Ухвала суду № 60021316, 23.08.2016, Вінницький апеляційний адміністративний суд

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 686/10327/16-а

Головуючий у 1-й інстанції: Стефанишин С.Л.

Суддя-доповідач: Залімський І. Г.

23 серпня 2016 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Залімського І. Г.

суддів: Смілянця Е. С. Сушка О.О. ,

секретар судового засідання: Коваль К.В.

за участі:

позивача: ОСОБА_2

представника відповідача: Роюк В.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 24 червня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України у м.Хмельницькому про визнання рішень, дій та бездіяльності протиправними, зобов'язання вчинити дії та відшкодування моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_2 звернулась до Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області із позовом до управління Пенсійного фонду України у м.Хмельницькому про визнання рішень, дій та бездіяльності протиправними, зобов'язання вчинити дії та відшкодування моральної шкоди.

Постановою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 24 червня 2016 року позов задоволено частково.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням в частині відмови у задоволенні позову, позивач подала апеляційну скаргу, в якій просить постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 24 червня 2016 року скасувати, прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до неповного з'ясування обставин справи і, як наслідок, невірного вирішення справи та прийняття необґрунтованої постанови.

Позивача в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримала у повному обсязі, просила вимоги, що в ній викладені, задовольнити.

Представник відповідача заперечив проти задоволення апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, що з'явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_2 перебуває на обліку відповідача та отримує пенсію відповідно до Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

11 листопада 2015 року та 08 квітня 2016 року позивач зверталась до управління Пенсійного фонду України у м.Хмельницькому з запитами про надання повної та достовірної інформації щодо складових пенсійної виплати у розрізі місяців за періоди: з листопада 2015 року по квітень 2016 року включно, з жовтня 2014 року по жовтень 2015 року з наведенням розрахунку кожної складової (основний розмір пенсії за віком, за понаднормативний стаж, за заслуги, індексація та донарахування за ст.42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування») з розшифруванням складових в порядку зазначеної статті.

Листами №585/3-12 від 25.11.2015р. та №185/3-12 від 22.04.2016р. управління Пенсійного фонду України у м.Хмельницькому надало відповіді на вказані запити позивача.

Позивач вважає, що відповідач не надав на її запити повної та достовірної інформації у зв'язку з чим позивач звернулась до суду з позовом в якому з урахуванням уточнення позовних вимог просить суд: визнати рішення, дії та бездіяльність управління Пенсійного фонду України у місті Хмельницькому та начальника цього управління Мудрої Любові Антонівни протиправними щодо ненадання їй повної та достовірної інформації згідно з її запитами від 08.04.2016р. та від 11.11.2015р. про складові пенсійної виплати у розрізі місяців за періоди: з листопада 2015р. по квітень включно 2016р. й з жовтня 2014р. по жовтень 2015p., з наведенням розрахунку кожної складової (основний розмір пенсії за віком, за понаднормативний стаж, за заслуги, індексація та донарахування за cт.42 Закону «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» тощо), з розшифруванням складових; зобов'язати управління Пенсійного фонду України у місті Хмельницькому начальника цього управління Мудру Любов Антонівну надати позивачу повну та достовірну інформацію згідно із запитами від 08.04.2016 р. та від 11.11.2015 р. про складові пенсійної виплати у розрізі місяців з дотриманням нормативних назв цих складових за періоди: з листопада 2015p. пo квітень включно 2016 р. й і жовтня 2014 року по жовтень 2015 p., з наведенням розрахунку кожної складової (основний розмір пенсії за віком, за понаднормативний стаж, за заслуги, індексація та донарахування за cт.42 Закону «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» тощо), з розшифруванням складових; стягнути з відповідача моральну шкоду у розмірі 5 000 гривень.

Суд першої інстанції за наслідком розгляду даної справи дійшов висновку про часткове задоволення позову та: визнав дії Управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому щодо ненадання ОСОБА_2 повної та достовірної інформації за запитами від 08 квітня 2016 року та від 11 листопада 2015 року про складові пенсії виплати у розрізі місяців за періоди: з листопада 2015 року по квітень 2016 року включно, з жовтня 2014 року по жовтень 2015 року з наведенням розрахунку кожної складової (основний розмір пенсії за віком, за понаднормативний стаж, за заслуги, індексація та донарахування за ст.42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування») з розшифруванням складових в порядку зазначеної статті; зобов'язав управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому надати ОСОБА_2, повну та достовірну інформацію за запитами від 08 квітня 2016 року та від 11 листопада 2015 року про складові пенсії виплати у розрізі місяців за періоди: з листопада 2015 року по квітень 2016 року включно, з жовтня 2014 року по жовтень 2015 року з наведенням розрахунку кожної складової (основний розмір пенсії за віком, за понаднормативний стаж, за заслуги, індексація та донарахування за ст.42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування») з розшифруванням складових в порядку зазначеної статті. В решті позовних вимог відмовлено.

Колегія суддів погоджується і вказаним висновком суду першої інстанції та зважає на наступне.

Відповідно до ч.1 ст.195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

З матеріалів апеляційної скарги видно, що позивач фактично не погодилася із наданою судом першої інстанції правовою оцінкою правомірності дій начальника управління Пенсійного фонду України у місті Хмельницькому Мудрої Любові Антонівни та висновками суду щодо відсутності підстав для стягнення з відповідача моральної шкоди.

Керуючись положеннями ч.1 ст.195 КАС України колегія суддів здійснювала апеляційний перегляд оскаржуваного судового рішення в межах апеляційної скарги позивача.

Відповідно до ч.1 ст.19 Закону України «Про доступ до публічної інформації» запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні.

В статті 1 цього ж Закону значиться, що публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.

Стаття 13 Закону України «Про доступ до публічної інформації» до розпорядників інформації для цілей цього Закону визнає, зокрема суб'єктів владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб'єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов'язковими для виконання.

Згідно п.4 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також про об'єднані управління, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 22.12.2014 № 28-2 (далі - Положення), Управління Фонду відповідно до покладених на нього завдань надає застрахованим особам інформацію, що міститься на їх персональних облікових картках у реєстрі застрахованих осіб.

Відповідно до п.5 Положення управління Фонду з метою організації своєї діяльності забезпечує доступ до публічної інформації, що перебуває у володінні управління Фонду.

Отже, розпорядником запитуваною позивачем інформації є відповідач як управління Пенсійного фонду, однак не начальник такого управління як зазначає позивач.

Крім того, слід врахувати, що пунктами 9, 10 Положення визначено повноваження та обов'язки начальника Управління Фонду до яких не віднесено надання зазначеної інформації.

На підставі наведеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог до начальника управління Пенсійного фонду України у місті Хмельницькому Мудрої Любові Антонівни.

Щодо позовних вимоги про стягнення моральної шкоди колегія суддів звертає увагу на наступне.

В силу ч.1 ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Згідно із п.3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.95 № 4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Частиною 2 статті 23 ЦК України передбачено, що моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Відповідно п.5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.95 № 4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди", обов'язковому з'ясуванню при вирішення справ про відшкодування моральної шкоди піддягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою та протиправними діяннями її заподіювача та вина останнього в її заподіянні. Зокрема, суд повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або витрат немайнового характеру, за яких обставин та якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі позивач оцінює заподіяну шкоду та з чого він виходив при цьому.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Пленум Верховного Суду України в постанові від 25.05.2001 № 5 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" вказує на те, що відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Пленум (пункт 9 постанови) також рекомендував судам при визначенні розміру відшкодування моральної (немайнової) шкоди враховувати характер та обсяг страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характер немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення), інші обставини, як стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану тощо.

Проаналізувавши обставини справи колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про те, що позивачем не представлено доказів, які вказують на наявність причинного зв'язку між заподіяною їй моральною шкодою і неправомірними діями управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому зазначених доказів також, не здобуто судом під час судового розгляду.

На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права і прийшов до обґрунтованого висновку про часткове задоволення позовних вимог, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 198 та статті 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 24 червня 2016 року - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст. 212 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі 30 серпня 2016 року.

Головуючий Залімський І. Г. Судді Смілянець Е. С. Сушко О.О.