Постанова № 60023264, 30.08.2016, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

30 серпня 2016 року № 826/7784/16

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Мазур А.С., розглянувши в скороченому провадженні адміністративну справу

за позовом

Луганського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової

втрати працездатності

до

Державного підприємства "Луганськвугілля" в особі ВП "Санаторій-

профілакторій "Шахтар"

про

стягнення коштів у сумі 93 663,62 грн,

В С Т А Н О В И В:

Луганське обласне відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державного підприємства "Луганськвугілля" в особі ВП "Санаторій-профілакторій "Шахтар" про стягнення коштів у сумі 93 663,62 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що станом на 01.05.2016 року за відповідачем рахується заборгованість у розмірі 93 663,62 грн., яка останнім у добровільному порядку не погашена.

Станом на 12.07.2016 року жодних заперечень від відповідача на позовну заяву до суду не надійшло. В той же час, слід зауважити, що відсутні клопотання в порядку ч. 2 ст. 102 КАС України. За таких обставин, справа вирішується на підставі наявних в ній документів.

Відповідно до ч. 4 ст.183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, справа розглядається в порядку скороченого провадження без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі, на підставі наявних у справі доказів.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Санаторій - профілакторій Шахтар є відокремленим структурним підрозділом Державного підприємства "Луганськвугілля", та не має статусу юридичної особи.

Стаття 48 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» від 18.01.2001 року визначає, що за рахунок коштів загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, у межах асигнувань, що визначаються щорічно при затвердженні бюджету Фонду на наступний фінансовий рік, здійснюється часткове фінансування санаторіїв-профілакторіїв підприємств.

Як вбачається з позовної заяви, в січні 2014 року Луганським обласним відділенням Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності та Державним підприємством «Луганськвугілля» було укладено договір про часткове фінансування санаторію-профілакторію «Шахтар».

Згідно умов договору Фонд зобов’язується здійснити часткове фінансування санаторію-профілакторію «Шахтар» - відокремленого підрозділу ДП «Луганськвугілля» на організацію лікування, харчування застрахованих осіб та членів їх сімей, оплату праці медичних працівників санаторію-профілакторію, які частково фінансуються за рахунок коштів фонду, проведення медичних консультацій спеціалістами, проходження передатестаційних циклів, атестації щодо присвоєння (підтвердження) кваліфікаційних категорій медичних працівників, за умови його попереднього фінансування власником на рівні не менш від обсягу коштів, що мають бути виділені з бюджету фонду за умови наявності коштів на ці цілі.

Відповідач же зі свого боку повинен був надані протягом строку дії цього договору послуги із санаторно-курортного лікування застрахованим особам та членам їх сімей відповідно до затвердженого відповідачем та погодженого із Фондом кошторису санаторію- профілакторію, передбаченого Додатком 1 до Порядку 16 часткового фінансування шляхом здійснення попереднього фінансування та господарського утримання санаторію- профілакторію.

Послуги за цим договором надавались відповідачем на підставі путівки до санаторію- профілакторію. що частково фінансується за рахунок коштів Фонду у кількості, визначеній у додатку № 1 до Кошторису санаторію-профілакторію.

Відповідно до Розділу 2 «Порядок виконання сторонами зобов'язань» Договору відповідач подає Фонду для погодження затверджений ним кошторис за формою 15-ФСС з ТВП. заповнений згідно з вимогами Порядку № 16 в межах передбачених асигнувань.

Відповідно до п. 3.4.12 Договору відповідач забезпечує надання Фонду санаторієм- профілакторієм до 20 числа місяця, наступного за звітним кварталом, звіту про використання коштів Фонду за формою 16-ФСС з ТВП згідно з додатком 4 до Порядку № 16 та повернення санаторієм-профілакторієм на рахунок Фонду не використані за звітний рік кошти Фонду, які перевищують суму вартості двотижневого запасу продуктів харчування та ліків, не пізніше останнього дня звітного року, що визначено пунктом 4.4 Порядку.

Позивачем зазначено, що відповідно до звіту санаторій-профілакторій «Шахтар», що частково фінансувався за рахунок коштів Фонду з 01.01.2014 року по 31.12.2014 року має заборгованість перед відділенням Фонду у сумі 93 663,62 грн., які не використані санаторієм-профілакторієм у 2014 року відповідно до умов Договору на часткове фінансування та Порядку 16 та повинні бути повернуті на рахунок Фонду не пізніше останнього дня звітного року.

Станом на 01.05.2016 року заборгованість відповідача перед позивачем складає 93 663,62 грн.

Відповідно до пункту 4.4 Договору про часткове фінансування санаторію- профілакторію у випадку порушення нормативно-правових актів України з питань надання санаторно-курортного лікування та оздоровлення за кошти Фонду Фонд має право стягнути з Власника суму асигнувань Фонду, виділених санаторію-профілакторію для надання послуг застрахованій особі або члену її сім'ї.

Суд зазначає, що у зв’язку з тим, що територія на якій була розташована виконавча дирекція Луганського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності визнана згідно розпорядження КМУ «Про затвердження переліку населених пунктів на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження» від 07.11.2014 року №1085-р територією на якій органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження, а з березня 2015 року дана територія згідно Постанови Верховної Ради України від 17 березня 2015 року №254-VІІІ визнана окупованою територією, позивач не надав оригінал чи копію, укладеного між позивачем та відповідачем договору, на який посилався в позовній заяві як на підставу стягнення заборгованості.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.07.2015 року витребувано в Державного підприємства «Луганськвугілля» належним чином завірену копію договору укладеного в січні 2014 року між Луганським обласним відділенням Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності та Державним підприємством "Луганськвугілля" на виконання вимог Закону України №2240 та порядку 16 про часткове фінансування санаторію-профілакторію "Шахтар"; належним чином завірену копію звіту по використанню коштів Фонду за формою 15-ФСС з ТВП поданого до Луганського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.

Проте станом на 29.08.2016 року до суду жодних документів від відповідача не надходило.

Беручи до уваги те, що заборгованість у розмірі 93 663,62 грн. відповідач у встановлені законодавством строки не сплатив, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів (стаття 69 Кодексу адміністративного судочинства України).

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 94, 128, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов Луганського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності задовольнити повністю.

2. Стягнути з Державного підприємства “Луганськвугілля” на користь Луганського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності заборгованість у розмірі 93 663,62 грн. (дев’яносто три тисячі шістсот шістдесят три гривні 62 коп.)

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленим статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя А.С. Мазур