Ухвала суду № 60150106, 31.08.2016, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

31 серпня 2016 року м. Чернігів Справа № 825/1502/16

Суддя Чернігівського окружного адміністративного суду Падій В.В., перевіривши матеріали адміністративного позову Заступника керівника Чернігівської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Національної академії аграрних наук України до Чернігівської районної державної адміністрації Чернігівської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача – Державне підприємство «Дослідне господарство «Чернігівське» Інституту садівництва Національної академії аграрних наук України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача – Краснянська сільська рада Чернігівського району Чернігівської області про визнання протиправним та скасування розпорядження,

В С Т А Н О В И Л А:

29.08.2016 Заступник керівника Чернігівської місцевої прокуратури звернувся до суду в інтересах держави в особі Національної академії аграрних наук України з адміністративним позовом до Чернігівської районної державної адміністрації Чернігівської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача – Державне підприємство «Дослідне господарство «Чернігівське» Інституту садівництва Національної академії аграрних наук України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача – Краснянська сільська рада Чернігівського району Чернігівської області про визнання протиправним та скасування розпорядження.

Вивчивши подані матеріали, суддя вважає, що дана справа не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, з огляду на наступне.

Так, у відповідності до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) від 4 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини у справі «Zand v. Austria» від 12 жовтня 1978 року вказав, що словосполучення «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття «суд, встановлений законом» у ч. 1 ст. 6 Конвенції передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з <…> питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів <…>». З огляду на це не вважається «судом, встановленим законом» орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) передбачено, що до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 17 КАС України передбачено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно - правові спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно - правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Вжитий у цій процесуальній нормі термін «суб'єкт владних повноважень» визначає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень (пункт 7 частини 1 статті 3 КАС України).

Як вбачається з матеріалів справи, Заступник керівника Чернігівської місцевої прокуратури звернувся до суду з вимогами про захист цивільних прав Національної академії аграрних наук України щодо припинення права постійного користування Державним підприємством дослідного господарства «Чернігівське» Інституту садівництва Національної академії аграрних наук України земельною ділянкою, площею 161,0 га, на території Краснянської сільської ради.

Суд вважає, що у даному спорі вже виникли правовідносини, пов’язані із реалізацією певних суб’єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, а саме, виникло право постійного користування на земельну ділянку у Державного підприємства дослідного господарства «Чернігівське» Інституту садівництва Національної академії аграрних наук України і це право ґрунтувалося на правоустановлювальних документах (державний акт на право постійного користування землею, серії ЧН №00134), що свідчить про те, що даний спір з приводу цивільного права юридичної особи (права постійного користування землею) знаходиться поза межами адміністративної юрисдикції.

Аналогічна правова позиція з цього приводу була неодноразово викладена у постановах Верховного Суду України, зокрема, від 16.12.2014 № 21-544а14.

У свою чергу, суд вважає за необхідне зазначити, що спори стосовно захисту цивільних прав, що виникають із земельних відносин, мають приватно-правовий характер, а тому їх вирішення не належить до юрисдикції адміністративних судів.

Беручи до уваги те, що визначальним принципом здійснення правосуддя в адміністративних справах є принцип офіційного з’ясування всіх обставин у справі і обов’язок суб’єкта владних повноважень доказувати правомірність своїх дій чи рішень, на відміну від визначального принципу, зокрема, господарського судочинства, який полягає у змагальності сторін, суд, який розгляне справу, не віднесену до його юрисдикції, не може вважатися «судом, встановленим законом» у розумінні частини першої статті 6 Конвенції.

Крім того, суд зауважує, що відповідно до частини 1 статті 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 237 цього Кодексу, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права. Суд має право відступити від правової позиції, викладеної у висновках Верховного Суду України, з одночасним наведенням відповідних мотивів.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 109 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Враховуючи наведене та беручи до уваги те, що заявлений позов не є справою адміністративної юрисдикції, і не повинен вирішуватись в порядку адміністративного судочинства, суд дійшов висновку, що у відкритті провадження у справі слід відмовити.

При цьому, на виконання положень частини 6 статті 109 Кодексу адміністративного судочинства України, суд роз’яснює позивачу, що даний спір відноситься до юрисдикції господарського судочинства.

Керуючись статтею 109, 165, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя

У Х В А Л И Л А:

У відкритті провадження в адміністративній справі за позовом Заступника керівника Чернігівської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Національної академії аграрних наук України до Чернігівської районної державної адміністрації Чернігівської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача – Державне підприємство «Дослідне господарство «Чернігівське» Інституту садівництва Національної академії аграрних наук України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача – Краснянська сільська рада Чернігівського району Чернігівської області про визнання протиправним та скасування розпорядження - відмовити.

Копію ухвали про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі та матеріали справи надіслати позивачу.

Попередити позивача, що повторне звернення тієї ж особи до адміністративного суду з таким самим адміністративним позовом, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.

Ухвала набирає законної у порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом п'яти днів за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя В.В. Падій