Ухвала суду № 60147376, 30.08.2016, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 серпня 2016 р.Справа № 640/4632/16-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Тацій Л.В.

Суддів: Григорова А.М. , Подобайло З.Г.

за участю секретаря судового засідання Гришко Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м.Харкова на постанову Київського районного суду м. Харкова від 12.07.2016р. по справі № 640/4632/16-а

за позовом ОСОБА_1

до Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м.Харкова

про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Харкова, в якому, після уточнення позовних вимог, просив: визнати неправомірними дії відповідача щодо відмови в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 з 23.11.2015 року відповідно до ч.1 ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»; зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Харкова призначити з 23.11.2015 року пенсію за віком на пільгових умовах.

Постановою Київського районного суду м. Харкова від 12.07.2016р. адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено.

Визнано неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Харкова щодо відмови ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 відповідно до пункту «а» .1 ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Харкова призначити ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 пенсію за віком на пільгових умовах за списком №1 з 13.11.2015 року відповідно до пункту «а» ч. 1 ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Стягнуто з Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Харкова за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 551 грн. 20 коп.

Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить оскаржувану постанову скасувати та прийняти нову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.

Відповідно до ч. 6 ст. 12 та ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання 30.08.2016 року за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, що позивач в період з 26.05.1984 року по 06.12.1986 року працював електрослюсарем підземним з повним робочим днем під землею, з 06.12.1987 року бетонником 3 розряду на підземних роботах, з 26.03.1987 року після закінчення навчання без відриву від виробництва переведений прохідником 4 розряду на підземних роботах та звільнився 25.12.1987 року, з 18.07.1988 року по 20.03.1989 року працював електромонтером по ремонту електрообладнання 3 розряду на Харківському авіаційному заводі ім. Ленінського комсомолу, з 06.05.1989 року прийнятий електрослюсарем підземним 3 розряду з повним робочим днем під землею, 03.04.1991 року переведений чорноробочим вогненного забою 5 розряду з повним робочим днем під землею та 09.03.2000 року - звільнений за власним бажанням, в період з 03.05.2001 року по 13.02.2007 року - працював закрійником, вказане підтверджується копією трудової книжки (а.с. 35-41).

ОСОБА_1, 13.11.2015 року звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до п. «а» ст..13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Рішенням Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Харкова №184 від 17.11.2015 року позивачу відмовлено в призначенні пенсії на пільгових умовах з посиланням на те, що у позивача відсутні уточнюючи довідки з підприємства та дані про проведену атестацію робочого місця.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем неправомірно відмовлено ОСОБА_1 в призначенні пенсії на пільгових умовах, що передбачено п. «а» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Колегія суддів погоджується з таким висновком виходячи з наступного.

У відповідності до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 46 Конституцій України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та п. 15 Положення «Про Пенсійний фонд України», Пенсійний фонд України реалізує свої повноваження через створені у встановленому порядку територіальні управління; рішення про призначення та перерахунок пенсії приймаються районними управліннями Пенсійного фонду України за місцем проживання пенсіонерів.

Відповідно до п. 2 Перехідних положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України , та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення" особам, які працювали на роботах із шкідливими і важкими умовами праці та мали або матимуть право на пенсію відповідно до статті 100 Закону України "Про пенсійне забезпечення", пенсії призначаються за нормами цього Закону, виходячи з вимог віку та стажу, встановлених раніше діючим законодавством.

В ст. 100 Закону України "Про пенсійне забезпечення" передбачено, що особам, які працювали до введення в дію цього Закону на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених раніше діючим законодавством, пенсії за віком призначаються особам, які мають на день введення в дію цього Закону повний стаж на зазначених роботах, що давав право на пенсію на пільгових умовах, пенсії в розмірах, передбачених цим Законом, призначаються відповідно до вимог за віком і стажем, встановлених раніше діючим законодавством.

Відповідно до п. "а" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Проведення атестації робочих місць за списками №1 та №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників було передбачено також положеннями статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 5 листопада 1991 року .

Порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці було затверджено 1 серпня 1992 року постановою Кабінету Міністрів України №442 ( яка була опублікована в Урядовому кур'єрі 21.08.92 №), а тому роботи, професії та посади, передбачені зазначеними списками, за період до 22 серпня 1992 року мають бути враховані призначенні пільгових пенсій без результатів атестації робочих місць.

Відповідно до п. 1 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.93 року N 58, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17 серпня 1993 р. за N 110, трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. За відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи. У тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

У пунктах 1 та 2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 зазначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.

Відповідно до п. 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів в ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року № 637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Зі змісту вказаних норм вбачається, що довідки мають надаватися у разі, коли відсутні відомості в трудовій книжці про роботу особи у спірний період, що визначає її право на пільгову пенсію.

Атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно з Порядком проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 р. № 442 (далі Порядок) та Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Міністерства праці України (далі Мінпраці) від 01.09.1992 року № 41 (далі Методичні рекомендації).

Відповідно до зазначених нормативних актів основна мета атестації полягає у регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.

Згідно з п. 4 Порядку та підпунктом 1.5 п.1 Методичних рекомендацій періодичність проведення атестації робочих місць визначається безпосередньо колективним договором підприємства і проводиться не рідше одного разу на 5 років. Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства чи організації.

Таким чином, атестація робочих місць повинна була бути проведена на підприємстві вперше, згідно із Порядком та Методикою 01.09.1997 року.

З матеріалів справи, а саме з копії трудової книжки позивача вбачається, що на період 01.09.1997 року ОСОБА_1 вже мав 10 річний пільговий стаж.

Відповідно до п.8 Порядку відомості про результати атестації робочих місць заносяться до карти умов праці, форма якої затверджується Мінпраці, тобто не відображено в трудовій книжці.

Щодо доводів, викладених в апеляційній скарзі про відсутність у позивача довідок, що уточнюють особливий характер роботи, колегія суддів зазначає наступне.

Як вбачається з копії трудової книжки позивача в період, що дає право на пільгову пенсію, він працював на шахтоуправлінні «Рассвет», що знаходиться в Кіровське Донецької області.

Розпорядженням Кабінету міністрів України від 02 грудня 2015 року затверджено перелік непідконтрольних, а також прифронтових населених пунктів у зоні АТО.

З вказаного розпорядження слідує, що м. Кіровське Донецької області знаходиться на непідконтрольній українській владі території.

Отже, позивач не має можливості надати первинні документи, що знаходяться на підприємстві.

Відсутність документів, які свідчать про атестацію робочого місця, внаслідок проведення антитерористичної операції та знаходження підприємств на тимчасово окупованій території, не може порушувати право позивача на отримання пенсії, гарантоване Конституцією України.

Відповідно до ст. 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку: пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

Статтею 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення", встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 2 Перехідних положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення".

Згідно ст.83 Закону України «Про пенсійне забезпечення» пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку, пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції та вважає, що Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Харкова неправомірно відмовлено позивачу в призначенні пенсії на пільгових умовах по Списку №1 відповідно до ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла до висновку, що постанова суду першої інстанції прийнята у відповідності до норм чинного матеріального та процесуального права, а тому підстави для її скасування відсутні.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 09.08.2016 року Управлінню Пенсійного фонду України в Київському районі м. Харкова було відстрочено сплату судового збору за подання апеляційної скарги на постанову суду до моменту прийняття судового рішення.

Враховуючи, що апеляційна скарга суб'єкта владних повноважень, якому було відстрочено сплату судового збору до ухвалення судового рішення за наслідками апеляційного перегляду, залишена без задоволення, колегія суддів дійшла висновку про необхідність стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Харкова судовий збір в розмірі 606 грн. 32 коп. за подання апеляційної скарги по даній справі.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м.Харкова залишити без задоволення.

Постанову Київського районного суду м. Харкова від 12.07.2016р. по справі № 640/4632/16-а залишити без змін.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління Пенсійного фонду України у Київському районі м. Харкова (61022, м. Харків, майд. Свободи, б.5, Держпром, 2 п-д, 3 поверх) судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 606 (шістсот шість) гривень 32 копійки до спеціального фонду Державного бюджету України - отримувач - УДКСУ у Червонозаводському районі м. Харкова, МФО 851011, код ЄДРПОУ 37999628, банк: ГУ ДКСУ в Харківській області, рахунок 31210206781011, код класифікації доходів бюджету 22030001, код ЄДРПОУ Харківського апеляційного адміністративного суду 34331173.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Тацій Л.В.Судді Григоров А.М. Подобайло З.Г.