Ухвала суду № 60137195, 17.08.2016, Микільський районний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Володарський районний суд Донецької області)

Справа № 222/919/16-к

Провадження № 1-кп/222/65/2016

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 серпня 2016 року смт. Нікольське

Володарський районний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Вайновської О.Є.,

при секретарі Гранкіній О.В.,

за участю прокурора Клименка О.В.,

захисника ОСОБА_1,

обвинувачених ОСОБА_2, ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Нікольське кримінальне провадження №42015080000000419 від 09.10.2015 року по обвинуваченню:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не працюючого, не одруженого, не судимого, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4,

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця Казахстану, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_6, працюючого провідним енергетиком ПрАТ «Югагро», одруженого, не судимого, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_7 ( 60 років Жовтня), 20а

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 263 ч.1 КК України,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Володарського районного суду Донецької області перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_2, ОСОБА_3 за ч.1 ст.263 КК України.

17 серпня 2016 року до Володарського районного суду Донецької області надійшла угода про визнання винуватості від 12.08.2016 року, укладена між прокурором відділу прокуратури Запорізької області ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_3 за участі захисника ОСОБА_5, а також угода про визнання винуватості від 15.08.2016 року, укладена між прокурором Запорізької області Клименком О.В. та обвинуваченим ОСОБА_2 за участі захисника ОСОБА_6.

З вказаних угод вбачається, що обвинувачений ОСОБА_2 з 30.08.2015 року брав участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисту незалежності, суверенітету те територіальної цілісності України в районі проведення антитерористичної операції в складі військової частини-польова пошта В6266 на території Донецької області.

Восени 2015 року, при невстановлених досудовим розслідуванням обставинах, ОСОБА_2 придбав автомат АК-74 калібру 5,45х39 мм та 76 патронів до нього калібру 5,45х39 мм. В подальшому ОСОБА_2 з корисливих мотивів, з метою матеріального збагачення, вирішив збути придбані ним зброю та боєприпаси. З метою реалізації свого злочинного наміру ОСОБА_2 попросив ОСОБА_3 за грошову винагороду знайти особу, якій можливо збути автомат та патрони, на що осатаній погодився. Виконуючи злочину домовленість з ОСОБА_2, ОСОБА_3 відшукав особу, яка бажала придбати вогнепальну зброю та боєприпаси до неї, а саме ОСОБА_7

Після чого, діючи з корисливих мотивів, за попередньою змовою ОСОБА_3, реалізуючи спільний з ОСОБА_2 умисел, спрямований на збут вогнепальної зброї та боєприпасів, з метою матеріального збагачення, перебуваючи на території домоволодіння, розташованого за адресою: Донецька область, Нікольський район, село Зоря, вулиця Перемоги, 27, збув ОСОБА_7 автомат АК-74 калібру 5,45х39 мм та 76 патронів калібру 5,45х39 мм за 4000 гривень. Згідно висновку Запорізького науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України № 250/3 від 12.05.2016 року вказаний автомат є вогнепальною зброєю, а саме автоматом АК-74 калібру 5,45х39 мм, промислового виробництв СРСР, з заводським номером 88 5504030 придатний для здійснення пострілів; 76 патронів є боєприпасами, а саме військовими патронами калібру 5,45х39 мм, зразка 1974 року, виготовлені промисловим способом, призначені для стрільби зі стрілецької зброї калібру 5,45х39 мм та придатні для здійснення пострілу.

Крім того, восени 2015 року, при невстановлених досудовим розслідуванням обставинах, ОСОБА_2 придбав 3 автомати АКС-74У калібру 5,45х39 мм, 377 патронів калібру 5,45х39 та 66 патронів калібру 9х18 мм. В подальшому ОСОБА_2, діючи з корисливих мотивів, з метою матеріального збагачення, вирішив збути зазначену вогнепальну зброю та боєприпаси ОСОБА_8, справжні анкетні дані якого змінено. Для реалізації свого умислу ОСОБА_2 запропонував ОСОБА_3, за грошову винагороду, допомогти збути зазначену зброю та боєприпаси, на що останній погодився.

19.02.2016 року о 11-20 годині ОСОБА_3, реалізуючи спільний з ОСОБА_2 умисел, спрямований на збут вогнепальної зброї та боєприпасів, діючи за попередньою змовою та за вказівкою ОСОБА_2, з метою матеріального збагачення, перебуваючи поблизу вїзду до село Гранітне Нікольського району Донецької області, збув ОСОБА_8, справжні анкетні дані якого змінено, 2 автомати АКС-74У калібру 5,45х39 мм та 60 патронів калібру 5,45х39 мм зразка 1974 року за 27000 гривень. Згідно висновку Запорізького науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України №105/3 від 01.03.2016 року вказані автомати є вогнепальною зброєю, а саме автоматами АКС-74У калібру 5,45ммх39мм, промислового виробництва Тульського збройного заводу, з заводськими номерами 782415 та 784487, відповідно, та придатні для здійснення пострілів; 60 патронів є боєприпасами, а саме війьсковими патронами калібру 5,45х39 мм, зразка 1974 року, виготовлені промисловим способом, призначені для стрільби зі стрілецької зброї калібру 5,45х39 мм та придатні для здійснення пострілу.

Крім того, при невстановлених досудовим розслідуванням обставинах, ОСОБА_3 придбав автоматичний гранатомет станковий АГС-17 та 58 гранат до нього (2 боєкомплекти), 12 корпусів гранат Ф-1, 7 корпусів ручних дистанційних гранат (РГД-5), універсальні запали до ручної гранати модифіковані (УЗРГМ) в кількості 14 штук, а також 2640 патронів калібру 5,45х39 мм.

Продовжуючи свої злочинні дії, спрямовані на збут вогнепальної зброї та боєприпасів, 27.03.2016 року, приблизно об 11 годині ОСОБА_2 спільно з ОСОБА_3, діючи умисно, за попередньою змовою з корисливих мотивів, з метою матеріального збагачення, перебуваючи на території підстанції електричних мереж «ДТЕК» ПС «Маріупольська 35/10 кВ», розташованої біля села Зоря Нікольського району Донецької області, збув ОСОБА_8, справжні анкетні дані якого змінено, автомат АКС-74У калібру 5,45х39 мм та 1110 патронів калібру 5,45х39 мм за 18000 гривень. Згідно висновку Запорізького науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України №204/3 від 12.04.2016 року вказаний автомат є вогнепальною зброєю, а саме автоматом АКС-74У калібру 5,45х39 мм, промислового виробництва Тульського збройного заводу, з заводським номером 134413, випуску 1989 року, придатний для здійснення пострілів; 1110 патронів є боєприпасами, а саме військовими патронами калібру 5,45х39 мм, зразка 1974 року, виготовлені промисловим способом, призначені для стрільби зі стрілецької зброї калібру 5,45х39 мм, та придатні для здійснення пострілу.

10.04.2016 року, приблизно о 11-20 годині ОСОБА_2 та ОСОБА_3, продовжуючи свої злочинні дії спрямовані на збут вогнепальної зброї та боєприпасів, діючи умисно, за попередньою змовою, з корисливих мотивів, з метою матеріального збагачення, перебуваючи біля підстанції електричних мереж «ДТЕК» ПС «Маріупольська 35/10 кВ», розташованої біля села Зоря Нікольського району Донецької області, збули ОСОБА_8, справжні анкетні дані якого змінено за 59000 гривень зброю: автоматичний гранатомет станковий АГС-17 та боєприпаси: 58 гранат до нього (два боєкомплекти), 12 корпусів гранат Ф-1, 7 корпусів гранат ручних дистанційних (РГД-5), універсальні запали до ручної гранати модифіковані (УЗРГМ) в кількості 14 штук, 1847 патронів калібру 5,45х39 мм та 66 патронів калібру 9х18 мм. Згідно висновку Запорізького науково-дослідницького експертно-криміналістичного центру МВС України №250/З від 12.04.2016 року 1847 патронів є боєприпасами, а саме військовими патронами калібру 5,45х39 мм зразка 1974 року, виготовлені промисловим способом, призначені для стрільби зі стрілецької зброї калібру 5,45х39 мм; 66 патронів калібру 9х18 мм є боєприпасами, пістолетними патронами калібру 9х18 мм, виготовлені промисловим способом, призначені для стрільби з пістолетів, пістолетів-кулеметів калібру 9х18 мм. Всі вказані патрони призначені для здійснення пострілу. Згідно висновку Запорізького науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України № 7/271/З від 30.05.2016 року автоматичний гранатомет станковий АГС-17 є вогнепальною зброєю калібру 30 мм, №ИП 776, 1985 року виробництва, всі частини якого в наявності та взаємодіють правильно, слідів переробки не виявлено; 2 боєкомплекти до АГС-7 містять бойові постріли осколкової гранати ВОГ-17М промислового виготовлення, які відносяться до боєприпасів; 12 корпусів гранат Ф-1 являються корпусами бойових ручних оборонних осколкових гранат Ф-1 промислового виготовлення, які мстять в собі заряди вибухової речовини бризантної дії тринітротолуол (тротил) вагою 50-56 г в кожному, яка придатна для вибухового перетворення; 7 корпусів гранат ручних дистанційних (РГД-5) є корпусами бойових ручних наступальних осколкових гранат РГД-5 промислового виготовлення, які містять в собі заряди вибухової речовини бризантної дії тринітротолуол (тротил) вагою 100-115 г. кожен; універсальні запали до ручної гранати модифіковані (УЗРГМ) являються бойовим уніфікованими підривниками дистанційного типу УЗРГМ (УРЗГМ-2) промислового виготовлення, які відносяться до боєприпасів та містять ініціюючу вибухову речовину підвищеної потужності ТЕН або гексогену вагою 1г; корпуси бойових ручних оборонних осколкових гранат Ф-1 та бойові уніфіковані підривники дистанційного типу УЗРГМ в сукупності являються осколковою гранатою Ф-1, які відносяться до боєприпасів; корпус бойової ручної наступальної осколкової гранати РГД-5 та бойовий уніфікований підривник дистанційної дії типу УЗРГМ в сукупності являються осколковою гранатою РГД-5, яка відноситься до боєприпасів.

Таким чином, ОСОБА_2, ОСОБА_3 обвинувачуються у вчиненні умисного збуту вогнепальної зброї, бойових припасів та вибухових речовин без передбаченого законом дозволу, тобто кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України.

В угоді також зазначено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 беззастережно визнали свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України. Крім того, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 зобовязалися сприяти судовому розгляду кримінального правопорушення та в повному обсязі надавати відомості щодо обставин вчинення ним кримінального правопорушення, надавати органам досудового розслідування, прокурору, суду показання щодо відомих йому обставин вчиненні іншими особами кримінальних правопорушень, ОСОБА_2, в тому числі, віднесені до підслідності слідчих органів прокуратури або вчинені військовослужбовцями. Невиконання даних обовязків є порушенням угоди.

Сторони угоди також узгодили покарання ОСОБА_2 за ч.1 ст.263 КК України в виді 5 років позбавлення волі зі звільненням від відбування покарання на підставі ст.75 КК України, ОСОБА_3 за ч.1 ст.263 КК України в виді 5 років позбавлення волі зі звільненням від відбування покарання на підставі ст.75 КК України.

Угода містить посилання й на те, що сторони ознайомлені з наслідками укладання та затвердження угоди, що передбаченіст.473 КПК України.

В судовому засіданні прокурор, обвинувачені та їх захисник ОСОБА_1 просили суд затвердити угоду про визнання винуватості на умовах викладених в угоді, оскільки вона відповідає вимогам закону, не суперечить інтересам суспільства та не порушує прав осіб, обовязки покладені на обвинувачених є можливими для виконання.

Суд, заслухавши учасників кримінального провадження, дослідивши зміст угоди про визнання винуватості, прийшов до висновку про відмову у затвердженні угоди, з наступних підстав.

Відповідно дост. 472 КПК Українив угоді про визнання винуватості, зокрема, зазначаються формулювання підозри чи обвинувачення та його правова кваліфікація із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, істотні для відповідного кримінального провадження обставини, беззастережне визнання підозрюваним, обвинуваченим своєї винуватості у вчиненні кримінального правопорушення, обов'язки підозрюваного, обвинуваченого щодо співпраці у викритті кримінального правопорушення, вчиненого іншою особою (якщо відповідні домовленості мали місце), узгоджене покарання та згода підозрюваного, обвинуваченого на його призначення.

Відповідно до положень ч. 7ст. 474 КПК Українисуд відмовляє в затвердженні угоди, в тому числі: якщо умови угоди суперечать вимогам цього Кодексу та/або закону; умови угоди не відповідають інтересам суспільства.

Як передбаченост. 475 КПК Україниякщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, що повинен відповідати загальним вимогам до обвинувальних вироків, з урахуванням передбачених ч.3 цієї статті особливостей, із призначенням узгодженої сторонами міри покарання.

Відповідно дост. 65 КК України особі, яка вчинила злочин має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинений злочин призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових злочинів.

При цьому, санкцією ч. 1ст.263 КК Українипередбачене покарання у видівід трьох до семи років позбавлення волі.

Із огляду на наведене, аналізуючи зміст угоди про визнання винуватості, враховуючи тяжкість скоєного злочину, дані про особу обвинувачених ОСОБА_2 та ОСОБА_3, суд вважає, що прокурором при укладенні угоди в достатній мірі не враховано фактичні обставини справи, характер злочинного діяння, його суспільна небезпека, наявність суспільного інтересу.

На думку суду укладання угоди спрямоване лише винятково на задоволення приватного інтересу обвинувачених в частині призначення покарання зі звільненням від його відбування, а відтак вважати, що умови угоди відповідають суспільним інтересам у суду відсутні належні правові підстави.

Суд вважає, що визначене в угоді між прокурором та ОСОБА_2 та прокурором і ОСОБА_3 покарання як умова угоди, не відповідає ч.2ст.65 КК України, що обмежує суд в ухваленні законного та обґрунтованого вироку за наслідками угоди.

Таким чином, оскільки умови угоди не відповідають суспільним інтересам, а узгоджене сторонами покарання призначене у супереч вимогам КК України, суд дійшов висновку про відсутність підстав для затвердження угоди про визнання винуватості та наявність підстав для відмови у затвердженні угоди.

Відповідно до ч.7 ст.474 КПК України у разі відмови в затвердженні угоди судове провадження продовжується в загальному порядку.

Крім того, у судовому засіданні захисником ОСОБА_1 заявлене клопотання про скасування запобіжного заходу ОСОБА_2 Д.С. та повернення застави, яку за нього його внесла його матір з моменту ухвалення вироку на підставі угоди, проти чого не заперечував прокурор та обвинувачені ОСОБА_2, ОСОБА_3.

У звязку з тим, що суд прийшов до висновку про відмову у затвердженні угоди про визнання винуватості і вирок не ухвалюється, підстав для припинення запобіжного заходу ОСОБА_2 та повернення застави не має.

На підставі викладеного та керуючись ст. 474 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

В затвердженні угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні №42015080000000419 від 09.10.2015 року, укладеної між прокурором відділу прокуратури Запорізької області ОСОБА_4 та обвинуваченим за ч.1 ст.263 КК України ОСОБА_3 відмовити.

В затвердженні угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні №42015080000000419 від 09.10.2015 року, укладеної між прокурором відділу прокуратури Запорізької області ОСОБА_4 та обвинуваченим за ч.1 ст.263 КК України ОСОБА_2 відмовити.

В задоволенні клопотання захисника ОСОБА_1 про повернення застави відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя О.Є. Вайновська