Рішення № 60132530, 18.07.2016, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

Дата документу 18.07.2016 Справа № 554/14568/15-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 643/18447/14-ц

Провадження № 2/643/2694/16

18 липня 2016 року м. Полтава

Октябрський районний суд м. Полтави, у складі головуючого судді Шевської О.І., при секретарі Юрченко А.О., розглянувши у приміщенні суду у м. Полтаві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «ОСОБА_2 Аваль» до ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа: ОСОБА_5 про договору поруки припиненим, -

в с т а н о в и л а:

Позивач звернувся до суду з позовом та просить визнати укладений між позивачем та ПАТ «ОСОБА_2 Аваль» договір поруки № 16910/6561/331605 від 06.08.2008 року - припиненим.

В обґрунтування своїх позовних вимог посилається, що між ним, ОСОБА_5, та Публічним акціонерним товариством «ОСОБА_2 Аваль» укладено кредитний договір №014/6561/82/111000 від 06.08.2008 року зі строком дії до 06.08.2018 року.

Згідно з договором ПАТ «ОСОБА_2 Аваль» надав кредит в сумі 19900,00 доларів США зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 14 % річних.

З метою забезпечення виконання ОСОБА_5 зобов'язання за вказаним кредитним договором, 06.08.2008 року між ПАТ «ОСОБА_2 Аваль» та ОСОБА_1 укладено договір поруки № № 16910/6561/331605 від 06.08.2008 року.

Заборгованість за кредитним договором №014/6561/82/111000 від 06.08.2008 року складає по кредиту 11519,69 доларів США та по відсотках 1566,16 доларів США, пеня за невчасну сплату кредиту та відсотків 4444,78 доларів США.

Представник позивача в судове засідання з»явився, позов підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача: ПАТ «ОСОБА_2 Аваль» в судове засідання не зявився, надав заяву про розгляд справи без участі представника.

Суд, вислухавши пояснення представника позивача, дослідив матеріали справи, вважає, що позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню з наступних підстав.

06.08.2008 року між вказаними сторонами було укладено договір поруки відповідно до п. 1.3 якого банк надав позивачу суму кредиту 19900,00 доларів США.

Порука є одним із способів забезпечення зобов'язань при укладенні кредитних договорів та має зобов'язальний, договірний характер, тому на правовідносини поруки поширюють свою дію загальні положення про зобов'язання та про договори.

Відповідно до ст. 553 ЦК України під порукою розуміється договір, за яким поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Договір поруки є двостороннім правочином, що укладається з метою врегулювання відносин між кредитором і поручителем. Згода боржника на укладення договору поруки не вимагається.

Відповідно до п. 5.1. вказаного договору поруки договір набуває чинності з дати його підписання сторонами і діє до повного виконання боргових зобовязань за кредитним договором. Відповідальність поручителя припиняється лише після виконання боргових зобовязань в повному обсязі.

Відповідно до ч. 4 ст. 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

З договору поруки вбачається, що в ньому не встановлено строк, після якого порука припиняється, а умова договору про дію поруки до повного виконання позичальником зобов'язання перед Банком або повного виконання поручителем взятих на себе зобов'язань, не може розглядатися як установлений строк дії поруки, оскільки це не відповідає вимогам статті 252 ЦК України.

Умови договору поруки про його дію до повного припинення всіх зобов'язань боржника, не свідчать про те, що договором встановлено строк припинення поруки в розумінні ст. 251, ч. 4 ст.559 ЦК України, тому у цьому випадку підлягають застосуванню норми ч. 4 ст. 559 ЦК України про те, що порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

Відповідно до п. 24 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», сама по собі умова договору про дію поруки до повного виконання позичальником зобов'язання перед кредитодавцем або до повного виконання поручителем взятих на себе зобов'язань не може розглядатися як установлення строку дії поруки, оскільки це не відповідає вимогам статті 252 ЦК України, згідно з якою строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

Згідно ч. 4 ст. 559 ЦК України, порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимогу до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом предявлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

Відповідно до правових висновків Верховного Суду України, викладених в постанові від 21.05.2012 року у справі № 6-68цс11, умови договору поруки про припинення поруки після повного виконання позичальником своїх зобов'язань за кредитним договором не може вважатися встановленим сторонами договору поруки строком припинення поруки. За таких обставин, порука на підставі ч. 4 статі 559 ЦК України припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

Відповідно до правових висновків Верховного суду України, викладених в постанові від 21 січня 2015 року у справі № 6-190цс14пред`явивши вимогу про повне дострокове погашення заборгованості за кредитом, сплати відсотків за користування кредитом та пені, кредитор відповідно до частини другої статті 1050 ЦК України змінив строк виконання основного зобов'язання й був зобовязаний пред'явити позов до поручителя протягом шести місяців, починаючи від цієї дати. Таким чином, у разі зміни кредитором на підставі частини другої статті 1050 ЦК України строку виконання основного зобов'язання передбачений частиною четвертою статті 559 ЦК України шестимісячний строк підлягає обрахуванню від цієї дати.

Відповідно до правових висновків Верховного суду України, викладених в постанові від 26.11.2014року у справі № 6-75 цс14 - якщо кредитним договором не визначено інші умови виконання основного зобов'язання, то у разі неналежного виконання позичальником своїх зобов'язань за цим договором строк пред'явлення кредитором до поручителя вимоги про повернення отриманих у кредит коштів повинен обчислюватися з моменту настання строку погашення зобов'язання згідно з такими умовами, тобто з моменту настання строку виконання зобов'язання в повному обсязі або у звязку із застосуванням права на повернення кредиту достроково.

Відповідно до правових висновків Верховного Суду України, викладених в постанові від 21.05.2012 року у справі № 6-69цс11, у випадку невизнання кредитором права поручителя, передбаченого ч. 1ст. 559 ЦК України на припинення зобов'язання за договором поруки, таке право підлягає захисту судом за позовом поручителя шляхом визнання його права на підставі п. 1 ч. 2 ст. 16 ЦК України. При цьому звернення до суду з позовом про визнання договору поруки припиненим не є необхідним, проте такі вимоги підлягають розгляду судом у разі наявності відповідного спору. Термін «порука», застосований законодавцем у ч. 1ст. 559 ЦК України, використовується в розумінні зобов'язального правовідношення поруки, з припиненням якого втрачає чинність договір поруки. Право поручителів не підлягає захисту шляхом припинення договору поруки, тобто за п. 7 ч. 2 ст. 16 ЦК України,оскільки це суперечить положенням ч. 1 ст. 559 цього Кодексу. Таке право підлягає захисту судом за позовом поручителя шляхом визнання поруки припиненою.

Судом встановлено, що письмові вимоги до позичальника та поручителя про дострокове погашення кредиту відповідачем не направлялися.

05.03.2015 року відповідач звернувся до Полтавського районного суду Полтавської області з позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Таким чином, позов до поручителя подано банком після закінчення строку дії поруки, що є підставою для визнання поруки припиненою.

Отже, у банка настає право вимоги від позичальника виконання основного зобов'язання не з моменту закінчення строку дії договору, а з моменту прострочення повернення чергової частини грошових коштів.

Оскільки відповідно до п. 1.1.1 додаткової угоди № 1 про внесення змін до договору кредиту № 937/6-30 від 25 вересня 2006 року позичальник вносить черговий мінімальний платіж, щомісячно до 10 числа (включно) кожного місяця, починаючи з 10 жовтня 2006 року, тому у банка настає право вимоги від позичальника виконання основного зобов'язання не з моменту закінчення строку дії договору, а з моменту прострочення повернення чергової частини грошових коштів.

Останній платіж був здійснений 06.05.2014 року.

З розрахунку кредитної заборгованості вбачається, що прострочення кредитної заборгованості почалося з 2014 року, проте банк протягом шести місяців вимоги до позивача не направив та позову до суду не пред'явив.

Таким чином, сплив шести місяців від настання строку виконання основного зобов'язання або одного року від дня укладання договору поруки, якщо строк основного зобов'язання не встановлений, припиняє поруку за умови, що кредитор протягом строку дії поруки не звернувся з позовом до поручителя.

Дана позиція узгоджується з постановами Верховного Суду України від 8 жовтня 2014 року № 6-128цс 14, від 29 січня 2014 року № 6-155цс13 не 13, яка згідно зі ст. 360-7 ЦПК України є обов'язковою для судів.

На підставі вказаного суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.10,60,82,88,212-215,292, 294 ЦПК України,-

в и р і ш и л а:

Позов ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «ОСОБА_2 Аваль» до ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа: ОСОБА_5 про договору поруки припиненим - задовольнити.

Визнати договір поруки № 16910/6561/331605 від 06.08.2008 року, укладений між ОСОБА_1 та Публічним акціонерним товариством «ОСОБА_2 Аваль» припиненим.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги до апеляційного суду Полтавської області через суд першої інстанції протягом 10 днів зо дня його проголошення особами, що брали участь у судовому засіданні, а особами, які не брали участь у судовому засіданні протягом 10 днів із дня отримання ними копії рішення.

Рішення суду набирає законної сили протягом 10 днів із дня його проголошення, або протягом 10 днів із дня отримання його копії учасниками процесу, які не брали участь у судовому засіданні, якщо не буде оскаржено у встановленому порядку.

Суддя О.І. Шевська