Ухвала суду № 60147629, 11.08.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 серпня 2016 року м. Київ К/800/11843/16

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Островича С.Е. Моторного О. А. Костенка М. І.

секретаря судового засідання Орєшко Ю. О.

представники позивача не з'явився

представник відповідача Іщенко В. В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" на постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 26 лютого 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 07 квітня 2016 року у справі за позовом Самбірської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Львівській області до Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИЛА:

Самбірська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Львівській області (далі - Самбірська ОДПІ) звернулась до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" (далі - ПАТ "Укрнафта") в якому просить стягнути заборгованість.

Постановою Окружного адміністративного суду м.Києва від 26 лютого 2015 року позовні вимоги Самбірської ОДПІ задоволено.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 07 квітня 2016 року апеляційну скаргу ПАТ "Укрнафта" залишено без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 26 лютого 2015 року - залишено без змін.

Не погоджуючись з вказаними рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій ПАТ "Укрнафта" подало касаційну скаргу в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 26 лютого 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 07 квітня 2016 року та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог Самбірської ОДПІ.

Відповідно до ч. 1 ст. 220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи, наведені у касаційній скарзі, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлені такі фактичні обставини справи.

На момент звернення до суду з вказаним позовом у відповідача наявний податковий борг з плати за користування надрами для видобування корисних копалин у розмірі 30104314,80 грн., що виник у зв'язку з несплатою ПАТ «Укрнафта» узгоджених податкових зобов'язань, самостійно визначених ним у податкових розрахунках з плати за користування надрами для видобування нафти у сумі 28273616,50 грн., плата за користування надрами для видобування природного газу у сумі 1830698,30 грн., а також пені.

Дана заборгованість виникла внаслідок несплати узгодженого податкового зобов'язання, визначеного відповідачем самостійно у поданих ним податкових розрахунках з плати за користування надрами для видобування нафти за липень - 8538614,49 грн., серпень - 9902280,38 грн., вересень - 9832721,59 грн. та податкових розрахунках з плати за користування надрами для видобування природного газу за липень - 351732,33 грн., серпень - 672590,78 грн., вересень - 806475,19 грн.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем частково погашено суму заборгованості та станом на 05 січня 2015 року заборгованість перед бюджетом складає 21192254,82 грн. (в тому числі залишок несплаченої пені - 687109,69 грн.), а саме: плата за користування надрами для видобування нафти у сумі 18012210,65 грн. (у тому числі пеня - 678013,05 грн.) та плата за користування надрами для видобування природного газу у сумі 3180044,17 грн. (у тому числі залишок несплаченої пені - 9096,64 грн.).

Судами попередніх інстанцій також встановлено, що позивачем у зв'язку з несплатою відповідачем податкового боргу сформовано податкову вимогу від 01 вересня 2014 року №4658-13 на суму 8890246,82 грн. та надіслано 02 вересня 2014 року на адресу відповідача, яку останній отримав 04 вересня 2014.

Відповідно до положень п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України, за органами державної податкової служби закріплено такі права, як здійснення контролю за додержанням норм законодавства з питань регулювання обігу готівки (крім банків) та порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), а також застосовування до платників податків фінансових (штрафних) санкцій, стягнення до бюджетів та державних цільових фондів сум грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягнення сум простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом.

Підпунктом 14.1.137 п. 14.1. ст. 14 та згідно з п.п 41.2 ст. 41 ПК України передбачено, що органами стягнення, якими є державні органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах повноважень, встановлених цим Кодексом та іншими законами України, є виключно контролюючі органи (органи доходів і зборів), а також державні виконавці в межах своїх повноважень.

Відповідно до п.п 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Під грошовим зобов'язанням платника податків ПК України, визначає суму коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності (підпункт 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 ПК України).

Відповідно до п. 95.1 ст. 95 ПК України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Статтею 95 ПК України передбачено, що стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги (пункт 95.1); стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється довиконанняконтролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини (пункт 95.3).

Пунктом 59.5 ст. 59 ПК України, визначено, що у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі, якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Судами попередніх інстанцій зазначено, що матеріалами справи підтверджується заборгованість відповідача з урахуванням часткової сплати, з плати за користування надрами для видобування нафти та природного газу на загальну суму 21192254,82 грн., а отже позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про задоволення позовних вимог Самбірської ОДПІ.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід відхилити, оскільки рішення судів першої та апеляційної інстанцій постановлені з додержанням норм процесуального та матеріального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги висновок суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 220, 221, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" залишити без задоволення, постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 26 лютого 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 07 квітня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України.

Судді С.Е. Острович О. А. Моторний М. І. Костенко