Рішення № 60149118, 30.08.2016, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний № 320/25/16 головуючий у 1 інстанції Міщенко Т.М.

провадження № 22-ц/778/3025/16 суддя-доповідач Панкеєв О.В.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 серпня 2016 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Запорізької області у складі головуючого судді Панкеєва О.В.,

суддів Кухаря С.В., Осоцького І.І.,

за участю секретаря судового засідання Бурима В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства «АІСЕ Україна» на рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 29 лютого 2016 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Приватного акціонерного товариства «АІСЕ Україна», третя особа - Відділ розвитку підприємства та захисту прав споживачів Мелітопольської міської ради Запорізької області, про зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И Л А:

У січні 2016 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Приватного акціонерного товариства «АІСЕ Україна», третя особа - Відділ розвитку підприємства та захисту прав споживачів Мелітопольської міської ради Запорізької області, про зобов'язання вчинити певні дії.

В обґрунтування позову зазначивши, що між ним та відповідачем було укладено угоду № 98023, предметом якої є надання системи послуг, спрямованих на придбання автомобіля. Відповідно до умом Угоди він сплатив 84 внески за автомобіль на загальну суму 84 240,54 грн., що підтверджується квитанціями, однак отримав від товариства відповідь про заборгованість у сумі 2 577,20 грн.. Однак, за період виконання умов угоди представники товариства не сповіщали про наявність боргу, що свідчить про незаконність вказаної заборгованості. На даний час позивач має бажання продати автомобіль, однак у зв'язку з тим, що відповідач навмисно не видає йому довідку про відсутність заборгованості, він не можу зняти забору зі спірного автомобілю, що створює йому певні перешкоди в користуванні його власністю та розпорядженням на власний розсуд. Вирішити спір поза судовим порядком не представляється можливим, що спонукало позивача звернутися до суду.

У зв'язку з зазначеним, уточнивши позовні вимоги позивач просив суд зобов'язати ПрАТ «АІСЕ Україна» видати йому довідку про відсутність заборгованості за угодою № 98023 від 25.06.2005 для пред'явлення нотаріусу Мелітопольського районного нотаріального округу Запорізької області та стягнути з відповідача на його користь витрати по сплаті судового збору.

Рішенням Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 29 лютого 2016 року позов задоволено.

Зобов'язано Приватне акціонерне товариство «АІСЕ Україна» видати ОСОБА_2 довідку про відсутність заборгованості за угодою № 98023 від 25 червня 2005 року для пред'явлення нотаріусу Мелітопольського районного нотаріального округу Запорізької області.

Стягнуто з Приватного акціонерного товариства «АІСЕ Україна» на користь ОСОБА_2 витрати по сплаті судового збору в сумі 551,21 грн..

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду Приватне акціонерне товариство «АІСЕ Україна» подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволені позову відмовити в повному обсязі.

Заслухавши у судовому засіданні суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Заслухавши у судовому засіданні суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

На підставі п.п.2,3 ч. 1 ст. 307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення по суті позовних вимог, або змінити рішення.

Відповідно ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права; розгляд і вирішення справи неповноважним судом.

З матеріалів справи вбачається, що розглядаючи справу, суд першої інстанції не додержав вимог ст. 213, 214, 215 ЦПК України щодо законності та обґрунтованості рішення суду. Процесуальний закон визнає, що рішення є законним, якщо суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Під час апеляційного розгляду справи встановлено, що рішення суду першої інстанції не відповідає нормам матеріального і процесуального права.

З матеріалів справи вбачається, що 25.06.2005 між ОСОБА_2 та ЗАТ «АІСЕ Україна» було укладено угоду № 98023, предметом якої є надання системи послуг, спрямованих на придбання автомобіля, зазначеного у Додатку № 1 до Угоди, а саме: DAEWOO модель LANOS, через систему автоплан, організовану Фірмою, що підтверджується копією Угоди № 98023 від 25.06.2005 та Додатку № 1 до Угоди № 98023.

Вказаний правочин складається з Угоди № 98023 від 25.06.2005, Додатку № 1 до Угоди № 98023, Додатку № 2 до Угоди № 98023- правила діяльності автоплану, та Додатку № 3 до Угоди № 098023 від 31.10.2005. /а.с.7-13/.

У забезпечення виконання зобов'язань, передбачених угодою та додатками до неї, 11.01.2006 між ОСОБА_2 та ЗАТ «АІСЕ Україна» було укладено договір застави, відповідно до якого позивачем було передано заставодержателю в заставу автомобіль марки DAEWOO модель LANOS TF69Y, д/н НОМЕР_1, який належить ОСОБА_2 на праві особистої власності, що підтверджується копією договору застави від 11.01.2006 за р№ 35 /а.с.14-15/.

У зв'язку з повним виконанням умов Угоди № 98023 від 25.06.2005 та Додатків до неї на думку ОСОБА_2, він звернувся до ПрАТ «АІСЕ Україна» з заявою про надання йому підтвердження відсутності заборгованості для пред'явлення нотаріусу Мелітопольського районного нотаріального округу Запорізької області для зняття заборони, що підтверджується копією заяви від 30.07.2012 /а.с.15/.

За відповіддю від 17.08.2012, наданої керівником відділу по роботі з клієнтами ПрАТ «АІСЕ Україна», що зобов'язання за Угодою позивачем виконані не в повному обсязі та ОСОБА_2 має заборгованість у розмірі 2577,20 грн., що складає 3,1833% чистого внеску, що підтверджується копією відповіді під 17.08.2012 /а.с.16/.

20.04.2015 року ОСОБА_2 звернувся до ПрАТ «АІСЕ Україна» з заявою про надання йому обґрунтованого розрахунку заборгованості з зазначенням періоду її виникнення /а.с.21/.

На вказану заяву позивач отримав відповідь від ПрАТ «АІСЕ Україна», відповідно якої було зазначено, що він маю заборгованість у розмірі 2577,20 грн., що складає 3,1833% чистого внеску, а також було надано перелік місяців, в які у ОСОБА_2 утворилася заборгованість, а саме за період з квітня 2006 року по червень 2012 року. У вказаному розрахунку зазначені місяць та рік, у якому виникла заборгованість, а також відсоткове значення заборгованості /а.с.17/.

Задовольняючи позовні вимоги , суд першої інстанції дійшов висновку проте, що з розрахунку ПрАТ «АІСЕ Україна» не зрозуміло, яким саме чином виникла заборгованість та виходячи з чого вона розраховувалась, і за висновком суду позивачем було сплачено всі 84 внески за автомобіль марки DAEWOO модель LANOS TF69Y, д/н НОМЕР_1, на загальну суму 84240,54 грн. /а.с.23-43/, а Договір застави від 11.01.2006 договір застави припинився , оскільки було погашені всіх зобов'язання, передбачених договором застави, Угодою та Додатками № 1,2,3 до Угоди та оскільки ОСОБА_2 бажає продати належний йому на праві особистої власності автомобіль марки DAEWOO модель LANOS TF69Y, д/н НОМЕР_1, та у зв'язку з тим, що відповідач не видає йому довідку про відсутність заборгованості, позивач не можу зняти забору зі спірного автомобіля, що чинить йому перешкоди.

Відповідно до частини першої статті 3,4 ЦПК України, ст. 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства, у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Позивач має навести, а суд встановити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Відповідно до ч.1 ст.11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Відповідно до ч.3 ст.10, ч.ч. 1,2 ст. 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

При цьому колегія судів зауважує проте, що суд відповідно до вимог ст. 11 ЦПК України розглядає справу у межах заявлених позивачем вимог, та рішення суду не може ґрунтуватися на припущеннях за положеннями ч.4 ст. 60 ЦПК України.

Зобов'язавши Приватне акціонерне товариство «АІСЕ Україна» видати ОСОБА_2 довідку про відсутність заборгованості за угодою № 98023 від 25 червня 2005 року для пред'явлення нотаріусу Мелітопольського районного нотаріального округу Запорізької області, суд першої інстанції фактично на припущеннях, загальною фразою , без з'ясування зазначив проте, що з розрахунку ПрАТ «АІСЕ Україна» на думку суду не зрозуміло, яким саме чином виникла заборгованість у ОСОБА_2 перед ПрАТ «АІСЕ Україна» у розмірі 2577,20 грн..

Проте наявність заборгованості обумовлена сплатою коштів на 96, 82 % відсотків від ціни автомобіля, а також умовами Договору між сторонами - адміністративними витратами та страховими внесками.

За вказаних обставин рішення суду , яке ухвалене з порушенням вимог ст.10, 11, ч.ч. 1,2 ст. 60 ЦПК України, ст. ст. 15, 16 ЦК України підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову.

У відповідності до вимог ст. 88 ЦПК України одночасно з задоволенням позову з апеляційної скарги на користь ПрАТ «АІСЕ Україна» підлягають стягненню понесені ним судові витрат 606 гривні 32 копійки за подання апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 307, 309, 314, 317 ЦПК України, колегія суддів

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «АІСЕ Україна» задовольнити.

Рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 29 лютого 2016 року у цій справі скасувати. Ухвалити нове рішення.

В задоволенні позову ОСОБА_2 відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Приватного акціонерного товариства «АІСЕ Україна» понесені судові витрати у розмірі 606 гривні 32 копійки

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржене до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий

Судді: