Ухвала суду № 60130968, 31.08.2016, Апеляційний суд Київської області

Справа № 366/558/16-ц Головуючий у І інстанції Тетервак Н. А.Провадження № 22-ц/780/3710/16 Доповідач у 2 інстанції Ігнатченко Н. В.Категорія 26 31.08.2016

УХВАЛА

Іменем України

31 серпня 2016 року м. Київ

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:

Головуючого судді: Ігнатченко Н.В.,

суддів: Антоненко В.І., Поліщука М.А.,

за участю секретаря: Якимчук Ю.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Апеляційного суду Київської області цивільну справу за апеляційною скаргою публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Експобанк» на ухвалу Іванківського районного суду Київської області від 26 квітня 2016 року у справі за позовом публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Експобанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,

у с т а н о в и л а:

В лютому 2016 року ПАТ «КБ «Експобанк» звернулися до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором від 8 жовтня 2008 року № 177/2008 USD.

Натомість представник відповідача заявив клопотання про передачу справи до іншого суду в порядку ст. 116 ЦПК України.

Ухвалою Іванківського районного суду Київської області від 26 квітня 2016 року справу передано для розгляду суду за місцезнаходженням банку, а саме до Шевченківського районного суду м. Києва.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати, з мотивів порушення судом першої інстанції норм процесуального права, а справу направити до Іванківського районного суду Київської області для продовження розгляду.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити з наступних підстав.

Постановляючи ухвалу, суд першої інстанції керувався вимогами ст. ст. 112, 116 ЦПК України та виходив з правил договірної підсудності, яка визначена сторонами у кредитному договорі.

Проте колегія суддів не може повністю погодитися з таким висновками суду з огляду на наступне.

Як вбачається з п. 7.3. кредитного договору від 8 жовтня 2008 року № 177/2008 USD, спори та розбіжності за цим договором в будь який час можуть

Бути передані, зокрема, до суду за місцезнаходженням банку.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 116 ЦПК України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо після відкриття провадження у справі і до початку судового розгляду виявилося, що заяву прийнято з порушенням

правил підсудності.

Згідно із ст. 112 ЦПК України «Договірна підсудність», яка була чинною на час укладення договору, сторони мають право письмово визначити територіальну підсудність справи, крім справ, для яких встановлена виключна підсудність.

Законом України від 7 липня 2010 року «Про судоустрій і статус суддів» зазначена норма ст. 112 ЦПК України виключена.

Оскільки позивач звернувся до суду для вирішення спору в лютому 2016 року, коли ЦПК не передбачав можливості пред'явлення позову за правилами ст. 112 ЦПК України за договірною підсудністю, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про передачу справи до іншого суду за місцезнаходженням банку.

За загальним правилом ч. 1 ст. 109 ЦПК України позови до фізичних осіб пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її перебування.

З матеріалів справи слідує, що відповідач зареєстрований по АДРЕСА_1

Враховуючи, що відповідач зареєстрований на території Поліського району Київської області, а спір виник у зв'язку з порушенням зобов'язання за кредитним договором, який допускає пред'явлення позову за зареєстрованим місцем проживання відповідача, в суду першої інстанції не було правових підстав вважати, що позов пред'явлено з порушенням правил підсудності.

У відповідності ст. 311 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є зокрема, порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Виходячи з вищевикладеного, доводи апеляційної скарги заслуговують на увагу, а висновок суду щодо передачі справи до іншого суду є необґрунтованим та не відповідає нормам діючого законодавства, а тому ухвала підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 307, 311, 313, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів,

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Експобанк» задовольнити.

Ухвалу Іванківського районного суду Київської області від 26 квітня 2016 року скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 324 ЦПК України оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий Н.В. Ігнатченко

Судді: В.І. Антоненко

М.А. Поліщук