Постанова № 60022788, 19.08.2016, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

19 серпня 2016 року 10:50 №2а-13317/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Кобилянського К.М., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю «Київ-цінні папери»

до

Державної податкової інспекції у Солом’янському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві

про

визнання протиправними та скасування податкових повідомлень – рішень,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Київ-цінні папери» (далі по тексту – позивач, ТОВ «Київ-цінні папери») звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Солом’янському районі міста Києва Державної податкової служби, правонаступником якої є Державна податкова інспекція у Солом’янському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві (далі по тексту – відповідач, ДПІ у Солом’янському районі ГУ ДФС у м. Києві) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 08.06.2012 №0000162201 та №0000182201.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.11.2012 №2а-13317/12/2670, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 07.02.2013, в задоволенні позову відмовлено повністю.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 21.04.2016 №К/800/10455/13 касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Київ - цінні папери» задоволено частково: постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.11.2012 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 07.02.2013 скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

В ухвалі Вищого адміністративного суду України зазначено про необхідність дослідження питання щодо наявності чи відсутності на момент укладення та виконання договорів з купівлі-продажу цінних паперів (акцій) емітентів ВАТ «Глибоцький райагрохім», ВАТ «Глухіввторсировина», ВАТ «Чорноморське РТП», ВАТ «Промислово-будівельна компанія», Розпоряджень Державної комісії по цінним паперам та фондовому ринку про скасування реєстрації випуску відповідних акцій. Крім того, судом касаційної інстанції зауважено на врахуванні положень Закону України «Про оприбуткування прибутку підприємств», який діяв до 01.04.2011 під час оцінки правомірності оподаткування операцій з іменними інвестиційними сертифікатами.

Згідно автоматизованого розподілу позовних заяв справу №2а-13317/12/2670 для розгляду передано судді Окружного адміністративного суду міста Києва Кобилянському К.М.

Ухвалою судді Окружного адміністративного суду міста Києва Кобилянського К.М. від 16.05.2016 справу прийнято до провадження та призначено до розгляду.

Позовні вимоги мотивовано тим, що висновки, викладені у відповідному акті перевірки, є необґрунтованими, суперечать чинному законодавству та не відповідають дійсним обставинам, а також відповідачем безпідставно включено до розрахунку об'єкта оподаткування результати попередніх перевірок.

Відповідач проти позову заперечив з огляду на обґрунтованість висновків акта перевірки від 25.05.2012 №3564/22-417/23520883 та, відповідно, податкових повідомлень - рішень від 08.06.2012 №0000162201 та №0000182201.

В судовому засіданні сторони подали клопотання про розгляд справи без їхньої участі, а тому суд, керуючись частиною 4 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, перейшов до розгляду справи у порядку письмового провадження.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Посадовими особами податкового органу у період з 10.04.2012 по 18.05.2012 було проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ «Київ-цінні папери» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період 01.07.2010 по 31.12.2011.

Перевіркою встановлено порушення ТОВ «Київ-цінні папери»:

підпункту 4.1.6 пункту 4.1 статті 4, підпунктів 7.6.1, 7.6.3 пункту 7.6 статті 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», пункту 153.8 статті 153 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на прибуток на суму 299080,00 грн., у тому числі за 2-3 квартали 2011 року в розмірі 780354,00 грн., за 2-4 квартали 2011 року в розмірі 299080,00 грн.

За наслідками перевірки ДПІ у Солом’янському районі у м. Києві ДПС складено акт від 25.05.2012 №3564/22-417/23520883 та 08.06.2012 року прийнято податкові повідомлення – рішення:

№0000162201, яким позивачу збільшено суму грошового зобов’язання з податку на прибуток у розмірі 299080,00 грн.;

№0000182201, яким позивачу зменшено суму від’ємного значення об’єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 26870184,00 грн.

Не погоджуючись із прийнятим відповідачем податковим повідомленням - рішенням ТОВ «Магістраль-Транс» звернулось зі скаргами до Державної податкової служби у місті Києві та Державної податкової служби України.

За результатами розгляду зазначених скарг у їх задоволенні відмовлено, а податкові повідомлення – рішення залишено без змін.

Вважаючи податкові повідомлення – рішення відповідача від 08.06.2012 №0000162201 та №0000182201 протиправними та такими, що підлягають скасуванню, ТОВ «Київ-цінні папери» звернулось до суду з даним позовом.

Оцінивши за правилами статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає, що позов підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Підставою для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень - рішень слугували висновки податкового органу про те, що позивачем:

завищено витрати 1 кварталу 2011 року в результаті включення до їх складу операцій з інвестиційними сертифікатами;

завищено від’ємне значення фінансового результату витрат з придбання цінних паперів емітентів, відносно яких розпочато ліквідаційну процедуру;

не враховано результати попередніх перевірок.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, 24.01.2011 між позивачем та ТОВ «КУА «Капітал Груп», що діяло від свого імені в інтересах та за рахунок Пайового венчурного інвестиційного фонду не диверсифікованого виду закритого типу «Нові будівельні технології» (далі по тексту – ПВІФНЗВТ «Нові будівельні технології») було укладено договір №Д-ПО-21 купівлі-продажу цінних паперів при первинному розміщенні, за умовами якого продавець зобов'язується передати у власність покупця (позивача) інвестиційні сертифікати у кількості 130 одиниць, емітентом якого є продавець (ПВІФНЗВТ «Нові будівельні технології»), а покупець зобов'язується прийняти у власність інвестиційні сертифікати та оплатити їх договірну вартість в сумі 56116450,00 грн.

Згідно акта виконання зобов'язань від 25.01.2011 продавець передав, а покупець (позивач) прийняв вищезазначені цінні папери.

В 3 кварталі 2011 року позивачем на підставі договору від 13.07.2011 №Д-ПР-625 реалізовано частину іменних інвестиційних сертифікатів на суму 2150000,00 грн.

Посилаючись на пункт 153.8 статті 153 Податкового кодексу України у редакції, яка була чинна на час виникнення спірних правовідносин (далі по тексту – ПК України) відповідач вважає, що на первинному ринку цінних паперів витрати, сплачені (нараховані) покупцем емітенту цінних паперів, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від відчуження таких цінних паперів (т. 1 а.с. 26).

Суд з такими висновками податкового органу погодитися не може.

Згідно з пунктом 4 підрозділу 4 розділу XX ПК України операції з цінним паперами та деривативами, що придбані до набрання чинності розділом III цього Кодексу, відображаються в обліку при визначенні податку на прибуток підприємств за правилами, що діяли на момент придбання таких цінних паперів.

Відповідно до пункту 1 розділу XIX ПК України, цей Кодекс набирає чинності з 01.01.2011, крім розділу III цього Кодексу, який набирає чинності з 01.04.2011.

Згідно положень підпункту 7.6.1 пункту 7.6 статті 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 №334/94-Вр (далі по тексту – Закон України №334/94-ВР) платник податку веде окремий податковий облік фінансових результатів операцій з цінними паперами (у тому числі іпотечними сертифікатами участі, іпотечними сертифікатами з фіксованою дохідністю та сертифікатами фондів операцій з нерухомістю) і деривативами у розрізі окремих видів цінних паперів, а також фондових та товарних деривативів. При цьому облік операцій з акціями ведеться разом з іншими, ніж цінні папери, корпоративними правами.

Якщо протягом звітного періоду витрати на придбання кожного з окремих видів цінних паперів, а також деривативів, понесені (нараховані) платником податку, перевищують доходи, отримані (нараховані) від продажу (відчуження) цінних паперів або деривативів такого ж виду протягом такого звітного періоду, від'ємний фінансовий результат переноситься на зменшення фінансових результатів від операцій з цінними паперами або деривативами такого ж виду майбутніх звітних періодів у порядку, визначеному статтею 6 цього Закону.

Якщо протягом звітного періоду доходи від продажу кожного з окремих видів цінних паперів, а також деривативів, отримані (нараховані) платником податку, перевищують витрати, понесені (нараховані) платником податку внаслідок придбання цінних паперів або деривативів такого ж виду протягом такого звітного періоду (з урахуванням від'ємного фінансового результату від операцій з цінними паперами чи деривативами такого ж, виду минулих періодів), прибуток включається до складу валових доходів такого платника податку за результатами такого звітного періоду.

Усі інші витрати та доходи такого платника податку, крім витрат та доходів за операціями з цінними паперами (корпоративними правами) та деривативами, визначеними цим підпунктом, беруть участь у визначенні об'єкта оподаткування такого платника податку на загальних умовах, встановлених цим Законом.

Норми цього пункту не поширюються на операції з емісії корпоративних прав або інших цінних паперів, що здійснюються платником податку, а також з їх зворотного викупу або погашення таким платником податку.

Отже, в окремому обліку фінансових результатів операцій з цінними паперами відображаються витрати на придбання окремих видів цінних паперів та доходи від продажу кожного з видів цінних паперів.

За змістом положень підпункту 7.6.3 пункту 7.6 №334/94-ВР під терміном «витрати» слід розуміти суму коштів або вартість майна, сплачену (нараховану) платником податку продавцю цінних паперів та деривативів як компенсація їх вартості. До складу витрат включається також сума будь-якої заборгованості покупця, яка виникає у зв'язку з таким придбанням.

Таким чином, на момент придбання цінних паперів (24.01.2011) діяли норми Закону України №334/94-ВР, а тому витрати понесені позивачем на придбання цінних паперів відображаються у Декларації з податку на прибуток за 1 квартал 2011 року у відповідності до вищезазначених норм вказаного Закону. Натомість лише операції, проведені позивачем з цінними паперами після 01.04.2011 мають відображатись в податковому обліку у відповідності до вимог ПК України.

Також суд не погоджується з висновками податкового органу про завищення позивачем від’ємного значення фінансового результату витрат з придбання цінних паперів емітентів, відносно яких розпочато ліквідаційну процедуру.

В акті перевірки зазначено, що позивачем 07.07.2010 та 12.07.2010 були укладені договори, за умовами яких позивач придбав цінні папери – прості іменні акції, емітовані ВАТ «Промислово-будівельна компанія».

Факт оплати підтверджено виписками банку від 12.07.2010 та від 13.07.2010, а факт передачі – актами виконаних робіт, послуг за аналогічні дати.

Доходи від реалізації зазначених акцій відображені позивачем у 3 кварталі 2010 року.

Також під час перевірки встановлено, що станом на 31.12.2011 на балансі позивача обліковуються цінні папери, емітенти яких визнано банкрутами та розпочато ліквідаційну процедуру (т. 1 а.с. 20).

За результатами аналізу положень цивільного та господарського законодавства, відповідач дійшов висновку, що сума коштів, сплачена внаслідок купівлі акцій, емітента яких визнано банкрутом, розпочато ліквідаційну процедуру, скасовано державну реєстрацію, витрати на придбання акцій, які включені до складу доходів від продажу цінних паперів в окремому обліку операцій з цінними паперами після втрати акціями статусу об’єктів цивільних прав (тобто після зупинення обігу акцій відповідно до розпорядження Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (далі по тексту – НКЦПФР), визнання товариства банкрутом, скасування державної реєстрації товариства), підлягають зменшенню у тому податковому періоді, на який припадає дата зупинення обігу акцій.

Крім того, в акті перевірки зроблено висновок, що сума коштів або вартість майна, отримана платником податку від продажу (обміну або інших способів відчуження таких цінних паперів) і віднесена до складу доходів у окремому обліку фінансових результатів операцій з цінними паперами, підлягає виключенню зі складу доходів окремого обліку р. 1.1 Додатку К3 Декларації на загальну суму 129656 грн. (кошти, отримані позивачем за результатами продажу акцій ВАТ «Промислово-будівельна компанія») та відповідно до підпункту 4.1.6 пункту 4.1 статті 4 Закону України №334/94-ВР включенню до складу валового доходу як доходи в інших джерел р. 01.6 Декларації (т. 1 а.с.29).

Зі змісту наведеного висновку вбачається, що податковий орган ототожнює події: визнання емітента банкрутом, скасування державної реєстрації емітента та прийняття розпорядження НКЦПФР про зупинення обігу акцій.

Однак, суд з такими твердження погодитися не може.

Відносини, що виникають під час випуску, розміщення та обігу цінних паперів визначені Цивільним кодексом України, Законом України «Про цінні папери та фондовий ринок», Законом України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні».

Порядок зупинення обігу акцій, відновлення обігу акцій, скасування реєстрації випусків акцій та анулювання свідоцтв про реєстрацію випусків акцій встановлений Порядком скасування реєстрації випусків акцій та анулювання свідоцтв про реєстрацію випуску акцій, затвердженим рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 30.12.1998 №222.

Відповідно до приписів зазначеного Порядку зупинення обігу акцій, відновлення обігу акцій, скасування реєстрації випусків акцій та анулювання свідоцтв про реєстрацію випусків акцій здійснюються уповноваженими особами Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку або її територіальних органів відповідно до цього Порядку.

Порядок скасування реєстрації випуску акцій та анулювання свідоцтв про реєстрацію випусків акцій у зв'язку із припиненням діяльності товариства шляхом його ліквідації встановлений розділом 2 Порядку.

Відповідно до підпунктів 1.5 та 1.6 пункту 1 розділу ІІ зазначеного Порядку, здійснення цивільно-правових договорів з акціями, обіг яких зупинено, забороняється починаючи з дати опублікування інформації про зупинення обігу акцій в одному з офіційних друкованих видань реєструвального органу. Дата опублікування інформації про зупинення обігу акцій в одному з офіційних друкованих видань реєструвального органу є датою закриття реєстру (при документарній формі випуску акцій) або датою, на яку складається зведений обліковий реєстр і здійснюється операція обмеження в обігу акцій (при бездокументарній формі випуску акцій).

Розпорядження про зупинення обігу акцій видає уповноважена особа реєструвального органу протягом п'ятнадцяти робочих днів з дати надходження до реєструвального органу документів, визначених у підпункті 1.1 пункту 1 розділу ІІ Порядку № 222.

Аналізуючи вказані законодавчі приписи, суд приходить до висновку, що обіг акцій закінчується після зупинення Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку обігу або скасування випуску акцій та анулювання свідоцтва про реєстрацію випуску акцій у випадках та у порядку, визначених цією комісією, саме з моменту опублікування такої інформації в одному з офіційних друкованих видань реєструвального органу.

Враховуючи викладене, прийняття судом рішення про припинення юридичної особи - емітента жодним чином не обмежує обіг акцій останнього.

Як встановлено судом, на момент закінчення перевірки, рішень щодо припинення обігу акцій, емітованих ВАТ «Промислово-будівельна компанія», ВАТ «Глухіввторсировина» та ВАТ «Глибоцький Райагрохім» не було.

Розпорядження ДКЦПФР про зупинення обігу акцій мало місце 11.09.2009 щодо ВАТ «Чорноморське РТП».

Однак, договори купівлі – продажу, укладені позивачем щодо придбання акцій зазначеного емітента мали місце 08.07.2009 та 21.07.2009, тобто до видання вказаного розпорядження.

Додатково суд звертає увагу, що видання розпорядження про зупинення обігу акцій забороняє здійснення цивільно-правових договорів з акціями. Тим часом таке розпорядження не є підставою для внесення змін до податкового обліку платника податків. Такою підставою є розпорядження про анулювання випуску акцій.

Існування розпоряджень про анулювання випуску акцій названих в акті перевірки емітентів на час завершення перевірки, відповідачем не доведено.

З огляду на викладене, висновки податкового органу є помилковими.

Викладене узгоджується з позицією Вищого адміністративного суду України, викладеною в ухвалі від 05.04.2016 у справі №804/1081/13-а.

Також вважає помилковим врахування відповідачем результатів попередніх перевірок, оскільки постановою Вищого адміністративного суду України від 14.01.2016 у справі 2а-10710/11/2670 та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 29.05.2013 у справі №2а-2856/12/2670 підтверджено протиправність податкових повідомлень – рішень, складених за результатами таких перевірок.

Таким чином, оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 08.06.2012 №0000162201 та №0000182201, є протиправними та підлягають скасуванню.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, а також усні та письмові доводи представників сторін стосовно заявлених позовних вимог, суд дійшов до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 2-7, 69-71, 94, 160-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Київ-цінні папери» задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Солом’янському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві від 08.06.2012 №0000162201 та №0000182201.

3. Стягнути з Державної податкової інспекції у Солом’янському районі головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві за рахунок бюджетних асигнувань на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Київ-цінні папери» (код ЄДРПОУ 23520883) судові витрати в сумі 2146 (дві тисячі сто сорок шість) грн. 00 коп.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя К.М. Кобилянський