Постанова № 60127944, 31.08.2016, Апеляційний суд Волинської області

Справа № 163/1920/16-п Провадження №33/773/293/16 Суддя в 1 інстанції: Мосієвич І. В. Категорія:ст.ст.471, 472 МК України Доповідач: Опейда В. О.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 серпня 2016 року місто Луцьк

Апеляційний суд Волинської області в складі:

головуючого - судді судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Волинської області Опейди В.О.,

з участю захисника - ОСОБА_2,

представника митного органу - Пікалюка М.С.,

розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_4 на постанову Любомльського районного суду Волинської області від 28 липня 2016 року, якою ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянин України, житель АДРЕСА_1 не працює, РНОКПП НОМЕР_1,

визнаний винним у вчиненні правопорушень, передбачених ст.ст.471, 472 Митного кодексу України,

В С Т А Н О В И В:

Зазначеною постановою ОСОБА_4 визнаний винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. ст. 471, 472 МК України і на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 6398,64 грн. з конфіскацією в дохід держави товару «миючі засоби» загальною вагою 80,42 та загальною вартістю 6398,64 грн.

Стягнуто з ОСОБА_4 в користь Волинської митниці ДФС 179,96 грн. витрат по справі про порушення митних правил за зберігання товарів та 275,60 грн. судового збору в користь держави.

ОСОБА_4 притягнутий до адміністративної відповідальності за те, що він 27 червня 2016 року близько 11 год. 59 хв. слідуючи з Республіки Польща в Україну через м/п «Устилуг» Волинської митниці ДФС водієм автомобіля «Фольксваген» р.н. НОМЕР_2, порушив порядок проходження митного контролю в зоні спрощеного митного контролю «зелений коридор», ввіз на митну територію України товар понад неоподатковувану норму, а саме миючі засоби загальною вагою 80, 42 кг. та вартістю 6398,64 грн., який був виявлений під час митного огляду транспортного засобу. Також зазначений товар ОСОБА_4 за встановленою формою не задекларував. Такими своїми діями останній вчинив правопорушення, передбачені ст. 471, 472 МК України.

У поданій апеляційній скарзі ОСОБА_4 вказує, що у нього не було умислу ухилитися від декларування переміщуваних ним товарів, що підтверджується поданими для митного контролю документами, зокрема ТАКС-ФРІ №17739/2016 від 27.06.2016 року. Смугу спрощеного митного контролю вибрав випадково, а при огляді працівниками митниці автомобіля заявляв, що він ще переміщує інші товари, а саме миючі засоби для посуду та гігієни, тому його автомобіль і перевели на смугу «червоний коридор». Зазначає, що суд неповно з'ясував фактичні обставини справи та не належно дослідив наявні в матеріалах справи докази. Просить провадження у справі за ст.472 МК України закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення та накласти стягнення за ст.471 МК України, а товар повернути для проведення розмитнення.

Особа, притягнута до відповідальності ОСОБА_4 в судове засідання не з'явився, хоча про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином. Враховуючи думку учасників судового розгляду, які не заперечували щодо розгляду провадження у відсутності ОСОБА_4, який не з'явився, вирішено провести судовий розгляд у відсутності вказаної особи.

Заслухавши в судовому засіданні думку захисника ОСОБА_2, який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити, міркування представника митниці, який просив залишити постанову суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, перевіривши матеріали справи та доводи апеляції, доходжу висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно ст.486 МК України завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону.

Відповідно до вимог ст.489 МК України, при розгляді справи про порушення митних правил суд зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення від адміністративної відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Однак, вказані вимоги закону судом першої інстанції не були виконані, при прийнятті рішення обставини справи досліджено неповно та однобічно, не перевірено об'єктивність та повноту провадження у справі, а тому висновок суду про наявність в діях ОСОБА_4 складу правопорушення, передбаченого ст.472 МК України є передчасним.

Визнавши ОСОБА_4 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.472 МК України, суд належним чином не мотивував свого рішення з цього приводу і не зазначив доказів, якими підтверджується вина останнього.

У відповідності до вимог ст.472 МК України адміністративним правопорушенням є не декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, тобто незаявлення за встановленою формою точних та достовірних відомостей (наявність, найменування або назва, кількість тощо) про товари, транспортні засоби комерційного призначення, які підлягають обов'язковому декларуванню у разі переміщення через митний кордон України.

Як вбачається з протоколу про порушення митних правил №1406/20505/2016 від 27 червня 2016 року ОСОБА_4 27 червня 2016 року близько 11 год. 59 хв. слідуючи з Республіки Польща в Україну через м/п «Устилуг» Волинської митниці ДФС водієм автомобіля «Фольксваген» р.н. НОМЕР_2, ввіз на митну територію України, смугою руху спрощеного митного контролю «зелений коридор», всупереч вимогам ст.366 МК України, понад неоподатковану норму товар, а саме «миючі засоби» загальною вагою 80,42 кг. та вартістю 6398,64 грн., який був виявлений під час митного огляду транспортного засобу, чим вчинив правопорушення, передбачене ст.471 МК України.

Він же, при тих же фактичних обставинах, слідуючи смугою руху спрощеного митного контролю «зелений коридор», порушуючи вимоги ст.366 МК України, не задекларував за встановленою формою вказаний товар, який підлягав обов'язковому письмовому декларуванню відповідно до ст.374 МК України, чим вчинив правопорушення, передбачене ст.472 МК України.

Разом з тим, в даному протоколі не розкрито об'єктивної сторони правопорушення за ст.472 МК України, яка передбачає відповідальність за незаявлення за встановленою формою точних і достовірних відомостей про товари, які підлягають обов'язковому декларуванню у разі переміщення через митний кордон України. З протоколу незрозуміло, в чому полягало дане правопорушення, якими діями правопорушника воно вчинено і чим це підтверджується.

Суд, розглядаючи справу, не звернув на це увагу, а в своїй постанові при викладенні суті вчиненого правопорушення безпідставно зазначив, що ОСОБА_4 "використавши «зелений коридор», не задекларував за встановленою формою товар", так як згідно ч.6 ст.366 МК України, обравши проходження через "зелений коридор", особа звільняється від подання письмової митної декларації.

Крім того, як вбачається з показань ОСОБА_4 після переведення його працівниками митниці на смугу «червоний коридор» він був позбавлений можливості задекларувати товар у встановленому порядку, однак, дана обставина залишилася поза увагою суду.

Таким чином, враховуючи фактичні обставини за яких ОСОБА_4 був позбавлений можливості заповнити митну декларацію, в його діях відсутній склад правопорушення, передбаченого ст.472 МК України, а саме, незаявлення за встановленою формою точних і достовірних відомостей про товари, які підлягають обов'язковому декларуванню.

Суд першої інстанції доказів, які б підтверджували винуватість ОСОБА_4 у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.472 МК України у своїй постанові не навів.

З огляду на вищенаведене вважаю, що ОСОБА_4 притягнутий до адміністративної відповідальності за ст.472 МК України необґрунтовано, а тому в цій частині постанова підлягає скасуванню, а провадження у справі закриттю на підставі п.1 ст.247 КУпАП.

Разом з тим, ОСОБА_4 обґрунтовано визнаний винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.471 МК України і висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_4 у вчиненні зазначеного правопорушення, апелянтом не оскаржується.

При накладенні на ОСОБА_4 стягнення, відповідно до ч.2 ст.33 КУпАП, суд враховує характер вчиненого ним правопорушення, передбаченого ст.471 МК України, дані про його особу, відсутність обставин, які б обтяжували його відповідальність і вважає необхідним і достатнім накладення на нього стягнення, згідно з санкцією даної статті МК України, у виді штрафу в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Враховуючи, що ОСОБА_4 перевозив товари, ввезення яких через митний кордон України не заборонено і не обмежено чинним законодавством України, вилучений у нього товар після митного оформлення та сплати митних платежів підлягає поверненню апелянту.

З вищенаведених підстав апеляційна скарга ОСОБА_4 підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 294 КУпАП, ст. 529, 530 МК України,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити.

Постанову Любомльського районного суду Волинської області від 28 липня 2016 року щодо ОСОБА_4 змінити:

- в частині визнання ОСОБА_4 винним і накладення на нього стягнення за ст.472 МК України - скасувати і провадження в цій частині закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП;

- за ст.471 МК України накласти на ОСОБА_4 адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1 700 грн.

Повернути ОСОБА_4, вилучений у нього згідно протоколу про порушення митних правил Волинської митниці ДФС №1406/20505/2016 від 27 червня 2016 року товар, а саме: «миючі засоби», загальною вагою 80,42 кг., після відповідного митного оформлення ним цього товару та сплати митних платежів.

В решті постанову залишити без зміни.

Постанова остаточна і оскарженню не підлягає.

Суддя Апеляційного суду

Волинської області В.О.Опейда