Рішення № 60144375, 25.08.2016, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 11/77/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.08.2016 Справа № 908/1757/16

м. Запоріжжя

Господарський суд Запорізької області у складі:

головуючий - суддя Гончаренко С.А.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Концерн «Міські теплові мережі» в особі Філії Концерну «Міські теплові мережі» Олександрівського району (бул. Гвардійський, буд. 137, м.Запоріжжя, Запорізька область 69091; фактична адреса: вул. Святого Миколая (Артема), буд. 137, м. Запоріжжя, Запорізька область, 69002, код. ЄДРПОУ 32121458),

до відповідача: Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 (АДРЕСА_2, код ІПН НОМЕР_1),

у присутності представників сторін:

від позивача: Іванчик О.М. - дов. №233/20-19 від 11.07.2016;

від відповідача: не з'явився;

про: стягнення 9925,92грн., -

В С Т А Н О В И В :

До господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Концерну «Міські теплові мережі» в особі Філії Концерну «Міські теплові мережі» Олександрівського району про стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 8442,05грн. основного боргу за поставлену теплову енергію, 1091,20грн. пені, 81,30грн. 3% річних і 311,37грн. інфляційних втрат за договором №214 про постачання теплової енергії в гарячій воді від 01.10.2004.

30.06.2016 порушено провадження по справі, призначені дата і час судового засідання. У зв'язку із неявкою відповідача та ненадання ним відзиву на позовну заяву, розгляд справі відкладався.

Позивач наполягає на задоволенні позовних вимог, посилаючись, зокрема, на те, що спір виник внаслідок неналежного виконання відповідачем взятих зобов'язань за договором №214 про постачання теплової енергії в гарячій воді від 01.10.2004 в частині повної та своєчасної оплати наданих послуг. Затримка оплати вартості поставленої теплової енергії обумовила нарахування пені, сум 3% річних та втрат від інфляції. Разом з цим, позивач просить судові витрати, пов'язані із розглядом справи віднести на відповідача.

Відповідач вимоги суду не виконав, відзив на позовну заяву та витребувані докази не надав, акт звіряння взаємних розрахунків, направлений на його адресу позивачем, не підписав. В судове засідання повноважного представника не направив. Заяв про розгляд справи без повноважного представника відповідача на адресу суду не надходило.

У відповідності до п. 3.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» місцезнаходження юридичної особи або місце проживання фізичної особи - підприємця визначається на підставі відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (стаття 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців»).

Згідно до даних, які містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (minjust.gov.ua) та спеціальному витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 30.06.2016, юридичною адресою фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 є - 69059, АДРЕСА_1.

Ухвала господарського суду направлялась за вказаною адресою.

Поштове відправлення із ухвалою суду від 30.06.2016, повернулось на адресу суду із відміткою поштового відділення «За закінченням терміну зберігання».

За таких обставин справа розглядається в порядку передбаченому ст.75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними в матеріалах справи документами та за відсутністю повноважного представника відповідача.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, а також ретельно дослідивши додатково надані сторонами докази, встановив наступні обставини:

Статтею 11 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) закріплено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Відповідно до п. 2 цієї статті підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Зобов'язанням, відповідно до п. п. 1, 2 ст. 509 ЦК України, є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

01.10.2004 між Концерном «Міські теплові мережі» (надалі - Енергопостачальна організація) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (надалі - Споживач) укладено договір №214 про постачання теплової енергії в гарячій воді.

Згідно п. 1.2 вказаного Договору, Енергопостачальна організація бере на себе зобов'язання постачати Споживачеві теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах, а Споживач, в свою чергу - оплачувати одержану теплову енергію разом з втратами теплової енергії на теплотрасі, що перебуває на балансі Споживача за діючими тарифами (цінами) в терміни та порядку, передбачені Договором.

У розділі 10 Договору зазначено, що він набуває чинності після підписання його обома сторонами та діє з 01.10.2004 і діє до 30.09.2009. Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, окрім досягнення взаємної згоди сторін про його розірвання. Припинення дії договору не звільняє Споживача від обов'язку повної сплати за спожиту теплову енергію.

Статтею 655 ЦК України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Позивач, виконуючи договірні зобов'язання, за період з жовтня 2015 року по квітень 2016 року відпустив відповідачу теплову енергію на суму 8442,05грн., що підтверджується рахунками та актами приймання-передачі за поставлену теплову енергію за вказаний період.

Стаття 692 ЦК України визначає обов'язок покупця оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Згідно з п. 6.2 Договору розрахунковим періодом - є календарний місяць.

Пунктом 6.3 Договору передбачено, що Енергопостачальна організація після 7-го числа місяця, наступного за розрахунковим, надає Споживачу рахунок за фактично спожиту теплову енергію, акт надання послуг і податкову накладну. Споживач зобов'язується оформити акт надання послуг і до 25 числа місяця, наступного за розрахунковим, повернути його Енергопостачальній організації.

Позивач щомісяця направляв акти та рахунки на адресу відповідача, про свідчать реєстри на відправку рахунків та актів, з відмітками поштових відділень.

В примітках вказаних актів приймання-передачі теплової енергії зазначено, що у разі неповернення оформленого акту або ненадання письмових заперечень про підписання акту в установлені договором терміни, акт вважається погодженим.

Відповідач письмових заперечень про підписання актів в установлені договором термін, щодо зазначених актів за спірний період не надав.

Відповідно до п. 40 Правил користування тепловою енергією, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2007 №1198, споживач зобов'язаний дотримуватись вимог норматипно-технічних документів та договору, вчасно проводити розрахунки за спожиту теплову енергію та здійснювати інші платежі відповідно до умов договору та цих Правил.

Відповідно до п. 3.2.2 Договору Споживач зобов'язується виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах згідно рахунків за теплову енергію і в терміни, які передбачені договором.

Відповідно до п. 6.5 Договору, Споживач зобов'язаний до 20 числа поточного місяця, перерахувати на розрахунковий рахунок Енергопостачальної організації суму заборгованості за спожиту теплову енергію.

Стаття 193 Господарського кодексу України (надалі ГК України) передбачає, суб'єкти господарювання та учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Аналогічне положення закріплено в ст. 526 ЦК України. Так, зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно умовам договору та вимогам цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а у разі відсутності таких умов і вимог - згідно звичаїв ділового обігу або іншим вимогам, які звичайно ставляться.

Відповідач взяті на себе зобов'язання за договором в частині повної та своєчасної оплати вартості отриманої теплової енергії не виконав, у зв'язку з чим за період з жовтня 2015 року по квітень 2016 року залишається неоплаченою поставлена теплова енергія на суму 8442,05грн.

Відповідно до ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України одним з наслідків порушення зобов'язань є сплата неустойки, розмір якої встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Також, у відповідності до ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до п.7.2.3 договору в разі несвоєчасного виконання розрахунків за теплову енергію, Споживачу нараховується пеня у розмірі 1,0% від належної до сплати суми за кожний день прострочення, але не більше 100% загальної суми боргу.

Позивачем здійснено розрахунок пені з урахуванням вимог ст. 3 Закону України «Про відповідальність про несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, а саме розмір пені за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань обчислюється від простроченої суми та не повинен перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

За порушення строків оплати позивач нарахував та заявив до стягнення з відповідача пеню в сумі 1091,20грн. за період з 21.11.2015 по 13.06.2016.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

За порушення строків оплати позивач нарахував та заявив до стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 81,30грн. за період з 21.11.2015 по 13.06.2016 і інфляційні втрати в сумі 311,37грн. за період з грудня 2015 року по травень 2016 року.

Суми пені, 3% річних та втрат від інфляції ретельно перевірені в судовому засіданні, розрахунок здійснено вірно.

Позовні вимоги законні, обґрунтовані і підтверджуються зібраними в справі доказами.

Судові витрати віднести на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 75, 82-85 Господарського процесуального Кодексу України, -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_2, код ІПН НОМЕР_1) на користь концерну «Міські теплові мережі» в особі Філії Концерну «Міські теплові мережі» Олександрівського району (бул.Гвардійський, буд. 137, м. Запоріжжя, Запорізька область 69091; фактична адреса: вул. Святого Миколая (Артема), буд. 137, м. Запоріжжя, Запорізька область, 69002, код. ЄДРПОУ 32121458) 8442 (вісім тисяч чотириста сорок дві) грн. 05коп. основного боргу за поставлену теплову енергію, 1091 (одну тисячу дев'яносто одну) грн. 20коп. пені, 81 (вісімдесят одну) грн. 30коп. річних, 311 (триста одинадцять) грн. 37коп. інфляційних втрат і 1378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) грн. 00коп. судового збору. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В засіданні 25.08.2016 оголошена вступна і резолютивна частини рішення. Рішення в повному обсязі складено і підписане 29.08.2016.

Суддя С.А. Гончаренко