Ухвала суду № 60147273, 25.08.2016, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 серпня 2016 року Справа № 876/10810/15

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі :

головуючого судді Большакової О.О.,

суддів Глушка І.В., Макарика В.Я.,

з участю секретаря судового засідання Малетич М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові адміністративну справу за позовом першого заступника прокурора в м. Івано-Франківську в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області до Комунального підприємства «Дорожнє ремонтно-експлуатаційне управління» про стягнення заборгованості за апеляційною скаргою Комунального підприємства «Дорожнє ремонтно-експлуатаційне управління» на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2015 року,

В С Т А Н О В И В :

Перший заступник прокурора м. Івано-Франківська в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську Головного управління ДФС в Івано-Франківській області звернулися в суд з позовною заявою до Комунального підприємства «Дорожньо ремонтно-експлуатаційне управління» (далі - КП «Дорожньо ремонтно-експлуатаційне управління») про стягнення заборгованості з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог в сумі 2140138,75 грн.

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2015 року позов задоволено повністю. Стягнуто з КП «Дорожньо ремонтно-експлуатаційне управління» податковий борг в розмірі 2140138 (два мільйони сто сорок тисяч сто тридцять вісім) грн. 75 коп. з розрахункових рахунків в банках, які обслуговують дане підприємство та за рахунок готівки, що йому належить.

Із таким судовим рішенням не погодилося КП «Дорожньо ремонтно-експлуатаційне управління», подавши апеляційну скаргу. Вважає, що висновки суду першої інстанції не відповідають обставинами справи та викладені з порушенням норм чинного законодавства. Просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначив, що позовні вимоги про стягнення податкового боргу з рахунків платника податків відкритих у банках, обслуговуючих відповідача, а так само за рахунок готівки, що йому належить, належить розглядати в спеціальному порядку, що визначений ст. 183-3 КАС України, за поданням податкового органу.

У судовому засіданні представник позивача Шиміна Н.М. заперечила проти доводів апеляційної скарги та просила залишити рішення суду першої інстанції без змін.

Представник апелянта у судове засідання не з'явився, хоча був належним чином повідомленим про час та місце судового розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та апеляційної скарги, в межах викладених в ній доводів, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що заборгованість до бюджету виникла в результаті несплати платежів - податку на додану вартість на загальну суму 2291255,83 грн., що виник внаслідок несплати самостійно задекларованих сум згідно узгоджених податкових зобов'язань в сумі 1471177,00 грн. у відповідності до поданих декларацій за липень, серпень, жовтень 2013 року, лютий березень, квітень, червень, липень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2014 року та січень, лютий 2015 року, узгоджений податкових зобов'язань в сумі 2077,00 грн. у відповідності до поданих уточнюючих розрахунків № 9051708472 від 01.12.2013 року на суму 1000,00 грн., № 9066590482 від 01.04.2014 року на суму 1059,00 грн., № 9070115706 від 01.02.2015 року на суму 18,00 грн.

Штрафних санкцій по податку на додану вартість в сумі 165434,51 грн. виникли у відповідності до акту та податкового повідомлення-рішення № 0017061501 від 10.09.2013 року на суму 33365,87 грн., акту та податкового повідомлення-рішення № 0025181501 від 22.11.2013 року на суму 38713,98 грн., акту та податкового повідомлення-рішення № 0007271501 від 17.04.2014 року на суму 9292,39 грн., акту та податкового повідомлення-рішення № 0010971501 від 12.05.2014 року на суму 4386,66 грн., акту та податкового повідомлення-рішення № 0013211501 від 16.06.2014 року на суму 6069,29 грн., акту та податкового повідомлення-рішення № 0015831501 від 25.07.2014 року на суму 12487,84 грн., акту та податкового повідомлення-рішення № 0021311501 від 10.09.2014 року на суму 10942,26 грн., акту та податкового повідомлення-рішення №0025731501 від 20.10.2014 року на суму 12925,33 грн., акту та податкового повідомлення-рішення № 0030261501 від 17.11.2014 року на суму 9815,02 грн., акту та податкового повідомлення-рішення № 0034991501 від 19.12.2014 року на суму 13409,83 грн., акту та податкового повідомлення-рішення № 0001841501 від 11.02.2015 року на суму 13963,04 грн.

Штрафні санкції нараховані згідно уточнюючих розрахунків № 9051793478 від 10.09.2014 року на суму 30,00 грн., № 9066590482 від 17.11.2014 року на суму 32,00 грн., № 9070115706 від 16.04.2015 року на суму 1,00 грн. Пеня, що обліковується в КОР з 02.09.2013 року по 12.06.2015 року в сумі 652567,32 грн., - земельного податку на загальну суму 8110,50 грн., що виник внаслідок несплати самостійно задекларованих сум згідно податкового розрахунку № 9009013160 від 04.02.2015 року на суму 1719,90 грн. Пеня, що обліковується в КОР з 29.09.2014 року по 02.06.2015 року в сумі 6390,60 грн., - нарахована по податку на прибуток на загальну суму 7512,37 грн., що виник внаслідок несплати самостійно задекларованих сум згідно податкової декларації з податку на прибуток підприємства (річна) № 9080975371 від 20.02.2015 року на суму 2,00 грн., пені, що обліковується в КОР з 11.11.2014 року по 02.06.2015 року на суму 6208,49 грн., штрафних санкцій у відповідності до рішень № 0028561502 від 07.11.2014 року на суму 678,34 грн., № 0001021502 від 27.01.2015 року на суму 160,23 грн. та № 0006851502 від 05.05.2015 року на суму 463,31 грн. - по податку з доходів фізичних осіб на загальну суму 26903,05 грн. згідно пені, що обліковується в КОР з 11.12.2014 року по 02.06.2015 року в сумі 26903,05 грн.

Державною податковою інспекцією у м. Івано-Франківську Головного управління ДФС в Івано-Франківській області надсилались КП «Дорожньо ремонтно-експлуатаційне управління» податкові повідомлення-рішення по вказаних вище податкових зобов'язаннях податкового повідомлення-рішення від 07.11.2014 року № 0028561502 (вручено 10.11.2014 року), від 27.01.2015 року № 0001021502 (вручено 29.01.2015 року), від 05.05.2015 року № 0006851502 (вручено 07.05.2015 року), від 10.09.2013 року № 0017061501 (вручено 12.09.2013 року), від 22.11.2013 року № 0025181501 (вручено 28.11.2013 року), від 17.04.2014 року № 0007271501 (вручено 22.04.2014 року), від 12.05.2014 року № 0010971501 (вручено 14.05.2014 року), від 16.06.2014 року № 0013211501 (вручено 18.06.2014 року), від 25.07.2014 року № 0015831501 (вручено 25.07.2014 року), від 10.09.2014 року № 0021311501 (вручено 12.09.2014 року), від 20.10.2014 року № 0025731501 (вручено 21.10.2014 року), від 17.11.2014 року № 0030261501 (вручено 20.11.2014 року), від 19.12.2014 року № 0034991501 (вручено 19.12.2014 року), від 11.02.2015 року № 0001841501 (вручено 12.02.2015 року), та ним не оскаржувались, тобто є узгодженими.

Згідно вимог статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно п. 14.1.175 ст. 14 Податкового кодексу України податковий борг сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно п. 15.1 ст. 15 Податкового кодексу України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 ст 16 Податкового кодексу України передбачено, що платник податків зобов'язаний: сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до п. 41.1 ст. 41 Податкового кодексу України, контролюючими органами є органи доходів і зборів - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування єдиної державної податкової, державної митної політики в частині адміністрування податків і зборів, митних платежів та реалізує державну податкову, державну митну політику, забезпечує формування та реалізацію державної політики з адміністрування єдиного внеску, забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями при застосуванні податкового та митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску (далі - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику), його територіальні органи.

Пунктом 41.2 статті 41 Податкового кодексу України передбачено, що органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень. Стягнення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску за виконавчими написами нотаріусів не дозволяється.

Керуючись статтею 59 Податкового кодексу України 01.06.2012 року відповідачу надіслано вимогу за №1242 від 01.06.2012 року, яка залишилась без реагування.

Сума заборгованості підтверджується наявними у справі доказами, а саме: податковими деклараціями з податку на додану вартість (а.с. 15-42), уточнюючими розрахунками податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок (а.с. 43-50) та податковою декларацією з податку на прибуток підприємства (а.с. 51-52).

Як вбачається з матеріалів справи, ДПІ у м. Івано-Франківську зверталось у Івано-Франківський окружний адміністративний суд з поданням про стягнення в дохід державного бюджету з розрахункових рахунків податковий борг по декларації за березень 2014 року на суму 95554 грн. та по декларації за вересень 2014 року на суму 98089 грн., 08.05.2014 року подання по справі № 809/1361/14 задоволено на суму 95554 грн. 03.11.2014 року подання по справі № 809/3534/14 задоволено на суму 98089 грн.

Судом першої інстанції вірно зазначено, що пунктом 56.11 статті 56 Податкового кодексу України, встановлено, що не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначено платником податків.

Відповідно до п. 59.5 ст. 59 Податкового кодексу України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

Відповідно до п. 59.4 ст. 95 Податкового кодексу України, орган державної податкової служби на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків.

Колегія суддів апеляційного суду не погоджується з доводами апелянта щодо необхідності розглядати дану справу в спеціальному порядку, що визначений ст. 183-3 КАС України, оскільки вказана стаття не зобов'язує податковий орган звертатися до суду лише в зазначеному порядку.

Враховуючи наведене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача податкового боргу в розмірі 2140138,75 грн.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а постанова відповідає нормам матеріального та процесуального права.

Керуючись ч. 3 ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд,

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу Комунального підприємства «Дорожнє ремонтно-експлуатаційне управління» залишити без задоволення, а постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2015 року у справі № 809/2520/15 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання у повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя О.О. Большакова

Судді І.В. Глушко

В.Я. Макарик

Повний текст виготовлено 30 серпня 2016 року.