Ухвала суду № 60026019, 18.04.2016, Апеляційний суд Закарпатської області

Справа № 297/44/15-ц

У Х В А Л А

Іменем України

18 квітня 2016 року м. Ужгород

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Закарпатської області в складі:

судді-доповідача : Куцина М. М.,

суддів - Бондаренка Ю.О., Собослоя Г.Г.,

при секретарі: Сочка І.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Ужгороді цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Берегівського районного суду від 13 листопада 2015 року по справі за позовом Берегівського міжрайонного прокурора до Берегівської міської ради, міськрайонного управління Держкомзему у місті Берегово і Берегівському районі, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_2, товариства з обмеженою відповідальністю «Опал - 04 М», про визнання недійсними державних актів на право власності на земельну ділянку та скасування їх державної реєстрації, -

в с т а н о в и л а :

У січні 2015 року Берегівський міжрайонний прокурор звернувся до суду з позовом до Берегівської міської ради, міськрайонного управління Держкомзему у місті Берегово і Берегівському районі, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_2, товариства з обмеженою відповідальністю «Опал - 04 М» про визнання недійсними державних актів на право власності на земельну ділянку та скасування їх державної реєстрації.

Позов мотивовано тим, що під час проведення досудового розслідування кримінального провадження №42013070060000015 було встановлено, що службові особи Берегівського міського відділу земельних ресурсів, діючи умисно, в інтересах громадян ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, всупереч вимогам ст.ст. 116, 118 Земельного кодексу України, достовірно знаючи про те, що рішення про надання їм дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а також про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність Берегівською міською радою не приймалося, сприяли громадянам ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_5 у безкоштовному отриманні ними у власність земельних ділянок площами 0,0954 га, 0,977 га, 0,0995 га відповідно по АДРЕСА_1 та видали даним особам державні акти на право власності на вказані земельні ділянки від 27.10.2007 серії НОМЕР_2, серії НОМЕР_3, серії НОМЕР_1, в результаті чого у власність вищевказаних громадян із земель запасу Берегівської міської ради протиправно перейшли вищевказані земельні ділянки і тим самим державним інтересам заподіяно збитки в розмірі вартості протиправно відчуженої землі.

Під час проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні, встановлено, що земельні ділянки, які незаконно, без рішення сесії Берегівської міської ради передані у приватну власність ОСОБА_4, ОСОБА_3 та ОСОБА_5 площею 0,0954 га, 0,977 га, 0,0995 га по АДРЕСА_1, були відчужені перерахованими особами на користь ОСОБА_2, мешканця АДРЕСА_3. При цьому ОСОБА_2 оформив на себе право власності на всі три земельні ділянки загальною площею 0,2926 га, згідно державного акту про право власності на земельні ділянки серії НОМЕР_4, що виданий Берегівською міською радою 17 листопада 2007 року.

В подальшому ОСОБА_2, згідно договору купівлі-продажу відчужив зазначену земельну ділянку з кадастровим номером НОМЕР_5 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОПАЛ-04М», юридична адреса якого: АДРЕСА_2, яке належним чином право власності на землю не зареєструвало.

Відповідно до листа Управління Держземгенства у Берегівському районі Закарпатської області, згідно даних державного земельного кадастру земельні ділянки з кадастровим номерами НОМЕР_7, НОМЕР_6, НОМЕР_8 облікуються за ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_5, відомості про об'єднання та поділ земельних ділянок в управлінні відсутні.

Разом з тим, досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні встановлено, що рішення Берегівською міською радою про надання ОСОБА_4, ОСОБА_3 та ОСОБА_5 у власність земельних ділянок і видачу державних актів не приймалося.

У вересні 2015 року Берегівська міжрайонна прокуратура звернулася із заявою про зміну предмета позову в порядку ст. 31 ЦПК України в частині позовної вимоги про витребування майна від добросовісного набувача, мотивувавши це наступним.

Оскільки Берегівською міською радою рішення щодо відведення земельних ділянок та надання у власність громадянам ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_5 не приймались, таким чином вказані земельні ділянки вийшли з володіння Берегівської міської ради поза її волею.

Отже, наявні правові підстави для витребування вказаної земельної ділянки від добросовісних набувачів ОСОБА_2 та ТОВ «Опал - 04 М» в порядку, передбаченому ст.388 ЦК України.

Згідно уточнених позовних вимог, Берегівська міжрайонна прокуратура просила в суді першої інстанції визнати видані вищевказаним особам, а також на підставі них, - виданий ОСОБА_2, - державні акти недійсними, а також витребувати земельну ділянку у користувача.

Рішенням Берегівського районного суду від 13 листопада 2015 року уточнений позов задоволено.

Визнано недійсними Державні акти на право власності на земельні ділянки, видані на ім'я:

- ОСОБА_4, мешканця АДРЕСА_5 з кадастровим номером НОМЕР_6 за адресою: АДРЕСА_1;

- ОСОБА_3, мешканки АДРЕСА_4 з кадастровим номером НОМЕР_7 за адресою: АДРЕСА_1;

- ОСОБА_5, мешканця АДРЕСА_6 з кадастровим номером НОМЕР_8 за адресою: АДРЕСА_1;

- ОСОБА_2, мешканця АДРЕСА_3 з кадастровим номером НОМЕР_9 за адресою: АДРЕСА_1, який оформлений на підставі державних актів ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_5.

Витребувано земельну ділянку площею 0,2926 га, яка знаходиться на території АДРЕСА_1, з кадастровим номером НОМЕР_5 від ТОВ «Опал-04М» (код ЄДРПОУ 33202250, с. Зняцьово, вул. Леніна, 68, Мукачівського району).

Вирішено питання про судові витрати та повернення оригіналів витребуваних доказів.

Не погодившись з рішенням Берегівського районного суду від 13 листопада 2015 року, відповідач ОСОБА_2 оскаржив його в апеляційному порядку, вважаючи що таке є незаконним, не об'єктивним, не обґрунтованим, винесеним із грубим порушенням норм матеріального права та не повним з'ясуванням обставин, що мають істотне значення для справи, а тому просив рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Інші відповідачі ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5, та товариство з обмеженою відповідальністю „ Опал- 04 М" дане рішення у апеляційному порядку не оскаржили.

Апеляційну скаргу мотивовано тим, що суд першої інстанції не надав належної оцінки доводам представника відповідача ОСОБА_2 про наявність підстав для застосування позовної давності до заявлених позовних вимог в частині визнання недійсними спірних державних актів та скасування їх державної реєстрації, дійшовши помилкового висновку про те, що спірні державні акти є правовими актами органу місцевого самоврядування. Помилковим є також висновок суду першої інстанції про те, що Берегівським міжрайонним прокурором не пропущено строк позовної давності, за заявленими позовними вимогами, оскільки такому лише в 2013 році стало відомо про порушення інтересів держави. На думку апелянта, рішення, на підставі яких видавались спірні державні акти все таки існувало, однак таке з якихось причин було змінено вже після його прийняття.

У додаткових поясненнях до апеляційної скарги представник ОСОБА_6 зазначає, що ТОВ «Опал - 04 М» придбало спірні земельні ділянки від ОСОБА_2, який придбав їх від ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5, які нібито незаконно отримали їх внаслідок протиправних, на думку позивача, дій службових осіб Берегівської міської ради, вина яких досі не доведена в законному порядку і не встановлена обвинувальним вироком суду.

У запереченні на апеляційну скаргу Берегівська місцева прокуратура просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_2, а рішення Берегівського районного суду від 13 листопада 2015 року залишити без змін.

Заперечення мотивовано тим, що апеляційна скарга є безпідставною, а рішення суду першої інстанції - законним і обґрунтованим. Посилання ОСОБА_2 у апеляційній скарзі на те, що прокурором пропущено строки звернення до суду не грунтуються на нормах закону. Твердження відповідача про те, що суд повинен встановити чи дійсно порушуються права орендодавців є безпідставними, оскільки в даному випадку відсутні орендарі, орендодавці та взагалі орендні правовідносини.

Представник відповідачів у суді апеляційної інстанції вимоги апеляційної скарги підтримав у повному обсязі.

Прокурор у суді апеляційної інстанції вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим , а апеляційну скаргу безпідставною

Інші сторони в судове засідання не з'явились, про час і місце розгляду справи повідомлені, що вбачається з рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення. Відповідно до ч. 2 ст. 305 ЦПК України справу розглянуто у відсутності не з'явившихся сторін.

Заслухавши доповідача, пояснення представника ОСОБА_6, дослідивши матеріали справи й обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без зміни, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд, керуючись принципом диспозитивності, відповідно до вимог ч. 1 ст. 303 ЦПК України та роз'яснень Верховного Суду України, викладених у постанові Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008 року № 12 "Про судову практику розгляду цивільних справ в апеляційному порядку", перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, не роблячи висновків щодо неоскарженої частини судового рішення.

Відповідно до ст. ст. 10, 11, 59, 60 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, доказування не може ґрунтуватись на припущеннях, а обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Суд першої інстанції задовольняючи позов та визнаючи недійсними державні акти на спірні земельні ділянки виходив із того, що відповідачі по справі: ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_5 набули право власності на спірні земельні ділянки із порушенням порядку безоплатної приватизації земельних ділянок, передбаченого ст ст. 116, 118 ,125 ,126 ЗК України, на підставі неіснуючого рішення органу місцевого самоврядування, а тому застосував до спірних правовідносин правовий механізм передбачений ст. 388 ЦК України,

Судова колегія погоджується з висновками місцевого суду, який, розглядаючи заявлений по справі позов, повно і всебічно дослідив та оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин.

Зокрема, судом встановлені наступні факти.

Відповідачеві ОСОБА_4, мешканцю АДРЕСА_5, на підставі рішення 15 сесії 5 скликання Берегівської міської ради №404 від 3 жовтня 2007 року був виданий державний акт 27.10.2007 серії: НОМЕР_2 на право власності на земельну ділянку розміром 0.954 га для будівництва житлового будинку з кадастровим номером НОМЕР_6 за адресою: АДРЕСА_1.

Відповідачеві ОСОБА_3, мешканці АДРЕСА_4, на підставі рішення 15 сесії 5 скликання Берегівської міської ради №404 від 3 жовтня 2007 року був виданий державний акт від 27 жовтня серії НОМЕР_3, на право власності на земельну ділянку розміром 0.0977 га для будівництва житлового будинку з кадастровим номером НОМЕР_7 за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідачеві ОСОБА_5, мешканцю АДРЕСА_6, на підставі рішення 15 сесії 5 скликання Берегівської міської ради №404 від 3 жовтня 2007 року був виданий державний акт від 27.10.2007 серії: НОМЕР_2 на право власності на земельну ділянку розміром 0,0995 га для будівництва житлового будинку з кадастровим номером № НОМЕР_8 за адресою: АДРЕСА_1.

27 жовтня 2007 року відповідачі ОСОБА_4, ОСОБА_3 та ОСОБА_5, на підставі нотаріально посвідчених договорів купівлі - продажу ВКВ 064140 реєстр 1-5987, ВКВ 064141 рестр. 1-5989. ВКВ 064142 реєстр. 1-5991, відчужили спірні земельні ділянки на користь ОСОБА_2

Отже , ОСОБА_2 на підставі нотаріального посвідченого договору купівлі - продажу від 27 жовтня 2007 року набув право власності на спірні земельні ділянки площею 0,0954 га, 0,977 га, 0,0995 га по АДРЕСА_1.

У подальшому відповідач ОСОБА_2 переоформив на себе право власності на всі три вищезгадані спірні земельні ділянки загальною площею 0,2926 га.

17 листопада 2007 року відповідачеві по справі ОСОБА_2 Берегівською міською радою видано державний акт про право власності на земельні ділянки серії НОМЕР_4 на земельну ділянку для обслуговування житлового будинку площею 0.2926 га на території Берегівської міської ради з кадастровим номером № НОМЕР_10 на підставі договорів купівлі - продажу ВКВ 064140 реєстр. № 1-5987, ВКВ 064141 реєстр. № 1-5989. ВКВ 064142 реєстр. № 1-5991.

5 грудня 2007 року ОСОБА_2 на підставі нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу відчужив зазначену земельну ділянку з кадастровим номером НОМЕР_5 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОПАЛ-04М», юридична адреса якого АДРЕСА_2. ( т.1 а. с.28- 32)

4 жовтня 2013 року за фактом незаконної передачі Берегівською міською радою спірних земельних ділянок у власність відповідачів слідчим відділенням Берегівського РВ УМВС досудового слідства внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань кримінальні провадження за № 4201307006000015 від 04.10.2013 за фактом службового зловживання службовим становищем особами Берегівської міської ради за ч.2 ст.364, ч.2 ст. 364 КК України ( кримінальна справа т.1 а. с.2)

Досудовим розслідування кримінального провадження №42013070060000015 встановлено, що службові особи Берегівського міського відділу земельних ресурсів, діючи умисно, в інтересах громадян ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 у порушення правил ст.ст.116, 118 Земельного кодексу України, достовірно знаючи про те, що рішення про надання їм дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а також про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність Берегівською міською радою не приймалося, сприяли громадянам ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_5 у безкоштовному отриманні ними у власність земельних ділянок площами 0,0954 га, 0,977 га, 0,0995 га відповідно по АДРЕСА_1 та видали даним особам державні акти на право власності на вказані земельні ділянки від 27.10.2007 серії НОМЕР_2, серії НОМЕР_3, серії НОМЕР_1 (кримінальна справа т.1 а. с.3-4).

Крім цього у матеріалах кримінальної справи міститься лист - відповідь від 13 вересня 2013 року Міського голови Берегівської міської ради, який повідомляє, що рішення про надання дозволу на виготовлення та затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок по АДРЕСА_1 гр.гр. ОСОБА_7 , ОСОБА_5 , ОСОБА_8 . ОСОБА_9 ОСОБА_10 , ОСОБА_3 та ТОВ „ Опал- 04М" Берегівською міською радою не приймалося ( кримінальна справа т. 1 а. с.29)

Судом першої інстанції встановлений факт того, що рішення про надання їм дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а також про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність Берегівською міською радою не приймалося, однак ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_5, які є відповідачами по справі в порядку безоплатної приватизації були передані у власність земельні ділянки площами 0,0954 га, 0,977 га, 0,0995 га відповідно по АДРЕСА_1 та Берегівською міською радою видані їм державні акти на право власності на вказані земельні ділянки від 27.10.2007 серії НОМЕР_2, серії НОМЕР_3, серії НОМЕР_1.

В.о начальника Управління Держгеокадастру у Берегівському районі Закарпатської області від 12 серпня 2015 року повідомив, що проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 ( кадастровий номер НОМЕР_7); проект землеустрою, проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 ( кадастровий номер НОМЕР_8); проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки за адресою : АДРЕСА_1 ( кадастровий номер НОМЕР_6) в управлінні відсутні ( т. 1 а. с. 126)

Державною інспекцією сільського господарства в Закарпатській області від 17 липня 2015 року за зверненням Берегівського міжрайонної прокуратури проведено перевірку щодо дотримання земельного законодавства Берегівською сільською при передачі зазначених спірних земельних ділянок та встановлені факти того, відповідачам по справі ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_5 передано у приватну власність спірні земельні ділянки без прийняття рішення органу місцевого самоврядування та відсутності виготовлених й затверджених проектів землеустрою на зазначені спірні земельні ділянки.

Із тексту рішення 15- сесії 5- скликання Берегівської міської ради від 5 жовтня 2007 року „ Про передачу у приватну власність земельних ділянок „ вбачається, що спірні земельні ділянки ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_5 даним рішенням у приватну власність не передавались ( т.1 а. с. 13-15).

Висновком експерта, проведеної у кримінальній справі судової почеркознавчої експертизи від 19 січня 2015 року встановлено, що підпис у державному акті на право власності на спірні земельні ділянки, які видані ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_5, зокрема у графі „ підпис", напроти графи „ прізвище" ОСОБА_11 на лицьовій стороні акту виконаний не громадянином ОСОБА_11 ( кримінальна справа т. 3).

Підставою видачі державних актів на спірні земельні ділянки зазначено рішення 15- сесії 5- скликання Берегівської міської ради від 3 жовтня 2007 року №404.

Однак зі змісту рішення (т. 1 а. с. 13) від 3 жовтня 2007 року № 404 та протоколу самого пленарного засідання (т. 1 кримінальної справи а. с. 12- 18, який досліджений у суді апеляційної інстанції) Берегівської міської ради вбачається, тобто судом встановлено, що питання передачі земельної ділянки у власність ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_5 цим рішенням не вирішувалось.

Таким чином, судом першої інстанції встановлено, що відповідачам ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_5 на підставі неіснуючого рішення 15 сесії 5 скликання Берегівської міської ради №404 від 3 жовтня 2007 року в порядку безоплатної приватизації земельних ділянок було передано у власність земельні ділянки площею відповідно 0,0954 га, 0,977 га та 0,0995 га по АДРЕСА_1 та видано державні акти на право власності на вказані земельні ділянки від 27.10.2007 серії: НОМЕР_2, серії НОМЕР_3, серії НОМЕР_1.

За таких обставин судова колегія погоджується з висновком місцевого суду про те, що у Берегівської міської ради не було правових підстав для видачі відповідачам по справі державних актів на спірні земельні ділянки, а тому відповідно до положень ст.ст. 116, 118 ,125 ,126 ЗК України, ст.ст. 387, 388 ЦК України, суд першої інстанції правильно визнав незаконними і скасувавши ці державні акти й витребував у відповідачів власність держави зазначені спірні земельні ділянки .

Посилання в апеляційній скарзі на те, що прокурором пропущено строк позовної давності, є безпідставними, оскільки згідно з ч.1 ст.261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. Отже, встановивши, що прокурор, дізнавшись про порушене право 4 жовтня 2013 року звернувся в суд за його захистом в січня 2015 року в межах передбаченого законом строку, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що строк позовної давності не було пропущено.

Із матеріалів даної цивільної справи та матеріалів оглянутої кримінальної справи в суді апеляційної інстанції встановлено, що рішення 15- сесії 5- скликання Берегівської міської ради від 5 жовтня 2007 року „ щодо передачі у приватну власність спірних земельних ділянок „ ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_5 органом місцевого самоврядування не приймалося. Також на ці спірні земельні ділянки відсутній виготовлений та затверджений проект землеустрою у встановленому законом порядку.

Представником відповідачів, як у суді першої так і в суді апеляційної інстанції не було надано безспірних доказів щодо наявності законних підстав для отримання державного акта на спірну земельну ділянку відповідачами по справі.

Відповідно до ч.ч. 1, 2статті 116 ЗК України (у редакції, яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин) установлено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом (частина перша статті 126 ЗК України в редакції, яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин).

Рішення органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо приватизації земельних ділянок приймається на підставі технічних матеріалів та документів, що підтверджують розмір земельної ділянки.

Громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення індивідуального дачного будівництва у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб).

Частина перша статті 15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) закріплює право кожної особи на захист свого права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Положення цієї статті базуються на нормах Конституції України, які закріплюють обов'язок держави забезпечувати захист: прав усіх суб'єктів права власності і господарювання (стаття 13), захист прав і свобод людини і громадянина судом (частина перша статті 55).

Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України в абзаці другому пункту 2 постанови від 16 квітня 2004 року № 7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ», виходячи з положень статей 8, 124 Конституції, статей 26, 30, 87-90, 97, 100, 102, 118, 123, 128, 143-146, 149, 151, 153-158, 161, 210, 212 ЗК України, глав 27, 33, 34 ЦК України, статті 15 ЦПК України, статті 12 Господарського процесуального кодексу України судам підвідомчі (підсудні) справи за заявами, зокрема, з приводу володіння, користування, розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян чи юридичних осіб, і визнання недійсними державних актів про право власності та право постійного користування земельними ділянками.

Як вказано у постанові Верховного Суду України від 22 травня 2013 року № 6-33цс13 державні акти на право власності на земельні ділянки є документами, що посвідчують право власності й видаються на підставі відповідних рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень. У спорах, пов'язаних із правом власності на земельні ділянки, недійсними можуть визнаватися як зазначені рішення, на підставі яких видано відповідні державні акти, так і самі акти на право власності на земельні ділянки. Визнання недійсними державних актів на право власності вважається законним, належним та окремим способом поновлення порушених прав у судовому порядку.

Крім того, цивільним кодексом України передбачені засади захисту права власності, Зокрема, стаття 387 ЦК України надає власнику право витребувати майно із чужого незаконного володіння.

Оскільки добросовісне набуття в розумінні статті 388 ЦК України можливе лише тоді, коли майно придбано не безпосередньо у власника, а в особи, яка не мала права відчужувати це майно, наслідком угоди, укладеної з таким порушенням, є не двостороння реституція, а повернення майна з незаконного володіння.

Так як судом встановлено, що громадяни ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, набули права власності на спірну земельну ділянку незаконним шляхом, тобто він не мали права відчужувати зазначене майно, а ОСОБА_2 та ТОВ "Опал- 04 М" придбали це майно, в осіб, які не мали права його відчужувати, останні не є добросовісним набувачем, спірна ділянка вибула із володіння Берегівської міської ради поза її волею, а відтак спірна ділянка підлягає вилученню.

З огляду на викладене, дослідивши всі обставини, встановлені у справі в їх об'єктивній сукупності, та з врахуванням вищезазначених норм матеріального права, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції зроблено вірні висновки про задоволення позовних вимог, оскільки спірні державні акти було видано на підставі неіснуючого рішення органу місцевого самоврядування, тобто з порушенням вимог закону, а тому їх слід визнати недійсними з вилученням земельних ділянок в користь держави.

Таким чином, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються й не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Керуючись статтею 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Берегівського районного суду від 13 листопада 2015 року- залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але протягом двадцяти днів може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Судді: