Постанова № 60134783, 05.07.2016, Уманський міськрайонний суд Черкаської області

Справа №: 705/4325/16-а

2-а/705/82/16

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 липня 2016 року Уманський міськрайонний суд Черкаської області

у складі: головуючого - судді Кімстачова О.С.,

розглянувши в порядку скороченого провадження в місті Умані Черкаської області адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Уманського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Черкаської області про визнання неправомірними дій і рішення суб'єкта владних повноважень та зобов'язання вчинити певні дії і прийняти відповідні рішення,

УСТАНОВИВ:

21.06.2016 позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Уманського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Черкаської області (далі - Уманське ОУ ПФУ) про визнання незаконними дії і рішення суб'єкта владних повноважень та зобов'язання вчинити певні дії та прийняти відповідні рішення. Позивач просить: визнати неправомірними дії Уманського ОУ ПФУ та скасувати рішення № 1882 від 15.06.2016 щодо відмови йому здійснити перерахунок пенсії по інвалідності відповідно до статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991, на підставі довідки прокуратури Черкаської області від 07.06.2016 № 18/149вих.16 про заробітну плату з розрахунку 60% із середнього заробітку та зобов'язати Уманське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Черкаській області провести йому перерахунок пенсії по інвалідності згідно статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991, на підставі довідки прокуратури Черкаської області від 07.06.2016 № 18/149вих.16 про заробіток для перерахунку пенсії в розмірі 60% від суми заробітку за відповідною посадою (заступник прокурора Уманського району Черкаської області) та виплатити різницю між фактично отриманою та належною до сплати сумою пенсії по інвалідності з 01.01.2016.

Позивач ОСОБА_1 посилається на такі обставини: він перебуває на обліку в Уманському ОУ ПФУ і отримує пенсію по інвалідності з 06.04.2016. Відповідно до матеріалів пенсійної справи загальний страховий стаж становить 18 років 6 місяців 25 днів, з них 13 років 9 місяців 25 днів на прокурорсько-слідчих посадах. 10.06.2016 позивач звернувся до Уманського ОУ ПФУ із заявою, в якій просив здійснити йому перерахунок пенсії по інвалідності, призначеної за правилами ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» (в редакції Закону України, який був чинний на час призначення пенсії), згідно з поданою довідкою прокуратури Черкаської області від 07.06.2016 № 18/149вих.16 про заробіток для здійснення перерахунку пенсії в розмірі 60% від суми заробітку за відповідною посадою та виплати різниці між фактично отриманою та належною до сплати сумою пенсії по інвалідності з 01.01.2016. Довідка для перерахунку пенсії йому надана у зв'язку з підвищенням посадових окладів працівникам прокуратури відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 №1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно - правових актів». Відповідач відмовив у проведенні перерахунку пенсії по інвалідності (відповідь № 5317/02 від 15.06.2016), з посиланням на те, що відповідно до п.5 Прикінцевих положень ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 № 213, у разі неприйняття до 01.06.2015 закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 01.06.2015 скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії чи щомісячне довічне грошове утримання призначаються відповідно до ЗУ «Про прокуратуру», тому із вказаної дати пенсії в порядку та на умовах, визначених вищезазначеними законами, не перераховуються. Позивач вважає, що зазначені дії посадових осіб Уманського ОУ ПФУ неправомірними, а прийняте рішення щодо відмови йому у перерахунку пенсії незаконним.

Відповідач Уманське об'єднане управління Пенсійного фонду України Черкаської області подало 02.07.2016 письмові заперечення проти позову, пославшись на безпідставність і необґрунтованість позовних вимог позивача, їх невідповідність діючому законодавству України щодо порядку і підстав перерахунку пенсії позивачу ОСОБА_1; просило відмовити в задоволенні позову повністю.

На підставі ч. 4 ст. 183-2 КАС України справа розглянута в порядку скороченого провадження суддею одноособово, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.

Дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, подані позивачем, письмові заперечення відповідача, суд встановив такі фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

Позивач ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1), перебуває на обліку в Уманському ОУ ПФУ і з 06.04.2015 отримує пенсію по інвалідності на підставі ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» в розмірі 60 відсотків від розміру середньомісячної заробітної плати за його посадою.

Згідно з довідкою прокуратури Черкаської області від 07.06.2016 № 18/149вих.16 ОСОБА_1 працював на посаді заступника прокурора Уманського району і за його посадою заробітна плата з 01.12.2015 становить 11 091,46 грн.

10.06.2016 ОСОБА_1 звернувся до Уманського ОУ ПФУ із заявою, зареєстрованою за № 1882, в якій просив здійснити йому перерахунок пенсії по інвалідності за правилами ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» (в редакції, чинній на час призначення пенсії) згідно з поданою довідкою прокуратури Черкаської області від 07.06.2016 № 18/149вих.16 про заробіток для здійснення перерахунку пенсії в розмірі 60% від суми заробітку за відповідною посадою та виплати різниці між фактично отриманою та належною до сплати сумою пенсії по інвалідності з 01.01.2016. Довідка для перерахунку пенсії йому надана у зв'язку з підвищенням посадових окладів працівникам прокуратури, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 №1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів».

Відповідач Уманське ОУ ПФУ листом від 15.06.2016 за вих. № 5317/02 повідомило ОСОБА_1 про відмову в здійсненні такого перерахунку, пославшись на те, що відповідно до п.5 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 № 213 з 01.06.2015 скасовано норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії призначаються відповідно до Закону України «Про прокуратуру», раніше призначені пенсії не перераховуються. У зв'язку із зазначеним прийнято рішення від 15.06.2016 про відмову йому в перерахунку пенсії, про що також надане відповідне повідомлення про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.

Позивач ОСОБА_1 працював в органах прокуратури - стаж на прокурорсько-слідчих посадах 13 років 9 місяців 25 днів, - та з 06.04.2015 йому призначено і він отримує пенсію по інвалідності (ІІ група) на підставі ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» №1789-ХІІ (в редакції, чинній на час набуття такого права) з розрахунку 60 відсотків від розміру середньомісячної заробітної плати. У зв'язку з цим позивач вважає, що відповідач при розгляді його заяви і прийнятті рішення щодо перерахунку призначеної йому пенсії повинен був керуватися нормами ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру», в редакції, яка була чинна на час призначення пенсії - 06.04.2015.

Умови та порядок пенсійного забезпечення прокурорів та слідчих визначено статтею 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 № 1789-ХІІ, редакція зазначеної статті змінювалась.

Згідно з частиною 13 статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» (у редакції зі змінами Законом України від 02.03.2015 № 213, що діяла станом на 06.04.2015) держава взяла на себе обов'язок забезпечити не лише нарахування, але й перерахунок пенсії працівникам прокуратури виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за перерахунком.

Частиною 18 статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» було визначено, що призначені працівникам прокуратури пенсії перераховувалися у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадився з першого числа місяця, що йде за місяцем, у якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадився з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи.

Однак Законом України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» від 28.12.2014 № 76-VIII, який почав діяти з 01.01.2015, внесені зміни до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» та частину вісімнадцяту викладено у такій редакції: «Умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України». І пунктом 16 розділу III «Прикінцеві положення» названого Закону № 76-VIII на Кабінет Міністрів України було покладено обов'язок у місячний строк з дня набрання чинності цим Законом забезпечити прийняття нормативно-правових актів, необхідних для реалізації цього Закону.

Разом з тим, на час звернення позивача за перерахунком пенсії Кабінет Міністрів України відповідний нормативно-правовий акт не прийняв.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України. Однією з конституційних гарантій прав і свобод людини і громадянина є недопущення їх скасування. Відповідно до ст. 22 Конституції України закріплені нею права і свободи не є вичерпними, а при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законодавчих актів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод. Відповідно до ст. 22, 64 Конституції України право на пенсійне забезпечення відповідних категорій громадян, встановлене законами України (в тому числі і Законом України «Про прокуратуру») є таким, що не підлягає звуженню та обмеженню.

Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов'язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція України виокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до статті 17 Конституції України перебувають на службі в органах прокуратури (рішення Конституційного Суду України від 06.07.1999 за № 8-рп/99 у справі щодо права на пільги, від 20.03.2002 за № 5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій, від 11.10.2005 № 8-рп/2005 у справі про рівень пенсії і щомісячного довічного грошового утримання) У названих рішеннях Конституційний Суд України вказав, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов'язана з ризиком для життя і здоров'я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей. Це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто, комплексу організаційно-правових, економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення. Також зазначено, що пільги, компенсації і гарантії є видом соціальної допомоги і необхідною складовою конституційного права на достатній життєвий рівень, тому звуження змісту та обсягу цього права шляхом прийняття нових законів або внесенням змін до чинних законів за ст. 22 Конституції України недопустимі. Зміст та обсяг досягнутих соціальних гарантій працівників правоохоронних органів, зокрема, працівників прокуратури, не може бути звужено шляхом внесення змін до законодавства. Аналогічну правову позицію висловив і Верховний Суд України у постановах від 10.12.2013 (справа № 21-348а13), від 06.10.2015 (справа № 21-2432/15).

Отже, порядок призначення та виплати пенсії, встановлений новими законами, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія призначена до набрання ними чинності. Враховуючи вищезазначене, необхідною умовою для перерахунку пенсії є документи, додатково подані пенсіонером щодо розміру місячного заробітку за відповідною посадою станом на час звернення за перерахунком пенсії. При цьому, такий перерахунок має здійснюватися виходячи із норм законодавства, які були чинними на момент призначення пенсії позивачу, тобто в розмірі 60% від заробітної плати.

Доводи відповідача про те, що станом на дату звернення позивача із заявою про перерахунок його пенсії, тобто 10.06.2016, набув чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 № 213, у пункті 5 Прикінцевих положень якого зазначено, що в разі неприйняття до 01.06.2015 закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 01.06.2015 скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначаються відповідно до законів України, у тому числі «Про прокуратуру», суд вважає не обґрунтованими і безпідставними, оскільки положення зазначеної правової норми поширюються на правовідносини щодо призначення пенсії особам, які набувають право на неї після 01.06.2015, а не щодо перерахунку пенсії, яка була призначена особі раніше.

Щодо позовної вимоги про зобов'язання відповідача виплатити позивачу різницю між фактично отриманою та належною до сплати сумою пенсії по інвалідності з 01.01.2016 суд вважає необхідним зазначити таке.

Відповідності до ч. 5 ст. 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії. Частиною четвертою цієї ж статті Закону передбачено, що перерахунок призначеної пенсії провадиться в такі строки: у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа.

З огляду на наведену норму Закону № 1058-IV, суд дійшов висновку, що підставою для перерахунку пенсії позивачу є подання до вповноваженого органу Пенсійного фонду України відповідної заяви з усіма необхідними документами. Позивач подав заяву про перерахунок з необхідними документами відповідачу 10.06.2016, тому пенсія позивача підлягає перерахунку з 01.06.2016, а не з 01.01.2016. Отже, позовна вимога позивача про перерахунок пенсії підлягає задоволенню з 01.06.2016.

Положеннями частини 1 статті 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно - правових відносин від порушень з боку органів державної влади,органів місцевого самоврядування,їх посадових та службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до вимог статті 9 КАС України при вирішенні спору суд керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України.

Частина 1 статті 11 КАС України передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

На підставі наведеного вище, суд вважає, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими, за виключенням позовної вимоги про зобов'язання виплатити різницю між фактично отриманою та належною до сплати сумою пенсії по інвалідності з 01.01.2016, і підлягають задоволенню частково.

Керуючись статтями 94, 158-163, 183-2, 186, 244-2, 254, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати неправомірними дії Уманського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області та скасувати рішення № 1882 від 15.06.2016 щодо відмови ОСОБА_1 здійснити перерахунок пенсії по інвалідності відповідно до статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» (у редакції чинній, на час призначення пенсії) на підставі довідки прокуратури Черкаської області від 07.06.2016 № 18/149 про заробітну плату з розрахунку 60 відсотків із середнього заробітку.

Зобов'язати Уманське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Черкаській області провести ОСОБА_1 перерахунок пенсії згідно зі статтею 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 № 1789-ХІІ (у редакції Закону від 02.03.2015) на підставі довідки прокуратури Черкаської області від 07.06.2016 № 18/149вих.16 про заробіток для перерахунку пенсії в розмірі 60 відсотків від суми заробітку за відповідною посадою з 01.06.2016.

У задоволенні позовної вимоги про зобов'язання відповідача виплатити різницю між фактично отриманою та належною до сплати сумою пенсії по інвалідності з 01.01.2016 відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного адміністративного суду через Уманський міськрайонний суд Черкаської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Уманському об'єднаному управлінню Пенсійного фонду України Черкаської області подати Уманському міськрайонному суду Черкаської області звіт про виконання постанови протягом 60 днів з дня набрання постановою законної сили.

Суддя: О.С. Кімстачов