YouControl — сервіс перевірки контрагентів. Повне досьє на компанію доступне в індивідуальних тарифах.

Головна /

Каталог судових рішень

/

Суди Дніпропетровська область

/

Господарський суд Дніпропетровської області

Рішення № 60069, 31.07.2006, Господарський суд Дніпропетровської області

Дата ухвалення

31.07.2006

Номер справи

8/123

Номер документу

60069

Форма судочинства

Господарське

Компанії, зазначені в тексті судового документа

1) АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК "ПРИВАТБАНК"

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

31.07.06р.

Справа № 8/123

За позовом: Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1 (м. Дніпропетровськ)

до: Закритого акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" (м.Дніпропетровськ)

про: визнання недійсним договору

Суддя Дубінін І.Ю.

Представники:

від позивача: не з'явився

від відповідача: Яковлєва К.В. - юрисконсульт (дов. № 3911-П-П від 01.09.05 р.)

Суть спору:

Позивач звернувся до відповідача з позовом з позовом про визнання недійсним договору застави майнових прав (на нерухомість) НОМЕР_1, укладеного між сторонами.

Позов мотивовано тим, що на забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором НОМЕР_1 позивач надав відповідачеві у заставу нерухоме майно за адресою: АДРЕСА_1, а також інші права за договорами купівлі-продажу приміщень від 18.09.03 р., зареєстрованих нотаріусом за реєстровими НОМЕР_2 та НОМЕР_3. На підставі п. 9 спірного договору відповідач має право звернути стягнення на нерухоме майно, що є предметом застави, у випадках невиконання умов вказаного кредитного договору. Виходячи зі змісту спірного договору випливає, що він по суті є договором застави нерухомого майна, оскільки його назва не відповідає змісту встановлених сторонами зобов'язань. Пункти 8.4. та 8.5. спірного договору обмежують права позивача, як власника заставленого майна, щодо розпорядження цим майном, що також вказує на те, що по суті оспорюваний договір є договором застави нерухомого майна. Згідно ст. 577 ЦК України та ст. 13 Закону України «Про заставу», якщо предметом застави є нерухоме майно, а також в інших випадках, встановлених законом, договір застави підлягає нотаріальному посвідченню. Проте сторони не здійснили нотаріального посвідчення спірного договору. Стаття 14 вказаного закону регламентує, що недодержання вимог щодо форми договору застави і його нотаріального посвідчення тягне недійсність договору з наслідками, передбаченими законодавством України. Відповідно до ст. 220 ЦК України, у випадку недодержання сторонами вимог закону про нотаріальне посвідчення договору, такий договір є недійсним.

Відповідач проти позову заперечує, посилаючись на те, що позивач звернувся до господарського суду як суб'єкт підприємницької діяльності, однак у відносини з відповідачем при укладанні кредитного та оспорюваного договорів вступав як фізична особа. На день укладання договору застави майнових прав від 19.09.03 р. документів, що підтверджували б право власності позивача на заставлене нерухоме майно, не було, оскільки право власності на це майно перейшло з моменту реєстрації нерухомості. Викладене підтверджується договорами купівлі-продажу приміщень від 18.09.03 р. Фактично реєстрація права власності відбулась 10.11.03 р., що підтверджується витягом про реєстрацію права власності. Крім того, ч. 1 ст. 209 ЦК України передбачає, що правочин, який вчинений у письмовій формі, підлягає нотаріальному посвідченню лише у випадках, встановлених законом або домовленістю сторін. Оскільки сторони не наполягали на укладенні договору застави в нотаріальній формі і укладення даного виду договору в такій формі законом не передбачено, спірний договір є дійсним.

Ухвалою голови господарського суду від 30.05.06 р. строк вирішення спору по справі був продовжений по 30.06.06 р. включно.

Ухвалою господарського суду від 30.06.06 р. строк вирішення спору по справі був продовжений по 31.07.06 р. включно за клопотанням сторін.

По справі оголошувались перерви з 18.05.06 р. по 29.05.06 р. та з 30.06.06 р. по 31.07.06 р.

Позивач в судове засідання 31.07.06 р. не з'явився, причин свого нез'явлення суду не повідомив.

Господарський суд вважає за можливе розглянути справу за відсутністю позивача, оскільки останній був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, що підтверджується розпискою представника позивача про оголошення йому перерви в засіданні.

Вислухавши відповідача, розглянувши матеріали справи, господарський суд, -

В С Т А Н О В И В:

18.09.03 р. між ОСОБА_2 (далі-продавець) і ОСОБА_1 (далі-позивач), були укладені два договори купівлі-продажу приміщень за адресою: АДРЕСА_1, зареєстровані нотаріусом за реєстровими НОМЕР_2 та НОМЕР_3.

Згідно умовам договору купівлі-продажу НОМЕР_2, продавець продав, а позивач купив в підвалі житлового будинку літ. А-5 приміщення: № 75 поз. 1-27, загальною площею 170,3 м2, сходову клітку ХХХ-1, загальною площею 14,6 м2, № 74 поз. 17, загальною площею 56,6 м2; в загальному користуванні ХХІ-1, загальною площею 3,3 м2, за ціною 51 282,00 грн. (п.п. 1, 2 договору).

Згідно умовам договору купівлі-продажу № НОМЕР_3, продавець продав, а позивач купив в підвалі житлового будинку літ. А-5 приміщення: № 71 поз. 1-8, загальною площею 81,4 м2, сходову клітку ХХУІ-1, загальною площею 14,6 м2, № 72 поз. 1-9, загальною площею 103,1 м2; № 73 поз. 1-5, загальною площею 69,5 м2, сходову клітку ХХУІІ-1, загальною площею 14,6 м2, № 74 поз. 1-16, 18, 32-33, загальною площею 179,5 м2, сходову клітку ХХУІІІ-1, загальною площею 14,6 м2, в загальному користуванні І-1, загальною площею 3,3 м2, УІ-1, загальною площею 3,1 м2, ХІ-1, загальною площею 3.1 м2, за ціною 101 353,00 грн. (п.п. 1, 2 договору).

19.09.03 р. між позивачем та Закритим акціонерним товариством комерційний банк "Приватбанк" (далі-відповідач) був укладений договір НОМЕР_1 про відкриття картрахунку і встановлення кредитного ліміту "ІНФОРМАЦІЯ_1" (далі-кредитний договір).

Згідно умовам вказаного договору, відповідач, для надання послуг з обслуговування картрахунку, надання кредитного ліміту, видачі готівкових грошових коштів тощо, відкриває позивачу картковий рахунок і випускає платіжну картку, а позивач використовує цю картку для отримання готівкових грошових коштів в касах банків, фінансових установ, через банкомати та здійснення інших операцій, передбачених угодами сторін, Правилами та чинним законодавством. Операції з грошовими коштами на картрахунку виконуються за кредитною схемою обслуговування, в межах платіжного ліміту, який складається з суми кредитного ліміту, наданого відповідачем, та грошових коштів, розміщених позивачем на картрахунку (розділи 1 -3 договору).

19.09.03 р. між позивачем та відповідачем також був укладений договір застави майнових прав (на нерухомість) НОМЕР_1.

За умовами названого договору, позивач, з метою забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором від 19.09.03 р., укладеним між сторонами, передав відповідачу у заставу право вимоги передачі нежитлового приміщення у житловому будинку по АДРЕСА_1, а також інших прав за договорами купівлі-продажу приміщень від 18.09.03 р., зареєстрованими нотаріусом за реєстровими НОМЕР_2 та НОМЕР_3, які укладені між позивачем та ОСОБА_2 (п.п. 1, 2 договору).

Викладене також підтверджується додатковою угодою від 23.09.03 р. до кредитного договору від 19.09.03 р., укладеного між сторонами.

Доказів нотаріального посвідчення вказаного договору застави сторонами суду не надано.

При викладених обставинах господарський суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Приймаючи рішення господарський суд виходив також з наступного:

На момент укладення усіх вищевказаних договорів позивач мав статус суб'єкта підприємницької діяльності, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію від 04.06.02 року.

Таким чином, те, що у цих договорах не було зазначено прямо, що позивач діє як підприємець, ніяк не позбавляє останнього статусу суб'єкта підприємницької діяльності.

Тобто, укладаючи ці договори як фізична особа, позивач набував прав та обов'язків за договором і як підприємець, оскільки це є єдина фізична особа -суб'єкт підприємницької діяльності.

Зокрема, уклавши з ОСОБА_2 договори купівлі-продажу приміщень за адресою: АДРЕСА_1, зареєстровані нотаріусом за реєстровими НОМЕР_2 та НОМЕР_3, позивач став власником придбаних нежитлових приміщень не тільки як фізична особа, але і як підприємець.

Відповідно до ст.ст. 2 -4, 6 Закону України "Про власність", кожен громадянин в Українi має право володiти, користуватися i розпоряджатися майном особисто або спiльно з iншими. Майно може належати на правi спiльної (часткової або сумiсної) власностi громадянам, юридичним особам i державам. Власник на свiй розсуд володiє, користується i розпоряджається належним йому Майном, має право вчиняти щодо свого майна будь-якi дiї, що не суперечать закону. Вiн може використовувати майно для здiйснення господарської та iншої, не забороненої законом, дiяльностi, зокрема, передавати його безоплатно або за плату у володiння i користування, а також у довiрчу власнiсть iншим особам. Власник має право використовувати належне йому майно для пiдприємницької дiяльностi.

Наведеним спростовуються заперечення відповідача в частині того, що позивач при укладенні спірного договору діяв як фізична особа і не мав права звернутись з цим позовом до суду як підприємець.

Господарським судом також встановлено:

Вирішуючи спір про визнання недійсним договору, суд зобов'язаний застосовувати до спірних правовідносин сторін законодавство, яке діяло на момент укладення цього договору.

Оскільки спірний договір був укладений сторонами 19.09.03 р., спірні правовідносини підпадають під дію ЦК УРСР та іншого законодавства України, яке було чинним у той час.

Враховуючи, що Закон України "Про іпотеку" набрав чинності з 01.01.04 р., після укладення спірного договору, цей закон до спірних правовідносин сторін судом не застосовується, а застосовується зокрема -Закон України "Про заставу" в редакції, що діяла на той час, (далі-Закон).

Стаття 2 вказаного Закону визначає, що основнi положення про заставу визначаються цим Законом. Вiдносини застави, не передбаченi цим Законом, регулюються iншими актами законодавства України.

Таким чином, цей Закон є основним спеціальним актом, що регулює правовідносини застави, а інші акти законодавства України застосовуються лише в частині, що не передбачена Законом.

Згідно ст.ст. 4, 11 названого Закону, предметом застави можуть бути майно та майновi права. Предметом застави може бути майно, яке вiдповiдно до законодавства України може бути вiдчужено заставодавцем та на яке може бути звернено стягнення. Заставодавцем при заставi майна може бути його власник, який має право вiдчужувати заставлене майно на пiдставах, передбачених законом, а також особа, якiй власник у встановленому порядку передав майно i право застави на це майно.

З назви спірного договору вбачається, що предметом застави є майнове право - право вимоги передачі нежитлового приміщення у житловому будинку по АДРЕСА_1, а також інших прав за договорами купівлі-продажу приміщень від 18.09.03 р., зареєстрованими нотаріусом за реєстровими НОМЕР_2 та НОМЕР_3, які укладені між позивачем та ОСОБА_2

Разом з тим, за змістом названих договорів купівлі-продажу, позивач купив нежитлові приміщення, вказані в п. 1 цих договорів, і право власності на ці приміщення переходить до позивача з моменту нотаріального посвідчення цих договорів (пункти 3 договорів).

Таким чином, фактично предметом договору застави є не майнове право, а об'єкти нерухомості, власником яких є позивач.

Викладене підтверджується ч. 1 ст. 128 ЦК УРСР, що діяв у той час, за якою право власності (право оперативного управління) у набувача майна за договором виникає з моменту передачі речі, якщо інше не передбачено законом або договором.

Відповідно до п. 3 договорів купівлі-продажу приміщень від 18.09.03 р., право власності на нежитлові приміщення переходить до позивача з моменту нотаріального посвідчення цих договорів.

Отже -позивач набув права власності на нерухомість за названими договорами з моменту їх нотаріального посвідчення, а відповідач у спірному договорі фактично передбачив заставу об'єкта нерухомості, а не майнових прав, оскільки передача у заставу усіх прав за договорами купівлі-продажу в цьому випадку фактично є передачею в заставу нерухомого майна, власником якого є заставодавець-позивач.

Згідно ст. 13 Закону про заставу, договiр застави повинен бути укладений у письмовiй формi. У випадках, коли предметом застави є нерухоме майно, космiчнi об'єкти, договiр застави повинен бути нотарiально посвiдчений на пiдставi вiдповiдних правоустановчих документiв. Нотарiальне посвiдчення договору застави нерухомого майна здiйснюється за мiсцезнаходженням нерухомого майна.

За ст.ст. 30 - 32 вказаного Закону, які діяли на той час, оскільки не набрав чинності Закон України "Про іпотеку", іпотекою визнається застава землi, нерухомого майна, при якiй земля та (або) майно, що становить предмет застави, залишається у заставодавця або третьої особи. предметом iпотеки може бути майно, пов'язане з землею - будiвля, споруда, квартира, пiдприємство (його структурнi пiдроздiли) як цiлiсний майновий комплекс, а також iнше майно, вiднесене законодавством до нерухомого. Договiр про iпотеку повинен бути нотарiально посвiдчений.

Матеріали справи свідчать, що предметом застави фактично є нерухоме майно, яке залишається у заставодавця-позивача або у третьої особи, а отже -це є іпотекою і договір застави повинен бути нотаріально посвідчений за вимогами Закону.

Як підтверджується матеріалами справи (і це не оспорюється сторонами), спірний договір не був сторонами нотаріально посвідчений.

Відповідно до ст. 14 Закону про заставу, недотримання вимог щодо форми договору застави та його нотарiального посвiдчення тягне за собою недiйснiсть договору з наслiдками, передбаченими законодавством України.

Згідно ст. 47 ЦК УРСР, що діяв на той час, нотаріальне посвідчення угод обов'язкове лише у випадках, зазначених у законі. Недодержання в цих випадках нотаріальної форми тягне за собою недійсність угоди з наслідками, передбаченими частиною другою статті 48 цього Кодексу.

За ч. 2 ст. 48 ЦК УРСР, по недійсній угоді кожна з сторін зобов'язана повернути другій стороні все одержане за угодою, а при неможливості повернути одержане в натурі - відшкодувати його вартість у грошах, якщо інші наслідки недійсності угоди не передбачені законом.

Викладене є підставою для визнання спірного договору недійсним.

Разом з тим, оскільки матеріалами справи підтверджується, що сторони за спірним договором не передавали один одному будь-яке майно, підстави для застосування судом реституції відсутні.

Заперечення відповідача спростовуються вищевикладеним, об'єктивними обставинами і матеріалами справи, а також наступним:

Що стосується ствердження відповідача про відсутність у позивача правовстановлюючих документів на нерухомість, яка стала предметом застави, та відсутність у зв'язку з цим можливості нотаріального посвідчення договору застави, то суд вважає, що в цьому випадку такими правовстановлюючими документами є нотаріально посвідчені договори купівлі-продажу приміщень від 18.09.03 р., а не витяг про реєстрацію права власності, який лише посвідчує факт такої реєстрації. У самих договорах зазначено, що право власності на нежитлові приміщення переходить до позивача з моменту нотаріального посвідчення цих договорів і це відповідає вимогам ч. 1 ст. 128 ЦК УРСР, що діяв у той час. А звідси -перешкод для нотаріального посвідчення договору застави нотаріусом також не було.

Викладене є підставою для задоволення позову. Судові витрати слід покласти на відповідача.

Керуючись Законами України “Про заставу”, "Про власність", ст.ст. 47, 48, 128 ЦК УРСР, ст.ст. 33, 44, 49, 82 - 85 ГПК України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити.

Визнати недійсним з моменту укладення договір застави майнових прав (на нерухомість) НОМЕР_1, укладений між ОСОБА_1 (м. Дніпропетровськ) та Закритим акціонерним товариством комерційний банк "Приватбанк" (м.Дніпропетровськ).

Стягнути з Закритого акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50; кор./р № 32009100400 в ОУ НБУ Дніпропетровської області, МФО 305299, код 14360570) на користь Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, код НОМЕР_4, рахунки в установах банків відсутні) - 85,00 грн. витрат на держмито, 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

Суддя І.Ю. Дубінін

Часті запитання

Який тип судового документу № 60069 ?

Документ № 60069 це Рішення

Яка дата ухвалення судового документу № 60069 ?

Дата ухвалення - 31.07.2006

Яка форма судочинства по судовому документу № 60069 ?

Форма судочинства - Господарське

Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?

Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту. Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.

В якому cуді було засідання по документу № 60069 ?

В Господарський суд Дніпропетровської області

У чому перевага платних тарифів?

У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22. Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.

Інформація про судове рішення № 60069, Господарський суд Дніпропетровської області

Судове рішення № 60069, Господарський суд Дніпропетровської області було прийнято 31.07.2006. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні дані.

Судове рішення № 60069 відноситься до справи № 8/123

Це рішення відноситься до справи № 8/123. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа:

1) АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК "ПРИВАТБАНК"

Наша система підтримує пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість детального налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку інформації. Це дозволяє ефективно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.

Попередній документ : 60068

Наступний документ : 60071

Налаштувати онлайн-моніторинг ключових змін, таких як початок банкрутства або зміна директора;
Знайти приховані зв’язки ваших контрагентів, зокрема компанії-”одноденки”;
Переглянути наявність і термін дії ліцензій;
Ознайомитись із судовими справами, якщо вони є;
Перевірити наявність податкового боргу;