Ухвала суду № 60129170, 31.08.2016, Широківський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 197/716/16-ц

Номер провадження № 2/197/374/16

УХВАЛА

31 серпня 2016 року Широківський районний суд Дніпропетровської області в складі головуючого судді Леонідової О.В., за участі секретаря Перепелиця О.А., позивача ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Широке Широківського району Дніпропетровської області заяву судді Леонідової О.В. про самовідвід по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Зоряне" про витребування майна, стягнення орендної плати, відшкодування збитків,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулась до суду з зазначеним позовом, посилаючись на те, що відповідач незаконно використовує належну їй земельну ділянку.

Відповідно до ст. 6 Конвенції «Про захист прав і основоположних свобод» кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Щодо безсторонності , Європейський суд з прав людини висуває дві вимоги: по-перше, бути суб`єктивно вільним від упередженості чи зацікавленості у результаті розгляду справи , по-друге , бути об`єктивно безстороннім - тобто суд повинен гарантувати виключення будь-якого обґрунтованого сумніву стосовно його безсторонності. Щоб задовольнити ці вимоги , суд повинен відповідати суб`єктивному і об`єктивному тесту: безсторонність для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинна визначатися суб`єктивним тестом, тобто на підставі особистого переконання окремого судді в даній справі , і за об`єктивним тестом , тобто з`ясування , чи має суддя гарантії , достатні для виключення будь-якого законного сумніву стосовно його безсторонності.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини (рішення від 09.11.2006 р. у справі «Білуга проти України», від 28.10.1998 р. «Ветштайн проти Швейцарії»,тощо) важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти у громадськість у демократичному суспільстві. Судді зобовязані викликати довіру в учасників судового розгляду, а тому будь-який суддя, стосовно якого є підстави для підозри у недостатній неупередженості, повинен брати самовідвід.

Відповідно до п.4 ч.1 ст. 20 ЦПК України суддя не може брати участі в розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, які викликають сумнів в об'єктивності та неупередженості судді.

Зважаючи на те, що між СГ ТОВ "Зоряне" та ОСОБА_2, як фізичною особою, укладено договір про надання послуг, вважаю неприпустимим розглядати справу щодо діяльності вищезазначеного підприємства, тому у відповідності до вимог ст. 23, 24 ЦПК України до початку з'ясування обставин у справі заявляю про самовідвід.

Керуючись 6 Конвенції "Про захист прав людини і основоположних свобод" , ст.ст. 20, 23, 24 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Заяву судді Леонідової Олени Володимирівни про самовідвід задовольнити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя О.В. Леонідова