Вирок № 60130456, 19.07.2016, Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/2178/15-к

Провадження № 1-кп/369/128/16

В И Р О К

іменем України

19.07.16 року м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Черноти С.В.,

суддів Бурбели Ю.С., Дубас Т.В.,

при секретареві судового засідання Колесніковій Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Києво-Святошинського районного суду Київської області у м. Києві матеріали кримінального провадження, за обвинуваченням

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, який має неповну загальну середню освіту, не одруженого, офіційно не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, раніше не судимого

- у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 115 КК України, -

за участі

прокурора Юркової Ю.В.,

потерпілої ОСОБА_2,

захисника ОСОБА_3,

обвинуваченого ОСОБА_1

встановив:

08 грудня 2014 року близько 21 години ОСОБА_1, перебуваючи в стані алкогольного спяніння, будучи в будинку за місцем проживання своєї бабусі ОСОБА_2 по вул. Лермонтова, 2 в с. Новосілки Києво-Святошинського району Київської області на ґрунті раптово виниклих неприязних стосунків між ним та його близьким родичем бабусею ОСОБА_2, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх діянь, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, реалізовуючи свій злочинний умисел, направлений на умисне заподіяння тілесних ушкоджень, взяв в руки кухонний ніж, який знаходився в кімнаті, де вони перебували, та умисно наніс ним три удари в область життєво важливих органів ОСОБА_2 з лівої та правої сторони шиї, чим заподіяв останній, згідно висновку експерта № 13/Д від 16.01-03.02.2015 року тілесні ушкодження у вигляді колото-різаної рани шиї зліва з пошкодженням яремної вени та грудинно-ключично-сосцеподібного мязу, два сліпі колото різані порання шиї справа. Описані тілесні ушкодження утворилися в дії гострого предмета з колючо-ріжучими властивостями, яким міг бути ніж. Колото-різана рана шиї зліва з пошкодженням яремної вени та мязу і розвитком геморагічного шоку відноситься до тяжких тілесних пошкоджень, за критерієм небезпеки для життя. Сліпі колото-різані поранення шиї справа відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоровя.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 вину у предявленому обвинуваченні визнав частково та суду показав, що він проживає разом з бабусею ОСОБА_2 за адресою: с. Новосілки, вул. Лермонтова, 2. Проживають у прибудові, а будинок бабуся здає квартирантам. На ґрунті того, що бабуся вживала з квартирантами спиртні напої у нього з нею виникали сварки. 08.12.2014 близько 20:00 вечора за адресою: вул. Лермонтова, 2 в с. Новосілки він пішов забирати бабусю додому до прибудови, де вони проживали разом, остання була не твереза. В цей час бабуся знаходилась з квартирантами в будинку, їх було четверо та вони випивали. На прохання піти додому відреагувала негативно та почала лаятися і принижувати його. По дорозі до дому ОСОБА_4 сварилася. Зайшовши до будинку, він з тих причин, що вона його продовжувала лаяти та принижувати, він штовхнув її, вона впала на підлогу на спину, він вхопив ножа, який був поряд, та наніс удари ножем по шиї з ліва та справа, наніс біля трьох ударів. Побачивши кров злякався та зателефонував мамі, повідомивши про скоєне. Намагався зупинити кров у бабусі ганчіркою. Прибігли сусіди, викликали швидку медичну допомогу, потім приїхала міліція та швидка. До того, як прийти до дому випив бокал пива. Наміру вбивати бабусю не мав, був розлючений на приниження з її боку. Сам не зрозумів, як таке сталося. У вчиненому щиро розкаявся, зазначив, що він готовий відповідати за вчинене.

Допитана судом потерпіла ОСОБА_2 суду показала, що проживає ІНФОРМАЦІЯ_4 з внуком у прибудові, а у будинку проживали квартиранти. У вечорі 08.12.2014 року вона зайшла до квартирантів, тому що було самотньо. Вони запропонували випити, випили 05, літри на чотирьох. Потім прийшов внук та сказав йти до дому. Зайшовши до хати, внук пригрозив закрити у погребі. Потім штовхнув її, вона впала, як саме наносив удари по шиї не памятає. Потерпіла у судовому засіданні просила не позбавляти волі внука, а обмежитись умовним покаранням.

Крім часткової визнання вини та показань обвинуваченого ОСОБА_1, потерпілої ОСОБА_2, вина обвинуваченого також підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами.

Протоколом огляду місця події 08.12.2014 року будинку № 2 по вул. Лермонтова в с. Новосілки Києво-Святошинського району Київської області згідно якого в кімнаті виявлено подушку синього кольору зі слідами бурого кольору у вигляді великої плями та розтертих слідів, на підлозі спальні між ліжком та вікном сліди бурого кольору у вигляді плям та кухонний ніж, в якому ручка відокремлена від леза зі слідами бурого кольору (довжина рукоятки 10 см, довжина леза 8 см), під ліжком куртку синього кольору зі слідами бурого кольору; з місця події було вилучено пошкоджений кухонний ніж, куртка синього кольору, змиви з підлоги в спальні.

Протоколом огляду підозрюваного ОСОБА_1 від 09.12.2014 року., за результатами якого було вилучено одяг, в якому знаходився обвинувачений під час нанесення тілесних ушкоджень постраждалій та знято відбитки обох пальців рук у присутності понятих.

Відповідно до висновку експерта № 1344МГЕ від 25.02.2015 року на представлених на дослідження предметів, схожих на клинок та руківя, виявлено кров людини, генетичні ознаки якої збігаються з генетичними ознаками зразка крові ОСОБА_2

Згідно висновку експерта № 1346МГЕ від 25.02.2015 року на представленій на дослідження кофті та штанах, що належать підозрюваному ОСОБА_1, виявлена кров людини.

Під час проведення 11.12.2014 року слідчого експерименту підозрюваний ОСОБА_1 знаходячись на території домоволодіння будинку № 2 по вул. Лермонтова в с. Новосілки Києво-Святошинського району Київської області показав, як він зайшов до однієї з будівель за вказаною адресою, де в нього виник конфлікт з бабою ОСОБА_2, після чого той наніс останній удари ножем по шиї.

Відповідно до висновку експерта № 13/Д від 16.01-03.02.2015 року згідно наданій медичній документації у ОСОБА_2 мались: колото-різана рана шиї зліва з пошкодженням яремної вени та грудинно-ключично-сосцеподібного мязу; два сліпих колото-різаних поранення шиї справа. Описані тілесні ушкодження утворились від дії гострого предмету з колюче-ріжучими властивостями, яким міг бути ніж, за давністю може відповідати 08.12.2014 року. Колото-різана рани шиї зліва з пошкодженням яремної вени та мязу і розвитком геморагічного шоку відноситься до тяжких тілесних ушкоджень за критерієм небезпеки для життя. Сліпі колото-різані поранення шиї справа відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоровя.

Під час проведення 12.02.2015 року слідчого експерименту потерпіла ОСОБА_2 показала, що 08.12.2014 року у неї із внуком виник конфлікт, в ході якого останній її штовхнув та вона впала на спину, а саме на правий бік, та, в подальшому, показала як ОСОБА_1 наносив їй удари по шиї з правого та лівого боку, також показала шрами на шиї з лівої та правої сторони, які утворились після загоєння ран, нанесених їй ОСОБА_1

Згідно висновку експерта № 52/Д від 19-24.02.2015 року тілесні ушкодження на шиї ОСОБА_2 могли утворитись за механізмом, вказаним під час проведення слідчих експериментів ОСОБА_1 11.12.2014 року та ОСОБА_2 12.02.2015 року .

Як вбачається з висновків акту амбулаторної судово-психіатричної експертизи № 467, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, в період інкримінованих йому діянь та станом на сьогоднішній день на психічне захворювання, передбачене ст. ст.. 19, 20 КК України, в тому числі на тимчасовий розлад психічної діяльності не страждає та не страждав, тому він міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. В період інкримінованих йому дій ОСОБА_1 перебував у стані простого алкогольного спяніння . Застосування медичних зоходів, передбачених ст.. 94 КК України, він не потребує. Клінічних ознак наркотичної залежності від алкоголю у ОСОБА_1 не виявлено. Вживання алкоголю у нього носить характер побутового пияцтва, з приводу чого застосування медичних заходів ОСОБА_1 не потребує.

Органом досудового розслідування ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 115 КК України, тобто закінченому замаху на умисне вбивство, тобто умисному протиправному заподіянні смерті іншій людині, вчинених за обставин викладених у вироку.

При цьому зазначено, що ОСОБА_1 виконав усі дії, які вважав необхідними для реалізації свого злочинного умислу, направленого на заподіяння смерті ОСОБА_2, але злочин не було закінчено з причин, які не залежали від його волі, в звязку із своєчасним наданням останній медичної допомоги.

Відповідно до вимог ст.458 КПК України, суд керується правовим висновком Верховного Суду України відповідно до якого Верховний Суд України на засіданні Судової палати у кримінальних справах 31 січня 2013 року, розглядаючи справу № 5-32кс12, зазначив, що відповідно до ч.1 ст.15 КК замахом на злочин є вчинення особою з прямим умислом діяння (дії або бездіяльність), безпосередньо спрямованого на вчинення відповідного злочину, якщо при цьому злочин не було доведено до кінця з причин, що не залежали від її волі. Згідно з ч.2 ст.24 КК умисел є прямим, якщо особа усвідомлювала його небезпечні наслідки і бажала їх настання.

При відмежуванні замаху на вбивство від умисного заподіяння тяжкого тілесного ушкодження визначальним є субєктивне ставлення винного до наслідків своїх дій: якщо особа, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння і передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки, бажає їх настання, умисел є прямим, а якщо не бажає, хоча й свідомо припускає їх настання, умисел є непрямим. Судова практика для зясування змісту і спрямованості умислу особи орієнтує суди на те, що при дослідженні доказів їм необхідно виходити із сукупності всіх обставин вчиненого діяння, зокрема враховувати спосіб, знаряддя злочину, кількість, характер і локалізацію поранень та інших тілесних ушкоджень, причини припинення злочинних дій, поведінку винного і потерпілого, що передувала події, їх стосунки (пункт 22 постанови Пленуму Верховного Суду України від 7 лютого 2003 року № 2 «Про судову практику в справах про злочини проти життя та здоров'я особи»).

Відповідно до ч.2 пункту 4 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про злочини про життя та здоровя особи» № 2 від 07.02.2003 року замах на вбивство може бути вчинено лише з прямим умислом (коли особа усвідомлює суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачає його суспільно небезпечні наслідки і бажає їх настання).

Суд, оцінюючи зібрані у справі докази в їх сукупності, беручи до уваги наявність конфлікту між обвинуваченим та потерпілою, спосіб, кількість, характер та локалізацію нанесених тілесних ушкоджень, в тому числі нанесення ОСОБА_1 сліпих колото-різаних поранень шиї справа, які відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоровя, самостійне припинення нанесення тілесних ушкоджень, характер дій обвинуваченого ОСОБА_1 після скоєного, в тому числі повідомлення про скоєне матері, суд приходить до переконання, що умислом обвинуваченого ОСОБА_1 не охоплювалося настання смерті потерпілої ОСОБА_2 а саме, що він усвідомлював його небезпечні наслідки і бажала їх настання, також суд приходить до переконання, про доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 121 КК України.

Дії обвинуваченого ОСОБА_1 суд кваліфікує за ч.1 ст.121 КК України, а саме умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння.

Суд вважає, що під час судового розгляду кримінального провадження не знайшла свого підтвердження і не була доведена наданими прокурором доказами правова кваліфікація вчиненого ОСОБА_1 злочину за ч.2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_1, суд враховує вчинення тяжкого злочину, особу обвинуваченого, в тому числі, що ОСОБА_1 раніше не судимий, за даними облікової документації не перебуває під наркологічним та психіатричним диспансерно-динамічним наглядом, має постійне місце проживання, за місцем проживання характеризується посередньо.

Обставиною, що відповідно до ст. 66 КК України, помякшує покарання, суд визнає щире каяття, яке полягає у осуді обвинуваченим своєї протиправної поведінки та готовності понести покарання.

Обставиною, що відповідно до ст. 67 КК України, обтяжують покарання, суд визнає скоєння злочину у стані алкогольного спяніння.

У звязку з вищевикладеним, призначаючи необхідне та достатнє покарання для виправлення обвинуваченого ОСОБА_1 та попередження вчинення ним нових злочинів, з урахуванням викладеного, ставлення обвинуваченого до вчиненого, думку потерпілої ОСОБА_2, яка просила не позбавляти волі онука, суд вважає за доцільне призначити обвинуваченому ОСОБА_1 покарання за ч. 1 ст. 121 КК України у виді позбавлення волі в межах санкції вказаної статті зі звільненням від відбування призначеного покарання з встановленням іспитового строку, оскільки приходить до переконання, що виправлення та перевиховання обвинуваченого ОСОБА_1 можливе без ізоляції від суспільства.

Суд вважає за необхідне до набрання вироком законної сили обрати запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання .

Вирішуючи питання про заявлений у справі цивільний позов прокурора про стягнення з ОСОБА_1 на користь Відділу охорони здоровя Києво-Святошинської РДА у Київській області 4778,10 грн. витрат, повязаних з лікування потерпілої ОСОБА_2, суд, виходячи з вимог ст. ст. 127, 129 КПК України, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, оскільки підтверджені довідкою, виданою ЦРЛ Києво-Святошинського району.

Долю речових доказів суд вирішує на підставі ч. 9 ст. 100 КПК України.

Процесуальні витрати на підставі ст. 124 КПК України підлягають стягненню з обвинуваченого.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 127-129, 368 371, 373, 374 КПК України, суд ,-

засудив:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_5 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, і призначити йому покарання у виді 5 (пяти) років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити обвинуваченого ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання, якщо він протягом 3 (трьох) років іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обовязки, передбачені ст. 76 КК України: не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, періодично зявлятися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання.

Позов прокурора в інтересах держави в особі Відділу охорони здоровя Києво-Святошинської РДА у Київській області задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, зареєстрованого та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_6, на користь Відділу охорони здоровя Києво-Святошинської РДА у Київській області (місцезнаходження: 03115, м. Київ, проспект Перемоги, 126, код ЄДРПОУ 39108632, р/р 35412001087763, МФО 821018) 4778 (чотири тисячі сімсот сімдесят вісім) грн. 10 коп.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, зареєстрованого та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_6, ОСОБА_1 на користь держави процесуальні витрати у кримінальному провадженні у сумі 5415 (пять тисяч чотириста п'ятнадцять) грн. 02 коп.

Речові докази у кримінальному провадження спецпакет № 2400043 з рукояткою та лезом ножа, спецпакет № 2055614 з курткою, спецпакет № 2055612 з кофтою та штанами, паперовий конверт із зразком крові потерпілої ОСОБА_2, спецпакет № 1311284 зі змивами з правої руки ОСОБА_1, спецпакет № 1311285 зі змивами з лівої руки ОСОБА_1, спецпакет № 1311282 зі змивами з підлоги спальні, які передані на зберігання до Києво-Святошинського РВ ГУ МВС України в Київській області - знищити.

До набрання вироком законної сили обрати відносно ОСОБА_1 запобіжний захід у виді особистого зобовязання, поклавши на ОСОБА_1 обовязки, передбачені ст. 194 КПК України: прибувати за кожною вимогою суду, який буде здійснювати провадження щодо нього, не відлучатися з АДРЕСА_1, без дозволу суду, який буде здійснювати провадження щодо нього, повідомляти суд, який буде здійснювати провадження щодо нього, про зміну місця проживання.

Строк відбуття покарання ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 рахувати з 19.07.2016 року, зарахувавши йому в термін відбуття покарання строк перебування під вартою з 09.12.2014 року по 17.04.2015 року у відповідності до ч. 5 ст. 72 КК України з розрахунку один день попереднього увязнення за два дні позбавлення волі.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Київської області через Києво-Святошинський районний суд Київської області протягом тридцяти діб з дня його проголошення.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Головуючий суддя С.В. Чернота

Судді Т.В. Дубас

ОСОБА_5