Ухвала суду № 60021516, 25.08.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

25 серпня 2016 року м. Київ справа № 800/468/16

Суддя Вищого адміністративного суду України Єрьомін А.В., ознайомившись з матеріалами адміністративного позову представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 до Вищої ради юстиції про визнання незаконним рішення Вищої ради юстиції від 18 лютого 2016 року №383/0/15-16 про відмову у внесенні подання до Верховної Ради України про звільнення ОСОБА_3 з посади судді Дніпровського районного суду м. Києва за порушення присяги, -

В С Т А Н О В И В :

У серпні 2016 року представник позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 звернувся до Вищого адміністративного суду України як суду першої інстанції з позовом до Вищої ради юстиції, в якому просив визнати незаконним рішення Вищої ради юстиції від 18 лютого 2016 року №383/0/15-16 про відмову у внесенні подання до Верховної Ради України про звільнення ОСОБА_3 з посади судді Дніпровського районного суду м. Києва за порушення присяги.

Особливості провадження у справах щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Верховної Ради України визначені статтею 1711 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою правила цієї статті поширюються на розгляд адміністративних справ щодо актів Вищої ради юстиції.

Відповідно до частини другої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.

Пунктом 1 частини третьої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що юрисдикція адміністративних судів не поширюється на публічно-правові справи, що віднесені до юрисдикції Конституційного Суду України.

Порядок дисциплінарного провадження щодо судді врегульовано пунктом 3 частини першої статті 131 Конституції України, статтями 83, 89, 113, 114 Закону України від 7 липня 2010 року № 2453-VІ "Про судоустрій і статус суддів", статтями 3, 37 Закону України "Про Вищу раду юстиції".

Відповідно до статті 83 Закону України від 7 липня 2010 року № 2453-VІ "Про судоустрій і статус суддів" суддю може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених цим Законом.

Стаття 84 Закону України від 7 липня 2010 року № 2453-VІ "Про судоустрій і статус суддів" визначає, що дисциплінарне провадження щодо судді це процедура розгляду органом, визначеним законом, звернення, в якому містяться відомості про порушення суддею вимог щодо його статусу, посадових обов'язків чи присяги судді. Право на звернення зі скаргою (заявою) щодо поведінки судді, яка може мати наслідком дисциплінарну відповідальність судді, має кожен, кому відомі такі факти.

Водночас спеціальний порядок дисциплінарного провадження щодо суддів має забезпечувати їх незалежність від незаконного стороннього впливу.

Відповідно до частини першої статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Частиною першою статті 89 Закону України від 7 липня 2010 року № 2453-VІ "Про судоустрій і статус суддів" передбачено, що суддя місцевого чи апеляційного суду може оскаржити рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про притягнення його до дисциплінарної відповідальності до Вищої ради юстиції або Вищого адміністративного суду України не пізніше одного місяця з дня вручення йому чи отримання поштою копії рішення.

Таким чином, право на оскарження рішення Вищої ради юстиції, що здійснює дисциплінарне провадження, мають лише суб'єкти останнього в порядку, передбаченому законом. Громадяни, які не є суб'єктами дисциплінарного провадження щодо суддів, не мають права оскаржувати рішення визначених законом органів (в цьому випадку Вищої ради юстиції) за результатами такого провадження.

Отже, позивач не є суб'єктом дисциплінарного провадження в розумінні вищезазначених норм права.

Оскільки адміністративна процесуальна дієздатність заявника у відносинах вирішення питання дисциплінарної відповідальності судді обмежена (стаття 99 Закону України "Про судоустрій і статус суддів"), суддя-доповідач дійшов висновку про те, що зазначену адміністративну справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Аналогічна правова позиція висловлена, зокрема, в постановах Верховного Суду України від 1 липня 2014 року у справі №21-211а14 та від 4 листопада 2008 року у справі №21-901во08.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 109 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Керуючись статтями 17, 109, 160, 165, 1711 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -

У Х В А Л И В :

Відмовити у відкритті провадження за позовною заявою представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 до Вищої ради юстиції про визнання незаконним рішення Вищої ради юстиції від 18 лютого 2016 року №383/0/15-16 про відмову у внесенні подання до Верховної Ради України про звільнення ОСОБА_3 з посади судді Дніпровського районного суду м. Києва за порушення присяги.

Ухвалу може бути переглянуто Верховним Судом України у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України.

Суддя А.В. Єрьомін