Рішення № 60135981, 22.08.2016, Солом'янський районний суд міста Києва

Провадження №2/760/4587/16

Справа №760/10754/16-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

/ з а о ч н е /

22 серпня 2016 року Солом'янський районний суд м. Києва в складі

головуючого - судді - Шереметьєвої Л.А.

за участю секретаря - Носачова А.К.

позивача - ОСОБА_1

розглянувши в відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, який діє також в інтересах малолітньої доньки ОСОБА_3, треті особи: Солом'янський РВ ГУДМС України в м. Києві, Солом'янська районна в м. Києві державна адміністрація в м. Києві про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням та зняття їх з реєстраційного обліку, суд

В С Т А Н О В И В:

Позивачка звернулася до суду з позовом і просить визнати відповідача, який діє також у інтересах малолітньої доньки ОСОБА_3, 2014 року народження, такими, що втратили право користування житловим приміщенням у кімнаті №17 гуртожитку по АДРЕСА_1 та зобов'язати Солом»янський РВ ГУДМС України в м. Києві зняти їх з реєстраційного обліку.

Посилається в позові на те, що спірна кімната №17 у гуртожитку комунальної власності, розташованого у буд. АДРЕСА_1, була надана їй на підставі ордера від 17.10.2012 року.

Разом з нею в зазначеній кімнаті зареєстровані відповідач - її син та його малолітня донька ОСОБА_3, її онука.

Протягом року її син з донькою не проживають у гуртожитку, в липні 2015 року разом з дружиною, яка є громадянкою Російської Федерації, виїхали до Росії на постійне місце проживання і наміру повертатися не мають.

З цього періоду часу відповідач зі своєю донькою в кімнаті не проживає, витрат по утриманню житла не несе і його обов»язако фактично покладений на неї.

Виходячи з того, що відповідач з дитиною тривалий час не проживають в спірній кімнаті, не цікавиться нею, не несе витрат по її утриманню, всі обов'язки, що випливають з договору найму житлового приміщення, покладені лише на неї та виконуються лише нею, в т.ч. і за відповідача, просить задовольнити позов.

Відповідач у судове засідання не з'явився, про час розгляду справи сповіщався належним чином. Про причину неявки суд до відома не поставив.

Згідно ст. 224 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки або якщо зазначені ним причини визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Виходячи з викладеного вище, заслухавши думку позивачки, суд вважає за необхідне провести заочний розгляд справи.

Представник третьої особи - Солом'янського РВ ГУДМС України в м. Києві у судове засідання не з'явився, про час розгляду справи повідомлений належними чином.

Направив до суду лист, яким повідомив, що з 04.04.2016 року функції реєстрації/зняття з реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб територіальними підрозділами ДМС не виконуються та передані до Центру реєстрації Солом»янської районної в м. Києві державної адміністрації відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розширення повноважень органів місцевого самоврядування та оптимізації надання адміністративних послуг від 10.12.2015 року.

Представник третьої особи - Солом'янської районної в м. Києві державної адміністрації будь-яких заперечень проти вимог про зняття з реєстраційного обліку відповідача з донькою не висловив.

При цьому висловив заперечення проти вимог у частині позбавлення житла малолітньої з метою запобігання порушення її житлових прав.

Просить розглядати справу в відсутності представника Органу опіки та піклування.

Заслухавши пояснення позивачки, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про часткове задоволення вимог позивачки, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 71 ЖК України при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім'ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців.

Якщо наймач або члени його сім'ї були відсутні з поважних причин понад шість місяців, цей строк за заявою відсутнього може бути продовжено наймодавцем, а в разі спору-судом.

Судом встановлено, що на підставі ордеру на житлову площу в гуртожитку №514 від 17 жовтня 2012 року, виданого управлінням ПЗЗ, позивачці була надана житлова площа в гуртожитку - кімната № 17 по АДРЕСА_1 на сім»ю з двох осіб: вона та син - відповідач у справі.

Відповідно до довідки форми №3 сторони в справі зареєстровані в кімнаті №17 у гуртожитку комунальної власності, розташованого у буд. АДРЕСА_1.

Непроживання відповідача здонькою в спірній кімнаті гуртожитку протягом останнього року підтверджується актами, засвідченими підписами сусідів за місцем проживання позивачки, майстром технічної дільниці, начальником Житлово-експлуатаційної дільниці № 901 від 18 грудня 2015 року, 04 квітня 2016 року, 03 травня 2016 року та 01 червня 2016 року.

/ а.с. 7 - 11 /

З копій наданих позивачкою електронних квитків убачається, що відповідач разом з дружиною та дитиною - донькою ОСОБА_3 вилетіли 16.07.2015 року з аеропорту «Жуляни» до аеропорту Внуково м. Москви.

14.07.2015 року відповідачем та його дружиною, які при цьому діяли як батьки малолітньої дитини, була видана довіреність позивачці для зняття відповідача та малолітньої доньки з реєстрації за місцем проживання.

/ а.с. 49 - 50 /

Позивачка в судовому засіданні пояснила, що син з сім»єю терміново виїжджали до Російської Федерації і за часом не встигали знятися з реєстрації в гуртожитку.

Відповідно до п. 10 постанови №2 від 12 квітня 1985 року Пленуму Верховного Суду України «Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України» у справах про визнання наймача або члена його сім'ї таким, що втратив право користування жилим приміщенням необхідно з'ясовувати причини відсутності відповідача понад встановлені строки. В разі їх поважності / в т.ч. внаслідок неправомірної поведінки інших членів сім'ї / суд може продовжити цей строк.

Аналізуючи вище викладене, суд вважає, що відповідач разом з сім»єю залишили спірну кімнату більше одного року назад, перешкод для їхнього проживання в спірній кімнаті ніхто не чинив і не чинить, а тому вимоги позивачки в цій частині є обґрунтованими.

Суд не знаходить підстав для задоволення решти вимог позивачки, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» зняття з реєстрації місця проживання здійснюється протягом семи днів на підставі заяви особи, запиту органу реєстрації за новим місцем проживання особи, остаточного рішення суду (про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, визнання особи безвісно відсутньою або померлою), свідоцтва про смерть.

Тобто, за змістом даної норми закону зняття з реєстрації місця проживання може бути здійснено на підставі рішення суду виключно про: 1) позбавлення права власності на житлове приміщення; 2) позбавлення права користування житловим приміщенням; 3) визнання особи безвісно відсутньою; 4) оголошення фізичної

Виходячи з того, що даний Закон є спеціальним нормативно-правовим актом, який регулює правовідносини, пов'язані із зняттям з реєстрації місця проживання, положення ст. 7 цього Закону підлягають застосуванню до усіх правовідносин, виникнення, зміна чи припинення яких пов'язані з юридичним фактом знаття з реєстрації місця проживання.

Крім того, відповідно до п. 34 постанови №5 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07 лютого 2014 року «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном, зокрема жилим приміщенням, шляхом зняття особи з реєстраційного обліку, залежить від вирішення питання про право користування такої особи жилим приміщенням відповідно до норм житлового та цивільного законодавства (наприклад, статті 71, 72, 116, 156 ЖК УРСР; стаття 405 ЦК), а саме від вирішення однієї із таких вимог: про позбавлення права власності на жиле приміщення; про позбавлення права користування жилим приміщенням; про визнання особи безвісно відсутньою; про оголошення фізичної особи померлою.

Зазначене свідчить що питання зняття особи з реєстраційного обліку є похідним від вирішення питання про позбавлення права власності на жиле приміщення; про позбавлення права користування жилим приміщенням; про визнання особи безвісно відсутньою; про оголошення фізичної особи померлою.

Зазначена правова позиція викладена і в постанові Верховного Суду України від 16 січня 2012 року у справі № 6-57-цс11, яка, з точки зору ст. 360-7 ЦПК України, є обов'язковою для всіх судів України.

Виходячи з викладеного вище, суд вважає безпідставними вимоги позивача в частині зобов'язання 3-ї особи вчинити дії щодо зняття відповідача з дититною з реєстрації місця проживання в даній кімнаті.

Суд не приймає до уваги позицію Солом»янської районної в м. Києві державної адміністрації щодо порушення прав малолітньої на житло, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст. 242 ЦК України батьки є законними представниками своїх малолітніх та неповнолітніх дітей.

За змістом ч.4 ст.29 ЦК України місцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років, є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров'я, в якому вона проживає.

Таким чином, відповідач разом з дружиною, матір»ю дитини, залишивши займане ними житло та територію країни, обрали собі інше місце проживання, яким і є місце проживання їх малолітньої дитини, а тому приведені в листі Органу опіки та піклування обставини не можуть вважатися порушенням прав малолітньої.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

З врахуванням викладеного, суд приходить до висновку про стягнення з відповідача на користь позивачки 551, 20 гр. судового збору, сплаченого нею при зверненні до суду.

Керуючись ст. ст. 71,72 ЖК України, ст. ст. 3-4,10-11,57-60, 209, 212-215, 218,224 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Визнати ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, такими, що втратили право користуватися жилим приміщенням у кімнаті №17 гуртожитку по АДРЕСА_1.

В решті позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 551 грн. 20 коп..

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, який його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 10 днів з дня його отримання.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду м. Києва через суд першої інстанції.

Суддя