Ухвала суду № 60029347, 13.11.2014, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/21321/14-ц

Провадження № 2/522/9661/14

УХВАЛА

13 листопада 2014 року м. Одеса

Суддя Приморського районного суду м. Одеси Єршова Л.С., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Акціонерний Банк «ПОРТО-ФРАНКО» про розірвання договору та стягнення грошових коштів,-

ВСТАНОВИВ:

До Приморського районного суду м. Одеси звернулася ОСОБА_1 з позовом Публічного акціонерного товариства «Акціонерний Банк «ПОРТО-ФРАНКО» про розірвання договору банківського вкладу та стягнення грошових коштів у розмірі 26215,00 грн.

Перевіривши виконання вимог ст.ст. 119, 120 ЦПК України суддя вважає, що зазначена позовна заява подана без дотримання вимог, передбачених п.4 ч.2, ч. 5 ст. 119 ЦПК України.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 119 ЦПК України, позовна заява повинна містити ціну позову щодо вимог майнового характеру.

Позивач просить стягнути з відповідача грошові кошти (вимога майнового характеру), проте ціну позову в своїй заяві не зазначила.

Згідно з ч. 5 ст. 119 ЦПК України до позовної заяви додається документ, що підтверджує сплату судового збору.

Так, у позовній заяві позивач посилається на положення п. 7 ч.1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» та ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів», згідно яких від сплати судового збору звільняються споживачі за позовами, що пов'язані з порушенням їхніх прав.

Разом з тим, посилання позивача на те, що правовідносини між сторонами виникли на підставі Закону України «Про захист прав споживачів» є безпідставними, оскільки, вирішити спір позивач просить саме на підставі відповідних норм Цивільного кодексу України, а не Закону України «Про захист прав споживачів».

При цьому, як вбачається зі змісту позовної заяви, правовідносини, які виникли між сторонами, випливають з договору про відкриття банківського рахунку та не є предметом регулювання Закону України «Про захист прав споживачів», а врегульовані § 3 «Банківський рахунок» глави 72 Цивільного кодексу України та Законом України «Про банки та банківську діяльність».

Відтак, виходячи із змісту позовної заяви вбачається, що спір між сторонами виник саме на підставі договірних відносин, які регулюються Цивільним кодексом України, а не Законом України «Про захист прав споживачів» і тому до позовної заяви має бути додано документ, що підтверджує сплату судового збору у встановлених чинним законодавством розмірах.

Крім того, згідно змісту позовних вимог позивач просить як стягнути з відповідача вклад у розмірі 26215 дол. США, так і розірвати укладений між позивачем та відповідачем договір. Таким чином, спір, який виник між сторонами має одночасно майновий та немайновий характер.

Згідно з вимогами ч. 3ст. 6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» розмір ставки судового збору із позовних заяв, які подаються до суду, немайнового характеру становить 0,2 розміру мінімальної заробітної плати, тобто, 243 грн. 60 коп., а із позовних заяв, які подаються до суду, майнового характеру становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,2 розміру мінімальної заробітної плати (243 грн. 60 коп.) та не більше 3 розмірів мінімальної заробітної плати (3 654 коп. 00 коп.).

При цьому, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовів, ціна яких визначається в іноземній валюті, судовий збір сплачується у гривнях з урахуванням офіційного курсу гривні до іноземної валюти, встановленого Національним банком України на день сплати.

На підставі вищевказаного, позивачу слід надати до суду документ, який би підтверджував сплату судового збору за подання до суду позову немайнового характеру у сумі 243 грн. 60 коп., а також документ, який би підтверджував сплату судового збору за подання до суду позову майнового характеру, виходячи з ціни позову та з урахуванням офіційного курсу гривні до іноземної валюти, встановленого Національним банком України на день сплати.

Реквізити для сплати судового збору: одержувач - ГУДКУ в Одеській області, ЄДРПОУ 23213460, банк одержувача - ГУДКУ в Одеській області, МФО 828011, р/р 31215206700008, код платежу 22030001. Призначення платежу: судовий збір за подання позову до Приморського районного суду м. Одеси.

Крім того, позивачу необхідно визначитися зі способом захисту порушеного права, оскільки позовна заява містить вимоги про спосіб захисту порушеного права, передбачені ст. 16 ЦК України, з підстав визначених нормами саме Цивільного кодексу України. Разом з тим, позивач зазначає, що звільнена від сплати судового збору на підставі Закону України «Про захист прав споживачів». Зазначений закон є самостійним законом, який передбачає перелік порушень прав споживачів, що підлягають захисту за цим Законом та способи захисту конкретного порушеного права споживача.

Суддя розяснює, що у випадку, якщо позивачка виконає вимоги, передбачені ст. 119 ЦПК України, у строк, який не може перевищувати п`яти днів з дня отримання копії ухвали, її позовна заява буде вважатися поданою у день первісного звернення до суду.

У випадку, якщо вищевказані вимоги не будуть виконані у встановлений судом строк, то позовна заява буде вважатися неподаною та повернута. Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 119, 121 ЦПК України, суддя

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Акціонерний Банк «ПОРТО-ФРАНКО» про розірвання договору та стягнення грошових коштів, залишити без руху, надати строк для усунення недоліків п`ять днів з дня отримання копії ухвали.

Ухвала оскарженню не підлягає.

СУДДЯ Л.С. ЄРШОВА

13.11.2014