Ухвала суду № 60131549, 31.08.2016, Лисичанський міський суд Луганської області

справа № 415/2411/16-к

провадження № 1-кп/415/363/16

У Х В А Л А

31.08.16 м. Лисичанськ

Лисичанський міський суд Луганської області у складі:

у складі: головуючого судді Суббота М.І.

при секретарі Гуртовій К.О.

за участю прокурора Стрільцова І.С.

обвинуваченого ОСОБА_1

захисника ОСОБА_2

розглянувши у судовому засіданні в залі суду м. Лисичанська клопотання прокурора про продовження строку домашнього арешту у відношенні

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця міста Лисичанськ, Луганської області, громадянина України, раніше не судимого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.286 КК України, заявлене прокурором під час судового засідання 31.08.2016 року, -

ВСТАНОВИВ:

24 травня 2016 року до Лисичанського міського суду надійшов обвинувальний акт за матеріалами кримінального провадження відносно ОСОБА_1 за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.286 КК України.

Під час судового засідання прокурор звернувся до суду з письмовим клопотанням про продовження строку запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у відношенні ОСОБА_1, в обґрунтування клопотання зазначив, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, який відповідно до ст.12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів та за який, згідно санкції статті, передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від 3 до 8 років, підстави, за яких було обраний запобіжний захід у вигляді домашнього арешту не змінились, а ризики не зменшились, наявність ризику, що загрожує йому у разі визнання винним у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення. Враховуючи, що строк запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту застосований до обвинуваченого спливає 09.09.2016 року, судовий розгляд кримінального провадження у відношенні ОСОБА_1 не закінчений, просив суд продовжити обвинуваченій строк дії запобіжного заходу у виді домашнього арешту на 2 місяці.

Обвинувачений ОСОБА_1 та його захисник ОСОБА_2 заперечували проти задоволення клопотання прокурора.

Вислухавши доводи сторін, суд вважає клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у виді домашнього арешту у відношенні обвинуваченого ОСОБА_1 таким, що підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Конституції України, чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України, а згідно до ч. 5 ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках та за встановленою процедурою.

Згідно ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний відносно обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу. За відсутності зазначених клопотань сторін кримінального провадження застосування заходів забезпечення кримінального провадження, обраних під час досудового розслідування, вважається продовженим.

Згідно пунктів 1 і 5 ч. 1 ст. 177 КПК України "метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) незаконно впливати на свідків у кримінальному процессі.

Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Згідно з вимогами ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі. Ухвала про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передається для виконання органу внутрішніх справ за місцем проживання підозрюваного. Відповідно до ч. 6 цієї ж статті строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців.

Відповідно до ч.5 ст.194 КПК України якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов'язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов'язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором.

Згідно ч.6 ст.194 КПК України обов'язки, передбачені частиною п'ятою цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу.

Судом встановлено, що органом досудового розслідування ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, який відповідно до санкції статті карається позбавленням волі від 3 до 8 років та відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів. Ухвалою судді Лисичанського міського суду Луганського суду від 08.07.2016 року під час підготовчого судового засідання у відношенні ОСОБА_1 було обрано запобіжний захід у виді домашнього арешту, строк дії якого закінчується 09 вересня 2016 року.

При вирішенні питання доцільності продовження строку домашнього арешту відносно обвинуваченої суд виходить з необхідності уникнення ризиків, визначених ст. 177 КПК України, зокрема що обвинувачена може незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, свідчать такі обставини, як тяжкість покарання, що загрожує його у разі визнання винним у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення. Підстави, за яких судом було застосовано до обвинуваченого запобіжний захід у вигляді домашнього арешту та обставини які при цьому враховувались не змінились, а ризики не зменшились.

Враховуюче вищевикладене, з метою забезпечення обвинуваченою покладених на нього процесуальних обов'язків, а також відсутність підстав для зміни або скасування запобіжного заходу, суд вважає необхідним продовжити раніше обраний обвинуваченому запобіжний захід у виді домашнього арешту в межах строків, встановлених ст. 194 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 9 Конституції України, ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. ст. 31, 177, 178, 181,194, 314-317, 372 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Продовжити строк домашнього арешту ОСОБА_1, обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.286 КК України на 2 місяці, тобто по 30 жовтня 2016 року включно, із дотриманням попередніх умов домашнього арешту.

Роз'яснити обвинуваченіому, що в разі не виконання покладених на нього обов'язків, до нього може бути застосовано більш жорсткий запобіжний захід.

Дана ухвала в частині продовження запобіжного заходу діє до 30 жовтня 2016 року включно.

Копію ухвали про продовження запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту вручити прокурору, обвинуваченому та направити для виконання Лисичанському ВП ГУНП в Луганській області.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя : М.І.Суббота.