Рішення № 60149847, 31.08.2016, Апеляційний суд Чернігівської області

Справа № 748/2290/15-ц Провадження № 22-ц/795/1637/2016 Категорія - цивільнаГоловуючий у I інстанції - Хоменко Л. В. Доповідач - Боброва І. О.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 серпня 2016 року м. Чернігів

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

головуючого - суддіБобрової І.О., суддів:Острянського В.І., Шитченко Н.В., при секретарі:Зіньковець О.О., за участю:позивача, представника відповідача - ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на рішення Чернігівського районного суду Чернігівської області від 18 липня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_6 про поділ домоволодіння та встановлення порядку користування земельною ділянкою,

в с т а н о в и в:

В серпні 2015 року ОСОБА_7 звернулась з позовом до ОСОБА_6, в якому просила поділити житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 між нею та відповідачем згідно з варіантом будівельно-технічної експертизи та встановити порядок користування земельною ділянкою між нею та відповідачем, згідно з варіантом експертизи.

Рішенням Чернігівського районного суду Чернігівської області від 18 липня 2016 року позовні вимоги ОСОБА_7 задоволено частково.

Розділено в натурі житловий будинок з господарськими спорудами, що знаходиться в АДРЕСА_1. Виділено у власність ОСОБА_7 на 1/2 частину: тамбур І площею 4,8 кв.м., вартістю 11 552 грн., кладову 1-3 площею 4,8 кв.м., вартістю 11 552 грн., веранду 1-4 площею 9,3 км.м., вартістю 22 382 грн., кімнату 1-5 площею 14,1 кв.м., вартістю 33 935 грн., кімнату (частина кімнати 4,2х2,15=9,05) площею 9,05 кв.м., вартістю 21 781 грн., колодязь К1, вартістю 5 867 грн., ворота №1, вартістю 2 933 грн., частину сараю Б-1( 4,7х10,8 =50,8 кв.м.), вартістю 36 668, всього по домоволодінню, вартістю 146 670 грн.

Виділено у власність ОСОБА_6 на 1/2 частину: толочну 1-1 площею 10,6 кв.м., вартістю 25 511 грн., кухню 1-2 площею 5,0 кв.м., вартістю 12 034 грн., кімнату 1-6 площею 10,3 кв.м., вартістю 24 789 грн., кімнату 1-7 площею 13,5 кв.м., вартістю 32 491 грн., кімнату 1-8 (частина приміщення 0,63х4,20=2,65 ) площею 2,65 кв.м., вартістю 6 378 грн., льоху В-1, вартістю 8 800 грн., гаражу Г-1, вартістю 26 401 грн., сарай А1-1, вартістю 2 934 грн., частину сараю Б-1 (4,7х2,2) 10,2 кв. м, вартістю 7 333 грн., а всього вартістю 146 671 грн.

Стягнуто з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_7 50 коп. грошової компенсації для порівняння ідеальних часток у домоволодінні.

Для забезпечення ізольованого користування частками, що пропонується виділити кожній із сторін зобов'язано виконати наступні ремонтно-будівельні роботи:

ОСОБА_6 - влаштувати дверний проріз між приміщеннями 1-7 та 1-6; 1-2 та 1-6; влаштувати перегородку для розподілу сараю Б-1, як схематично зображено в Додатку № 5 ; ОСОБА_7 - закласти дверний проріз між приміщеннями 1-5 та 1-6; 1-1 та І; ОСОБА_6 та ОСОБА_7 у рівних частинах - влаштувати перегородку між приміщеннями 1-7 та 1-8 як схематично зображено в Додатку № 1 до висновку експертизи.

Зобов'язано ОСОБА_7 та ОСОБА_6 розробити відповідні проекти та виконати інженерне забезпечення кожної квартири відповідно до діючих норм і правил, технічних умов експлуатуючих організацій.

Виділено ОСОБА_7 у власність частину земельної ділянки для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд площею 0,0238 га (238 кв. м), яка розташована в межах: від т.А до т. Б - 21,55 м + 4,31 м + 10,84 м; від т. Б до т. В - по лінії розподілу господарської споруди; від т. В до т. Г - 1,00 м + 11,74 м + 1,90 м; від т. Г до т. Д - по лінії розподілу житлового будинку; від т. Д до т. А - 1,00 м + 5,00 м + 19,48 м + 19,07 м + 3,01 м.

Встановлено на частині земельної ділянки для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, що виділена ОСОБА_7, земельний сервітут на користь ОСОБА_6, площею 0,0051 га (51 кв. м). Земельна ділянка площею 0,0051 га розташована в межах: від т.А до т. Б - 4,99 м + 4,31 м; від т. Б до т. В - по стіні господарської споруди + 1,37 м + 1,90 м; від т. В до т. Г - по стіні житлового будинку; від т. Г до т. А - 3,20 м + 4,17 м + 2,51 м + 3,01 м;

В іншій частині у задоволенні позовних вимог ОСОБА_7 відмовлено.

Стягнуто з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_7 737 грн. 23 коп. в рахунок понесених нею судових витрат.

Стягнуто з ОСОБА_6 на користь держави 3219 грн. 48 коп. судового збору.

В апеляційній скарзі ОСОБА_6 просить змінити рішення лише в частині відшкодування та розподілу судових витрат, ухваливши нове рішення. а саме : стягнути з нього на користь ОСОБА_7 482,62 грн в рахунок відшкодування понесених нею судових витрат; на користь держави 518,51 грн судового збору; стягнути з ОСОБА_7 на користь держави 518,51 грн судового збору; в іншій частині рішення просить залишити без змін. Заявник посилається на те, що судом при постановленні рішення було невірно прораховано судові витрати по справі.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги і просив її задовольнити.

Позивач проти задоволення апеляційної скарги заперечувала.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як вказувалося вище, позивачем заявлений позов про поділ житлового будинку, вартістю 293 341 грн (а.с.48), що є позовом майнового характеру та про встановлення порядку користування земельною ділянкою, що є позовом немайнового характеру. При подачі позову ОСОБА_7 повинна була сплатити судовий збір за вимоги майнового характеру 2933,41 грн та 243,6 грн за вимоги немайнового характеру, всього 3177,01 грн. Нею було сплачено лише 509,23 грн. Недоплата склала 2667,78 грн (3177,01 - 509,23 = 2667,78).

Під час перебування справи в суді першої інстанції, сторони понесли такі судові витрати:

ОСОБА_7 сплатила за проведення судової будівельно-технічної експертизи 2028 грн, про що свідчить квитанція на а.с. 41. Дані про оплату ОСОБА_7 повної вартості проведеної експертизи - 4056 грн, про що зазначив суд першої інстанції в своєму рішенні, в матеріалах справи відсутні.

Відповідач ОСОБА_6 сплатив вартість земельно-технічної експертизи - 1800 грн, про що свідчить квитанція на а.с.130.

Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

В рішенні суд першої інстанції вказав, що судовий збір за вимоги щодо земельної ділянки становить 795,3 грн, виходячи з вартості 1 кв.м. землі - 33,42 грн та розміру земельної ділянки, що виділена позивачу - 238 кв.м. Даний висновок є не вірним. Позов ОСОБА_7 заявлявся про встановлення порядку користування земельною ділянкою, що є позовом немайнового характеру. У подальшому, під час ухвалення рішення, суд вийшов за межі позовних вимог, а саме виділив ОСОБА_7 у власність 236 кв.м. та встановив земельний сервітут, вказавши, що за цих підстав позов задовольняється частково (в цій частині рішення суду сторонами не оскаржується). Законодавством не передбачено додаткове внесення судового збору у випадку виходу судом за межі позовних вимог. Вказане спростовує доводи апелянта щодо врахування вартості земельної ділянки при обчисленні судового збору по другій позовній вимозі.

Зробивши висновок, що витрати по оплаті експертизи, яку оплачував відповідач та виконавши взаємозалік сум, суд не врахував того, що принцип пропорційності відшкодування судових витрат, який закладений в ст. 88 ЦПК України, пов'язаний насамперед з тим, на чию користь ухвалено рішення суду.

Аналізуючи зміст судового рішення від 18.07.2016, слід зробити висновок, що вимоги ОСОБА_7 в частині поділу будинку були задоволені в повному обсязі, а щодо вимог про встановлення порядку користування земельною ділянкою, то тут, ухвалюючи рішення, суд вийшов за межі позовних вимог, тому суд, з врахуванням позиції позивача, і наголосив на частковому задоволенні позову. Під час судового засідання позивач наполягала на виділенні їй половини земельної ділянки. Суд надав позивачу земельну ділянку лише для обслуговування житлового будинку та господарських будівель і споруд. За цих обставин, підстави для стягнення в повному обсязі з позивача на користь відповідача витрат, що пов'язані з проведенням земельно-технічної експертизи в сумі 1800 грн - відсутні. Колегія суддів вважає, що дані витрати слід розділити між сторонами в рівних долях, стягнувши з позивача на користь відповідача 900 грн.

Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягало стягненню 509,23 грн - на відшкодування судового збору при подачі позову, що підтверджується квитанціями на а.с. 1 та 3 та 2028 грн. - на відшкодування витрат за проведену судову будівельно-технічну експертизу, що підтверджується квитанцією на а.с. 41, за мінусом (взаємозалік) 900 грн - витрат понесених ОСОБА_6, всього 1637, 23 грн (509,23 + 2028 = 2667,78 грн ; 2667,78 - 900 = 1637, 23 ) .

На користь держави з відповідача слід стягнути 2667,78 грн, яка була недоплачена ОСОБА_7 при подачі позову.

Доводи апелянта щодо визначення ціни позову виходячи не з повної вартості домоволодіння, а з 1/2 його частини до уваги апеляційним судом не приймається, оскільки в позові ОСОБА_7 ставила питання про поділ будинку в цілому, що і зазначив суд в своєму рішенні.

Таким чином, за результатами апеляційного розгляду, колегія суддів приходить до висновку про невідповідність висновків суду першої інстанції в частині розподілу судових витрат, вимогам чинного законодавства і обставинам справи, а тому рішення у цій частині підлягає зміні.

Керуючись статтями 303, 307, 309 ч.1 п.3, 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України,

В И Р І Ш И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 задовольнити частково.

Рішення Чернігівського районного суду Чернігівської області від 18 липня 2016 року змінити в частині розподілу судових витрат.

Стягнути з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_7 в рахунок відшкодування судових витрат пов'язаних з розглядом справи в сумі 1637,23 гривень.

Стягнути з ОСОБА_6 на користь держави 2667,78 грн.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів

Головуючий:Судді: