспортних накладних від 13 серпня 2013 року, від 23 серпня 2013 року № 230802, від 30 серпня 2013 року № 300804, від 04 листопада 2013 року № 041101, від 06 листопада 2013 року № 061101, від 07 листопада 2013 року №071101, від 12 листопада 2013 року № 121101, від 12 листопада 2013 року № 121102, від 18 листопада 2013 року № 181102, від 05 грудня 2013 року № 051201, від 16 грудня 2013 року № 161201, від 24 грудня 2013 року № 241201, від 23 січня 2014 року № 230101, від 07 лютого 2014 року № 070201, від 12 лютого 2014 року № 120202, від 19 лютого 2014 року № 190201, від 12 березня 2014 року № 120301, від 15 березня 2014 року № 150302, від 28 березня 2014 року № 280301, від 09 квітня 2014 року № 090401 відсутні дані щодо дати й часу прибуття до вантажоодержувача та дати й часу виїзду від вантажоодержувача, що ставить під сумнів здійснення господарських операцій ТОВ «Катіон» з ПП «Дніпрокомплект». Даний сумнів виник також під час розгляду касаційної скарги Вищим адміністративним судом України, а тому ним направлено справу на новий розгляд та вказано перевірити транспортування, передачу та приймання нафтопродуктів за Інстуркцією.

Згідно з абз.2 п.п.5.4.1 Інструкції з прибуттям нафтопродуктів до вантажоодержувача в автоцистерні перевіряється наявність і цілісність пломб, технічний стан автоцистерни, відповідність об'єму і густини нафтопродукту в автоцистерні об'єму і густині, зазначеним у товарно-транспортній накладній на відпуск нафтопродуктів (нафти) за формою №1-ТТН (нафтопродукт) (далі ТТН) (додаток 3), відповідність найменування, марки і виду ( залежно від масової частки сірки) нафтопродукту, зазначених у ТТН і паспорті якості на відвантажений нафтопродукт.

Відповідність густини нафтопродукту під час відвантаження та приймання визначається після її приведення до температури 20 град.С відповідно до ГОСТ 3900.

Згідно з п.п.5.4.2 п.5.4 Інструкції маса нафтопродукту в автоцистерні визначається зважуванням на автомобільних вагах або об'ємно-масовим методом.

У відповідності до п.п.5.4.3 п.5.4 Інструкції маса нафтопродуктів, розфасованих у тару, визначається зважуванням на вагах або за трафаретами на тарі (якщо нафтопродукти в заводській упаковці). Про прийнятий нафтопродукт матеріально відповідальна особа складає акт за своїм підписом, підписами водія та представника одержувача чи відправника із зазначенням їх прізвищ і посад.

Відповідно до п.п.7.5.8 5 Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20.05.2008 р. №281/171/578/155 відпуск нафти або нафтопродуктів здійснюється в день оформлення ТТН за наявності усіх її примірників.

У товарно-транспортній накладній оператор зазначає номер резервуара, з якого відпущено нафту або нафтопродукт, розписується в ній і здає для оформлення. У ТТН зазначаються найменування, марка та вид нафти або нафтопродукту, об'єм, маса, густина і температура, за якої визначалась густина, а також дата і час виїзду автоцистерни з підприємства.

Як вбачається з матеріалів справи усі без винятку товарно-транспортні накладні на відпуск нафтопродуктів не відповідають за формою, визначеною додатком 3 до Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20.05.2008 р. №281/171/578/155. Не містять номерів резервуарів, методу визначення маси нафтопродуктів, густини нафтопродуктів (нафти) кг/м3, температури нафтопродуктів (°C), маси нафтопродуктів (кг), що є порушенням вищевказаних норм Інструкції.

Ухвалою суду від 02.07.2016 року про призначення адміністративної справи до судового розгляду зобов'язано позивача надати до суду копії документів перевірки та підтвердження якості товару, в т.ч. наявності і цілісності пломб, технічного стану автоцистерн, відповідності об'єму і густини поставляємих (транспортованих) нафтопродуктів в автоцистерні (акти, сертифікати якості, ТТН для перевезення нафтопродуктів тощо), згідно вимог пп.5.1.1 п. 5.1, 5.1.2 п.5.1, пп. 5.4.1-5.4.3 п. 5.4 Інструкції № 281/171/578/155 та документальні докази прийняття від контрагентів нафтопродуктів по масі та кількості за перевіряємий період (журнали, акти, тощо).

На виконання вимог вищевказаної ухвали ТОВ "Катіон" надано копії актів приймання нафти або нафтопродуктів за кількістю (а.с.57-75 т.3).

Під час дослідження судом вищевказаних документів встановлено наступне.

Інструкцією про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України від 20.05.2008 р. №281/171/578/155 затверджено зразок акта приймання нафти або нафтопродуктів за кількістю форми №5-НП, що є додатком 1 до Інструкції.

Складення вищевказаних актів є обов'язковим при транспортуванні та передачі нафтопродуктів.

В ході судового розгляду встановлено, що у наданих позивачем до суду актах приймання нафти або нафтопродуктів за кількістю відсутні основні дані (складові). Так вони містять лише інформацію щодо складу комісії, яка склала акти; найменування нафтопродукту; назви та місцезнаходження вантажовідправника та постачальника; коли розпочато та коли завершено приймання вантажу.

При цьому в актах вказано, що об'єм отриманого пального відповідає супроводжувальним документам (а.с.57, 58, 59, 60, 65, 66, 68, 70, 72, 73, 74 т.3), відповідає кількості в автоцистерні (а.с.61,62 т.3), недостачі немає (а.с.63, 65, 67, 71, 73 т.3), паливо отримано в повному обсязі (а.с.64 т.3), об'єм отриманого палива вимірювався шляхом заміру (а.с.72, 73 а, 75 т.3).

В актах приймання нафти або нафтопродуктів за кількістю, наданих позивачем до суду, міститься інформація про умови зберігання вантажу на складі вантажоодержувача до приймання і складання акта, а саме зазначено, що паливо зберігається в запломбованій автоцистерні (а.с.57-75 т.3). Також зазначається, що визначення маси вантажу здійснювалось шляхом виміру густини та температури; технічний стан цистерни, пломб ЗЗП, наявність відбитків пломб ЗЗП задовільний (а.с.57-75 т.3).

У вищевказаних актах зазначено про наявність ущільнювальних прокладок, проте відсутня інформація щодо їх стану (а.с.57-75 т.3). Окрім того зазначено, що засоби вимірювальної техніки перевірено у встановленому порядку та відповідають техпаспорту, натомість копії останніх до суду не надано. Не надано позивачем також і копій паспортів якості.

Судом встановлено, що у всіх актах приймання нафти або нафтопродуктів за кількістю, наданих до суду позивачем відсутні дані, які встановлюється під час розкривання цистерн і перевірки маси нафтопродукту, його густини тощо та вписуються в такий акт (а.с.57-75 т.3).

Так у актах відсутня інформація щодо дати відправлення, номеру цистерни, знаків і відбитків на пломбах (з одного боку та з іншого). Відсутня інформація також щодо показників за відвантажувальними документами (тип цистерни, загальний рівень наповнення (мм), рівень підтоварної води (мм), густини кг/м кв., температури С, маси нафти або нафтопродукту брутто, маса баласту, маса нетто). Окрім того, вбачається, що в актах відсутня інформація щодо фактичної наявності (тип цистерни, загальний рівень наповнення (мм), рівень підтоварної води (мм), густини кг/м кв., температури С, маси нафти або нафтопродукту брутто, маса баласту, маса нетто) та результату (нестачі та надлишку), а також щодо відносної похибки вимірювання, фактичної нестачі, фактичного надлишку та інформація щодо показників, які підлягають оприбуткуванню (а.с.57-75 т.3).

Посилання в актах на те, що об'єм отриманого пального відповідає супроводжувальним документам, без зазначення густини та інших даних є формальним, що свідчить про відсутність доказів передачі нафтопродуктів за Інструкцією.

Більш того, вищевказані акти приймання нафти або нафтопродуктів за кількістю підписанні лише представником позивача та завіренні лише печаткою ТОВ "Катіон" та не містять підпису посадової особи та відтиску печатки вантажовідправника або особи, яка передала нафтопродукт).

Вищевикладене свідчить про те, що поставка нафтопродуктів ТОВ «Катіон» не здійснювалась, а господарські операції не відбулись в об'єктивній дійсності.

Судом вбачається, що на підставі зазначених податкових накладних, виданих ПП "Дніпрокомлект", позивачем до складу податкового кредиту було включено, зокрема, ПДВ у розмірі:

- у серпні 2013 року - 60201,27 грн.,

- у вересні 2013 р. - 28466,50 грн.,

- у листопаді 2013 р. - 174421,62 грн.,

- у грудні 2013 р. - 114670,35 грн.,

- у січні 2014 р. - 31258,67 грн.,

- у лютому 2014 р. - 91095,50 грн.,

- у березні 2014 р. - 163739,10 грн.,

- у квітні 2014 р. - 49880,00 грн. (а.с.1-5, 18-22, 36-40, 52-56, 69-73, 84-87, 93-98, 106-110, 118-122 т.2)

Також до матеріалів справи позивачем надано копію договору поставки від 09.08.2012 року, зі змісту якого вбачається, що він укладений між ТОВ "Катіон" (Покупець) та ПП між ПП "Олівде" (Продавець), відповідно до умов якого Продавець протягом строку дії цього Договору зобов'язується на замовлення Покупця, за умови їх підтвердження, поставляти та передавати у власність (господарське відання) Покупця паливно-мастильні матеріали, надалі «Товар», а Покупець зобов'язується приймати Товар та своєчасно оплатити його вартість на умовах даного Договору ( а.с.239-241 т.1).

На виконання договірних зобов'язань за вказаним договором, ПП "Олівде" в перевіряємий період повинно було поставити ТОВ "Катіон" мазут М-100.

В обґрунтування виконання сторонами зазначеного договору позивачем до суду надано копії рахунку №66 від 09.08.2012 року на суму 153985,10 грн., в тому числі ПДВ - 25664,18 грн.; накладної №66 від 09.08.2012 року на суму 153985,10 грн., в тому числі ПДВ - 25664,18 грн. та податкової накладної № 66 від 09.08.2012 року на суму 153985,10 грн., в тому числі ПДВ - 25664,18 грн., банківських виписок (а.с.242-244 , 245-246 т.1).

Щодо обґрунтування реальності поставки від ПП "Олівде" ТММ позивачем надано копії товарно-транспортних накладних чи іншого товарно-супроводжуючого документа до суду не надано. Не надано також ТОВ «Катіон» копії актів форми N 5-НП - додаток 1 до Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України від 20.05.2008 р. №281/171/578/155, які є обов'язковим при транспортуванні та передачі нафтопродуктів.

Вищевикладене свідчить про те, що поставка нафтопродуктів ТОВ «Катіон» не здійснювалась, а господарські операції не відбулись в об'єктивній дійсності.

З матеріалів справи вбачається, що на підставі вищевказаної податкової накладної, виданої ПП "Олівде", позивачем до складу податкового кредиту було включено у серпні 2012 року ПДВ у розмірі 25664,18 грн. (а.с.1-5, 18-22, 36-40, 52-56, 69-73, 84-87, 93-98, 106-110, 118-122, 130-134, 141-145, 153-157, 167-171, 179-183 т.2).

З матеріалів справи вбачається, що вартість придбаного товару без ПДВ позивачем включено до валових витрат у відповідних звітних періодах (а.с.193-198, 200-204 т.2).

У відповідності до змісту п.138.1 ст.138 Податкового кодексу України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із витрат операційної діяльності, зокрема, собівартості реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інших витрат.

Згідно з п.138.2 ст.138 Податкового кодексу України, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до п.138.4 ст.138 Податкового кодексу України, витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Згідно з пунктом 198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

З аналізу зазначеної норми суд вбачає, що визначальним фактором для формування податкового кредиту платником податку на додану вартість є подальше використання таких товарів (основних фондів) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності такої особи - платника податку.

Згідно п.п. 14.1.36 п.14.1 ст. 14 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Обов'язковими ознаками господарської діяльності є здійснення її суб'єктами господарювання у сфері суспільного виробництва; спрямування її на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг. При цьому результати зазначеної діяльності -продукція, роботи чи послуги - мають вартісний характер і цінове вираження.

Відповідно до виписки з ЄДР одним із основних видів діяльності ТОВ "Катіон" є, зокрема, оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами (а.с.217 т.2).

Ухвалою суду від 02.07.2016 року про призначення адміністративної справи до судового розгляду зобов'язано позивача надати до суду документальні докази наявності складських приміщень, управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, економічно та фізично необхідних для зберігання придбаних нафтопродуктів, докази його сертифікації; документальні докази оплати комунальних платежів, оренди виробничих приміщень, послуг зв'язку, управлінських витрат тощо; в письмовій формі вказати, хто персонально брав участь в здійсненні господарських операцій, вів переговори, домовлявся щодо поставки товару з боку ПП "Олівде", ПП "Дніпрокомплекс" та ТОВ "Катіон"; докази економічної необхідності в товарі (нафтопродуктах) щодо господарських операцій за якими збільшено розмір грошових зобов'язань; документальні докази того, що придбані у ПП "Олівде", ПП "Дніпрокомплекс" нафтопродукти були в подальшому реалізовані.

На виконання вимог ухвали суду позивачем надано договір оренди ємностей від 01.01.2012 року для зберігання ПММ, копії актів приймання передачі ємностей до даного договору, копії квитанцій про оплату оренди ємностей, копії договору оренди транспортного засобу, копії актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) оренди автомобілів, копії платіжних доручень, копії штатних розкладів на 2012, 2013, 2014 роки, копії фінансових звітів суб'єкта малого підприємництва, копії сертифікатів відповідності, видаткові та податкові накладні реалізації ПММ іншим контрагентам, ТТН на перевезення нафтопродуктів (а.с.76-109, 136-140, 146-250 т.3, 1-202 т.4).

Натомість позивачем не виконано вимоги вищевказаної ухвали та не надано до суду належні докази транспортування та передачі нафтопродуктів.

Подані ж ТТН та акти приймання нафти або нафтопродуктів за кількістю форми №5-НП, що є додатком 1 до Інструкції, вимоги якої є обов'язковими для всіх суб'єктів, факт поставки нафтопродуктів не підтверджують, оскільки не містять основних вихідних даних, а тому суд вважає, що господарські операції не носять реального характеру та не відбулися в об'єктивній дійсності, що позбавляє платника податку на віднесення таких сум до податкових зобов'язань та податкового кредиту.

Таким чином, позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Відповідно до ч.2 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 86, 94, 159 - 163, 167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову відмовити в повному обсязі.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10- денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України - з дня отримання копії постанови у повному обсязі, апеляційної скарги.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду С.В. Дегтярьова