Постанова № 6011000, 15.04.2009, Олевський районний суд Житомирської області

Справа № 2-а-236/09

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 квітня 2009 року м. Олевськ

Олевський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого-судді Волощука В.В.

при секретарі Корнєйчук О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Олевську адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення (УПСЗН) Олевської районної державної адміністрації (РДА) Житомирської області про визнання неправомірними дій відповідача щодо невиплати належної щомісячної державної допомоги по догляду за дітьми до досягнення ними трирічного віку та стягнення належних виплат,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1, звернулась до суду з вказаним позовом, в якому зазначила, що їй відповідно до Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" та Закону України "Про загальнообов"язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" щомісячно повинна надаватися грошова допомога у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до шести років, як особі, що фактично здійснює догляд за дітьми до досягнення ними трирічного віку. Однак за 2007-2008 роки зазначена допомога виплачувалась відповідачем у неповному розмірі.

Просила визнати дії відповідача протиправними та стягнути заборгованість за вказаний період у сумі 12638,72 грн.

Позивачка в судове засідання не з’явилася, але в позовній заяві заявила прохання щодо розгляду справи без її участі , позовні вимоги підтримує повністю.

Представник УПСЗН Олевської РДА Житомирської області в судове засідання не з’явився, але від нього надійшло письмове заперечення згідно якого він просить розглянути справу без участі представника, заперечує стосовно задоволення позову.

Судом установлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Матеріалами справи встановлено, що позивачка є матір'ю малолітніх дітей: ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 та знаходиться на обліку в УПСЗН Олевської районної державної адміністрації.

Як свідчить довідка управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації, позивачка отримувала щомісячну грошову допомогу: за період з квітня по вересень 2007 року – 129,03 грн., щомісячно, у жовтні 2007 року – 184,42 грн., у листопаді 2007 року – 280,09 грн., у грудні 2007 року – 288,19 грн., за період з січня по грудень 2008 року – 288,20 грн., щомісячно, тобто з врахуванням обмежень, встановлених Законами України "Про державний бюджет України на 2007 рік" та "Про державний бюджет України на 2008 рік".

Дослідивши та оцінивши докази по справі суд дійшов до висновку, що між сторонами виникли правовідносини, які врегульовані Законом України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» відповідно до якого слідує, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку має надаватись у розмірі прожиткового мінімуму встановленого для дітей віком до 6 років.

Відповідно до ст. 22 Конституції України, при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року по справі №1-29/2007 були визнані неконституційними положення абз.3 ч.2. ст.56 та п.7 ст.71 Закону України "Про державний бюджет України на 2007 рік", отже, з цього часу відновлено дію ст.15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" щодо встановлення розміру допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

Відповідно до пункту 5 резолютивної частини вказаного рішення Конституційного Суду України, воно має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей законів, що визнані неконституційними.

Судом встановлено, що всупереч рішенню Конституційного Суду України відповідачем вказана допомога позивачці виплачується не в повному розмірі.

Визнані неконституційними положення Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом рішення, тому позов підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до ст.73 Закону України "Про Конституційний Суд України", якщо акти (закони та інші правові акти Верховної Ради України, акти Президента України, акти Кабінету Міністрів України, правові акти Верховної Ради Автономної Республіки Крим) або їх окремі положення визнаються такими, що не відповідають Конституції України (неконституційними), вони оголошуються нечинними і втрачають чинність від дня прийняття Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

З врахуванням розміру прожиткового мінімуму на одну особу в розрахунку на місяць для дітей віком до 6 років в цей період (ст.62 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік"), а також розміру допомоги, отриманої позивачкою за період з 09 липня по 31 грудня 2007 року в безспірному порядку, що підтверджується письмовими доказами, розмір заборгованості перед нею становить 4252,34грн., = (463 грн., : 31день х 23 дні + 463 х 2 міс., + 470 х 3 міс.) х 2 – ( 129,03 грн., : 31 дн., х 23 дн., + 129,03 грн., х 2 + 184,42 грн., + 280,09 грн., + 288,19 грн.).

Законом України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" були внесені зміни до Закону України "Про державну допомогу сім’ям з дітьми". Відповідно до цих змін, в 2008 році питання виплати особам допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трьох років регулювалось Законом України "Про державну допомогу сім’ям з дітьми". Її розмір, відповідно до ст.15 названого Закону, дорівнював різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 гривень.

У зв"язку з цим з початку 2008 року позивачка отримувала щомісячно по 288 грн., 20 коп.

Проте Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року N 10-рп/2008) окремі положення Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", в тому числі і ті, що стосувались внесення змін до Закону України "Про державну допомогу сім’ям з дітьми", визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними). Тобто, з 22 травня 2008 року допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трьох років повинна була виплачуватись відповідно до ст.15 названого Закону, тобто не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Не дивлячись на це, позивачка і після травня 2008 року продовжувала отримувати допомогу з врахуванням обмежень, встановлених Законом України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України".

З врахуванням розміру прожиткового мінімуму на одну особу в розрахунку на місяць для дітей віком до 6 років в спірний період (ст.62 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" та ст.58 Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України"), а також розміру допомоги, отриманої позивачкою за період з 22 травня по 31 грудня 2008 року в безспірному порядку, що підтверджується письмовими доказами, розмір заборгованості перед нею становить за 2008 рік – 6949,90 = (538 грн., : 31 дн., х 10 дн., + 538 грн., + 540 грн., х 3 міс., + 557 грн., х 3 міс.) х 2 – (144,10 грн., : 31 дн., х 10 дн., + 144,10 грн., х 7 міс.).

Суд вважає, що позивачкою річний строк передбаченого ст.99 КАС України щодо звернення до суду пропущений з поважних причин, оскільки як слідує з матеріалів справи позивачка дізналася про порушення своїх прав із засобів масової інформації лише в березні 2009 року, а тому заборгованість підлягає стягнення за період з 09 липня по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 по 31 грудня 2008 року.

Відповідач є розпорядником коштів на вказані видатки, проте допустив протиправну бездіяльність і позивачу в добровільному порядку заборгованості у повному обсязі не виплатив.

Керуючись ст.ст.8,19,22 Конституції України, ст.15 Закону України "Про державну допомогу сім’ям з дітьми", ст.ст.10,11,17,71,86,99,122,158 – 163, 167,186,254 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Позов ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області про визнання неправомірними дій відповідача щодо невиплати належної щомісячної державної допомоги по догляду за дітьми до досягнення ними трирічного віку та стягнення належних виплат - задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації щодо невиплати ОСОБА_1 належної щомісячної державної допомоги по догляду за дітьми до досягнення ними трирічного віку не у відповідності до ст.15 Закону України "Про державну допомогу сім’ям з дітьми".

Стягнути з управління праці і соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації з розрахункового рахунку: 35413056002310, код 03192610, МФО 811039, УДК в Житомирській області на користь ОСОБА_1 11202,24 грн., заборгованості по недоплаченій щомісячній грошовій допомозі по догляду за дітьми до досягнення ними трирічного віку за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року.

Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області з розрахункового рахунку: 35413056002310, код 03192610, МФО 811039, УДК в Житомирській області на користь держави 120.02 грн., державного мита на розрахунковий рахунок: 31114095700460, код 22090200, УДК в Житомирській області, одержувач Олевська міська рада, код 04343470, МФО 811039.

Звільнити ОСОБА_1 від сплати державного мита відповідно до п.18 ч.1 ст. 4 Декрету КМУ „Про державне мито”.

Постанова Олевського районного суду Житомирської області суду набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається через Олевський районний суд Житомирської області до Київського апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня проголошення постанови.

Апеляційна скарга на постанову суду подається у тому ж порядку протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя :