Вирок № 60149557, 30.08.2016, Корсунь-Шевченківський районний суд Черкаської області

Справа № 690/109/14-к

Номер провадження 1-кп/699/4/16

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30.08.2016 м.Корсунь-Шевченківський

Колегія суддів Корсунь - Шевченківського районного суду Черкаської області в складі

головуючого судді Савранського О.А., суддів Свитки С.Л., Кіхтенко Н.І.

за участю секретаря - Ященко О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Корсуні-Шевченківському кримінальне провадження № 42013250000000154 по обвинуваченню:

- ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець с. Кутківці Чемеровецького району Хмельницької області, зареєстрований АДРЕСА_2, проживає АДРЕСА_3, громадянин України, з середньою освітою, неодружений, утриманців не має, працюючий ФГ «РОСТОК» с. Кутківці Чемеровецького району Хмельницької області вул. Суворова буд. 3, військовозобов'язаний, не судимий, запобіжний захід не обирався, у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 365, ч. 3 ст. 187 КК України,

- ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_6, уродженець, зареєстрований та проживає АДРЕСА_4, громадянин України, з середньою освітою, неодружений, утриманців не має, працюючий в будівельно-господарському гіпермаркеті «ЕпіЦентр К» м.Мукачево Закарпатської області вул. Лавківська 1 Д, військовозобов'язаний, не судимий, запобіжний захід не обирався, у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 365, ч. 3 ст. 187 КК України,

- ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_8, уродженець м. Ватутіне Черкаської області, зареєстрований та проживає АДРЕСА_5, громадянин України, з середньою освітою, неодружений, утриманців не має, працюючий в Товаристві з обмеженою відповідальністю «АЛЬТКАПІТАЛ ЛІМІТЕД» м.Київ вул. Василя Сурікова 3 корпус 8-Б, військовозобов'язаний, не судимий, запобіжний захід не обирався, у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 365, ч. 3 ст. 187 КК України

за участю сторін кримінального провадження:

з боку обвинувачення - прокурора відділу прокуратури Черкаської області юриста першого класу Чепурної Т.В., прокурора відділу прокуратури Черкаської області юриста першого класу ОСОБА_5, потерпілого ОСОБА_6

з боку захисту - обвинувачених ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, захисників ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, законних представників ОСОБА_10, ОСОБА_11, суд

ВСТАНОВИВ:

Обвинувачені ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 будучи курсантами І курсу Національної академії внутрішніх справ, яким відповідно до наказу № 99 о/с від 08 серпня 2013 року присвоєно спеціальне звання «рядовий міліції», тобто будучи службовими особами органу внутрішніх справ, наділеними спеціальними владними та службовими повноваженнями, порушуючи вимоги ст. 9 Закону України «Про міліцію», п.6.3 Положення про вищі навчальні заклади МВС, на яких поширюються права та обов'язки, передбачені законодавством для працівників МВС, та які відповідно до ст. 2 Закону України «Про міліцію» зобов'язані забезпечувати особисту безпеку громадян, захищати їхні права, свободи і законні інтереси, припиняти та запобігати правопорушенням, охороняти і забезпечувати громадський порядок, захищати власність від злочинних та кримінально протиправних посягань, виконувати інші обов'язки, дотримуючись під час своєї діяльності принципів поваги прав і свобод людини, законності, справедливості, гуманізму, порушуючи вимоги Конституції України, Закону України «Про міліцію», Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України, статут Національної академії внутрішніх справ, Кримінального процесуального кодексу України, не маючи передбачених законом підстав для проникнення в житло особи та проведення в ньому обшуку, діючи за ініціативою обвинуваченого ОСОБА_3 узгоджено між собою та іншою невстановленою органами досудового розслідування особою, з метою залякування потерпілого ОСОБА_6, після того, як в квартиру АДРЕСА_1, близько, 19 год. 00 хв. попередньо потрапила невстановлена органами досудового розслідування особа під приводом тимчасово погрітися, отримавши від вказаної особи смс-повідомлення про перебування ОСОБА_6 одного в указаній квартирі, 07 грудня 2013 року, близько, 19 год. 30 хв., після того, як потерпілий відчинив двері, щоб невстановлена особа могла вийти з квартири у під'їзд зазначеного будинку, незаконно проникли до цієї квартири, де збивши потерпілого ОСОБА_6 з ніг та поваливши на підлогу, утримуючи шляхом притискання до підлоги, чим спричинили потерпілому фізичний біль та моральні страждання, та імітуючи застосування насильства до невстановленої органами досудового розслідування особи, стали незаконно проводити обшук помешкання на предмет виявлення наркотичних засобів, а після того як потерпілий впізнав обвинуваченого ОСОБА_3, покинули приміщення вказаної квартири, залишивши в ній останнього та невстановлену органами досудового розслідування особу.

Допитані в суді обвинувачені ОСОБА_1, ОСОБА_2 і ОСОБА_3 в інкримінованих їм діяннях свою вину не визнали, пред'явлений до них цивільний позов також і дали аналогічні показання про те, що будучи курсантами стаціонарного навчання національної академії внутрішніх справ в м. Києві на зимових канікулах на запрошення ОСОБА_3 поїхали до останнього в гості, формений одяг з собою не брали,знаходилися у цивільному одязі. Гуляли по місту. Зустріли ОСОБА_12, який був на власному автомобілі ВАЗ. Поїхали разом на автомобілі. По дорозі заїхали на шино монтаж. Потім ОСОБА_12 запропонував заїхати до «Лисого» (потерпілого ОСОБА_6). Він пішов до потерпілого, а вони залишилися чекати його в автомобілі на вулиці, було холодно. Так як ОСОБА_12 довгий час не було, вони пішли за ним до квартири потерпілого. Першим йшов ОСОБА_3, потім ОСОБА_1, за ним ОСОБА_2. До квартири потерпілого ніхто не заходив. Біля дверей потерпілого, коли вони відкрилися, почалася перепалка між потерпілим,який стояв у квартирі і ОСОБА_3,який знаходився в під'їзді. Потім всі повернулися і пішли по своїх справах. Крім цього, обвинувачений ОСОБА_3 показав, що коли він підходив до самих дверей, вони відкрилися самі і він крикнув «міліція» і закрив двері. Після цього, двері знову відкрилися і почалася перепалки між ним і потерпілим стосовно оклику «міліція». Потім він запитав у ОСОБА_12, чи той йде з ними і спустився до ОСОБА_2 і ОСОБА_1. В квартиру ніхто не заходив, про розіграш не домовлялися і СМС повідомлення ніхто нікому не відправляв та не отримував.

Своїми діями обвинувачені ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 вчинили злочин,передбачений ч.2 ст.162 КК України, а саме - незаконне проникнення до житла потерпілого та незаконне проведення в ньому обшуку вчинені службовою особою із застосуванням насильства.

Вина обвинувачених у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.162 КК України підтверджується:

-показаннями потерпілого ОСОБА_6 в частині про те, що до нього зайшов його знайомий ОСОБА_12, який постійно з кимось передзвонювався по мобільному телефону.Коли проводжав товариша до дверей,відкрив вхідні двері квартири. Тут увірвалися троє невідомих у масках, з пістолетами і ліхтарем, повалили його на підлогу обличчям донизу. Один придавив до підлоги, інші шукали по квартирі. При цьому, били ногами по тулубу. Одного він впізнав по голосу як ОСОБА_3 - колишнього хлопця його дівчини, але той не відізвався.

Говорили не піднімати голову, погрожували пістолетом, били у правий бік тулуба, але переважно била одна особа. Зникли сумка від ноутбука та золота обручка, яку подарував йому батько, та документи на землю. Він бачив як били товариша. У нього вилучили його шльопанець зі слідами взуття нападників. Про викрадення каблучки йому стало відомо наступного дня. Пред'явлений цивільний позов підтримує повністю;

-аналогічними показання свідків ОСОБА_13 і ОСОБА_14 (батьків потерпілого) в частині про те, що 07.12.2013 року вони перебували на дачі. Близько, 20 год. вечора зателефонував син, який проживав окремо у квартирі, і повідомив,що невідомі заскочили у квартиру у масках і міліцейському одязі. Як повідомив син, у нападників була зброя,форма, маски з прорізами для очей,шеврони, перчатки. Його повалили на підлогу обличчя донизу, забрали сумку для ноутбука і золоту обручку. У квартирі він був з товаришем. Невідомі у квартирі все перевернули, одного із них він впізнав, це був ОСОБА_3. Вони викликали міліцію і поїхали до сина. До квартири приїхали працівники міліції, опитували, проводили слідчі дії. Встановили осіб і затримали. Вони ж вирішили їхати на швидку запомогу разом із товаришем. Обстановка у квартирі була порушена, син ходив постійно до туалету, його товариш сказав,що його також побили. Коли вони були в міліції, то бачили трьох молодих людей та свою сумку від ноутбуку. Як повідомив син, у одного нападника були джинси блакитного кольору;

-показаннями свідка ОСОБА_15 в частині про те, що на час події працював в міліції помічником чергового з обслуговуванням м. Звенигородка і м. Ватутіно. Було повідомлення про виклик. Він завіз слідчо-оперативну групу на місце злочину, більше йому нічого невідомо;

-показаннями свідка ОСОБА_16 в частині про те,що на час події працював дільничним інспектором міліції. Під час добового чергування був виклик до потерпілого. Коли приїхали на місце там були батьки потерпілого і незнайомий хлопець. Останні розказали, що були у квартирі двоє, забігло троє хлопців і поклали на підлогу. Одного потерпілий впізнав, назвав «ОСОБА_3». Сам він встановив свідка, який у «глазок» своїх дверей бачив хлопців,що виходили з квартири потерпілого, почув стукіт і побачив вимкнуте світло на поверсі ;

-показаннями свідка ОСОБА_18 в частині про те,що на час події працював експертом-криміналістом. Фотографував незнайомих осіб в темному одязі, не у формі працівників МВС,зброї і наркотичних засобів не було. Більше сказати нічого не може;

-показаннями свідка ОСОБА_19 в частині про те,що він як ОСОБА_19 прибув на місце події 07 грудня 2013 року. В квартирі був батько потерпілого, син та молодий хлопець. Повідомили, що забігли і вибігли з квартири якісь хлопці, поклали обличчям до підлоги. Одного із них впізнали як «ОСОБА_3»,говорили що нічого не викрадено. Поїхали в райвідділ міліції, стали встановлювати всіх учасників, ними стала займатися слідчо-оперативна група. Зброї і наркотичних засобів не було у обвинувачених;

-показаннями свідка ОСОБА_20 в частині про те, що на прохання потерпілого,близько, 21-22 години прийшов до нього додому. Речі у квартирі були розкидані. Що сталося у квартирі йому розповіли сам потерпілий і його батьки. ОСОБА_6 тримався за ногу. Він підписав документи,що писала жінка-слідчий і ще хлопець,який був у квартирі. Батько ОСОБА_6 повідомив, що було троє хлопців, які зайшли у квартиру,поклали на підлогу, погрожували зброєю. Одного хлопця впізнали як колишнього хлопця дівчини ОСОБА_6. Видимих ушкоджень на ОСОБА_6 не було. Батько ОСОБА_6 говорив за якусь каблучку. Сам ОСОБА_6 про погрози не говорив, у нього була сумка для ноутбука, сам ноутбук лежав у квартирі на видимому місці. Говорили батьки ОСОБА_6,що хлопці були в одязі з міліцейськими атрибутами та вогнепальною зброєю ;

-показаннями свідка ОСОБА_22 в частині про те, що дійсно хлопців у цивільному привозив у райвідділ міліції, більше йому нічого невідомо ;

-показаннями свідка ОСОБА_23 в частині про те, що на час події начальник Звенигородського відділу міліції. Йому повідомили що по одній із адрес невідомі особи вчинили хуліганські дії. Через деякий час йому повідомили, що було встановлено трьох осіб,які поклали господаря на підлогу і вчинили безлад. З квартири вилучили тільки слід взуття, як повідомив потерпілий з квартири нічого не зникало. Потім потерпілий повідомив про викрадену сумку і якийсь перстень. Встановили,що нападники були курсантами і були у цивільному одязі;

-показаннями свідка ОСОБА_24 в частині про те, що 07 грудня 2013 року був вдома. В під'їзді включив світло. Почув крик як кричить ОМОН, подивився у глазок дверей,але нічого не було видно, світло було вимкнено. Він включив світло. Із сусідньої квартири вибігло двоє і побігло, за ними вискочив третій,який вимкнув світло і також побіг. Йому здалося що троє були у масках, у одного був шеврон «МВС». У руках цих осіб він нічого не бачив. Ще на них були бронежилети, але точно сказати не може, чорні маски були з розрізами для очей,форма на них була темно-синя. Двоє були одного зросту і вище третього. Що сталося у сусідній квартирі не знає;

-показаннями свідка ОСОБА_25 в частині про те, що на час події працював оперуповноваженим карного розшуку. В день події перебував у складі слідчо - оперативної групи.Коли приїхали на місце події йому сказали, що у квартиру забігли люди у форменому одязі і щось шукали. Дійсно обстановка у квартирі була порушена. Коли перебував у райвідділ міліції, розповіли, що до квартири забігли у формі «Беркуту», вдарили і поклали на підлогу. На тілесні ушкодження і стан здоров'я незнайомий йому чоловік, який був разом із слідчою,не скаржився ;

-показаннями свідка ОСОБА_26 в частині про те, що на час події працювала слідчим райвідділу міліції. Під вечір отримали виклик про хуліганські дії. Коли виїхали на місце події, побачили,що у квартирі був потерпілий і його товариш. Перед тим як зайти до квартири їй повідомили, що троє хлопців забігли до квартири, поклали всіх на підлогу і вибігли. Сказали, що з квартири нічого не викрадено. Вона склала відповідні документи і поїхала. Речі у квартирі були розкидані. Про тілесні ушкодження ніхто не говорив, а видимих ушкоджень на потерпілому і інших вона не бачила. Зі слів потерпілого, троє походили по квартирі і пішли, а його поклали на підлогу в коридорі. Під час огляду місця події був вилучений тапок із слідами взуття. Ніякої зброї і сумки від ноутбука їй ніхто не давав;

-показаннями свідка ОСОБА_27 в частині про те, що на час події працював лікарем швидкої допомоги Ватутінської лікарні, мати потерпілого являється його підлеглою, так як працює диспетчером. 08 грудня 2013 року, виклик був від диспетчера. Він оглядав потерпілого і ще одного хлопця. Привід - нанесення тілесних ушкоджень. Первісний огляд проводив у квартирі потерпілого, але нічого особливого не побачив. На швидкій допомозі у потерпілого були ознаки: забій попереку. Підозра на забій нирок,нервозність. У іншого підозри на забій нирок не було;

-протоколом з показаннями свідка ОСОБА_12, наданими слідчому судді в порядку ст.225 КПК України, в частині про те,що 07 грудня 2013 року знаходився разом зі своїм знайомим ОСОБА_3 та його друзями. ОСОБА_3 запропонував розіграти ОСОБА_6 Вони сіли до його автомобіля і поїхали до ОСОБА_6. Хлопці були у чорних в'язаних шапках. Суть була в тому,що по місту ходили чутки, що ОСОБА_6 здійснює торгівлю наркотиками. А тому, з метою налякати його, вони під виглядом працівників міліції зайдуть до квартири та зроблять там обшук, якщо знайдуть наркотичні засоби, викинуть або кинуть їх в обличчя і попередять щоб в подальшому він цього не робив. Якщо він їх впізнає, вони скинуть маски і повідомлять про розіграш. Для цього вони склали план, що він піде до ОСОБА_6, побуде там хвилин 15, повідомить через СМС-повідомлення по мобільному телефону скільки осіб у квартирі, а коли буде виходити, то вони зайдуть. Він побув передбачений час, відправив повідомлення з цифрою «1». Коли виходив з квартири, ОСОБА_6 відкрив йому вхідні двері. Він побачив, що світло у під'їзді вимкнено. Першим до квартири зайшов ОСОБА_3 у чорній шапці з прорізами для очей. Він своєю рукою почав тиснути йому під носом, заштовхнув у квартиру,повалив на підлогу обличчям донизу, після чого декілька разів несильно вдарили ногою по руках. ОСОБА_6 хтось також поклав долі. Після цього, один з друзів ОСОБА_3 залишився біля них, а інші почали робити безлад у кімнаті квартири. Він бачив у одного із хлопців у джинсах іграшковий пластмасовий пістолет. ОСОБА_6 впізнав ОСОБА_3 і запитав «ОСОБА_3, це ти?». Після цього, той махнув рукою і хлопці залишили квартиру. ОСОБА_6 піднявся з полу, закрив двері квартири і зателефонував батькові. Спочатку приїхали батьки ОСОБА_6, який їм все розповів. Батько сказав їм говорити працівникам міліції, що їх сильно побили, тикали пістолетами в голову. Потім приїхали працівники міліції і стали проводили слідчі дії. Він їм дав пояснення, які сказав давати батько ОСОБА_6 і поїхав по своїм справам. Через деякий час зателефонував ОСОБА_6 і попросив приїхати до лікарні.

Коли він приїхав, батьки ОСОБА_6 сказали пройти йому медогляд на предмет наявності тілесних ушкоджень, сказали що саме говорити лікарю, що він і зробив, сказавши,що в нього болить спина та правий лікоть. Потім його викликали до міліції, де він повідомив про обставини, які сталися у квартирі, про розіграш (том 2 а.с.136-141);

-заявою ОСОБА_13 від 07 грудня 2013 року про те, що він надає дозвіл працівникам міліції на огляд його помешкання за адресою АДРЕСА_1 (том 1 а.с.11);

-протоколом огляду місця події за адресою АДРЕСА_1 від 07 грудня 2013 року проведений на підставі заяви ОСОБА_13 та фото таблицями про те, що під час огляду було виявлено чоловічій шльопанець чорного кольору зі слідом низу взуття та порушений порядок речей і предметів в квартирі (том 1 а.с.12-20);

-заявою ОСОБА_13 від 13 грудня 2013 року адресованої Звенигородському міжрайонному прокурору раднику юстиції Крикуненку О.М. про те, що 07 грудня 2013 року останній повідомив по телефону 102 про злочин: на його квартиру за адресою АДРЕСА_1 був скоєний озброєний напад трьома невідомими особами по відношенню до його сина ОСОБА_6 (том 1 а.с.5);

-рапортом старшого дільничного інспектора міліції Ватутінського МВ Звенигородського РВ УМВС старшого лейтенанта міліції ОСОБА_29 від 10 грудня 2013 року про те, що по факту вказаному у повідомленні ОСОБА_13 від 07 грудня 2013 року встановлено ознаки кримінального правопорушення (том 1 а.с.8);

-рапортом інспектора-чергового чергової частини Ватутінського МВ лейтенанта міліції ОСОБА_30 від 07 грудня 2013 року про те, що 07 грудня 2013 року о 19 год. 40 хв. надійшло повідомлення по телефону від ОСОБА_13 про те, що до його квартири АДРЕСА_1 зайшли три невідомі особи та вчинили хуліганські дії, на місце пригоди направлено СОГ (том 1 а.с.10);

-протоколом № 314 медичного огляду для встановлення факту вживання психоактивної речовини та стану сп'яніння ОСОБА_12 від 08 грудня 2013 року про те, що у останнього виявлено забої в ділянці поясниці та правого ліктьового суглобу (том 1 а.с.21);

-протоколом № 313 медичного огляду для встановлення факту вживання психоактивної речовини та стану сп'яніння потерпілого ОСОБА_6 від 08 грудня 2013 року про те, що у останнього виявлено забої в ділянці спини та поясниці (том 1 а.с.22);

-протоколом проведення слідчого експерименту від 30 грудня 2013 року з фототаблицями, згідно якого потерпілий показав проникнення обвинуваченими до його квартири за адресою АДРЕСА_1, заподіяння йому ударів і погроз застосування зброї (том 2 а.с.160-165);

-протоколом проведення слідчого експерименту від 30 грудня 2013 року з фототаблицями, згідно якого свідок ОСОБА_12 показав проникнення обвинуваченими до квартири потерпілого за адресою АДРЕСА_1 , механізм нанесення йому ударів та місце нанесення йому ударів, положення у якому знаходився потерпілий в момент коли обвинувачені залишали приміщення квартири (том 2 а.с.166-172);

-протоколом обшуку від 19 грудня 2013 року, згідно якого по місцю проживання обвинуваченого ОСОБА_3 вилучили форму (брюки і сорочку) курсанта Національної академії внутрішніх справ (том 2 а.с.230-233);

-протоколом огляду предметів від 24-25 січня 2014 року - відео реєстратора,вилученого з приміщення чергової частини Ватутінського МВ УМВС України в Черкаській області, який містить інформацію про осіб, які заходили і виходили з приміщення райвідділу міліції (том 3 а.с.38-51);

-копією журналу № 4038 реєстрації осіб, уміщених до фото - відеотеки (том 2 а.с.187-191);

-протоколом огляду одягу, вилученого під час обшуку домоволодіння обвинуваченого ОСОБА_10 в АДРЕСА_6 від 12 січня 2014 року, а саме форма курсанта Національної академії внутрішніх справ, з фототаблицею форми: брюки, сорочка, шевронів на лівому та правому рукавах сорочки до форми курсанта (том 2 а.с.239-243);

-протоколом огляду речових доказів від 20 грудня 2013 року, згідно якого проведено огляд електронних носіїв, на яких записано дзвінок батька потерпілого ОСОБА_13 на лінію 102 про вчинення злочину (том 3 а.с.24-26);

-протоколом огляду речових доказів від 30 січня 2014 року, які містять інформацію про з'єднання абонента мобільного терміналу НОМЕР_9, який належить обвинуваченому ОСОБА_2, з'єднання абонента мобільного терміналу НОМЕР_10, який належить обвинуваченому ОСОБА_1, з'єднання абонента мобільного терміналу НОМЕР_11, який належить ОСОБА_12, з'єднання абонента мобільного терміналу НОМЕР_12, який належить обвинуваченому ОСОБА_3 (том 3 а.с.125-129);

-протоколом огляду предметів від 10 січня 2014 року, а саме паперового пакету з CD диском на якому містилися фототаблиці ОСОБА_31, ОСОБА_32, потерпілого ОСОБА_6 та обвинувачених ОСОБА_1,ОСОБА_2, ОСОБА_3, містилися і детальні фотознімки взуття ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_1 (том 3 а.с.174-194);

-висновком експерта № 168 від 24 січня 2014 року про те, що виставлений діагноз «забій м'яких тканин спини та попереку, забій нирок, ситуаційний невроз» не підтверджений клінічною картиною травми та інструментальними методами дослідження і тому згідно п.4.6. «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» вказаний діагноз при оцінці ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, до уваги не приймається (том 3 а.с.222);

-протоколом огляду від 29 січня 2014 року тапка (капця) вилученого під час огляду місця події, а саме кв. АДРЕСА_1, де проживає потерпілий ОСОБА_6 (том 3 а.с.215-216);

-копією журналу реєстрації викликів відділення швидкої медичної допомоги, де зареєстровано виклик швидкої медичної допомоги 08 грудня 2013 року о 00 год. 05 хв. ОСОБА_6 та ОСОБА_12 у зв'язку з побиттям останніх невідомими (том 3 а.с.223-227);

-протоколом огляду медичної документації у Ватутінській медичній лікарні від 23 грудня 2013 року (том 3 а.с.71-85);

-копією наказу № 99 о/с від 08 серпня 2013 року про зарахування курсантом першого курсу денної форми навчання для здобуття освітньо - кваліфікаційного рівня бакалавра за державним замовленням ОСОБА_2 та присвоєно спеціальне звання рядовий міліції (том 4 а.с.6);

-копією послужного списку ОСОБА_2 (том 4 а.с. 10-15);

-копією присяги ОСОБА_2 як працівника органів внутрішніх справ України складеної 04 жовтня 2013 року (том 4 а.с.17);

-копією наказу № 99 о/с від 08 серпня 2013 року про зарахування курсантом першого курсу денної форми навчання для здобуття освітньо - кваліфікаційного рівня бакалавра за державним замовленням ОСОБА_3 та присвоєно спеціальне звання рядовий міліції (том 4 а.с.18);

-копією послужного списку ОСОБА_3 (том 4 а.с. 22-27);

-копією присяги ОСОБА_3 як працівника органів внутрішніх справ України складеної 04 жовтня 2013 року (том 4 а.с.29);

-копією наказу № 99 о/с від 08 серпня 2013 року про зарахування курсантом першого курсу денної форми навчання для здобуття освітньо - кваліфікаційного рівня бакалавра за державним замовленням ОСОБА_1 та присвоєно спеціальне звання рядовий міліції (том 4 а.с.30);

-копією послужного списку ОСОБА_1 (том 4 а.с. 36-41);

-копією присяги ОСОБА_1 як працівника органів внутрішніх справ України складеної 04 жовтня 2013 року (том 4 а.с.43);

-копією статуту Національної академії внутрішніх справ (том 4 а.с.44-63);

-довідкою речового майна перемінного особового складу академії за період навчання з 01 вересня 2013 року по 07 грудня 2013 року, які містять перелік виданої форми рядовому міліції ОСОБА_2, рядовому міліції ОСОБА_3 та рядовому міліції ОСОБА_1 (том 4 а.с.87-89);

-службовими характеристиками на курсантів курсу №1 Національної академії внутрішніх справ рядового міліції ОСОБА_2, рядового міліції ОСОБА_1, ОСОБА_3 (том 4 а.с.90-92);

-копією паспорта ОСОБА_1 (том 4 а.с.93);

-довідкою-характеристикою на обвинуваченого ОСОБА_3 виданої Юрківською сільською радою Звенигородського району Черкаської області про те, що він за час проживання зарекомендував себе з позитивної сторони, компрометуючими даними відносно ОСОБА_3 сільська рада не володіє (том 4 а.с.98);

-довідкою-характеристикою на батька обвинуваченого ОСОБА_10 видану Юрківською сільською радою Звенигородського району Черкаської області про те, що він за час проживання зарекомендував себе з позитивної сторони, компрометуючими даними відносно ОСОБА_10 сільська рада не володіє (том 4 а.с.99);

-довідкою-характеристикою на матір обвинуваченого ОСОБА_11 видану Юрківською сільською радою Звенигородського району Черкаської області про те, що вона за час проживання зарекомендувала себе з позитивної сторони, компрометуючими даними відносно ОСОБА_11 сільська рада не володіє (том 4 а.с.100);

-актом перевірки умов проживання ОСОБА_3 про те, що останній проживає в с.Юрківка Звенигородського району Черкаської області в будинку власником якого є його батько ОСОБА_10, крім них в будинку проживає мати обвинуваченого ОСОБА_11 та баба ОСОБА_33 Умови проживання в будинку позитивні, будинок складається з чотирьох кімнат, вбиральні та веранди, мається кімната яка облаштована для проживання ОСОБА_3 з необхідними меблями, речами повсякденного попиту та все інше необхідне для його проживання. Для проживання у родині створені сучасні умови, підведений природний газ та централізоване водопостачання (том 4 а.с.101);

-довідкою служби у справах дітей від 24 січня 2014 року за № 28/01-42 про те, що ОСОБА_3 на обліку служби не перебував і не перебуває (том 4 а.с.103);

-довідкою Звенигородського РВ ГУ МВС України в Черкаській області від 24 січня 2014 року за №553 про те, що ОСОБА_3 на профілактичному обліку в ГКМСД Звенигородського РВ УМВС не перебуває та не перебував (том 4 а.с.104);

-довідкою виданою ОСОБА_3 24 січня 2014 року за №№128 та 129 Ватутінською міською лікарнею про те, що він не перебуває на «Д» обліку у лікаря нарколога та лікаря психіатра Ватутінської міської лікарні (том 4 а.с.105-106);

-копією паспорта ОСОБА_2 (том 4 а.с.107);

-характеристикою на ОСОБА_2 з місця роботи ТОВ «І.Т.В. Сервіс Плюс» про те, що по місцю проживання від членів його сім'ї, сусідів, стосовно його поведінки скарг не поступало, за місцем проживання характеризується позитивно, негативних відгуків, що компрометують ОСОБА_2 ТОВ «І.Т.В. Сервіс Плюс» не отримувало (том 4 а.с.108);

-характеристикою Греко-католицькою парафії Собора св. Кирила і Методія 17 січня 2014 року на ОСОБА_2 про те, що останній до того як почав навчатися в м.Києві регулярно (щонеділі та щосвята) відвідував богослужіння, брав активну участь у житті парафії, прислуговував на Божественній Літургії, відвідував катехизацію молоді при монастирі Сестер Служебниць Непорочної Діви Марії, неодноразово був учасником різдвяних вертепів (том 4 а.с.109);

-речовими доказами : чоловічім шльопанцем чорного кольору зі слідом низу взуття, вилученого при огляді місця події та вилученої по місцю проживання обвинуваченого ОСОБА_3 його форму (брюки і сорочку) як курсанта Національної академії внутрішніх справ.

Відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують Європейську конвенцію з прав людини та основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Згідно ч.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Відповідно до ч.2 цієї статті Конвенції кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.

У своїх рішеннях «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18.01.1978 року, «Коробов проти України» від 21.10.2011 року Європейський суд з прав людини повторює, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом», така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків.

Суд вважає недоведеною участь обвинувачених ОСОБА_2, ОСОБА_1 та ОСОБА_3 до вчинення інкримінованих органами досудового розслідування злочинів, передбачених ч.3 ст.187 та ч.2 ст.365 КК України, оскільки встановлені у суді обставини та докази, якими дані обставини підтверджені, вказують на відсутність складу таких злочинів.

Так, відповідно до диспозиції ст.187 КК України напад (розбій) завжди пов'язаний з насильством над потерпілим з метою заволодіння чужим майном. При цьому насильство - це своєрідний засіб, здатний примусити власника майна або особу,яка відає майном,передати його винному,погодитися на вилучення майна,позбавити таку особу можливості чинити опір злочинцю або усунути протидію з боку будь-кого під час заволодіння майном.

Згідно приписів ст.365 КК України поняттям «перевищення влади» охоплюються випадки,коли суб'єкт злочину,який є представником влади, при виконанні своїх функцій виходить за межі наданих йому повноважень або діє при цьому незаконними методами. При «перевищенні службових повноважень» службова особа, яка не є представником влади,здійснюючи надані їй повноваження, виходить за їх межі або діє при цьому незаконними методами. Для вирішення питання про наявність перевищення влади або службових повноважень необхідно спочатку з'ясувати компетенцію службової особи, що підтверджується відповідним законом або іншим нормативним актом.

Відповідно до правових висновків Постанови Пленуму Верховного Суду України від 26 грудня 2003 р.№15 «Про судову практику у справах про перевищення влади або службових повноважень» відповідальність за ст. 365 КК України настає лише за умови, що дії службової особи були зумовлені її службовим становищем і пов'язані з її владними чи службовими повноваженнями.

Згідно п.17 зазначеної постанови, злочини, відповідальність за які передбачена ч.2 ст.162 КК України (порушення недоторканості житла) являють собою спеціальний вид перевищення влади або службових повноважень. Кваліфікація дій виконавців і співучасників цих злочинів ще за ст.365 КК України можлива лише за наявності реальної сукупності останніх.

Аналогічну позицію висловив Вищий Спеціалізований Суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ у своїй Ухвалі у справі №5-1522км15 від 25 червня 2015 року.

Стороною обвинувачення суду не було надано жодного доказу того, що метою обвинувачених при проникненні у житло потерпілого було саме заволодіння майном останнього. Натомість обвинувачені протягом усього судового розгляду заперечували наявність у них такого умислу.

Важливе значення для кваліфікації дій обвинувачених в даному випадку мали показання свідка ОСОБА_12, який будучи допитаним в порядку ст.225 КПК України слідчим суддею під час досудового розслідування, фактично будучи ознайомленим з усіма деталями плану обвинувачених та активно приймаючи участь у його реалізації, фактично надав суду неупереджені показання щодо обставин подій, які відбулися за участю обвинувачених та потерпілого, підтвердивши при цьому, що метою дій обвинувачених було саме залякування потерпілого та примушування припинити протиправну, на їхню думку, діяльність.

Разом з тим, суд критично оцінює показання свідків ОСОБА_13 і ОСОБА_14 - батьків потерпілого, як спробу посилити покарання обвинувачених через обвинувачення останніх у вчиненні особливо тяжкого та тяжкого злочинів, оскільки останні не були присутні безпосередньо на місці події під час проникнення обвинувачених у квартиру, а їхні показання ґрунтуються лише на показаннях їхнього сина - потерпілого ОСОБА_6, тобто вказані показання є показаннями з чужих слів, які не підтверджуються іншими доказами у кримінальному провадженні, що визнані судом допустимими. При цьому суд бере до уваги те, що батько потерпілого є колишнім працівником оперативного підрозділу органів внутрішніх справ, якому достовірно відомі принципи і методи оперативно-розшукової діяльності, а також необхідних даних для кваліфікації діянь за тією чи іншою статтею Кримінального кодексу. Тотожність показань батьків потерпілого та самого потерпілого вказує на наявність вироблення узгодженої версії показань самого потерпілого та осіб, які не були присутні на місці події, але давали показання у суді, які повністю співпадають із показаннями потерпілого в частині проникнення обвинувачених у житло.

Суд критично оцінює та відкидає як доказ винуватості обвинувачених показання свідка ОСОБА_35 в частині про те, що на час події він був начальником карного розшуку. Про події відносно потерпілого сказати нічого не може, так як не пам'ятає, оскільки вказані показання не містять жодної інформації щодо інкримінованого останнім.

Таким же чином, суд оцінює та відкидає як доказ протокол огляду предметів від 17 грудня 2013 року, а саме фотографій, на яких виконана переписка у соціальних мережах (том 1 а.с.212-214); протокол огляду предметів від 17 грудня 2013 року, а саме фотографій, на яких виконана переписка у соціальних мережах (том 1 а.с.212-214), оскільки дані про вказану переписку були отримані слідчим у не процесуальний спосіб.

Суд критично оцінює та відкидає як доказ винуватості обвинувачених висновок експерта від 29 січня 2014 року № 1/102 судової трасологічної експертизи чоловічого тапку, який вилучений в ході огляду місця події 07 грудня 2013 року, згідно якого форма та розміри сліду, наявність елементів малюнку низу підошви взуття,яким було залишено даний слід,дозволяє визнати його придатним для встановлення групової належності, по ньому можливе виключення по виду та типу малюнка низу підошви взуття. Фрагмент сліду низу підошви взуття наданий на експертизу міг бути залишений як підошвою правого черевика ОСОБА_3 (наданого на експертизу у вигляді фотозображення на диску), так і іншою підошвою взуття з подібним рельєфним малюнком та розмірними характеристиками елементів малюнку. Фрагмент сліду низу підошви взуття наданий на експертизу залишений не двома парами взуття ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (наданих на експертизу у електронному вигляді на диску), а іншим взуттям (том 3 а.с.201-212), оскільки зазначений висновок вказує лише на родову належність об'єктів дослідження та не має конкретної вказівки на належність обвинуваченим.

Суд критично оцінює та відкидає як доказ винуватості обвинувачених довідку про вартість майна від ФОП ОСОБА_36 надану слідчому в ОВС слідчого відділу слідчого управління прокуратури області про те, що станом на 07 грудня 2013 року ціна на ювелірний виріб «обручка» з золота 585 проби становить 591,00 грн. за грам (3 грами становить 1773,00 грн.). Виробів 583 проби в наявності немає (том 4 а.с.119), оскільки вказана оцінка проведена щодо невстановленого предмета та не містить описання методики проведення такої оцінки.

Суд критично оцінює та відкидає як доказ винуватості обвинувачених показання свідків ОСОБА_37 і ОСОБА_38,оскільки обставини справи їм невідомі. Були запрошені понятими до райвідділу міліції. Там, бачили чорну сумку і щось схоже на зброю, що лежало на дивані. В кабінеті був молодий незнайомий хлопець та працівники міліції. Показували якісь колбочки з-під ліків, в одній була конопля (як сказав працівник міліції). Як вказали свідки при цьому вони були в стані алкогольного сп'яніння.

Крім того, відповідно до приписів ч.6 ст.97 КПК України показання з чужих слів не може бути допустимим доказом факту чи обставин, на доведення яких вони надані, якщо показання не підтверджується іншими доказами, визнаними допустимими згідно з правилами, відмінними від положень частини другої цієї статті.

За таких обставин суд бере до уваги показання батьків обвинуваченого лише в частині відомих їм обставин, безпосередніми учасниками яких були вони.

В частині обвинувачення щодо заволодіння обвинуваченими майном потерпілого, на підтвердження якого прокурором надані виписки з Інтернет - сторінок щодо вартості каблучки потерпілого та сумки для ноутбука, суд вважає, що вказані докази не можуть бути визнані допустимими, оскільки їх наявність взагалі нічим не доведена, а вага, вартість визначена у не процесуальний спосіб.

За таких обставин, враховуючи, що органи досудового слідства не представили належних доказів того, що працівниками органу внутрішніх справ навмисно укриті від слідства важливі докази у справі, суд приходить до висновку про недопустимість таких доказів у даному кримінальному провадженні.

Разом з тим, суд критично, як спробу обвинувачених уникнути відповідальності за вчинений злочин, оцінює їхні показання про те, що вони жодних дій не вчиняли щодо потерпілого ОСОБА_6, не проникали у його квартиру, оскільки вказані показання спростовуються показаннями самого потерпілого та свідка ОСОБА_12, який, будучи фактично співучасником обвинувачених та діючи за спільним планом з останніми, показав у суді про наявність узгоджених дій щодо розіграшу потерпілого, про механізм проникнення у квартиру останнього та застосування насильства усіма трьома обвинуваченими.

Відповідно до ст. 84 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані,отримані у передбаченому цим Кодексом порядку,на підставі яких слідчий,прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин ,що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання,речові докази,документи,висновки експертів.

Згідно ст.91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню:

1) подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення);

2) винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення;

3) вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат;

4) обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом'якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження;

5) обставини, що є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності або покарання.

2. Доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.

Відповідно до ст. 338 КПК України з метою зміни правової кваліфікації та/ або обсягу обвинувачення прокурор має право змінити обвинувачення,якщо під час судового розгляду встановлені нові фактичні обставини кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа. Прокурор обвинувачення не змінив.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про доведеність винуватості обвинувачених у вчиненні злочину,передбаченого ч.2 ст.162 КК України, а саме - незаконне проникнення до житла потерпілого та незаконному проведенню в ньому обшуку вчинене службовою особою із застосуванням насильства.

Так, згідно ст.162 КК України порушення недоторканості житла - це протиправне таємне або відкрите вторгнення будь-якої сторонньої особи в житло, яким володіє громадянин на праві власності,за договором оренди чи найму або інших правових підставах. Обшук визнається незаконним,якщо він вчинений особою,яка не має на це права. Насильством над потерпілим може бути фізичним (удари,побої,тілесні ушкодження або інше) або психічним - погроза вчинити таке насильство.

За таких обставин суд кваліфікує дії:

-обвинуваченого ОСОБА_3 за ч.2 ст.162 КК України, тобто незаконне проникнення до житла потерпілого та незаконному проведенню в ньому обшуку вчинені службовою особою із застосуванням насильства.

-обвинуваченого ОСОБА_1 за ч.2 ст.162 КК України, тобто незаконне проникнення до житла потерпілого та незаконному проведенню в ньому обшуку вчинені службовою особою із застосуванням насильства;

-обвинуваченого ОСОБА_2 за ч.2 ст.162 КК України, тобто незаконне проникнення до житла потерпілого та незаконному проведенню в ньому обшуку вчинені службовою особою із застосуванням насильства.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_1 суд враховує: ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, який класифікуються як середньої тяжкості, позитивні характеристики.

Обставинами, які пом'якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_1 суд визнає: притягнення до кримінальної відповідальності вперше,молодий вік.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_1 суд не вбачає.

З врахуванням всіх цих обставин, суд вважає, що виправлення і перевиховання обвинуваченого ОСОБА_1 можливе без відбування покарання, звільнивши його від відбування з випробуванням, призначивши іспитовий строк, як необхідне й достатнє для його виправлення і попередження нових злочинів та поклавши на нього обов'язки, передбачені п.2,3 ч.1 ст.76 КК України.

До набрання вироком законної сили суд обирає обвинуваченому запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання на підставі ст.194 ч.5 КПК України, а саме:

п.2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває без дозволу суду;

п.3) повідомляти суд про зміну свого місця проживання.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_2 суд враховує: ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, який класифікуються як середньої тяжкості, позитивні характеристики.

Обставинами, які пом'якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_2 суд визнає: притягнення до кримінальної відповідальності вперше,молодий вік.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_2 суд не вбачає.

З врахуванням всіх цих обставин, суд вважає, що виправлення і перевиховання обвинуваченого ОСОБА_2 можливе без відбування покарання, звільнивши його від відбування з випробуванням, призначивши іспитовий строк, як необхідне й достатнє для його виправлення і попередження нових злочинів та поклавши на нього обов'язки, передбачені п.2,3 ч.1 ст.76 КК України.

До набрання вироком законної сили суд обирає обвинуваченому запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання на підставі ст.194 ч.5 КПК України, а саме:

п.2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває без дозволу суду;

п.3) повідомляти суд про зміну свого місця проживання.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд враховує: ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, який класифікуються як середньої тяжкості, позитивні характеристики.

Обставинами, які пом'якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд визнає: вчинення злочину неповнолітнім, притягнення до кримінальної відповідальності вперше.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд не вбачає.

З врахуванням всіх цих обставин, керуючись приписами ст.102 КК України суд вважає, що виправлення і перевиховання обвинуваченого ОСОБА_3 можливе без відбування покарання, звільнивши його від відбування з випробуванням, призначивши іспитовий строк, як необхідне й достатнє для його виправлення і попередження нових злочинів та поклавши на нього обов'язки, передбачені п.2,3 ч.1 ст.76 КК України.

До набрання вироком законної сили суд обирає обвинуваченому запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання на підставі ст.194 ч.5 КПК України, а саме:

п.2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває без дозволу суду;

п.3) повідомляти суд про зміну свого місця проживання.

Пред'явлений потерпілим цивільний позов до обвинувачених про відшкодування завданої злочином матеріальної шкоди в сумі 2003,00 грн. і моральної шкоди в сумі 200 000,00 грн. підлягає до часткового задоволення в силу наступного.

Як встановив суд, матеріальна шкода потерпілому не завдавалася, а тому підстав для задоволення позову в цій частині не має.

В суді встановлено, що саме спільними діями обвинувачених було заподіяно потерпілому моральну шкоду, яка полягає у фізичному болю та стражданнях, яких він зазнав у зв'язку з застосуванням до нього насильства. Моральна шкода, завдана фізичній особі, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини. При визначенні розміру відшкодування завданої моральної шкоди, суд враховує її глибину, тривалість страждань, які є до цього часу, розмір моральної шкоди, визначений самим потерпілим, установлений

законодавством розмір мінімальної заробітної плати та затверджені розмірі прожиткового мінімуму на одну особу для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення на час розгляду справи та з урахуванням розумності і справедливості суд вважає, що позов в цій частині підлягає задоволенню в розмірі 15 000,00 грн., які стягуються на користь потерпілого з обвинувачених солідарно.

Суд стягує з кожного обвинуваченого по 196,13 грн. на користь держави документально підтверджені процесуальні витрати в сумі 588,40 грн. (витрати на залучення експерта для проведення трасологічної експертизи) відповідно до ст.ст.118, 124 КПК України.

Суд не стягує з обвинувачених на користь потерпілого процесуальні витрати на правову допомогу адвоката в сумі 10000,00 грн. відповідно до ст.ст.118, 124 КПК України, оскільки така допомога під час розгляду кримінального провадження не надавалася, а сам розмір таких витрат є предметом доказування у справі.

Речові докази:

1.чоловічій шльопанець, який належить потерпілому і зберігається в прокуратурі Черкаської області - повертається потерпілому,

2.форма курсанта Національної академії внутрішніх справ обвинуваченого ОСОБА_3 і балони СО2, які зберігається в прокуратурі Черкаської області - повертаються обвинуваченому,

3.книги нарядів, журналів єдиного обліку,висновків ЖЕО, обліку доставлених до приміщення міліції, жорсткий диск, які зберігається в прокуратурі Черкаської області - повертаються Звенигородському ВП,

4.журнали розстановки нарядів Ватутінського МВ, зошити записів оперативного чергового Ватутінського МВ, журнал обліку доставлених до МВ, журнали звірки з Ватутінською міською лікарнею, відеореєстратор, системний блок, жорсткий диск,СД-диск, флеш-карта,які зберігається в прокуратурі Черкаської області - повертаються Ватутінському ВП,

5.додатки до протоколів проведення слідчих експериментів за участю ОСОБА_6 і ОСОБА_12 - відеокасета та флеш-карта, які знаходяться в матеріалах кримінального провадження - залишаються в матеріалах.

Шкода завдана кримінальним правопорушенням відсутня.

Накладені ухвалами слідчого судді від 24 грудня 2013 року та 27 грудня 2013 року арешти на книги нарядів, журнали єдиного обліку,висновків ЖЕО, обліку доставлених до приміщення міліції, жорсткий диск, журнали розстановки нарядів Ватутінського МВ, зошити записів оперативного чергового Ватутінського МВ, журнал обліку доставлених до МВ, журнали звірки з Ватутінською міською лікарнею, відеореєстратор,системний блок, жорсткий диск,СД-диск, флеш-карту - підлягають скасуванню.

Керуючись ст.ст. 368, 370, 373, 374 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

Визнати ОСОБА_1 винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.162 КК України.

Призначити засудженому ОСОБА_1 за ч.2 ст.162 КК України покарання у виді позбавлення волі на строк два роки.

На підставі ст.75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком на один рік, який рахувати з часу проголошення вироку.

На підставі п.2,3 ч.1 ст.76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_1 обов'язки: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Обрати обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжний захід до набрання вироком законної сили у вигляді особистого зобов'язання на підставі ст.194 ч.5 КПК України, а саме:

п.2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває без дозволу суду;

п.3) повідомляти суд про зміну свого місця проживання.

Визнати ОСОБА_2 винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.162 КК України.

Призначити засудженому ОСОБА_2 за ч.2 ст.162 КК України покарання у виді позбавлення волі на строк два роки.

На підставі ст.75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_2 від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком на один рік, який рахувати з часу проголошення вироку.

На підставі п.2,3 ч.1 ст.76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_2 обов'язки: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Обрати обвинуваченому ОСОБА_2 запобіжний захід до набрання вироком законної сили у вигляді особистого зобов'язання на підставі ст.194 ч.5 КПК України, а саме:

п.2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває без дозволу суду;

п.3) повідомляти суд про зміну свого місця проживання.

Визнати ОСОБА_3 винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.162 КК України.

Призначити засудженому ОСОБА_3 за ч.2 ст.162,ст.102 КК України покарання у виді позбавлення волі на строк два роки.

На підставі ст.ст.75,104 КК України звільнити засудженого ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком на один рік, який рахувати з часу проголошення вироку.

На підставі п.2,3 ч.1 ст.76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_3 обов'язки: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Обрати обвинуваченому ОСОБА_3 запобіжний захід до набрання вироком законної сили у вигляді особистого зобов'язання на підставі ст.194 ч.5 КПК України, а саме:

п.2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває без дозволу суду;

п.3) повідомляти суд про зміну свого місця проживання.

Стягнути з засудженого ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець с. Кутківці Чемеровецького району Хмельницької області, зареєстрований АДРЕСА_2, проживає АДРЕСА_3, громадянин України, працюючий ФГ «РОСТОК» с. Кутківці Чемеровецького району Хмельницької області вул. Суворова буд. 3, паспорт НОМЕР_13 виданий 09 червня 2011 року Чемеровецьким РВ УМВС України в Хмельницькій області, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 на користь держави документально підтверджені процесуальні витрати в сумі 196,13 грн. (витрати на залучення експерта для проведення трасологічної експертизи) : отримувач коштів УК у м.Черкаси Черкаської області, код ЄДРПОУ 38031150, банк отримувача ГУДКСУ у Черкаській області, МФО 854018, рахунок 31116115700002, код класифікації доходів бюджету 24060300.

Стягнути з засудженого ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_6, уродженець, зареєстрований та проживає АДРЕСА_4, громадянин України, працюючий в будівельно-господарському гіпермаркеті «ЕпіЦентр К» м.Мукачево Закарпатської області вул. Лавківська буд. 1 Д, паспорт НОМЕР_14 виданий 28 листопада 2011 року Мукачевським МВ УМВС України в Закарпатській області, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 на користь держави документально підтверджені процесуальні витрати в сумі 196,13 грн. (витрати на залучення експерта для проведення трасологічної експертизи) : отримувач коштів УК у м.Черкаси Черкаської області, код ЄДРПОУ 38031150, банк отримувача ГУДКСУ у Черкаській області, МФО 854018, рахунок 31116115700002, код класифікації доходів бюджету 24060300.

Стягнути з засудженого ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_8, уродженець м. Ватутіне Черкаської області, зареєстрований та проживає АДРЕСА_5, громадянин України, працюючий в Товаристві з обмеженою відповідальністю «АЛЬТКАПІТАЛ ЛІМІТЕД» м.Київ вул. Василя Сурікова 3 корпус 8-Б, паспорт НОМЕР_15 виданий 29 березня 2012 року Ватутінським МВ УМВС України в Черкаській області, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_6 на користь держави документально підтверджені процесуальні витрати в сумі 196,13 грн. (витрати на залучення експерта для проведення трасологічної експертизи) : отримувач коштів УК у м.Черкаси Черкаської області, код ЄДРПОУ 38031150, банк отримувача ГУДКСУ у Черкаській області, МФО 854018, рахунок 31116115700002, код класифікації доходів бюджету 24060300.

Задовольнити частково цивільний позов потерпілого до обвинувачених про відшкодування завданої злочином матеріальної і моральної шкоди.

Стягнути солідарно з засуджених ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець с. Кутківці Чемеровецького району Хмельницької області, зареєстрований АДРЕСА_2, проживає АДРЕСА_3, громадянин України, працюючий ФГ «РОСТОК» с. Кутківці Чемеровецького району Хмельницької області вул. Суворова буд. 3, паспорт НОМЕР_13 виданий 09 червня 2011 року Чемеровецьким РВ УМВС України в Хмельницькій області, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_6, уродженець, зареєстрований та проживає АДРЕСА_4, громадянин України, працюючий в будівельно-господарському гіпермаркеті «ЕпіЦентр К» м.Мукачево Закарпатської області вул. Лавківська буд. 1 Д, паспорт НОМЕР_14 виданий 28 листопада 2011 року Мукачевським МВ УМВС України в Закарпатській області, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_8, уродженець м. Ватутіне Черкаської області, зареєстрований та проживає АДРЕСА_5, громадянин України, працюючий в Товаристві з обмеженою відповідальністю «АЛЬТКАПІТАЛ ЛІМІТЕД» м.Київ вул. Василя Сурікова 3 корпус 8-Б, паспорт НОМЕР_15 виданий 29 березня 2012 року Ватутінським МВ УМВС України в Черкаській області, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_6 на користь потерпілого ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_12, уродженець м.Ватутіне Черкаської області,зареєстрований АДРЕСА_7, АДРЕСА_1, паспорт НОМЕР_16 виданий 01 березня 2008 року Ватутінським МВ УМВС України в Черкаській області, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_8 завдану злочином моральну шкоду в сумі 15 000, 00 грн.

В іншій частині позову відмовити.

Скасувати накладені ухвалами слідчого судді від 24 грудня 2013 року та 27 грудня 2013 року арешти на книги нарядів, журнали єдиного обліку,висновків ЖЕО, обліку доставлених до приміщення міліції, жорсткий диск, журнали розстановки нарядів Ватутінського МВ, зошити записів оперативного чергового Ватутінського МВ, журнал обліку доставлених до МВ, журнали звірки з Ватутінською міською лікарнею, відеореєстратор,системний блок, жорсткий диск,СД-диск, флеш-карту.

Речові докази:

1.чоловічій шльопанець, який належить потерпілому і зберігається в прокуратурі Черкаської області - повернути потерпілому,

2.форму курсанта Національної академії внутрішніх справ обвинуваченого ОСОБА_3 і балони СО2, які зберігається в прокуратурі Черкаської області - повернути обвинуваченому,

3.книги нарядів, журналів єдиного обліку,висновків ЖЕО, обліку доставлених до приміщення міліції, жорсткий диск, які зберігається в прокуратурі Черкаської області - повернути Звенигородському ВП,

4.журнали розстановки нарядів Ватутінського МВ, зошити записів оперативного чергового Ватутінського МВ, журнал обліку доставлених до МВ,журнали звірки з Ватутінською міською лікарнею, відеореєстратор,системний блок, жорсткий диск,СД-диск, флеш-карта,які зберігається в прокуратурі Черкаської області - повернути Ватутінському ВП,

5.додатки до протоколів проведення слідчих експериментів за участю ОСОБА_6 і ОСОБА_12 - відеокасета та флеш-карта, які знаходяться в матеріалах кримінального провадження - залишити в матеріалах.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на його оскарження.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Черкаської області через Корсунь - Шевченківський районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Роз'яснити, що учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку чи ухвали суду. Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Головуючий Савранський О. А.

Суддя Свитка С.Л.

Суддя Кіхтенко Н.І.