Ухвала суду № 60141280, 31.08.2016, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/16082/16-к

№ 1-кс/522/16331/16

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 серпня 2016 року ОСОБА_1

Слідчий суддя місцевого Приморського районного суду м. Одеси ОСОБА_2, при секретарі Брус Н.П., за участю прокурора Морванюка Ю.О підозрюваного ОСОБА_3, захисника ОСОБА_4, розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання начальника 1 СВ СУ прокуратури Одеської області ОСОБА_5, погоджене прокурором відділу прокуратури Одеської області ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, працюючого на посаді виконувача обовязків директора Інституту сільського господарства Причорноморя Національної академії аграрних наук України, ІНФОРМАЦІЯ_3, одруженого, який зареєстрований у ІНФОРМАЦІЯ_4 та мешкає у АДРЕСА_1, раніше не судимого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 368 ч. 4 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_3 наказом віце-президента Національної академії аграрних наук України від 14.04.2016 № 59к призначено на посаду виконувача обовязків директора Інституту сільського господарства Причорноморя Національної академії аграрних наук України.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» він є субєктом відповідальності за корупційні правопорушення, а згідно з Пунктом 2 Примітки до ст. 368 КК України - службовою особою, яка займає відповідальне становище.

Статтею 1 Статуту Інституту сільського господарства Причорноморя Національної академії аграрних наук України (далі Інститут сільського господарства Причорноморя НААНУ) визначено, що цій науковій установі підпорядковані як самостійні статутні субєкти, з правами юридичної особи девять державних підприємств, у тому числі Державне підприємство «Дослідне господарство «ім. О.В. Суворова» Інституту сільського господарства Причорноморя НААНУ» (далі ДП ДГ «ім. О.В. Суворова»).

Відповідно до ст. 6 Статуту Інституту сільського господарства Причорноморя ОСОБА_7 00729511 ОСОБА_4 здійснює свої права з управління науковою установою через її директора. Директор здійснює оперативне управління науковою установою і несе персональну відповідальність за діяльність наукової установи.

Директор, діючи з межах законодавства, в інтересах наукової установи, згідно з контрактом та цим статутом, самостійно вирішує питання діяльності наукової установи, за винятком питань, віднесених до компетенції ОСОБА_4, зокрема: організовує і здійснює керівництво науково-дослідною і господарською діяльністю наукової установи та загальне керівництво підпорядкованими їй науковими установами і самостійними дослідними господарствами; діє без окремої довіреності від імені наукової установи, представляє її в установах, організаціях та підприємствах; здійснює інші повноваження, передбачені статутом наукової установи та його контрактом з Академією.

Згідно з ст.ст. 1, 6, 7 статуту ДП ДГ «ім. О.В. Суворова» ЄДРПОУ 00449131 це державне підприємство підпорядковане науковій установі - Інституту сільського господарства Причорноморя НААНУ. Академія здійснює свої права щодо управління ДП ДГ «ім. О.В. Суворова» безпосередньо через директора наукової установи та Господарства. Академія здійснює разом з науковою установою контроль за фінансовою, виробничою та іншою господарською діяльністю Господарства. Директор Господарства призначається на посаду шляхом укладання контракту з директором наукової установи, якій Господарство безпосередньо підпорядковане, за погодженням з Академією. Звільнення директора Господарства з посади здійснюється тією ж установою на підставах, передбачених у контракті, за погодженням з Академією. Ревізія (перевірка) діяльності Господарства проводиться Академією, науковою установою, якій воно безпосередньо підпорядковане, а також фінансовими та іншим контролюючими органами.

Встановлено, що виконувач обовязків директора Інституту сільського господарства Причорноморя Національної академії аграрних наук України ОСОБА_3 вчинив за наступних обставин ряд злочинних дій, які дискредитували його, як працівника наукової установи, отримали негативний суспільний резонанс на території міста ОСОБА_5, суттєвим чином підірвали авторитет та престиж НААНУ.

Увечері 15.08.2016 біля будинку №31-А по вул. Качалова м. Одесі під час зустрічі з депутатом Одеської обласної ради ОСОБА_8, який працевлаштовувався на посаду заступника директора ДП ДГ «ім. О.В. Суворова», ОСОБА_3 висловив йому вимогу про те, що дослідне господарство та його керівництво може безперешкодно здійснювати господарську діяльність тільки за умови сплати йому неправомірної вигоди. ОСОБА_3 пригрозив, що у разі несплати йому неправомірної вигоди, він направить на ДП ДГ «ім. О.В. Суворова» комісію з перевіркою, яка обовязково виявить порушення фінансово-господарської діяльності підприємства, за результатами якої відповідні матеріали направлять до фінансових та контролюючих органів, а також будуть вирішені питання щодо звільнення керівництва підприємства.

У продовження вказаних злочинних дій 22.08.2016 о 17:15 годині у АДРЕСА_2 у м ОСОБА_8, виконувач обовязків директора Інституту сільського господарства Причорноморя НААНУ ОСОБА_3, з корисливих мотивів, умисно, з метою отримання неправомірної вигоди в особливо великому розмірі, повторно висунув заступнику директора ДП ДГ «ім. О.В. Суворова» ОСОБА_8 вимогу передати йому неправомірну вигоду у розмірі 3 млн грн із розрахунку по 500 грн за один га землі, яка обробляються зазначеним дослідним господарством. Також він повторно повідомив ОСОБА_8 про свої наміри направити до господарства комісію з перевіркою, про наміри звільнити директора дослідного господарства ОСОБА_9, оскільки він відмовляється передавати неправомірну вигоду та підбурює на це й інших директорів ДП ДГ, підпорядкованих науковій установі.

Побоюючись негативних наслідків для себе та ДП ДГ «ім. О.В. Суворова», ОСОБА_10 погодився з незаконними вимогами ОСОБА_3 щодо передачі йому неправомірної вигоди та попросив надати йому час для пошуку грошових коштів. Після отримання згоди ОСОБА_8 щодо передачі йому неправомірної вигоди, ОСОБА_3 повідомив останньому, що у такому разі комісії направляти він не буде, вказав на необхідність передачі частини обумовленої неправомірної вигоди до кінця серпня 2016 року, остаточно передати всю суму неправомірної вигоди до кінця 2016 року, а також запропонував ОСОБА_8 призначити його директором ДП ДГ «ім. О.В. Суворова» замість ОСОБА_9

29 серпня 2016 року приблизно о 16:45 годині на території автозаправної станції «Сокар» за адресою вул. Ангарна, 2-З, у смт. Авангард, Овідіопольського району, Одеської області, в автомобілі НОМЕР_1 виконувач обовязків директора Інституту сільського господарства Причорноморя НААНУ ОСОБА_3, умисно, з корисливих мотивів, отримав від заступника директора ДП ДГ «ім. О.В. Суворова» ОСОБА_8 частину раніше обумовленої неправомірної вигоди у розмірі 500 (пятсот) тис. грн. за безперешкодне здійснення господарської діяльності вказаним ДП ДГ, за не направлення науковою установою перевірок на підприємство, не ініціювання перевірок з боку контролюючих та фінансових установ, а також за не звільнення керівництва вказаного ДП ДГ.

Після отримання неправомірної вигоди ОСОБА_3 затримано слідчим прокуратури Одеської області та співробітниками Служби Безпеки України.

29.08.2016 року о 16.55 год. ОСОБА_3 було затримано в порядку ст. 208 КПК України.

30.08.2016 ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України.

Слідчий звернувся до суду з клопотанням, погодженим з прокурором, про застосування відносно ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, мотивуючи клопотання тим, що ОСОБА_3 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, покарання за яке передбачено у вигляді позбавлення волі від 8 до 12 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна та зі спеціальною конфіскацією, вчинив особливо тяжке кримінальне правопорушення, знаходячись на свободі може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, вчинити нове кримінальне правопорушення, продовжити свою злочинну діяльність, знаходячись на свободі може незаконно впливати на потерпілих, свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, що свідчить про неможливість запобігання ризикам шляхом застосування більш мяких запобіжних заходів.

Відповідно до вимог п. 1 ст. 184 КПК України, під час досудового розслідування встановлено наявність ризику, передбаченого в п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, в обґрунтування необхідності застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_3 ставиться запобігання подальших спроб приховуватись від органів досудового розслідування і суду. Інші, менш суворі запобіжні заходи, на думку слідчого, не забезпечать виконання підозрюваним процесуальних обов'язків, передбачених чинним Кримінальним процесуальним кодексом і його належної поведінки.

Прокурор в судовому засіданні підтримав клопотання слідчого, вважаючи мету і підстави застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обґрунтованими та такими, що дають право слідчому судді на застосування найбільш суворого заходу.

Підозрюваний та його захисник під час розгляду клопотання заперечували проти його задоволення.

Вивчивши матеріали, які обґрунтовують доводи клопотання, допитавши підозрюваного, його захисника, а також вислухавши думку прокурора, приходжу до висновку, що клопотання слідчого підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

З наданих матеріалів досудового розслідування вбачається, що ОСОБА_3 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України.

Викладені обставини, свідчать про наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може порушити покладені на нього Законом процесуальні обовязки.

Метою застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_3 є запобігання спробам переховуватися від органу досудового розслідування або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілих, свідків у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню та вчинити інше кримінальне правопорушення.

Застосування до затриманого підозрюваного більш мякого запобіжного заходу неможливе, оскільки існують ризики того, що він, перебуваючи на свободі, може переховуватися від органів досудового розслідування чи суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню.

Доказами цього, є те що, ОСОБА_3 вчинив особливо тяжкий злочин.

При вирішенні питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, також враховую, обставини передбачені ст. 178 КПК України, а саме: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання (кримінальне правопорушення є особливо тяжким), що загрожує ОСОБА_3 у разі визнання винуватим, вік та стан його здоровя.

Вважаю, що прокурором під час розгляду клопотання надано матеріали, які є достатніми для переконання, що жоден із більш мяких запобіжних заходів, не може запобігти доведеним під час розгляду ризикам.

Обставин, передбачених ч. 2 ст. 183 КПК України, які є перешкодою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, не встановлено.

Таким чином, на підставі наданих матеріалів, оцінюючи всі встановлені під час розгляду клопотання обставини, приходжу до висновку, що більш мякі запобіжні заходи можуть не забезпечити належної поведінки підозрюваного ОСОБА_3

Враховуючи положення ч. 3 ст. 183 КПК України, вважаю за необхідне визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обовязків, передбачених КПК України.

Положення п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України передбачають, що розмір застави стосовно особи, яка підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину визначається у межах від вісімдесяти до трьохсот розмірів мінімальної заробітної плати. При цьому, розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обовязків та не може бути завідомо непомірним для нього, що узгоджується з розясненнями викладеними у листі ВССУ 04.04.2013 № 511-550/0/4-13, а саме: «Слідчому судді необхідно враховувати майновий стан підозрюваного, обвинуваченого та не допускати встановлення такого розміру застави як альтернативи триманню під вартою, що є завідомо непомірним для цієї особи та призводить до неможливості виконання застави.»

За таких обставин, на підставі наданих матеріалів, оцінюючи всі встановлені під час розгляду клопотання обставини, приходжу до висновку, що запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 3000 000 грн. зможе забезпечити належну поведінку підозрюваного під час досудового розслідування, який буде пропорційними, помірними, та таким, що не становитимуть надмірний тягар для підозрюваного, тобто не буде суперечити п. 2 ч. 3 ст. 132 КПК України, та правовій позиції Європейського суду з прав людини, що викладена у рішеннях «Бакланов проти Росії» (рішення від 9 червня 2005 р.), «Фрізен проти Росії» (рішення від 24 березня 2005 р.)та «Ізмайлов проти Росії» (рішення від 16 жовтня 2008 р.).

Керуючись ст.ст. 132, 176, 177, 178, 183, 186, 193, 194, 196, 197, 205 КПК України, -

У Х В А Л И В:

Клопотання слідчого задовольнити частково.

Застосувати до ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в ОУВП УДПтСУ в Одеській області (№ 21).

Визначити розмір застави, як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання підозрюваним обовязків, передбачених КПК України, в сумі 3000000 (три мільйони) гривень.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь який момент внести заставу. Підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави.

У разі внесення застави, покласти на підозрюваного ОСОБА_3 обовязки строком на 2 (два) місяці, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України:

1)прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду;

2)прибувати до слідчого з періодичністю: один раз в тиждень;

3)не відлучатися з місця проживання без дозволу слідчого, прокурора або суду;

4)повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;

5)здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і вїзд в Україну.

Розяснити підозрюваному наслідки невиконання вказаних обовязків, а саме: у разі, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не зявиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, без поважних причин не повідомив про причину своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обовязки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя вирішує питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу.

Строк дії ухвали слідчого судді становить 60 (шістдесят днів) і обчислюється з моменту затримання, тобто з 29 серпня 2016 року. Ухвала слідчого судді про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою припиняє свою дію 28 жовтня 2016 року.

Ухвала слідчого судді щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Апеляційна скарга, на ухвалу слідчого судді, може бути подана протягом пяти днів з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.

Слідчий суддя: А.В. Дерус

Копію ухвали отримав ___________

дата, прізвище, підпис підозрюваного

31.08.2016