Ухвала суду № 60147256, 29.08.2016, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 серпня 2016 р. Справа № 876/5171/16

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого Шинкар Т.І.,

суддів Глушка І.В.,

Макарика В.Я.,

секретаря судового засідання Малетич М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Тернопільське об'єднання «Текстерно» на постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 16 червня 2016 року у справі №607/19152/15-а за позовом ОСОБА_2 до Тернопільського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Тернопільської області, третя особа Відкрите акціонерне товариство «Тернопільське об'єднання «Текстерно» про визнання дій протиправними та зобов'язання призначити пільгову пенсію,-

В С Т А Н О В И В:

17.12.2015р. ОСОБА_2 звернулась в суд з позовом до Управління Пенсійного фонду України в м.Тернополі, правонаступником якого є Тернопільське об'єднане Управління Пенсійного фонду України Тернопільської області, (далі - Управління), третя особа - Відкрите акціонерне товариство «Тернопільське об'єднання «Текстерно» (далі - Товариство), просила визнати неправомірними дії відповідача по факту відмови у призначенні пенсії, яка зафіксована у протоколі від 08.10.2015р., зобов'язати відповідача призначити позивачу пенсію відповідно до п. «є» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з часу першого звернення до Пенсійного фонду України, а саме з 01.10.2015р.

Постановою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 16.06.2016р. позов задоволено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Відкрите акціонерне товариство «Тернопільське об'єднання «Текстерно» подало апеляційну скаргу, просить скасувати постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 16.06.2016р. і прийняти нову, в якій відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог. Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що з 01.01.1992р. по 18.12.2003р. Товариство працювало неритмічно, що встановлено судовими рішеннями, які набрали законної сили і є у матеріалах справи. У трудовій книжці позивача відсутні відомості про періоди простою ВАТ «Текстерно», а тому на підтвердження стажу роботи в період з 01.01.1992р. по 18.12.2003р. видано уточнюючу довідку №12 від 20.07.2011р. Відповідно до колективного договору, укладеного між адміністрацією Товариства та профспілковим комітетом, до пільгового стажу зараховується період фактично відпрацьованих днів. Згідно з уточнюючою довідкою №12 від 20.07.2011р. позивач з 01.01.1992р. по 18.12.2003р. відпрацювала 4 роки 9 місяців 12 днів (фактично 1221 день). Інформація довідки не оспорювалась і була видана на вимогу позивача. Інформація про фактично відпрацьовані дні складена на основі бухгалтерських розрахунків по виплаті заробітної плати і зазначена у Книгах розрахункових листків. Таким чином спеціальний трудовий стаж позивача становить 19 років 1 місяць 22 дні. Вказує, що у наказах про призупинення та зупинку ВАТ «Текстерно» не зазначається інформація про роботу окремого працівника і його фактично відпрацьовані дні.

Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання апеляційного суду не з'явилися, хоча належним чином повідомленні про місце та час розгляду справи, що відповідно до ч.4 ст.196 КАС України не перешкоджає судовому розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наявні в справі матеріали, доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін з огляду на наступне.

З матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_2 працювала у ВАТ «Текстерно» на посаді ткалі з 12.09.1979р. по 18.12.2003р.

01 жовтня 2015 року ОСОБА_2 звернулася до Управління Пенсійного фонду України в м.Тернополі із заявою про призначення їй пенсії за віком на пільгових умовах, оскільки досягла встановленого віку, який дає право на призначення зазначеного виду пенсії.

Відповідно до Протоколу №54 від 08.10.2015р. Управлінням в призначенні такої пенсії відмовлено у зв'язку з тим, що стаж роботи ОСОБА_2, як робітниці текстильного виробництва становить 04 роки 09 місяців 12 днів за період роботи з 01.01.1992р. по 18.12.2003р., що недостатньо для призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Вважаючи таку відмову незаконною, ОСОБА_2 звернулась із позовом до суду.

Перевіряючи законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходить з наступного.

Відповідно до п.16 Розділу XV Прикінцеві положення Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003р. №1058-IV, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, (далі - Закон №1058-IV) до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону. Положення Закону України «Про пенсійне забезпечення» застосовуються в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах і за вислугу років.

Згідно з п. «є» ч.1 ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991р. №1788-XII, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, (далі - Закон №1788-XII) робітниці текстильного виробництва, зайняті на верстатах і машинах, - за списком виробництв і професій, затверджуваним у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України, - після досягнення 55 років і при стажі зазначеної роботи не менше 20 років. До досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки 1970 року народження і старші після досягнення ними віку, встановленого абзацами третім - тринадцятим пункту «б» частини першої цієї статті.

Відповідно до положень п. «б» ч.1 ст.13 Закону №1788-XII до досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки 1970 року народження і старші після досягнення ними такого віку: 50 років - по 31 березня 1965 року включно.

З матеріалів справи встановлено, що на момент звернення до Управління щодо призначення пенсії за віком на пільгових умовах позивачу виповнилось 54 роки.

Відповідно до ч.4 ст.24 Закону №1058-IV періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Згідно з ч.1 ст.56 Закону №1788-XII до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.

Відповідно до п. «е» та «ж» ч.3 ст.56 Закону №1788-XII до стажу роботи зараховується також: тимчасова непрацездатність, що почалася у період роботи; час догляду непрацюючої матері за малолітніми дітьми, але не довше ніж до досягнення кожною дитиною 3-річного віку.

Згідно з ч.2 ст.24 Закону №1058-IV страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Статтею 62 Закону №1788-XII встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

З трудової книжки позивача НОМЕР_1 встановлено, що з 12.07.1979р. позивач прийнята на посаду ткалею п'ятого розряду на Тернопільський бавовняний комбінат (зараз - ВАТ ТО «Текстерно») (Наказ №621 від 23.07.1979 р.) де працювала по 18.12.2003р. (наказ №121-ок від 11.12.2003 р.), що відповідачем й третьою особою не заперечується.

Однак, в апеляційній скарзі апелянтом зазначено, що у трудовій книжці ОСОБА_2 відсутні відомості про періоди простою Товариства з 01.01.1992р.

Так, відповідно до статті 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993р. №637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі - Порядок №637).

Згідно з п.1 Порядку №637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Відповідно до п.3 Порядку №637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Згідно з п.20 Порядку №637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток №5).

У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Відповідно до довідки №12 від 20.07.2011р., виданої ВАТ ТО «Текстерно», за період роботи із 01.01.1992 р. по 18.12.2003 р. стаж роботи позивача за професією ткач на ВАТ «Тернопільське об'єднання «Текстерно» становить 04 роки 09 місяців 12 днів (а.с.12).

Згідно з довідкою про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній №2 від 24.02.2016р., виданою ВАТ «Тернопільське об'єднання «Текстерно», ОСОБА_2 працювала повний робочий день у ВАТ «Тернопільське об'єднання «Текстерно» і за період із 12.07.1979р. по 31.12.1991р. виконувала роботи по обслуговуванню ткацьких верстатів в бавовняному виробництві за професією ткач. За період із 12.07.1979р. по 31.12.1991р. трудовий стаж становить 07 років 07 місяців 12 днів (а.с.33)

Довідкою №06/80 від 24.02.2016р., виданою ВАТ «Тернопільське об'єднання «Текстерно», підтверджено, що позивач під час роботи у Тернопільському об'єднанні «Текстерно», дійсно перебувала у: - додатковій частково оплачуваній відпустці до досягнення дітьми віку одного року, а на наступні пів року без збереження зарплати з 30.07.1984р. по 03.12.1985р. (Нак. № 224-ок від 16.07.1984р.); - додатковій частково оплачуваній відпустці до досягнення дітьми віку одного року, а на наступні пів року без збереження зарплати з 01.01.1987р. по 06.04.1988р. (згідно заяви, є запис в особовій картці); - відпустці без збереження заробітної плати згідно заяви з 26.01.1989р. на один тиждень (є запис в особовій картці); - відпустці без збереження заробітної плати згідно заяви з 17.05.1989р. на 10 днів (є запис в особовій картці); - додатковій відпустці по догляду за дітьми віком до 3-х років з оплатою згідно Постанови РМ УРСР №72 від 28.03.1991р., з 29.05.1991р. по 17.03.1994р. (Наказ № 53-ОС від 29.05.1991р.). З цієї відпустки вийшла достроково 22.11.1993р., про що свідчить запис в особовій картці (а.с.32).

Відповідно до Довідки про кількість фактично відпрацьованих днів, днів чергової відпустки та тимчасової непрацездатності (лікарняних) у період з 1992р. по 2003р., виданою Керуючим санацією ВАТ «Текстерно», всього позивачем фактично відпрацьовано 897 днів, 261 день відпустки, 63 дні тимчасової непрацездатності (лікарняні) (а.с.34).

Відповідно до ч.2 ст.181 Кодексу Законів про працю України, відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трьохрічного віку та відпустка без збереження заробітної плати ( частина третя та шоста ст.179 цього кодексу) зараховуються як до загального, так і до безперервного стажу роботи і до стажу за спеціальністю.

Таким чином, час зазначених відпусток у період до 1 січня 2004 року в повному обсязі зараховується до спеціального стажу, що дає право на пенсію за вислугу років і на пільгових умовах, а також до загального стажу роботи. При цьому виключається можливість зменшення тривалості трудового стажу в зв'язку з невиконанням під час відпустки своїх безпосередніх трудових обов'язків.

Як встановлено з довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній №2 від 24.02.2016р. у період роботи позивача не враховано періоди перебування у оплачуваних відпустках по догляду за дитиною до досягнення відповідного віку та дні її тимчасової непрацездатності (а.с.33).

Водночас, покликання апелянта на те, що з 1992 року Товариство працювало неритмічно та згідно з укладеним колективним договором між адміністрацією та профспілковим комітетом застосовувався режим скороченого робочого часу /тижня, місяця/ та підсумований облік робочого часу, виходячи із реальних можливостей, при наявності сировини та реалізацію готової продукції, а тому до пільгового стажу зараховується період роботи за фактично відпрацьований стаж згідно з представленими уточнюючими довідками, не заслуговують на увагу, оскільки відсутні як нормативна база, так і докази на підтвердження цих фактів.

В свою чергу суд апеляційної інстанції зазначає, що подана Товариством Довідка про кількість фактично відпрацьованих днів позивачем за період з 1992р. по 2003р. (а.с.34) не підтверджена жодними первинними документами.

Таким чином, суд апеляційної інстанції вважає вірними висновки суду першої інстанції, що позивач досягла віку, який є можливим для призначення пенсії за віком на пільгових умовах, з 12.09.1979р. по 18.12.2003р. працювала згідно записів трудової книжки на посаді ткалі у ВАТ «Текстерно», - посаді, яка дає право на призначення такого виду пенсії, у зазначений період перебувала у відпустках по догляду за дітьми, який разом з періодами тимчасової непрацездатності згідно записів особової картки позивача законодавством відноситься до пільгового, а тому має право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Згідно з ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Відповідно до ст.159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Так, у п.29 Рішення Європейського суду з прав людини від 09.12.1994р. Справа «Руїз Торіха проти Іспанії» (серія А, №303А) Суд повторює, що згідно з його установленою практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтованості рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Відповідно до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до переконання, що суд першої інстанції, ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги Товариства висновків суду першої інстанції не спростовують.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Тернопільське об'єднання «Текстерно» залишити без задоволення, а постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 16 червня 2016 року у справі №607/19152/15-а - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання у повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя Т.І. Шинкар

Судді: І.В. Глушко

В.Я. Макарик

Повний текс Ухвали складено 30.08.2016р.