Ухвала суду № 60018039, 17.08.2016, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

17 серпня 2016 року

справа № П/811/31/16

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Гімона М.М.

суддів: Чумака С. Ю. Юрко І.В.

розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 24 лютого 2016 року по справі № П/811/31/16 за позовом Приватного акціонерного товариства "Гідросила АПМ" до Управління Державної казначейської служби України у м. Кіровограді Кіровоградської області, Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області, Головного управління Державної казначейської служби України у Кіровоградській області про стягнення пені,-

В С Т А Н О В И В:

У січні 2015 року Приватне акціонерне товариство "Гідросила АПМ" звернулось із позовом до суду, в якому з урахуванням зменшених позовних вимог, просило стягнути з Державного бюджету України пеню, нараховану на суму невідшкодованого податку на додану вартість у розмірі 49686,78 грн.

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 24 лютого 2016 року даний позов задоволено частково. Стягнуто з Державного бюджету України на користь приватного акціонерного товариства «Гідросила АПМ» пеню у сумі 43627,42 грн., яка нарахована на суму своєчасно невідшкодованого податку на додану вартість. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Вважаючи вказане рішення таким, що винесено судом першої інстанції з порушенням норм матеріального та процесуального права, Кіровоградська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Кіровоградській області (далі відповідач -1) подала апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду в частині задоволення позову скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. В обґрунтування скарги її заявник посилається на те, що ним було вжито всі відповідні заходи для здійснення бюджетного відшкодування у встановленому законом порядку. Крім того, стягнення судом суми з бюджету не передбачено законодавством.

Сторони в судове засідання суду апеляційної інстанції не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

За приписами п.2 ч.1 ст.197 КАС України розгляд справи колегією суддів здійснюється в письмовому провадженні.

Вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів, здійснюючи апеляційний перегляд справи в межах апеляційної скарги вважає, що останню необхідно залишити без задоволення з огляду на наступне.

Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що 17 листопада 2015 року позивачем подано податкову декларацію з податку на додану вартість за попередній період, в якій заявлено суму бюджетного відшкодування у сумі 1675506 грн. (а.с.8-13).

Співробітниками податкового органу проведена камеральна перевірка поданої позивачем податкової декларації, за результатами якої відповідач – 1 склав довідку у формі висновку, якою підтверджено суму бюджетного відшкодування. Вказаний висновок, 15 грудня 2015 року направлено до Головного управління Державної казначейської служби України у Кіровоградській області.

21 грудня 2015 року відповідачем -1 відкликано висновок і того ж дня повторно направлено (а.с.72-73).

25 та 31 грудня 2015 року, 12, 16, 21 та 27 січня 2016 року податковий орган знову ж відкликав висновок і того ж дня повторно направляв (а.с.74-91).

Згідно з платіжним дорученням, яке надав представник Управління, відшкодування суми ПДВ на користь позивача фактично здійснено 28 січня 2016 року.

Вказані обставини не є спірними.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що у зв'язку із простроченням здійснення на користь позивача бюджетного відшкодування ПДВ у останнього виникло право на нарахування та стягнення пені на суму простроченої заборгованості. В той же час судом зменшено вказаний позивачем період, за який підлягає нарахуванню пеня.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду з огляду на наступне.

Відповідно до пп. 14.1.18 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України бюджетне відшкодування це відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.

Порядок визначення суми податку, що підлягає відшкодуванню з Державного бюджету України та строки проведення розрахунків також передбачається статтею 200 Податкового кодексу України.

Згідно з п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України сума податку, яка підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг; б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно з п. 200.7 ст. 200 Податкового кодексу України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Як вже встановлено вище, відповідачем -1 підтверджено суму бюджетного відшкодування, що заявлена позивачем у поданій податковій декларації.

Згідно з п. 200.23 ст. 200 Податкового кодексу України суми податку, не відшкодовані платникам протягом визначеного цією статтею строку, вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість.

Пунктом 200.17 статті 200 Податкового кодексу України передбачено, що джерелом сплати бюджетного відшкодування (в тому числі заборгованості бюджету) є доходи Державного бюджету України. Забороняється обумовлювати або обмежувати виплату бюджетного відшкодування наявністю або відсутністю доходів, отриманих від цього податку в окремих регіонах України.

Відповідно до ст. 48 Бюджетного кодексу України в Україні застосовується казначейська форма обслуговування Державного бюджету України, яка передбачає здійснення Державним казначейством України операцій з коштами державного бюджету.

Згідно з ст. 25 Бюджетного кодексу України Державне казначейство здійснює безспірне списання з рахунків, на яких обліковуються гроші Державного бюджету та місцевих бюджетів, за рішенням, яке було прийнято державним органом, що відповідно до закону має право на його застосування.

Відповідно до п. 4 ч. 4 Положення про Державне казначейство України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1232 від 21.12.2005, казначейство відповідно до покладених на нього завдань провадить безспірне списання коштів з рахунків, на яких обліковуються кошти державного та місцевого бюджетів і бюджетних установ, за рішенням, яке було прийняте державним органом, що відповідно до закону має право на його застосування.

Згідно з пп. 4.1 Порядку відшкодування податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України та Державного казначейства України № 209/72 від 2.07.1997 (у редакції наказу Державної податкової адміністрації України та Державного казначейства України № 200/86 від 21.05.2001) відшкодування податку на додану вартість з бюджету здійснюється органами Державного казначейства України за висновками податкових органів або за рішенням суду.

Відповідно до пп. 6.1, 6.2 зазначеного Порядку суми, не відшкодовані платнику податку протягом термінів визначених у розділі 3 цього Порядку, уважається бюджетною заборгованістю.

Платник податку має право у будь-який момент після виникнення бюджетної заборгованості звернутися до суду з позовом про стягнення коштів бюджету та притягнення до відповідальності посадових осіб, винних у несвоєчасному відшкодуванні надмірно сплачених податків.

У разі невідшкодування бюджетної заборгованості з податку на додану вартість право платника порушується внаслідок неодержання коштів з бюджету.

Відповідно до п. 200.23. ст. 200 Податкового кодексу України суми податку, не відшкодовані платникам протягом визначеного цією статтею строку, вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість. На суму такої заборгованості нараховується пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення.

Колегія суддів вказує, що зазначеною нормою визначений період часу, за який платник податку має право на отримання пені за несвоєчасне виконання Державою зобов'язань з перерахування підтверджених сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість. Розрахунок пені розпочинається з першого дня, з якого порушено права платника податку на отримання бюджетного відшкодування.

Враховуючи, що сума бюджетного відшкодування несвоєчасно відшкодована позивачу, останній має право на стягнення пені у зв'язку з наявністю бюджетної заборгованості.

Судом першої інстанції прийнято рішення про стягнення на користь позивача з Державного бюджету України пені за несвоєчасне відшкодування ПДВ, розмір якої визначено в сумі 43627,42 грн. за наступним розрахунком: сума заборгованості * на облікову ставку * 120% / кількість днів у році * кількість днів прострочення. При цьому застосована облікова ставка НБУ в розмірі 22% та кількість днів прострочення 36.

Здійснений судом першої інстанції розрахунок пені позивачем не оскаржується, доводів щодо його невідповідності закону в апеляційній скарзі не наведено.

З огляду на викладені обставини справи та враховуючи доводи, якими обґрунтовувались вимоги апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що судом першої інстанції в достатньому обсязі з'ясовано обставини справи та ухвалено законне і обґрунтоване рішення, у зв'язку з чим підстав для його скасування або зміни не існує.

Рішення суду в частині відмови у задоволенні позовних вимог не оскаржувалось.

Оскільки ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 27 липня 2016р. апелянту відстрочена сплата судового збору за подання апеляційної скарги до ухвалення судового рішення, судовий збір за подачу апеляційної скарги підлягає стягненню з відповідача у розмірі 1515,80 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 24, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області – залишити без задоволення.

Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 24 лютого 2016 року по справі № П/811/31/16 залишити без змін.

Стягнути з бюджетних асигнувань Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області (код ЄДРПОУ 39484073, місцезнаходження - м. Кіровоград, вул. Глинки, 2) до спеціального фонду Державного бюджету України (Отримувач: УДКСУ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області, рахунок отримувача: 31217206781004; КБКД 22030101; Код з ЄРДПОУ: 37989274; Банк отримувача: ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області м. Дніпропетровська; Код банку отримувача (МФО): 805012) судовий збір у розмірі 1515 грн. 80 коп.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів після набрання законної сили.

Головуючий: М.М.Гімон

Суддя: С.Ю. Чумак

Суддя: І.В. Юрко