Ухвала суду № 60150539, 22.08.2016, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 11 кп /796/1083/2016 Головуючий у 1 інстанції Домарєв О.В.

Категорія ст. 307, ч.2, КК Доповідач Журавель О.О.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 серпня 2016 року колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва у складі:

Головуючого судді Журавля О.О.

Суддів: Гладія С.В., Ященка М.А,

При секретареві Зубко Д.Ф.,

За участю прокурора Коцюбко І.В., обвинуваченого ОСОБА_1, його захисника - адвоката Мазуркевича М.А., розглянула матеріали кримінального провадження № 42015000000002264 за апеляційною скаргою захисника МазуркевичаМ.А., в інтересах обвинуваченого ОСОБА_1 на вирок Дарницького районного суду міста Києва від 23 березня 2016 року, яким

ОСОБА_1, народжений ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Харків, українець, громадянин України, зареєстрований у АДРЕСА_1, фактично проживає у АДРЕСА_2, не працює, не одружений, раніше не судимий,

засуджений: за ч.2 ст. 307 КК України строком на шість років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому на праві власності майна; за ч.2 ст. 309 КК України - до арешту строком на 6 місяців; за ч.1 ст. 311 КК України - до 1 року обмеження волі; за ч.1 ст. 263 КК України до 3 років позбавлення волі; в силу ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточне покарання визначене у виді позбавлення волі строком на 6 років з конфіскацією всього належного на праві власності майна.

За вироком з нього присуджено стягнути 2 746 гривень на користь держави.

Вироком також вирішено долю речових доказів у справі.

Розглянувши апеляційну скаргу та матеріали кримінального провадження, судова колегія, -

в с т а н о в и л а :

ОСОБА_1 визнаний винуватим у незаконному виготовленні, зберіганні з метою збуту, а також у незаконному збуті психотропних речовин вчинених повторно та у великих розмірах за наступних обставин.

Протягом невстановленого часу до 25 червня 2015 року, ОСОБА_1, за місцем проживання, а саме у приміщенні житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_2, незаконно виготовив, з метою збуту порошкоподібну речовину, що містила психотропну речовину амфетамін вагою 0,407 г. Вказану психотропну речовину ОСОБА_1 25 червня 2015 року, орієнтовно з 23:00 до 24:00, у м. Києві по вул. Костянтина Ареф'єва, незаконно збув за 3 500 грн. особі, якій у кримінальному провадженні № 420151000000001296 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 199, ч.2 ст. 307, ч. 2 ст. 309 КК України.

Крім того продовжуючи свою злочинну діяльність ОСОБА_1 у період з 25 червня по 08 липня 2015 року за місцем проживання, а саме: АДРЕСА_2, незаконно виготовив з метою збуту порошкоподібну речовину, яка містила психотропну речовину амфетамін вагою 3,068 г. Указану психотропну речовину ОСОБА_1, зберігаючи при собі з метою збуту, 08 липня 2015 року, орієнтовно о 23:00-24:00, у м. Києві, по вул. Костянтина Ареф'єва, незаконно збув за 3 500 грн. особі, якій у кримінальному провадженні № 420151000000001296 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 199, ч.2 ст. 307, ч. 2 ст. 309 КК України.

Разом з тим, продовжуючи свою злочинну діяльність ОСОБА_1 у період з 08 по 19 липня 2015 року, за місцем проживання, незаконно виготовив з метою збуту порошкоподібну речовину у кількості 20 г., що містила психотропну речовину амфетамін, яку зберігаючи при собі з метою збуту, 19 липня 2015 року, орієнтовно о 23:00-24:00, у м. Києві, по вул. Костянтина Ареф'єва, незаконно збув за 3000 грн. особі, якій у кримінальному провадженні № 420151000000001296 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 199, ч.2 ст. 307, ч. 2 ст. 309 КК України.

Таким чином, ОСОБА_1 своїми умисними діями, що виразилися у незаконному виготовленні, зберіганні з метою збуту, а також незаконному збуті психотропних речовин, вчинених повторно та у великих розмірах, скоїв злочин, передбачений ч.2 ст. 307 КК України.

Водночас, ОСОБА_1, діючи умисно, протягом невстановленого слідством часу до 20 липня 2015 року здійснював незаконне виготовлення та зберігання психотропних речовин у великих розмірах без мети збуту, вчинені особою, яка раніше вчинила злочин, передбачений ст. 307 КК України.

Так, ОСОБА_1, незаконно виготовив порошкоподібну речовину, яка містила психотропну речовину амфетамін вагою 3,089 г та незаконно зберігав без мети збуту за місцем свого проживання, а саме у приміщенні житлового будинку за адресою: АДРЕСА_2 до 20:15 години 20 липня 2015 року, коли він був встановленим порядком затриманий працівниками правоохоронних органів.

Крім того, ОСОБА_1 діючи умисно, протягом невстановленого часу до 20 липня 2015 року здійснив незаконне придбання, перевезення та зберігання прекурсорів з метою їх використання для виготовлення психотропних речовин. Так, ОСОБА_1 у невстановленому місці та у невстановленої особи придбав з метою використання для виготовлення психотропних речовин перманганат калію. Після чого вказану речовину ОСОБА_1 перевіз до приміщення житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_2, де незаконно зберігав з метою використання для виготовлення психотропних речовин перманганат калію вагою 1,677 г.

Таким чином, ОСОБА_1 своїми умисними діями, що виразилися у незаконному придбанні та зберіганні прекурсорів з метою їх використання для виготовлення психотропних речовин, скоїв злочин, передбачений ч. 1 ст. 311 КК України.

Крім того, ОСОБА_1 протягом невстановленого слідством часу до 20 липня 2015 року у невстановленому місці та у невстановленої особи, яка представилась йому добровольцем батальйону «Айдар», матеріали щодо якої виділено в окреме кримінальне провадження, придбав без мети збуту дві наступальні осколкові ручні гранатами РГД-5 та одну оборонну осколкову ручну гранату Ф-1 по 1000 грн. за кожну. Указані гранати, ОСОБА_1 до 20:55 години 20 липня 2015 року, коли його було встановленим порядком затримано працівниками правоохоронних органів, зберігав у металевому сейфі, що знаходився у будинку де він проживав, а саме: АДРЕСА_2

Таким чином, ОСОБА_1 своїми умисними діями, що виразилися у придбанні та зберіганні бойових припасів без передбаченого законом дозволу, скоїв злочин, передбачений ч. 1 ст. 263 КК України.

У поданій апеляційній скарзі адвокат Мазуркевич М.А. в інтересах обвинуваченого ОСОБА_1, просить змінити вирок Дарницького районного суду міста Києва від 23 березня 2016 року щодо ОСОБА_1, застосувавши до нього положення ст. ст. 69 та 75 КК України та пом'якшити йому покарання до непов'язаного з позбавленням волі.

На обґрунтування апелянт зазначає, що вказаний вирок суду першої інстанції є необґрунтований, оскільки при його винесенні не враховано ряд важливих обставин по справі, зокрема, положень ст.ст. 65, 69, 75 КК України, та позиції державного обвинувачення в частині призначення покарання.

Апелянт також вказує, що судом першої інстанції не в повній мірі враховано пом'якшуючі обставини, які необхідно було врахувати при обранні обвинуваченому покарання.

Крім того, апелянт вважає, що ОСОБА_1 вчинив злочин внаслідок збігу випадкових обставин, вказуючи, що обвинувачений виготовляв психотропну речовину тільки для власних потреб. Шляхів їх збуту не шукав. Погодився виготовити та збути амфетамін особі, відносно якої матеріали виділені в окреме провадження лише тому, що перебував з цією особою у дружніх відносинах. Що стосується купівлі бойових припасів, то також така ціль виникла випадково, йому запропонували це зробити у випадковій компанії, де він не відмовився, хоча конкретно не знав для чого вони були йому потрібні. Однозначно, він не збирався їх використовувати у злочинних цілях. Гранати зберігалися у нього в розібраному вигляді та окремо від запалів.

Підсумовуючи доводи апеляційної скарги апелянт зазначає, що поведінка ОСОБА_1 на досудовому та судовому слідстві свідчить про те, що він став на шлях виправлення та не буде вчиняти нових злочинів, а тому ці обставини істотно знижують ступінь тяжкості вчинених ним злочинів і дають підстави вважати, що досягнення мети виправлення та попередження вчинення ним нових злочинів, з урахуванням положень ч. 1 ст. 69 КК України, можливо досягнути шляхом призначення покарання, не пов'язаного з позбавленням волі але з обмеженнями, передбаченими законом і на цих підставах просить пом'якшити покарання, призначивши його нижчим від найнижчої межі, передбаченої санкціями правових норм, за якими ОСОБА_1 засуджений та звільнивши від його відбування з випробуванням і покладенням на нього певних обов'язків, відповідно до положень ст. ст. 69, 75 та 76 КК України.

Заслухавши доповідь судді, виступи захисника - адвоката та обвинуваченого на підтримку апеляційних доводів, та прокурора, яка щодо їх задоволення заперечень не висловила, дослідивши матеріали кримінального провадження у визначених межах, провівши судові дебати та надавши останнє слово обвинуваченому, перевіривши та обговоривши доводи сторін в сукупності зі вказаними матеріалами, судова колегія визнає наступне.

Висновки суду першої інстанції щодо вчинення ОСОБА_1 за описаних у вироку обставин кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 309; ч.1 ст. 311; ч.1 ст. 263 та ч.2 ст. 307 КК України отримані в порядку застосування положень ст. 349 КПК України, ніким в апеляційному засіданні не піддаються сумнівам, а тому, розглядаючи кримінальне провадження в межах апеляційних вимог, судова колегія ці висновки не досліджує, не оцінює та погоджується з ними.

Що ж стосується виду та міри покарання за кожне з кримінальних правопорушень, винуватим у якому визнаний ОСОБА_1 та за їх сукупністю, справедливість якого оскаржена апелянтом, то при вирішенні цих питань, і це прямо вказано у вироку, суд врахував загально визнану судову практику, пославшись на положення Постанови Пленуму Верховного суду України № 7 від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», з подальшими змінами; взяв до уваги ступінь тяжкості вчинених злочинів, а саме те, що кримінальні правопорушення, передбачені ч.1 ст. 263 та ч.2 ст. 307 КК України відносяться за ст. 12 цього ж кодексу до категорії тяжких, а інші вчинені ним кримінальні правопорушення віднесені до категорії кримінальних правопорушень середньої тяжкості; при цьому обґрунтовано вказав суд також і на те, що Конвенцією ООН про боротьбу проти незаконного обігу наркотичних засобів і психотропних речовин, яка ратифікована Україною 25 квітня 1991 року вчинені ОСОБА_1 злочини віднесені до категорії особливо небезпечних як такі, наслідки вчинення яких становлять серйозну загрозу для здоров'я і добробуту людей та справляють негативний вплив на економічні, культурні й політичні основи суспільства, зауваживши при цьому і досить вагому кількість вилучених у обвинуваченого психотропних речовин та прекурсорів; враховуючи відомості про особу винуватця, суд взяв до уваги, що він раніше не судимий, на спеціальних обліках у лікарів наркологів та психіатрів не перебував, наркоманом не визнаний, за місцем проживання характеризується позитивно, а за місцем реєстрації - задовільно, а також має низку загальних захворювань, водночас на час вчинення злочинів ніде не працював і в період скоєння злочинів, пов'язаних з незаконним обігом психотропних речовин, одночасно зберігав за місцем проживання незаконно придбані загально небезпечні бойові припаси.

Відповідно до ст. 66 КК України, суд обґрунтовано визнав обставинами, що пом'якшують покарання щире каяття та активне сприяння розкриттю злочинів, у тому числі і вчинених іншою особою, яка на час викриття була співробітником органів прокуратури України.

Вірно послався суд на відсутність передбачених ст. 67 КК України обставин, які обтяжували б покарання.

Таким чином, суд послався саме на ті обставини, які наведені в апеляційній скарзі захисника і саме на цих підставах прийшов до висновку про можливість призначення ОСОБА_1 покарання, мінімального за розміром, передбаченим санкцією ч.2 ст. 307 КК України та застосування принципу повного поглинання цим покаранням інших покарань.

Враховуючи, що ОСОБА_1 протягом тривалого часу вчинив декілька епізодів кримінальних правопорушень, пов'язаних з незаконним обігом психотропних речовин, за що отримував незаконну вигоду у великих розмірах, що не було пов'язано зі скрутним матеріальним становищем, бо в цей же період він незаконно придбав та зберігав бойові припаси, судова колегія визнає, що рішення суду в частині призначення йому покарання як за кожен зі злочинів, за які він засуджений, так і за їх сукупністю, в межах санкції правових норм та із застосуванням принципу поглинання менш суворих покарань більш суворим, а також і з конфіскацією майна, основним засадам кримінального закону, передбаченим у ст. ст. 50, 52, 65, 66, 67 КК України в цілому відповідає, не може бути визнане явно несправедливим внаслідок надмірної суворості і тому достатніх підстав для його пом'якшення, в тому числі і з застосуванням положень ст. ст. 69, 75 та 76 КК України стороною захисту не надано.

При цьому колегія суддів визнає, що сам по собі факт сприяння ОСОБА_1 у розкриттю кримінального правопорушення, вчиненого іншою особою, яка на час його вчинення була працівником органу прокуратури, хоча і обґрунтовано є обставиною, що пом'якшує покарання, але не може бути достатньою підставою для застосування положень ст. 69 КК України у цьому конкретному випадку, бо згадане сприяння було вчинено фактично вимушено, вже після затримання ОСОБА_1 встановленим порядком та вилучення у нього значної кількості залишків психотропної речовини, прекурсорів та бойових припасів, що вказує на порівняно вимушений характер цього сприяння та сподівання таким чином пом'якшити покарання або ухилитися від відповідальності.

За таких обставин, попри висловлену в апеляційному засіданні позицію учасників апеляційного провадження, судова колегія не задовольняє апеляційних вимог і залишає вирок суду першої інстанції без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 419 КПК України, судова колегія, -

п о с т а н о в и л а :

Апеляційну скаргу захисника - адвоката Мазуркевича М.А. залишити без задоволення, а вирок Дарницького районного суду міста Києва від 23 березня 2016 року відносно ОСОБА_1, - без змін.

Ухвала набирає законної сили негайно після проголошення, вона може бути оскаржена касаційним порядком до Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців від дня проголошення.

Судді: