Ухвала суду № 60020913, 25.08.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 825/1071/16 Головуючий у 1-й інстанції: Соломко І.І. Суддя-доповідач: Літвіна Н. М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 серпня 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого - судді Літвіної Н.М.

Суддів Коротких А.Ю. Хрімлі О.Г.

при секретарі Рафальської І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Чернігівської митниці Державної фіскальної служби на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 13 липня 2016 року у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства «Семенівська мануфактура» до Чернігівської митниці Державної фіскальної служби про скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картку відмови, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом Чернігівської митниці Державної фіскальної служби про скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 18 травня 2016 року № 102000010/2016/000118/2 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №102110000/2016/00109.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 13 липня 2016 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач - Чернігівська митниця Державної фіскальної служби звернулась з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, ПП «Національні традиції» як уповноважена особа на підставі відповідного договору подало до відповідача в електронному вигляді митну декларацію №102110001/2016/200857 та вказано вартість товару 94728,48 USD для митного оформлення (випуску) товарів, які поставлено згідно контракту від 21 серпня 2013 року № АВТ21/08/2013 укладеного між ПП «Семенівська мануфактура» (покупець) та SUZHOU ALLBEST TEXTILE CO. LTD (постачальник), відповідно до умов якого постачальник взяв на себе зобов'язання поставити покупцію товари в асортименті, а ПП «Семенівська мануфактура» зобов'язалося оплатити товар. Статтею 2 контракту визначено, що загальна кількість та асортимент товарів складається із товарних партій, кількість яких вказається в рахунку-фактурі на кожну поставку.

Разом з митними деклараціями позивачем на підтвердження митної вартості товару, що була визначена за ціною договору, було подано наступні документи:

- контракт № АВТ21/08/2013 від 21 серпня 2013 року;

- інвойс № WAB-16WKL-3030 від 23 березня 2016 року;

- пакувальний лист до інвойсу WAB-16WKL-3030 від 23 березня 2016;

- видаткова накладна від 21 березня 2016 року;

- відвантажувальна специфікація № WAB-16WKL-3030/24 від 24 березня 2016 року.

Крім цього, було подано копії додаткових документів: розрахунок ціни (калькуляція собівартості на тканини) від 23 березня 2016 року № WAB-16WKL-3030, звіт про оцінку майна від 18 травня 2016 року № 05-04/05/85; прейскурант (прайс-лист) виробника товару від 17 березня 2016 року № WAB/17.03/16; міжнародні товарно-транспортні накладні від 17 травня 2016 року №1375,0447, 1543.

Під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товару посадовою особою митного органу зроблено висновки про те, що на момент митного оформлення не виконані вимоги ч. 2 ст. 53 МК України, а саме не надано документів, що містять відомості про вартість перевезення оціночних товарів та подані документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення митної вартості товару, що ввозився.

За результатами розгляду митної декларації відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від 18 травня 2016 року № 102000010/2016/000118/2 за шостим (резервним методом) - 3,80 USD/кг та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 102110000/2016/00109, якою позивачу відмовлено у митному оформленні (випуску) товарів та роз'яснено вимоги, виконання яких забезпечить можливість прийняття відповідачем митної декларації.

Вважаючи рішення митного органу про коригування митної вартості товарів та картки відмови протиправними, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку обставинам справи та висновкам суду першої інстанції колегія суддів виходить з наступного.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що позивачем подано відповідачу достатній пакет документів на підтвердження кількісних і вартісних показників товару, повноти і достовірності митної вартості товару, заявленої позивачем за першим методом, тому заявлена позивачем митна вартість товарів за ціною договору відповідає вимогам ст. 58 МК України.

Колегія суддів погоджується з даним висновком з огляду на наступне.

Зі змісту оскаржуваного рішення про визначення митної вартості товарів, митну вартість було визначено за шостим (резервним) методом.

Відповідно до ст. 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 51 МК України відомості про митну вартість товарів використовуються для нарахування митних платежів.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом (п. 1 ч. 2 ст.52 Кодексу).

Відповідно до ч. 2-4 ст. 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій ст. 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

У разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; розрахунок ціни (калькуляцію).

Контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; проводити в порядку, визначеному статтями 345 - 354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

У разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично (частини 1, 2, 5, 6, 7 статті 54 кодексу).

З системного аналізу статей вбачається, що обов'язок доведення митної ціни товару лежить на позивачеві. При цьому митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей може витребувати додаткові документи.

Зазначений висновок зроблено у постанові Верховного Суду України від 15 жовтня 2013 року по справі № 21-270а13, який в силу ч. 2 ст. 161 та ч. 1 ст. 244-2 КАС України є обов'язковим для врахування при вирішенні даної справи.

Обґрунтовуючи наявність сумнівів щодо визначення декларантом митної вартості товару митним органом зазначено, зокрема, що позивачем не подано документи на підтвердження вартості перевезення товару.

Однак, вказані твердження спростовуються наступним.

Згідно ст. 3 контракту № АВТ21/08/2013 від 21 серпня 2013 року поставка товару за даним контрактом здійснюється у повній відповідності з «ІНКОТЕРМС-2010», а умови поставки для кожної партії товару визначаються і узгоджуються Сторонами в рахунку-фактурі.

Партія товару поставлялася на умовах, визначених інвойсом від 23 березня 2016 року № WAB-16WKL-3030, відповідно до якого товар поставляється за базисом поставки СFR Одеса (вартість і фрахт) «ІНКОТЕРМС-2010». Тобто постачальник взяв на себе зобов'язання сплатити витрати і фрахт, необхідні для доставки товару в зазначений порт призначення.

Відповідно до ст. 2 контракту № АВТ21/08/2013 від 21 серпня 2013 року загальна кількість і асортимент товару, що підлягає поставці складається з товарних партій, кількість яких визначається у рахунку-фактурі на кожну партію товару.

Виходячи з інформації, зазначеної в інвойсі та пакувальному листі до зазначеного інвойсу, товар складається з флісової тканини, загальною вартістю 94728,48 USD. В прайс листі вказана вартість товару - 0,84 USD (а.с.60).

Поставка товару на умовах СFR Одеса (вартість і фрахт) «Інкотермс 2010» передбачає, що у фактурну вартість товару вже включені витрати, які впливають на митну вартість товару, а саме перевезення товару до порту призначення (фрахт), що підтверджується листами постачальника № WAB-16WKL-3030/8 від 08 квітня 2016 року, в якому визначається, що вартість морського перевезення включена до ціни товару, вказаної у інвойсі. Крім того, про включення до ціни товару вартості фрахту свідчать і калькуляція № WAB-16WKL-3030/8-2 від 08 квітня 2016 року, надана постачальником.

З матеріалів справи вбачається, що повідомленням № WAB-16WKL-3030/11 від 11 квітня 2016 року постачальник повідомив позивача, що у відношенні товарів, відвантажених за інвойсом, контейнерами CCLU7000543, GESU6911375, CCLU7280477, страхування вантажу не здійснювалось.

Вказана інформація також підтверджується листом №11.002/14.04 від 14 квітня 2016 року .

З огляду на вищезазначене вбачається, що витрати на транспортування за умовами контракту включено у вартість товару за цим контрактом, страхування не здійснювалося, що підтверджується поданими разом з митними деклараціями документами, тому посилання митного органу на ненадання позивачем документів на підтвердження вартості перевезення товару, є безпідставним.

З матеріалів справи встановлено, що митним органом серед підстав відмови у митному оформленні товару зазначено про неможливість перевірити ціноутворення на підставі поданих декларантом документів, зокрема з звіту про оцінку майна, калькуляції собівартості товару та прас листів.

Стосовно доводів відповідача про те, що звіт про оцінку майна від 18 травня 2016 року № 05-04/05/859 поданий у неповному обсязі та не дає можливість перевірити ціноутворення колегія суддів зазначає, що положеннями ч. 2-4 ст. 53 МК України такий звіт не відноситься до документів, які підтверджують митну вартість товарів, та його подання не було обов'язковим, зважаючи також і на те, що звіт митницею не витребовувався.

Щодо доводів митного органу про те, що надана калькуляція собівартості на товари № WAB-16WKL-3030/8-2 від 08 квітня 2016 року дійсна на період з 04 січня 2016 року по 04 квітня 2016 року, в той час як відвантаження товару здійснено 23 березня 2016 згідно інвойсу від 23 березня 2016 року № WAB-16WKL-3030 від 23 березня 2016 року то митним органом не вказано, яким саме чином це вплинуло на вартість товару, як і не зазначено про наявність розбіжностей в такій калькуляції та інших підтверджуючих документах.

Стосовно того, періоду дії цін, то судом встановлено, що така інформація зазначена в інвойсах, у зв'язку з цим подання прайс-листа не є обов'язковим згідно з вимогами ст. 53 МК України.

Інших доказів того, що подані декларантом до митного оформлення документи містили розбіжності, які впливають на кількісні та вартісні показники оцінюваного товару, відповідачем не надано, а судом таких відомостей не встановлено.

Згідно з вимогами МК України за наявності у митного органу сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, втому числі у зв'язку з неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, відповідач має письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені ст. 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; проводити в порядку, визначеному статтями 345 - 354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

При цьому, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені ст. 53 МК. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Витребовуючи додаткові документи, митний орган повинен письмово повідомити декларанта про необхідність надання таких документів.

Проте, в матеріалах справи відсутні відомості про направлення позивачу такого повідомлення ні в письмовому вигляді відповідно до ч. 3 ст. 53 МК України, ні в електронній формі відповідно до п. 2.3 Порядку виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 30 травня 2012 року № 631.

Разом з тим, встановлення вказаних обставин впливає на правильність вирішення спору, оскільки дозволяє з'ясувати питання чи міг декларант надати додаткові документи на вимогу митного органу у строк, встановлений ч. 3 ст. 53 МК та чи проведено митним органом консультації з декларантом відповідно до вимог ч. 4 ст. 57 МК, застосовуючи другорядний метод визначення вартості товару, що в свою чергу впливає на законність оскаржуваних рішень відповідача.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає, що відповідачем не дотримано процедури визначення митної вартості товару, не проведено консультацій, у ході яких митний орган міг би дійти висновків щодо застосування того чи іншого методу визначення митної вартості, не витребувано у позивача документів, які б дали змогу підтвердити заявлену митну вартість.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не дають підстав для висновків про порушення судом норм матеріального чи процесуального права.

Відповідно до ст. 200 КАС України - суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України суд,

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Чернігівської митниці Державної фіскальної служби - залишити без задоволення, а постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 13 липня 2016 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, встановлені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя Літвіна Н.М.

Судді Коротких А.Ю.

Хрімлі О.Г.

Повний текст ухвали виготовлено 30 серпня 2016 року.

Головуючий суддя Літвіна Н. М.

Судді: Коротких А. Ю.

Хрімлі О.Г.