Постанова № 60148158, 30.08.2016, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

30 серпня 2016 р. № 820/4527/16

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Кучми Ю.В.,

за участі:

секретаря судового засідання - Молчанової О.М.,

представників:

позивача - ОСОБА_1,

відповідача - не прибув,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області про скасування постанови та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_2, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить суд визнати протиправною та скасувати постанову Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області по виконавчому провадженню ВП №51839529 про відмову у відкритті виконавчого провадження від 02.08.2016 р.; зобов'язати Відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області прийняти рішення відповідно до ЗУ "Про виконавче провадження", щодо виконавчого листа по адміністративній справі №820/723/16, виданого Харківським окружним адміністративним судом 14.04.2016 р. про зобов'язання Харківського обласного військового комісаріату (61052, м. Харків, вул. Коцарська, буд. 56, код 08166355) повторно розглянути заяву ОСОБА_2 від 08.12.2015 про виплату одноразової грошової допомоги.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 29.07.2016 р. він звернувся до Відділу примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ у Харківській області з виконавчим листом по адміністративній справі №820/723/16, боржником за яким є Харківський обласний військовий комісаріат. 12.08.2016 р. ОСОБА_2 отримав постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження ВП №51839529 від 02.08.2016 р., мотивовану тим, що пред'явлений виконавчий документ не підвідомчий Відділу примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ у Харківській області, а підлягає виконанню Ленінським ВДВС м. Харкова ГТУЮ у Харківській області за місцезнаходженням боржника. Вважаючи таке рішення відповідача протиправним і таким, що не відповідає вимогам Закону України "Про виконавче провадження", позивач звернувся до суду

У судовому засіданні представник позивача підтримав вимоги і доводи заявленого позову, просив суд задовольнити позовні вимоги.

Відповідач, Відділ примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ у Харківській області, письмових заперечень проти позову не надав, представника для участі у судовому засіданні не направив. Про дату, час та місце судового засідання повідомлявся судом належним чином та завчасно.

Зважаючи, що судом зібрані докази, що в своїй сукупності повно та всебічно висвітлюють обставини спірних правовідносин, та керуючись положеннями ч. 4 ст. 128 КАС України, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи за відсутності представника відповідача.

Суд, вивчивши доводи позову, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав та мотивів.

Судом встановлено, що 29.07.2016 ОСОБА_2 звернувся до Відділу примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ у Харківській області з виконавчим листом по адміністративній справі №820/723/16, виданим Харківським окружним адміністративним судом 14.04.2016 р. Боржником за даним виконавчим документом є Харківський обласний військовий комісаріат, який зобов'язано повторно розглянути заяву ОСОБА_2 від 08.12.2015 р. про виплату одноразової грошової допомоги.

12.08.2016 р. ОСОБА_2 отримав постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження ВП №51839529 від 02.08.2016 р., винесену державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ у Харківській області Мельник Т.О. Спірну постанову з посиланням на положення п. 2 ч. 2 ст. 21 та п. 1 ст. 26 Закону України "Про виконавче провадження" мотивовано тим, що пред'явлений виконавчий документ не підвідомчий Відділу примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ у Харківській області, а підлягає виконанню Ленінським ВДВС м. Харкова ГТУЮ у Харківській області за місцезнаходженням боржника.

Перевіряючи відповідність фактичних і юридичних мотивів, покладених суб'єктом владних повноважень в основу спірного рішення, на відповідність вимогам ч. 3 ст. 2 КАС України, суд зазначає, що відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцію та законами України.

Судом встановлено, що умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначені Законом України "Про виконавче провадження".

Зокрема, підвідомчість виконавчих проваджень відділам примусового виконання рішень визначається положеннями ст. 21 даного Закону, де вказано, що на відділ примусового виконання рішень управлінь державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головного управління юстиції в області, містах Києві та Севастополі покладається виконання рішень, за якими: 1) боржниками є територіальні підрозділи центральних органів виконавчої влади, місцеві суди, міські, районні або селищні ради чи районні державні адміністрації та їх структурні підрозділи, місцеві прокуратури, інші територіальні підрозділи органів державної влади та їх посадові особи; 2) сума зобов'язання становить від трьох до десяти мільйонів гривень або еквівалентну суму в іноземній валюті.

При цьому, у п. 4 ч. 1 ст. 26 Закону України "Про виконавче провадження" зазначено, що державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження у разі пред'явлення виконавчого документа до органу державної виконавчої служби не за місцем або не за підвідомчістю виконання рішення.

Як з'ясовано судом, відповідач відмовив у відкритті виконавчого провадження за пред'явленим виконавчим документом, вважаючи, що він не підвідомчий Відділу примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ у Харківській області, позаяк Харківський обласний військовий комісаріат не відноситься до кола територіальних підрозділів центральних органів виконавчої влади.

Проте, з таким судженням органу державної виконавчої служби суд не може погодитися, з огляду на наступне.

Як визначено Положенням про військові комісаріати (затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 03.06.1998 р. №389, далі за текстом - Положення №389), військові комісаріати є місцевими органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації в особливий період людських і транспортних ресурсів на відповідній території. Військові комісаріати утворюються в Автономній Республіці Крим, областях, м. Києві, інших містах, районах, районах у містах. Залежно від обсягів облікової, призовної та мобілізаційної роботи, крім районних, міських, районних у містах, можуть утворюватися: об'єднані районні військові комісаріати для обслуговування кількох районів чи районів у містах обласного значення або районів і міст районного значення чи кількох районів у містах обласного значення та району (районів); об'єднані міські військові комісаріати для обслуговування одночасно м. Севастополя та району або міста обласного значення та району (районів). Військові комісаріати утворюються, реорганізуються та ліквідуються Міноборони за поданням начальника Генерального штабу - Головнокомандувача Збройних Сил. (п. 1 Положення №389).

У свою чергу, відповідно до Положення про Міністерство оборони України (затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 26.11.2014 р. №671, далі за текстом - Положення №671) Міністерство оборони України (Міноборони) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України. Міноборони є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику з питань національної безпеки у воєнній сфері, сфері оборони і військового будівництва. Міноборони є органом військового управління, у підпорядкуванні якого перебувають Збройні Сили.

Організацію, повноваження та порядок діяльності центральних органів виконавчої влади України визначені Законом України "Про центральні органи виконавчої влади", згідно до ст. 1 якого систему центральних органів виконавчої влади складають міністерства України (далі - міністерства) та інші центральні органи виконавчої влади. система центральних органів виконавчої влади є складовою системи органів виконавчої влади, вищим органом якої є Кабінет Міністрів України. Міністерства забезпечують формування та реалізують державну політику в одній чи декількох сферах, інші центральні органи виконавчої влади виконують окремі функції з реалізації державної політики. Повноваження міністерств, інших центральних органів виконавчої влади поширюються на всю територію держави.

При цьому, Територіальні органи міністерства утворюються як юридичні особи публічного права в межах граничної чисельності державних службовців та працівників міністерства і коштів, передбачених на утримання міністерства, ліквідовуються, реорганізовуються за поданням міністра Кабінетом Міністрів України. Територіальні органи міністерства можуть утворюватися, ліквідовуватися, реорганізовуватися міністром як структурні підрозділи апарату міністерства, що не мають статусу юридичної особи, за погодженням із Кабінетом Міністрів України. Територіальні органи міністерства утворюються у випадках, коли їх створення передбачено положенням про міністерство, затвердженим Кабінетом Міністрів України (ч. 1 ст. 13 Закону України "Про центральні органи виконавчої влади").

Територіальні органи центрального органу виконавчої влади утворюються як юридичні особи публічного права в межах граничної чисельності державних службовців та працівників центрального органу виконавчої влади і коштів, передбачених на його утримання, ліквідовуються, реорганізовуються за поданням міністра, який спрямовує та координує діяльність центрального органу виконавчої влади, Кабінетом Міністрів України. Пропозиції щодо утворення, реорганізації та ліквідації територіальних органів центрального органу виконавчої влади на розгляд міністрові вносить керівник центрального органу виконавчої влади. Територіальні органи центрального органу виконавчої влади можуть утворюватись, ліквідовуватись, реорганізовуватись керівником центрального органу виконавчої влади як структурні підрозділи апарату центрального органу виконавчої влади за погодженням з міністром, який спрямовує та координує діяльність центрального органу виконавчої влади, та Кабінетом Міністрів України. Територіальні органи центрального органу виконавчої влади створюються у випадках, коли їх створення передбачено положенням про центральний орган виконавчої влади, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Територіальні органи центральних органів виконавчої влади можуть утворюватися в інших організаційно-правових формах у порядку, визначеному законодавством. (ч. 1 ст. 21 Закону України "Про центральні органи виконавчої влади"). Територіальні органи центрального органу виконавчої влади можуть утворюватися в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення та як міжрегіональні (повноваження яких поширюються на декілька адміністративно-територіальних одиниць) територіальні органи (у разі їх утворення) (ч. 2 ст. 21 Закону).

Здійснивши системний аналіз викладених норм, суд не знаходить підстав не розповсюджувати положення ч. 2 ст. 21 Закону України "Про виконавче провадження" на Харківський обласний військовий комісаріат як на місцевий орган військового управління.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Оскільки у ході судового розгляду встановлено неправомірність спірного рішення, то суд доходить висновку, що позов в частині вимоги про скасування постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження ВП №51839529 від 02.08.2016 р. підлягає задоволенню.

Зважаючи на встановлений судом факт порушення спірною постановою прав та охоронюваних законом інтересів позивача у сфері публічно-правових відносин і висновок про необхідність її скасування, суд вважає належним способом відновлення прав ОСОБА_2 у спірних правовідносинах зобов'язання відповідача прийняти рішення за пред'явленим до виконання виконавчим документом.

Керуючись ст.ст. 159-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов ОСОБА_2 до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області про визнання протиправною та скасування постанови, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.

Скасувати постанову Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області по виконавчому провадженню ВП №51839529 про відмову у відкритті виконавчого провадження від 02.08.2016 р.

Зобов'язати Відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області прийняти рішення відповідно до ЗУ "Про виконавче провадження", щодо виконавчого листа по адміністративній справі №820/723/16, виданого Харківським окружним адміністративним судом 14.04.2016 р.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова у повному обсязі складена 31.08.2016 р.

Суддя Кучма Ю.В.