Постанова № 60143075, 13.07.2016, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 липня 2016 р. Справа № 804/2895/16 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіЦарікової О.В., секретаря судового засіданняБезрученко К.В., за участю: представників позивача Труфанова В.І., Нестерова - Сурменко О.П. представника відповідача Немченко К.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства «Сентравіс Продакшн Юкрейн» до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального Головного управління ДФС про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИВ:

24 травня 2016 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Приватного акціонерного товариства «Сентравіс Продакшн Юкрейн» до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального Головного управління ДФС про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 28.12.2015 № 0001074600 (форма «В4»).

В обґрунтування позову зазначено, що позивач здійснює експорт власновиготовленої продукції; операції з вивезення товарів на експорт підприємством позивача оподатковуються за нульовою ставкою відповідно до п.п. 195.1.1 п. 195.1 ст. 195 ПК України, що відображено в декларації з ПДВ за жовтень 2015 року. За результатами проведеної відповідачем камеральної перевірки даних, задекларованих Приватним акціонерним товариством «Сентравіс Продакшн Юкрейн» у декларації за жовтень 2015 року щодо сум бюджетного відшкодування контролюючим органом встановлено, що підприємством позивача занижено базу оподаткування ПДВ за ставкою 20% на суму, розраховану виходячи з перевищення собівартості над фактичною ціною при здійсненні операцій з вивезення товарів за межі митної території України, всього на суму у розмірі 12501062,00 грн., у зв'язку з чим завищено від'ємне значення податкового кредиту з ПДВ на суму у розмірі 2500212,00 грн. Під час камеральної перевірки податковим органом встановлено, що база оподаткування для визначення податкових зобов'язань була визначена відповідачем на підставі податкових накладних, які підприємством виписувалися на суму різниці між фактичною ціною продажу продукції та її собівартістю. Такі податкові накладні були виписані помилково, про що позивач повідомляв податковий орган. Помилка виникла у зв'язку з тим, що позивач застосував правило виписки податкових накладних під час здійснення операцій з постачання товарів до операції з вивезення товарів у режимі експорту. З урахуванням зазначених обставин відповідачем встановлено, що Приватним акціонерним товариством «Сентравіс Продакшн Юкрейн» порушено п. 188.1 ст. 188 ПК України, який визначає базу оподаткування операцій з постачання товарів / послуг, оскільки для своїх операцій з вивезення товарів за межі України позивач не застосував визначену у цьому пункті базу оподаткування для операцій з постачання товарів. На підставі встановлених під час камеральної перевірки обставин Спеціалізованою державною податковою інспекцією з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального Головного управління ДФС винесене податкове повідомлення - рішення від 28.12.2015 № 0001074600 (форма «В4»), за яким підприємству позивача зменшено розмір від'ємного значення суми ПДВ у декларації за жовтень 2015 року на суму 2500212,00 грн. Із вказаним податковим повідомленням - рішенням позивач категорично не погоджується, зазначаючи про те, що він фактично здійснює експорт (вивезення) продукції, а не її постачання, проте контролюючий орган помилково поширює дію вказаної норми щодо бази оподаткування для операцій з постачання товарів і на операції позивача з вивезення товарів.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.06.2016 відкрито провадження в адміністративній справі №804/2895/16 та призначено її до розгляду в судовому засіданні на 29.06.2016.

Відповідач надав письмові заперечення проти адміністративного позову, в яких зазначив, що за результатами камеральної перевірки декларації з ПДВ Приватного акціонерного товариства «Сентравіс Продакшн Юкрейн» за жовтень 2015 року встановлено, що підприємством завищено розмір від'ємного значення, яке зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного податкового періоду на суму 2500212,00 грн., чим обумовлено прийняття податкового повідомлення - рішення від 28.12.2015 № 0001074600 (форма «В4»). Під час перевірки податковим органом встановлено здійснення позивачем експортних операцій товару власного виробництва за ціною, нижче собівартості; у такому випадку (якщо база оподаткування визначається виходячи із собівартості самостійно виготовлених товарів/послуг і перевищує суму постачання таких товарів/послуг, тобто собівартість перевищує фактичну ціну (договірну вартість) постачання), постачальник (продавець) складає дві податкові накладні: одну - на суму, розраховану виходячи з фактичної ціни постачання; другу - на суму, розраховану виходячи з перевищення собівартості над фактичною ціною. Таким чином, операції з реалізації товарів на суму перевищення собівартості над фактичною ціною їх постачання оподатковуються за основною ставкою (тобто 20 відсотків), що не було зроблено позивачем.

Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі, просили суд задовольнити адміністративний позов повністю.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечив проти адміністративного позову, просив відмовити в його задоволенні повністю.

Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується адміністративний позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення справи по суті, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права, вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, Приватним акціонерним товариством «Сентравіс Продакшн Юкрейн» ( далі - ПрАТ «Сентравіс Продакшн Юкрейн») подано до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального Головного управління ДФС податкову декларацію з податку на додану вартість за жовтень 2015 року, в якій до складу від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного податкового періоду включено суму 2500212,00 грн.

Відповідачем проведено камеральну перевірку вказаної декларації, за результатами чого складений акт від 10.12.2015 №142/28-01- 46-30926946.

Згідно з висновками означеного акта, під час перевірки встановлено порушення п. 185.1 ст. 185, п. 188.1 ст. 188, п. 193.1 ст. 193, ст. 194, п. 195.1 ст. 195 ПК України, в частині заниження бази оподаткування ПДВ за ставкою 20% на суму, розраховану виходячи з перевищення собівартості над фактичною ціною при здійсненні операцій з вивезення товарів за межі митної території України (12501062,00 грн.), що в свою чергу призвело до порушення абз. «в» п. 200.4 ст. 200 ПК України, в частині завищення від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного податкового періоду в розмірі 2500212,00 грн.

Такі висновки контролюючого органу обґрунтовані тим, що позивачем здійснювалися експортні операцій товару власного виробництва за ціною, що нижче собівартості. Як вказав податковий орган, з посиланням на п. 188.1 ст. 188 ПК України та п. 20, п. 9 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 22.09.2014 № 957, у разі здійснення операцій з експорту товару за ціною нижче собівартості самостійно виготовлених товарів/послуг, різниця між вартістю експортованих товарів та ціною придбання /собівартості таких товарів оподатковується за ставкою 20%.

Суд не погоджується з такою позицією податкового органу, з урахуванням такого.

Згідно з відомостями, які містяться на сайті Інформаційно - ресурсного центру (www.usr.minjust.gov.ua) основним видом діяльності позивача є виробництво труб, порожнистих профілів і фітингів зі сталі (основний) (Код КВЕД 24.20).

Судом також встановлено, що вироблена продукція підприємством реалізується на експорт.

У відповідності до п. 185.1 ст. 185 ПК України об'єктом оподаткування є операції платників податку з:

а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю;

б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу;

в) ввезення товарів на митну територію України;

г) вивезення товарів за межі митної території України;

е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

З метою оподаткування цим податком до операцій з ввезення товарів на митну територію України та вивезення товарів за межі митної території України прирівнюється поміщення товарів у будь-який митний режим, визначений Митним кодексом України.

Статтею 194 ПК України визначено операції, що підлягають оподаткуванню за основною ставкою.

Операції, зазначені у статті 185 цього Кодексу, крім операцій, що не є об'єктом оподаткування, звільнених від оподаткування, та операцій, до яких застосовується нульова ставка та 7 відсотків, оподатковуються за ставкою, зазначеною в підпункті «а» пункту 193.1 статті 193 цього Кодексу, яка є основною.

Податок становить 20 відсотків, 7 відсотків бази оподаткування та додається до ціни товарів/послуг.

Стаття 195 ПК України визначає операції, які підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою: за нульовою ставкою оподатковуються операції з: вивезення товарів за межі митної території України:

а) у митному режимі експорту;

б) у митному режимі реекспорту, якщо товари поміщені у такий режим відповідно до пункту 5 частини першої статті 86 Митного кодексу України;

в) у митному режимі безмитної торгівлі;

г) у митному режимі вільної митної зони.

Товари вважаються вивезеними за межі митної території України, якщо таке вивезення підтверджене в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, митною декларацією, оформленою відповідно до вимог Митного кодексу України.

Таким чином, ставка податку на додану вартість залежить від об'єкта оподаткування - постачання на митній території України, вивезення за межі митної території України чи ввезення на митну територію України. При цьому, нормами Податкового кодексу України не встановлено залежності ставки податку від вартості товарів, що вивозяться за межі митної території у митному режимі експорту.

З наведених норм Податкового кодексу видно, що операції з вивезення товарів за межі митної території України у митному режимі експорту оподатковуються податком на додану вартість за нульовою ставкою (за умови підтвердження такого вивезення) незалежно від вартості товарів, за якою здійснюється таке вивезення.

Позивачем суду надані докази того, що ним було здійснено експорт продукції (труби безшовної холоднодеформованої з трубної заготовки, з корозійностійкої нержавіючої (аустенітної) сталі, не обладнані фітингами, круглого поперечного перерізу) за межі території України, відповідні вантажно-митні декларації, належним чином засвідчені копії яких містяться в матеріалах справи (а. с. 76 - а.с.250, т.1, а.с. 1 - а.с.84, т.2).

Згідно з частинами першою, другою пункту 188.1 статті 188 ПК України, база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості (у разі здійснення контрольованих операцій - не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу), з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

При цьому, база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче їх собівартості, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), за винятком: товарів (послуг), ціни на які підлягають державному регулюванню; газу, який постачається для потреб населення.

Суд зазначає, що наведена норма не передбачає такої окремої складової бази оподаткування ПДВ, як «перевищення собівартості самостійно виготовлених товарів над фактичною ціною постачання (експорту)». У розглядуваній нормі правило, що «база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче їх собівартості», застосовується для розрахунку бази оподаткування усієї операції без її поділу на окремі частини.

За своїм економіко - юридичним змістом база оподаткування являє собою вартісну, фізичну або іншу характеристику об'єкта оподаткування. У даному разі база оподаткування ПДВ є вартісною характеристикою усієї операції, яка статтею 185 ПК визнана об'єктом оподаткування. Наведене виключає можливість виникнення декількох баз оподаткування за однією операцією (зокрема, за операцією з вивезення товарів за межі митної території України).

До бази оподаткування усієї операції застосовується єдина ставка ПДВ, яка визначається в залежності від виду господарської операції; зокрема, для оподаткування операцій з вивезення товарів за межі митної території України у митному режимі експорту застосовується нульова ставка податку (підпункт «а» підпункту 195.1.1 пункту 195.1 статті 195 ПК України) незалежно від співвідношення собівартості реалізованого товару та фактичної ціни його реалізації.

Правила складення податкової звітності з ПДВ, що наведені у Порядку заповнення податкової накладної, затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 22.09.2014 №957, на які посилається податковий орган, не змінюють наведеного порядку визначення бази оподаткування та застосування ставки ПДВ.

Передбачена пунктом 20 цього Порядку вимога щодо складення двох податкових накладних: однієї - на суму, розраховану виходячи з фактичної ціни постачання, іншої - на суму, розраховану виходячи з перевищення ціни придбання / собівартості / балансової (залишкової) вартості/звичайної ціни над фактичною ціною - у випадку здійснення контрольованих операцій, в яких ціна придбання / собівартість / балансова (залишкова) вартість/ звичайна ціна перевищує фактичну ціну (договірну вартість) постачання - не впливає на обсяг податкового обов'язку платника за експортною операцією.

Аналогічна правова позиція з цього питання висловлена Вищим адміністративним судом України в постанові від 22.03.2016 по справі № К/800/48575/15 (номер судового рішення в № ЄДРСР 56094751).

Окрім того, однією з основних засад податкового законодавства, визначених у ст. 4 ПК України є презумпція правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу (п.п. 4.1.4. п. 4.1. ст. 4 ПК України).

З урахуванням вищенаведених норм чинного законодавства та беручи до уваги встановлені судом фактичні обставини справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог і доведеність позивачем невідповідності винесеного оскарженого податкового повідомлення - рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального Головного управління ДФС від 28.12.2015 № 0001074600 (форми «В4») вимогам чинного законодавства, відтак позовні вимоги є обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню судом.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст. ст. 11, 50, 70, 71, 72, 86, 159 - 163, 186, 254 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Приватного акціонерного товариства «Сентравіс Продакшн Юкрейн» до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального Головного управління ДФС про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 28.12.2015 № 0001074600 (форма «В4») задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального Головного управління ДФС від 28.12.2015 № 0001074600 (форма «В4»).

Присудити зі Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального Головного управління ДФС за рахунок бюджетних асигнувань на користь Приватного акціонерного товариства «Сентравіс Продакшн Юкрейн» (ідентифікаційний код 30926946) судові витрати з оплати судового збору у розмірі 37503 (тридцять сім тисяч п'ятсот три) грн. 18 коп.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 13 липня 2016 року

Суддя О.В. Царікова