Ухвала суду № 60139677, 29.08.2016, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 462/5182/15 Головуючий у 1 інстанції: Румілова Н.М.

Провадження № 22-ц/783/4947/16 Доповідач в 2-й інстанції: Крайник Н. П.

Категорія: 81

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 серпня 2016 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Львівської області в складі:

головуючої: Крайник Н.П.

суддів: Мельничук О. Я., Савуляка Р. В.

при секретарі: Куцику І.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Залізничного районного суду міста Львова від 24 липня 2015 року у справі за поданням державного виконавця Залізничного Відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції Крилишин Р. М. про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України, -

в с т а н о в и л а:

Оскаржуваною ухвалою подання державного виконавця Залізничного Відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції Крилишин Р. М. про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України задоволено. Тимчасово обмежено громадянку України ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, що проживає за адресою АДРЕСА_1, у праві виїзду за межі України до моменту виконання рішень суду по зведеному виконавчому провадженню № 47899453 згідно виконавчих листів, виданих Галицьким районним судом м. Львова.

Ухвалу суду оскаржила ОСОБА_2.

Вважає її незаконною, необгрунтованною, такою, що постановлена з порушенням норм матеріального і процесуального права та з неповним з»ясуванням усіх обставин справи.

Зокрема, зазначає, що до подання державним виконавцем не долучено жодних доказів її ухилення як боржника від виконання рішення суду. Також у поданні не зазначено відомостей, які би підтверджували її намір виїхати за межі України, а наявність лише самого зобов»язання не наділяє державного виконавця правом на звернення до суду з поданням про тимчасове обмеженння боржника у праві виїзду за кордон. Тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України є винятковим заходом обмеження особистої свободи фізичної особи, який застсовується лише при наявності достатніх на це підстав.

Просить ухвалу суду скасувати та постановити нову ухвалу, якою у задоволенні подання відмовити.

Заслухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали та обставини справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення частково з наступних підстав.

Згідно ч. 1 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов»язаний вживати передбачені цим Законом заходи примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до п. 18 ч. 2 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» у разі ухилення боржника від виконання зобов»язань, покладених на нього рішенням, державний виконавець має право звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи за межі України - до виконання зобов»язань за рішенням.

Статтею 377-1 ЦПК України передбачено, що питання про тимчасове обмеження боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи у праві виїзду за межі України при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням державної виконавчої служби за поданням державного виконавця, погодженого з начальником відділу державної виконавчої служби.

Судом встановлено, що на виконанні ВДВС перебуває виконавче провадження ВП №43681910 по примусовому виконанню виконавчого листа №461/7912/13ц від 24.01.2014 року, виданого Галицьким районним судом м. Львова за рішенням про стягнення з ОСОБА_2 15004,90 грн. на користь ОСОБА_4, виконавче провадження ВП №44194458 по примусовому виконанню виконавчого листа №461/3170/14ц від 09.07.2014 року, виданого Галицьким районним судом м. Львова про стягнення з ОСОБА_2 8895,85 грн., на користь ОСОБА_4, виконавче провадження ВП № 47892336 по примусовому виконанню виконавчого листа № 2-2192/11 від 25.10.2011 року, виданого Галицьким районним судом м. Львова, про стягнення з ОСОБА_2 2360,00 євро., та 360,00 грн. витрат та судового збору на користь ОСОБА_4. Постановою ВП №47892336 від 18.06.2015 року приєднано виконавче провадження №47892336 до зведеного виконавчого провадження №47899453. Постановою ВП №44194458 від 18.06.2015 року приєднано виконавче провадження №44194458 до зведеного виконавчого провадження №47899453. Постановою ВП №43681910 від 18.06.2015 року приєдано виконавче провадження №43681910 до зведеного виконавчого провадження №47899453.

Задовольняючи подання державного виконавця Залізничного Відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції Крилишин Р. М. про тимчасове обмеження ОСОБА_2 у праві виїзду за межі України, суд виходив лише з того, що на виконанні ДВС є відкрите зведене виконавче провадження №47899453 згідно виконавчих листів, виданих Галицьким районним судом м. Львова, тобто щодо боржника ОСОБА_2 діють невиконані зобов»язання.

З таким висновком суду не можна погодитися з наступних мотивів.

Відповідно до ч. 5 ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження» копії постанови про відкриття виконавчого провадження надсилаються не пізніше наступного робочого дня стягувачу та боржнику.

Однак, в матеріалах справи відсутні докази направлення державним виконавцем боржнику копій постанов про відкриття виконавчого провадження, як і докази направлення їй повідомлень чи викликів до виконавчої служби.

Також державним виконавцем не подано доказів про ухилення боржника від виконання зобов»язань за виконавчими провадженнями. У поданні про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України державний виконавець покликався лише на факт наявності у боржника невиконаного зобов»язання, покладеного на неї судовими рішеннями, що само по собі не доводить факту ухилення від виконання покладених на неї зобов»язань.

Крім того, справу розглянуто судом без участі державного виконавця, який належним чином не був повідомлений про час та місце розгляду справи, що є порушенням положень ч. 2 ст. 377-1 ЦПК України, згідно якої суд розглядає питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України без виклику чи повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного виконавця.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 312 ЦПК України розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд скасовує ухвалу і передає питання на новий розгляд до суду першої інстанції, якщо останній порушив порядок, встановлений для його вирішення.

З наведених мотивів, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала суду підлягає скасуванню з передачею питання на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 312, 315, 317,319 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Ухвалу Залізничного районного суду міста Львова від 24 липня 2015 року скасувати з направленням питання на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та в касаційному порядку оскарженню не підлягає.

Головуючий: Крайник Н. П.

Судді: Мельничук О. Я.

Савуляк Р. В.