Ухвала суду № 60142306, 31.08.2016, Апеляційний суд Херсонської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №766/4806/16-ц Головуючий в І інстанції Спічак О.Б.

Провадження №22-ц/791/1972/2016 Доповідач Капітан І.А.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 серпня 2016 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Херсонської області в складі:

головуючогоКапітан І.А.,суддів:Вербицької Л.І., Радченка С.В.,секретарСікора О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_5, який діє в інтересах ОСОБА_6, на ухвалу Херсонського міського суду Херсонської області від 13 червня 2016 року по справі за позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_6, ОСОБА_8, третя особа - приватний нотаріус Херсонського міського нотаріального округу Шевченко Наталія Вікторівна про визнання договору дарування недійсним,

В С Т А Н О В И Л А:

У червні 2016 року ОСОБА_7 звернулася до суду із вищезазначеним позовом. Одночасно позивач подала до суду заяву, в якій просила вжити заходів щодо забезпечення позову шляхом накладання арешту на 22/50 частини житлового будинку АДРЕСА_1, який належить ОСОБА_8 на підставі договору дарування від 10 січня 2015 року, посвідченого приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу Шевченко Н.В. та зареєстрованого у реєстрі за №40.

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 13 червня 2016 року заяву про забезпечення позову задоволено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_5, який діє в інтересах ОСОБА_6, посилаючись на незаконність даної ухвали та вважаючи її такою, що постановлена з порушенням норм процесуального права, просить ухвалу суду про забезпечення позову скасувати.

Письмових заперечень на скаргу до апеляційного суду не надходило.

Заслухавши доповідача, перевіривши відповідність оскарженої ухвали вимогам цивільного процесуального закону, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню.

Задовольняючи заяву про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з того, що між сторонами дійсно виник спір, а невжиття такого заходу забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Колегія суддів погоджується з даним висновком суду і вважає його таким, що відповідає вимогам ст.ст.151,152 ЦПК України.

Згідно з п. 4 постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» №9 від 22 грудня 2006 року розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.

З матеріалів справи вбачається, що між сторонами дійсно виник спір з приводу визнання недійсним договору дарування спірного житлового будинку, який був укладений між ОСОБА_6 та ОСОБА_8 Позивач зазначає, що з укладенням зазначеного договору дарування порушується її право на повне виконання рішення суду, яким було стягнуто з ОСОБА_6 на її користь відповідну суму боргу і яке не виконується останньою у добровільному порядку протягом тривалого часу.

Зважаючи, що заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті, та, враховуючи негативний вплив і наслідки можливого відчуження спірного майна на відновлення порушеного права позивача, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що невжиття такого заходу забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Застосований судом вид забезпечення позову передбачений п.1 ч.1 ст.152 ЦПК України, захищає права позивача на випадок можливого ухвалення рішення на його користь.

Посилання апелянта на незаконність ухвали суду, а також на те, що судом першої інстанції та заявником не зазначено жодних обставин, які б підтверджували, що невжиття заходу забезпечення позову шляхом накладання арешту на частину будинку може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, колегією суддів до уваги не приймається, оскільки застосований судом вид забезпечення позову не порушує права відповідачів щодо ймовірного права володіння чи користування житловим будинком, а може обмежувати лише право розпорядження цим майном на певний період.

Ухвала суду відповідає вимогам ЦПК України і підстав для її скасування колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 312 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_5, який діє в інтересах ОСОБА_6, відхилити.

Ухвалу Херсонського міського суду Херсонської області від 13 червня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий І.А.Капітан

Судді: Л.І.Вербицька

С.В.Радченко