Постанова № 60151089, 29.08.2016, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

29 серпня 2016 року № 826/19444/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Огурцова О.П., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Приватного акціонерного товариства "ДАТАГРУП"доМіжрегіонального Головного управління Державної фіскальної служби - Центрального офісу з обслуговування великих платників про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 20.08.2015 № 0001874201, ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство "ДАТАГРУП" звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Міжрегіонального Головного управління Державної фіскальної служби - Центрального офісу з обслуговування великих платників про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 20.08.2015 № 0001874201.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує наступним.

Зменшення позивачу від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток було здійснено відповідачем за результатами позапланової виїзної документальної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства по податку на прибуток та податку на додану вартість при проведенні взаєморозрахунків з юридичними особами за період з 01.01.2014 по 31.03.2015. Підставою для нарахування податкових зобов'язань став висновок податкового органу про те, що реальність здійснення господарських відносин із контрагентами: ТОВ "ЛЕД-ТЕК", ПП "БІЛДІНГ СТАФ" документально не підтверджується, а, відтак, договори, укладені між позивачем та даними контрагентами були укладені без мети настання правових наслідків. Позивач, не погоджуючись з таким висновком податкового органу зазначає, що у період, який перевірявся, дійсно мав господарські правовідносини з даними контрагентами за договорами, які мали реальний характер, а документи бухгалтерського та податкового обліків за цими операціями були оформлені у відповідності до вимог податкового законодавства. Також, позивач наголошував, що реальність таких господарських відносин встановлена постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 09.03.2016 по справі №826/19812/15.

Представник позивача у судовому засіданні 24.03.2016 підтримав позовні вимоги та просив суд задовольнити позов у повному обсязі.

Відповідач у судовому засіданні заперечив проти позовних вимог, надав суду письмові заперечення, в яких просив відмовити у задоволенні адміністративного позову повністю. Доводи відповідача, викладені в письмових запереченнях, аналогічні доводам та висновкам, викладеним в акті перевірки від 06.08.2015 №37/28-10-42-10/31720260.

Відповідно до частини четвертої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ухвалив продовжити розгляд справи у письмовому провадженні.

Під час судового розгляду справи, суд,

В С Т А Н О В И В:

В період з 21.07.2015 по 03.08.2015 Міжрегіональним Головним управлінням Державної фіскальної служби - Центрального офісу з обслуговування великих платників була проведена позапланова виїзна документальна перевірка ПрАТ "ДАТАГРУП" з питань дотримання вимог податкового законодавства по податку на прибуток та податку на додану вартість при проведенні взаєморозрахунків із ПП "Соуф Брок", ПП "Брок Лайн", ПП "Топ Трейдінг", ПП "Інстал Плюс", ПП "Едгал", ПП "Трейдброк", ПП "Віапласт", ПП "Білдінг Стаф", ПП "Віва Трейдінг", ПП "Буд-Системс", ПП "Інтеррайс", ПП "Аурум 999", ТОВ "Елтіс Груп", ТОВ "Манко Трейд", ТОВ "Лед-Тек", ПП "Оріон-Прайс", ТОВ "Аметіст-2011", ТОВ "Укрвторсплав", ТОВ "Улюс", ТОВ "Пріма-2014", ТОВ "Аскаль", ТОВ "Велюкс", ТОВ "Фарум-2014", ПП "Вікколл", ТОВ "Черномор-Курорт Юг", ПП "Салта Apг", ПП "Санта-Фе", ТОВ "Діжон PC", ПП "Ріола 2014", ПП "Катамарка", ПП "Берліна", ПП "Ларсан-2014", ПП "Орхус 5", ПП "Савой-Тур", ТОВ "Жакот", ТОВ "Пріорі С", ТОВ "Сайбері 12", ТОВ "Одрі 15", ТОВ "Данга Люкс", ТОВ "Айворі К", ПП "Люсіанна 2014", ПП "Естрета", ТОВ "Філлах", ТОВ "Ланже", ТОВ "Інсбург-АВ", ТОВ "Довіль 2014", ТОВ "Біарріцц", ТОВ "Аронт", ПП "Вайгар", ТОВ "Копперо", ТОВ "Ікаст", ТОВ "Трофорс", ПП "Антон-М", TOB "Норвей", TOB "Лофтус", TOB "Аргус Люкс", ПП "Крокус лтд", ТОВ "Еріда-2014", ТОВ "Лес-Ком", ТОВ "Тейя-2014", ТОВ "Ісовер Юг", ПП "Град-Тент", ТОВ "Прім'єра УКР", ТОВ "Іко-3", ТОВ "Ту Плюс", ТОВ "Грейпфрут Епл", ТОВ "Буромакс-Екстра", ТОВ "Кліп Груп", ПП "Мегаформ-Х", ПП "Гео Тріп", ПП "Еко Світ-Тріс", ТОВ "Леруж Плюс", ПП "Овіньйон М", ПП "Фармасі Тех", ПП "Реймс Експрес", ПП "Інтер Полі-Фарб" за період з 01.01.2014 по 31.03.2015.

За результатами перевірки складено акт від 06.08.2015 №37/28-10-42-10/31720260, яким встановлені наступні порушення:

- пунктів 138.1, 138.2 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України, а саме: завищення за 2014 рік від'ємного значення об'єкта оподаткування на загальну суму 3 425 675,00 грн.;

- пунктів 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, а саме: заниження податку на додану вартість на суму 685 135,00 грн.

На підставі акта перевірки від 06.08.2015 №37/28-10-42-10/31720260 відповідачем прийнято ряд податкових повідомлень - рішень, в тому числі податкове повідомлення - рішення від 20.08.2015 № 0001874201, яким зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 3 425 675 грн.

Приватне акціонерне товариство "ДАТАГРУП", не погоджуючись з податковим повідомленням-рішенням від 20.08.2015 № 0001874201, вважаючи його протиправним та таким, що підлягає скасуванню, звернулося з відповідним позовом до суду.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Суть офіційного з'ясування всіх обставин у справі визначена в частинах четвертій та п'ятій статті 11 цього Кодексу, якими встановлено, що суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи. Суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає.

Принцип офіційного з'ясування всіх обставин справи зобов'язує суд встановити обставини справи для забезпечення прийняття правосудного рішення, в тому числі незалежно від посилань чи доводів сторін.

Позиція відповідача ґрунтується на тому, що господарські взаємовідносини між ПрАТ "ДАТАГРУП" та ТОВ "ЛЕД-ТЕК", ПП "БІЛДІНГ СТАФ" були нереальними, у зв'язку з чим, позивачем порушено пункти 138.1, 138.2 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України.

Відповідно до пункту 138.1 статті 138 Податкового кодексу України, витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу. Витрати операційної діяльності включають: собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Згідно з пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до пункту 138.4 статті 138 Податкового кодексу України, витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Згідно із підпунктом 138.10.3 пункту 138.10 статті 138 Податкового кодексу України, до складу інших витрат включаються: витрати на збут, які включають витрати, пов'язані з реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг: витрати на пакувальні матеріали для затарювання товарів на складах готової продукції; витрати на ремонт тари; оплата праці та комісійні винагороди продавцям, торговим агентам та працівникам підрозділів, що забезпечують збут; витрати на рекламу та дослідження ринку (маркетинг), на передпродажну підготовку товарів; витрати на відрядження працівників, зайнятих збутом; витрати на утримання основних засобів, інших необоротних матеріальних активів, пов'язаних зі збутом товарів, виконанням робіт, наданням послуг (оперативна оренда, страхування, амортизація, ремонт, опалення, освітлення, охорона); витрати на транспортування, перевалку і страхування товарів, транспортно-експедиційні та інші послуги, пов'язані з транспортуванням продукції (товарів) відповідно до умов договору (базису) поставки; витрати на гарантійний ремонт і гарантійне обслуговування; витрати на транспортування готової продукції (товарів) між складами підрозділів підприємства; інші витрати, пов'язані зі збутом товарів, виконанням робіт, наданням послуг.

Пунктом 139.1 статті 139 Податкового кодексу України, встановлено, що не включаються до складу витрат: витрати, не пов'язані з провадженням господарської діяльності (пп. 139.1.1) та витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку (пп. 139.1.9).

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис, аналог власноручного підпису або підпис, прирівняний до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до підпункту 2.5 пункту 2 «Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 р. N 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 р. за N 168/704, документ має бути підписаний особисто, а підпис може бути скріплений печаткою. Електронний підпис накладається відповідно до законодавства про електронні документи та електронний документообіг. Використання при оформленні первинних документів факсимільного відтворення підпису допускається у порядку, встановленому законом, іншими актами цивільного законодавства. Повноваження на здійснення господарської операції особи, яка в інтересах юридичної особи або фізичної особи - підприємця одержує основні засоби, запаси, нематеріальні активи, грошові документи, цінні папери та інші товарно-матеріальні цінності згідно з договором, підтверджуються відповідно до законодавства. Такі повноваження можуть бути підтверджені, зокрема, письмовим договором, довіреністю, актом органу юридичної особи тощо.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції, якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Відтак, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами податкового кодексу України.

Господарські операції для визначення витрат, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємств мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність таких операцій.

Отже, необхідною умовою для віднесення сум витрат, сплачених у ціні товарів (робіт, послуг) до складу валових витрат, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємств є факт придбання товарів (робіт, послуг), які відображені у первинних документах, із метою їх використання в господарській діяльності.

Водночас за відсутності факту придбання товарів, робіт чи послуг або в разі якщо придбані товари, роботи чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку, відповідні суми не можуть включатися до складу витрат, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємств навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Аналогічна позиція викладена в листі Вищого адміністративного суду України №742/11/13-11 від 02.06.2011.

Зазначеним листом Вищого адміністративного суду України також визначено, що з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції, установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції, установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Таким чином, при визначенні права платника податків на формування податкового кредиту та валових витрат судом має бути перевірено чи мали операції між платником податків та його контрагентами реальний товарний характер, можливість здійснення таких операцій з урахуванням оперативності проведення операцій та віддаленості контрагентів один від одного, подальше використання позивачем придбаної у зазначених контрагентів продукції та отриманих послуг, при цьому, суд має виходив з того, що наявність у покупця належно оформлених документів, які відповідно до закону необхідні для віднесення певних сум до податкового кредиту та валових витрат, зокрема виданих продавцями податкових накладних, актів виконаних робіт, не є безумовною підставою для відшкодування податку на додану вартість в подальшому або формування відємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток , якщо податковий орган доведе, що відомості в таких документах не відповідають дійсності, наприклад, у випадку, коли не проводилися самі операції.

З матеріалів справи вбачається, що між ПрАТ "ДАТАГРУП" (замовник) та ПП "БІЛДІНГ СТАФ" (виконавець) було укладено договір від 20.03.2014 №ТО-165 про технічне обслуговування ліній зв'язку, згідно п.1.1 договору виконавець приймає на себе зобов'язання по виконанню робіт з технічного обслуговування оптичних волокон (лінії зв'язку), які належать замовнику у волоконно-оптичному кабелі на ділянках, згідно з переліком, що міститься у Додатку №1 до договору.

На підтвердження реальності виконання умов договору, укладеного з ПП "Білдінг Стаф" від 20.03.2014 №ТО-165, позивачем надано такі первинні документи, зокрема, як: відповідний договір з Додатком №1, технічний акт до акту приймання-передачі послуг та акт приймання-передачі наданих послуг від 30.04.2014, податкову накладну від 30.04.2014 №2914, платіжні доручення від 15.05.2014 №21946, від 15.05.2014 №21940, від 22.05.2014 №23611, від 22.05.2014 №23610, від 23.05.2014 №23838, від 23.05.2014 №23836, від 23.05.2014 №23835, від 27.05.2014 №24147, від 27.05.2014 №24143, акт звірки взаємних розрахунків, копії судових рішень, в яких досліджувались відносини між суб'єктами господарювання із ПП "Білдінг Стаф".

Між ПрАТ "ДАТАГРУП" (замовник) та ТОВ "ЛЕД-ТЕК" (виконавець) було укладено договір від 25.03.2014 №АТ-195, згідно п. 2.1 договору виконавець зобов'язується надати послуги з технічного обслуговування обладнання, а замовник прийняти і оплатити надані послуги. Додаток №1 до договору передбачає повний перелік обладнання, яке підлягало обслуговуванню.

На підтвердження реальності виконання умов договору, укладеного з ТОВ "Лед-Тек" від 25.03.2014 р. №АТ-195, позивачем надано такі первинні документи, зокрема, як: відповідний договір з Додатком №1, акт приймання-передачі наданих послуг від 30.04.2014, податкову накладну від 30.04.2014 №2914, платіжні доручення від 12.05.2014 №21014, від 14.05.2014 №21650, від 15.05.2014 №21939, від 22.05.2014 №23609, акт звірки взаємних розрахунків.

Також, позивач надав суду копію постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 09.03.2016 по справі №826/19812/15 за позовом ПрАТ "Датагруп" до Міжрегіонального Головного управління Державної фіскальної служби - Центрального офісу з обслуговування великих платників про визнання протиправним та скасування рішення від 20.08.2015 №0001854201, яким позивачу на підставі акта перевірки від 06.08.2015 р. №37/28-10-42-10/31720260 збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ у розмірі 685 135,00 грн. за основним платежем та у розмірі 342 568,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Як вбачається з постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 09.03.2016 по справі №826/19812/15, в судовому порядку досліджувалися взаємовідносини ПрАТ "Датагруп" з наступними контрагентами:

- з ПП "Білдінг Стаф" (виконавець) на підставі договору від 20.03.2014 р. №ТО-165 про технічне обслуговування ліній зв'язку на загальну суму 3 286 110,00 грн., в тому числі ПДВ 547 685,00 грн.;

- з ТОВ "Лед-Тек" (виконавець) на підставі договору від 25.03.2014 р. №АТ-195 про надання послуг по технічному обслуговуванню обладнання (автоматичних телефонних станцій) на загальну суму 824 700,00 грн., в тому числі ПДВ 137 450,00 грн., тобто ті ж відносини (між тими самими сторонами і на підставі тих самих договорів), що і в даній справі.

В постанові Київського апеляційного адміністративного суду від 09.03.2016 по справі №826/19812/15 щодо документів, наданих ПрАТ "Датагруп" на підтвердження реальності виконання умов вищевказаних договорів зазначено наступне: «документи відповідають чинному законодавству та хоча і не містять повної деталізації робіт по послугам, що надавались, однак дають можливість встановити зміст і обсяг господарських операцій.

При цьому, необхідно враховувати, що формальні недоліки первинних документів повинні оцінюватися у сукупності з іншими обставинами справи. Перевагу варто надавати реальності здійснення господарської операції та її економічному змісту, а не оформленню такої операції. Сама по собі наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце.

Разом з тим, колегія суддів зазначає, що положення статті 11 КАС України зобов'язують суд до активного вжиття заходів щодо з'ясування обставин справи.

На запит суду апеляційної інстанції, позивачем було надано суду ряд інших документів на підтвердження реальності виконання вказаних договорів.

Зокрема, позивачем надано суду документи, що передавались виконавцю для виконання робіт з технічного обслуговування, а саме: картограма об'єкт ТК №323 Харківське шосе, вул. Світла, 6, м. Київ; акт прийомки кабелю № 1663/2067 від 24.07.2007 р.; договір про надання послуг використання місця в каналі кабельної каналізації №31932/11 від 25.02.2010 р.; технічні дані прокладання кабелю, розрахунок плати за використання місця в каналі кабельної каналізації; тарифи на здійснення технічного нагляду; картограма об'єкт ТК 415 проспект Бажана, 10А, м. Київ; акт огляду закінченого будівництва споруджень зв'язку від 24.07.2007 р. №1664/266; договір про надання послуг використання місця в каналі кабельної каналізації від 25.02.2010 р. №31937/11, технічні дані прокладання кабелю; розрахунок плати за використання місця в каналі кабельної каналізації; тарифи на здійснення технічного нагляду; технічні умови на прокладку кабелю зв'язку від 15.11.2011 р.; картограма №19/01-ОП; договір про надання послуг використання місця в каналі кабельної каналізації від 25.02.2010 р. №31933/11; акт прокладки кабелю від 29.05.2001 р. №109.

Такі документи свідчать про реальну наявність у позивача ліній зв'язку та обладнання, що потребують відповідного обслуговування, а також необхідність використання таких технічних послуг у власній господарській діяльності, що не оскаржується відповідачем. Крім того, згідно акту перевірки ПрАТ "Датагруп" має філії, дочірні підприємства, відокремлені структурні підрозділи по території України.

За результатами дослідження таких документів у сукупності, колегія суддів прийшла до висновку про їх достатність для підтвердження дійсного виконання договорів.

В свою чергу, відповідачем не спростовано доводів позивача та доказів, наявних у матеріалах справи, які доводять товарність та реальність господарських операцій між позивачем та зазначеними контрагентами.

При цьому, зазначені у акті перевірки обставини стосуються лише господарської діяльності контрагентів позивача та подання ними податкової звітності, і жодним чином не доводять недобросовісності позивача та відсутності реальності господарських операцій.

Як вбачається з акту перевірки, відповідач прийшов до висновку про фіктивність угод на підставі: довідки про встановлення фактичного місцезнаходження платника податків від 14.05.2015 р. №323/07-110, складеною ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області про відсутність ПП "Білдінг Стаф" за місцезнаходженням; вироку Приморського районного суду м. Одеси від 17.12.2014 р. по справі №522/22987/14-к щодо директора ПП "Аурум 999"; акту від 01.08.2014 р. №4347/15-53-22-3/39097385, складеного ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Лед-Тек".

Однак, чинним законодавством України на сторону цивільно-правової угоди - покупця товару (робіт, послуг), яка є платником податків, не покладено обов'язку в подальшому за можливі будь-які неправомірні дії будь-кого з постачальників (виконавців) при здійсненні господарської діяльності або через відсутність висновків зустрічних перевірок зазнавати певних негативних наслідків у вигляді позбавлення права на формування валових витрат та податкового кредиту та донарахування податкових зобов'язань з податку на додану вартість та податку на прибуток.

Колегія суддів звертає увагу на те, що вироком Приморського районного суду м. Одеси від 17.12.2014 р. по справі №522/22987/14-к (копія якого наявна в матеріалах справи), ОСОБА_1 як засновника ПП "Аурум 999" визнано винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 205 Кримінального кодексу України. При цьому, вказаним вироком не встановлено, що ПП "Аурум 999" взагалі не здійснювало господарської діяльності, а лише те, що ОСОБА_1 незаконно оформлено засновником цього підприємства за винагороду. Крім того, ПП "Аурум 999" не мало господарських відносин із позивачем, а мало господарські відносини лише з контрагентом позивача. Вказаним вироком не встановлено зв'язку із господарською діяльністю позивача, тому такий вирок не встановлює обставин, за якими укладені позивачем договори можуть вважатися недійсними.

Відповідачем не надано судового рішення, яке б набрало законної сили, щодо встановлення факту відсутності у позивача мети на здійснення господарської діяльності та відсутності її реального здійснення. Також не наданого судового рішення в порядку ст. 234 Цивільного кодексу України щодо фіктивності правочинів між позивачем та його контрагентами.

Крім того, жодним законом не передбачено право податкового органу самостійно, в позасудовому порядку, визнавати нікчемними правочини і дані, вказані платником податків в податкових деклараціях.

Посилання відповідача на відсутність контрагента позивача за його місцезнаходженням є необґрунтованим, оскільки дана обставина може мати значення для вирішення питання про анулювання реєстрації суб'єкта господарювання платником ПДВ чи для припинення юридичної особи, однак вона не стосується належного виконання господарських зобов'язань постачальником послуг за укладеним договором.

Щодо посилання податкового органу на відсутність реального характеру правочинів через неспроможність контрагенту (ПП "Білдінг Стаф") його виконання у зв'язку непідтвердженістю належних на те ресурсів, колегія суддів зазначає, що відповідачем не доведено кількість працівників контрагента та конкретно визначених ресурсів в тому числі і складських приміщень, які повинні були бути у контрагента для виконання передбачених вказаним договором операцій, а тому такі посилання податкового органу є необґрунтованими. При цьому, є необгрунтованим висновок відповідача про те, що ПП "Білдінг Стаф" взагалі не здійснює реальних господарських операцій. Такі твердження, зокрема спростовуються наданими позивачем копіями постанов Одеського окружного адміністративного суду від 09.02.2016 р. по справі №815/6941/15, від 29.01.2016 р. по справі №815/6817/15, від 23.12.2015 р. по справі №815/6479/15 та постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 20.01.2016 р. №826/25559/15, якими встановлено реальність виконання певних угод за участю ПП "Білдінг Стаф". Поряд із цим необхідно зазначити, що позивач як замовник послуг не зобов'язаний перевіряти технічні ресурси контрагента.

На момент здійснення господарських операцій ПП "Білдінг Стаф" та ТОВ "Лед-Тек" були належним чином зареєстровані у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, що підтверджується витягами з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та були платниками ПДВ.

Таким чином, відповідачем як суб'єктом владних повноважень не доведено обґрунтованість прийняття податкового повідомлення-рішення від 20.08.2015 р. №0001854201, а тому таке рішення є протиправним та підлягає скасуванню.».

Отже, постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 09.03.2016 по справі №826/19812/15 підтверджена реальність господарських відносин між ПрАТ "Датагруп" з ПП "Білдінг Стаф" по договору від 20.03.2014 №ТО-165 та між ПрАТ "Датагруп"ТОВ з "Лед-Тек" по договору від 25.03.2014 №АТ-195, а також спростована позиція податкового органу щодо «фіктивності» таких взаємовідносин, яка ґрунтувалась на довідці про встановлення фактичного місцезнаходження платника податків від 14.05.2015 р. №323/07-110, складеною ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області про відсутність ПП "Білдінг Стаф" за місцезнаходженням; вироку Приморського районного суду м. Одеси від 17.12.2014 р. по справі №522/22987/14-к щодо директора ПП "Аурум 999"; акту від 01.08.2014 р. №4347/15-53-22-3/39097385, складеного ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Лед-Тек", та твердженнях щодо фізичної неспроможність контрагента (ПП "Білдінг Стаф") виконувати господарські зобов'язання.

Згідно із частиною другою статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.

Відповідно до частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Частинами третьою та п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства встановлено, що у разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення, а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Суд встановив, що постанова Київського апеляційного адміністративного суду від 09.03.2016 по справі №826/19812/15 була прийнята у відкритому провадженні, а тому набрала законної сили з моменту проголошення, тобто 09.03.2016.

Таким чином, висновки відповідача про порушення позивачем вимог Податкового кодексу України по вищевказаним взаємовідносинам є безпідставними, а тому податкове повідомлення - рішення від 20.08.2015 № 0001874201 підлягає скасуванню.

З огляду на викладене, керуючись вимогами статей 69-71, 94, 160-165, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов - задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Міжрегіонального Головного управління Державної фіскальної служби - Центрального офісу з обслуговування великих платників від 20.08.2015 № 0001874201.

Відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку для її апеляційного оскарження. У разі апеляційного оскарження постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя О.П. Огурцов